![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Свєчнікова О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Колісник С. В. Ліпофільні властивості метилових естерів N- [Електронний ресурс] / С. В. Колісник, О. М. Свєчнікова, В. В. Болотов, О. О. Алтухов // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2009. - Т. 4, № 4. - С. - амінокислот. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2009_4_4_23
| 2. |
Ткаченко О. В. Визначення констант іонізації похідних 5-метилтієно [Електронний ресурс] / О. В. Ткаченко, С. В. Власов, О. М. Свєчнікова, А.В. Журавель // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2013. - № 3. - С. піримідин-6-карбонових кислот. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2013_3_6
| 3. |
Сулейман М. М. Кількісне визначення нових біологічно активних 3-сукциноїлзаміщених N-фенілантранілових кислот методом двофазного титрування [Електронний ресурс] / М. М. Сулейман, С. Г. Ісаєв, О. М. Свєчнікова, В. Д. Яременко // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 3. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_3_13
| 4. |
Ісаєв С. Г. Реакційна здатність похідних n-фенілантранілових кислот xvii. Кислотно-основні властивості 3-оксамоїл- та 3-сукциноїлзаміщених n-фенілантранілових кислот [Електронний ресурс] / С. Г. Ісаєв, О. М. Свєчнікова, М. М. Сулейман // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 3. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_3_4 Досліджено кінетику реакції лужного гідролізу метилових естерів заміщених 3,5-дибром-N-фенілантранілових кислот у бінарному розчиннику діоксан-вода в інтервалі температур 45 - 85 <$E symbol Р>C. На основі принципу ЛВЕ здійснено кореляцію кінетичних параметрів з <$E sigma>-константами Гаммета, виявлено, що <$E rho> невеликі через віддаленість замісників від реакційного центру і зменшуються зі зростанням температури.
| 5. |
Свєчнікова О. М. Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova [Електронний ресурс] / О. М. Свєчнікова, С. В. Колісник, О. Ф. Винник, Т. А. Костіна, Т. В. Жукова // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2018. - Т. 16, вип. 1. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jofkh_2018_16_1_9 Більшість QSAR-методів базується на встановленні залежності різних видів біологічної активності сполук від їх фізико-хімічних параметрів, визначення яких експериментально досить утруднене, а розраховано їх теоретично і найчастіше вони мають систематичні відхилення. Мета роботи - за допомогою емпіричного методу за моделі "de nova" визначити інкременти замісників в ізоструктурних рядах гідразидів та тіосемікарбазидів заміщених N-фенілантранілових кислот до їх протизапальної активності. Дослідження здійснювалось для 18 тіосемікарбазидів (1 серія) та 15 гідразидів (2 серія) заміщених N-фенілантранілової кислоти. Розраховані інкременти показують, що введення замісників до антранілової частини молекули тіосемікарбазидів підсилює протизапальну активність. Інкременти замісників у неантраніловому фрагменті молекули мають різні знаки та величини, що залежать від природи та положення радикалу. Введення до антранілового фрагменту молекули гідразиду N-фенілантранілової кислоти у пара-положення замісників (Cl<^>-, NO<^>2-) підвищує протизапальну активність, а введення різних замісників у неантраніловий фрагмент молекули викликає як збільшення, так і зменшення <$Elg~PI>. Вивчення протизапальної активності проводили на моделі "формалінового набряку" у щурів за допомогою онкометричного методу. Речовини вводили перорально у вигляді тонкодиспергованої суспензії, стабілізованої емульгатором твіном-80 у дозах 50 мг/кг маси тіла тварин. Препарат порівняння індометацин вводився у дозі 50 мг/кг. Висновки: за допомогою емпіричного методу визначено інкременти замісників в ізоструктурних рядах тіосемікарбазидів та гідразидів заміщених N-фенілантранілових кислот. Проаналізовано залежність інкрементів від природи та положення замісників у молекулах.
| 6. |
Свєчнікова О. М. Реакційна здатність пропілових естерів 2-(бензоїламіно)(1-r-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот [Електронний ресурс] / О. М. Свєчнікова, С. В. Колісник, О. Ф. Винник, О. О. Алтухов, Т. А. Костіна // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2019. - Т. 17, вип. 2. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jofkh_2019_17_2_8 Мета роботи - дослідження реакційної здатності естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот. Константи швидкості реакції лужного гідролізу естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот залежать від структури та довжини вуглеводневого ланцюга за гетероциклічного атому нітрогену. Введення до структури гетероциклу вуглеводневих радикалів уповільнює реакцію, а подовження ланцюга її прискорює. Кількісна оцінка впливу електронної природи замісників на реакційну здатність пропілових естерів здійснювалась за рівнянням Гаммета. Одержані дані свідчать, що величини реакційного параметра <$Erho> позитивні у вивченому температурному інтервалі, що додатково підтверджує BAC2 механізм цієї реакції. Концентрацію NaOH у розчині визначали шляхом потенціометричного титрування на іономірі EV-74 стандартним водним розчином HCl. Кінетику реакції вивчали у трикратному повторенні, досліди містили 6 - 8 вимірів (глибина перетворень - не менше 80 %). Оцінку точності одержаних результатів здійснювали за допомогою методу математичної статистики малих вибірок за достовірної ймовірності 0,95. Висновки: вивчено кінетику реакції лужного гідролізу біологічно активних пропілових естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот у широкому температурному інтервалі, доведено її BAC2 механізм з утворенням високосиметричного інтермедіату. Проаналізовано вплив природи замісників за гетероциклічного атому гідрогену на численні кінетичні та активаційні параметри реакції та доведено ізокінетичність і синхронність реакції з використанням незалежних тестів.
| 7. |
Колісник С. В. Кислотно-основні властивості 2-(бензоїламіно)(1-r-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот [Електронний ресурс] / С. В. Колісник, О. М. Свєчнікова, О. О. Алтухов, О. В. Колісник, О. Ф. Винник // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. - 2019. - Т. 17, вип. 3. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jofkh_2019_17_3_8 Мета роботи - дослідити кислотно-основні властивості похідних 2-(бензоїламіно)(2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти, заміщених за положенням 1 оксоіндолінового фрагмента. Встановлено константи іонізації ряду 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот; досліджені сполуки є слабкими кислотами, сила яких закономірно зменшується із заміною атома Гідрогену у разі гетероциклічного атому Нітрогену на метильний фрагмент, проте подовження алкільного фрагмента слабко впливає на їх дисоціацію. Проведено кількісну оцінку залежності процесу іонізації від природи замісників за рівнянням Гаммета та показано, що реакційний центр (карбоксильна група) має невелику чутливість до впливу замісників, що може бути пов'язано як з віддаленістю розташування замісників, так і з порушенням копланарності між реакційним центром та біциклічним фрагментом молекули. Невелике значення константи іонізації узгоджується з даними щодо стереоструктури (2Z)-(бензоїламіно)(1-метил-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти. Кислотно-основні властивості похідних 2-(бензоїламіно)(2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти вивчали за допомогою методу потенціометричного титрування на іономірі ЕВ-74 з індикаторним скляним електродом (ЕСП 43-074) і насиченим хлорсрібним (ЕВП-1) електродом порівняння за 298 К у трьох аналітичних послідовностях. Як розчинник використовували суміш 1,4-діоксанівода (60:40, v/v). Структуру молекули (2Z)-(бензоїламіно)(1-метил-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти встановлено з застосуванням методу рентгеноструктурного аналізу. Висновки: шляхом вивчення кислотно-основних рівноваг досліджено реакційну здатність серії 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот. Визначено їх константи іонізації та проаналізовано вплив алкільних радикалів за атому Нітрогену гетероциклу на кислотно-основні властивості, доведено невелику чутливість реакційного центру до впливу замісників. Одержане кореляційне рівняння <$Eroman p K sub a ~-~f( sigma )> має надійні статистичні характеристики і може використовуватись для QSAR-аналізу активних фармакофорів цього ізоструктурного ряду.
| 8. |
Бацак Б. В. Нормальні хвилі, що виникають при русі крові в артерії [Електронний ресурс] / Б. В. Бацак, Ю. Ф. Забашта, В. І. Ковальчук, О. С. Свєчнікова, Л. А. Булавін // Український фізичний журнал. - 2020. - Т. 65, № 5. - С. 435-442. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UPhJ_2020_65_5_11 Запропоновано модель поширення пульсових хвиль в артерії, що розглядається як циліндрична оболонка, оточена пружним середовищем. Визначено амплітуду і форму нормальних хвиль, що виникають при русі крові в артерії. Встановлено два типа таких хвиль: нульові, для яких амплітуда не змінює знак по перерізу артерії, і ненульові, для яких така зміна спостерігається. Показано, що пульсова хвиля являє собою хвильовий пакет, утворений нульовими нормальними хвилями. Встановлено, що ненульові нормальні хвилі локалізовані поблизу вхідного перерізу артерії, утворюючи перехідну зону з розміром порядку радіуса артерії. Показано, що ненульові нормальні хвилі підсилюють процес дезагрегації еритроцитів у перехідній зоні.
| 9. |
Ковальчук В. І. Мульти-фрактальний аналіз кардіологічних рядів та предиктори раптової серцевої смерті [Електронний ресурс] / В. І. Ковальчук, О. С. Свєчнікова, Л. А. Булавін // Український фізичний журнал. - 2021. - Т. 66, № 10. - С. 877-882. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UPhJ_2021_66_10_8
| 10. |
Булавін Л. А. Зсувний модуль та структура хрящової тканини [Електронний ресурс] / Л. А. Булавін, К. І. Гнатюк, Ю. Ф. Забашта, О. С. Свєчнікова, В. І. Цимбалюк // Український фізичний журнал. - 2022. - Т. 67, № 4. - С. 277-283. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UPhJ_2022_67_4_8
|
|
|