Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сичак Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Сичак Н. М. Доповнення до флори Львівської області (рівнинна частина) [Електронний ресурс] / Н. М. Сичак, О. О. Кагало // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т. 1(8), № 1. - С. 173-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nozbr_2010_1(8)_1_12 | ||
| 2. |
Сичак Н. М. Ключ для визначення видів роду Alchemilla L. (Rosaceae) флори Українських Карпат [Електронний ресурс] / Н. М. Сичак // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2011. - Т. 2(9), № 1. - С. 215-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nozbr_2011_2(9)_1_10 | ||
| 3. |
Сичак Н. М. Нові локалітети деяких адвентивних видів рослин у Івано-Франківській області [Електронний ресурс] / Н. М. Сичак // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2012. - Т. 3(10), № 1. - С. 111-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nozbr_2012_3(10)_1_10 | ||
| 4. | 
Климишин О. С. Таксономічна структура колекційних фондів родини Orchidaceae у провідних гербаріях Львова [Електронний ресурс] / О. С. Климишин, Н. М. Сичак // Український ботанічний журнал. - 2016. - Т. 73, № 4. - С. 390-400. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2016_73_4_11 Проведено повну інвентаризацію гербарних фондів родини Orchidaceae 3-х найбільших колекцій Львова: гербарію Львівського національного університету ім. Івана Франка (LW), Державного природознавчого музею НАН України (LWS) та Інституту екології Карпат НАН України (LWKS). У гербаріях Львова зберігається 4465 гербарних аркушів з 19-ти областей України. Найбільше їх зі Львівської (49,6 %), Івано-Франківської (17,8 %) і Закарпатської (14,5 %) областей. В часовому проміжку до 1910 р. зібрано 612 (13,7 %), від 1911 до 1960 рр. - 853 (19,1 %), упродовж 1961 - 2014 рр. - 3000 (67,2 %) гербарних аркушів. Спільними для 3-х колекцій родини Orchidaceae є 24 роди й 45 видів. Загалом гербарні колекції нараховують 34 роди, 141 вид і підвид, які представляють 27 із 28-ми родів і 59 (84,3 %) із 70-ти видів, відзначених за останніми дослідженнями в Україні. | ||
| 5. | 
Сичак Н. М. Доповнення до флори судинних рослин НПП "Вижницький”, Чернівецька область [Електронний ресурс] / Н. М. Сичак // Біологічні системи. - 2015. - Т. 7, Вип. 2. - С. 244-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_biol_2015_7_2_17 | ||
| 6. | 
Кагало О. О. Оселищне різноманіття та його созологічна оцінка території Львівського Музею народної архітектури як приклад попереднього аналізу демутації антропогенного ландшафту [Електронний ресурс] / О. О. Кагало, О. С. Омельчук, О. Л. Орлов, М. Є. Рагуліна, Н. М. Сичак // Наукові записки Державного природознавчого музею. - 2020. - Вип. 36. - С. 107-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzdpm_2020_36_14 Проведено дослідження оселищного різноманіття території Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, а також його созологічну оцінку. Попередньо виділено та описано 19 типів оселищ, що належать до 12 груп, 7 класів. Серед них 14 типів мають антропогенне походження, 3 - напівприродне, а 6 - природне. У созологічному аспекті найбільше значення мають оселища насаджень широколистяних і хвойних порід та новий для регіону тип оселищ жорстководні ожерела на туфових і травертинових формаціях. Загалом формування оселищного різноманіття території Музею є оригінальним прикладом напівприродної демутації антропогенного ландшафту, оскільки, до створення Музею, цю територію було повністю девастовано кар'єрами та вирубуванням лісу. За результатами досліджень показано, що відбувається поступова демутація регіонально типового неморально-лісового флороценотичного комплексу. Однак, цьому процесові перешкоджає і інтенсивне антропогенне (рекреаційне) навантаження на екосистеми. | ||
| 7. |
Кузярін О. Т. Спонтанні судинні рослини на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння" (м. Львів) [Електронний ресурс] / О. Т. Кузярін, Н. М. Сичак, О. О. Кагало // Наукові записки Державного природознавчого музею. - 2020. - Вип. 36. - С. 181-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzdpm_2020_36_21 На підставі проведених флорохорологічних досліджень, опрацювання провідних гербарних колекцій (LW, LWKS, LWS) та аналізу літературних джерел уперше складено список спонтанних судинних рослин для території регіонального ландшафтного парку "Знесіння". У складі спонтанної флори парку виявлено 727 видів, що за систематичною структурою розподіляються між 392 родами, 108 родинами, 59 порядками, 5 класами та 4 відділами. Уперше для території парку проведено повний облік сучасних локачітетів 30 раритетних видів, з яких, 15 включено до Червоної книги України та 15 видів є регіонально-рідкісними. Місцезнаходження таких раритетних видів національного значення, як Dactylorhiza incarnata, Epipactis palustris, Listera ovala, Lilium martagon, Orchis militaris уперше наводяться для дослідженої території. Два види, зокрема Cypripedium calceolus та Pulsatilla grandis, що зазначені в Додатку 1 Бернської конвенції, на сьогодні вважаються зниклими в межах парку. | ||
| 8. | 
Кагало О. Природоохоронне значення території центрального Свидовця (Українські Карпати) [Електронний ресурс] / О. Кагало, Ю. Канарський, Т. Микітчак, О. М. Ковтонюк, Ю. Кобів, В. Кияк, Н. Сичак, А.-Т. Башта, Й. Царик, І., Шидловський І., Решетило О. Дикий // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. - 2018. - Вип. 1. - С. 35-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geograf_2018_1_8 | ||
| 9. |
Кагало О. О. Репатріація та реінтродукція охоронюваних видів рослин – чи не вистелена "добрими" намірами дорога до пекла? [Електронний ресурс] / О. О. Кагало, Н. М. Сичак, О. С. Омельчук // Український ботанічний журнал. - 2022. - Т. 79, № 2. - С. 114-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2022_79_2_8 У зв'язку з ініціативою Київського еколого-культурного центру та ВЕО "Жива планета" щодо Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості Поділись із лісом підсніжниками - 2022" проаналізовано деякі теоретичні та практичні аспекти реінтродукції та репатріації раритетних видів у природні умови (популяції). Показано, що реінтродукція рослин може відігравати певну роль у збереженні видів, проте довгострокова життєздатність більшості реінтродукційних популяцій досі не оцінена належним чином. Зазначена ініціатива проаналізована в контексті наявних методологічних та практичних аспектів процесу реінтродукції чи репатріації. Зроблено висновок про шкідливість і неприпустимість таких недостатньо добре планованих ініціатив, оскільки вони несуть загрозу генетичній самобутності природних популяцій, створюють передумови для потенційних фітоінвазій, а також суперечать чинному законодавству України. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |