Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (15) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (36) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сичов О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 37 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Савенко Я.В. Одноканальний вимірювач потужності для реєстрації міліметрового випромінювання людини [Електронний ресурс] / Я.В. Савенко, О.В. Сичов // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Сер. : Радіотехніка. Радіоапаратобудування. - 2013. - Вип. 53. - С. 119-125 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_rr_2013_53_16 Розглянуто результати дослідження одноканального вимірювача потужності для реєстрації міліметрового випромінювання людини. Проаналізовано механізм взаємодії міліметрових хвиль з клітинами організму людини. Визначено структурні та функціональні особливості клітин під час взаємодії з міліметровими хвилями. Запропоновано вимірювач потужності для реєстрації випромінювання низької інтенсивності у міліметровому діапазоні. Розглянуто можливі застосування вимірювача для діагностичних систем міліметрового діапазону. | |||
| 2. | 
Жарінов О. Й. Клінічні та ехокардіографічні предиктори рецидиву персистентної фібриляції передсердь після кардіоверсії при шестимісячному спостереженні [Електронний ресурс] / О. Й. Жарінов, Н. П. Левчук, М. Р. Ікоркін, О. С. Сичов // Серце і судини. - 2013. - № 4. - С. 47-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_4_8 Мета роботи - визначити роль клініко-анамнестичних, демографічних показників та низки показників структурно-функціонального стану лівих відділів серця для прогнозування рецидиву персистентної фібриляції передсердь (ФП) протягом 6 міс після кардіоверсії. 225 пацієнтам із персистентною формою неклапанної ФП, яким планували відновлення синусового ритму серця, проведено загальноклінічне обстеження, ЕКГ, трансторакальну і черезстравохідну ехокардіографію (ЕхоКГ) з визначенням, окрім стандартних показників структури і функції серця, фракції викиду (ФВ) лівого передсердя (ЛП) і правого передсердя, структурно-анатомічних особливостей та ФВ вушка ЛП (ВЛП), ступеня феномену спонтанного контрастування (ФСК), типу внутрішньопередсердної гемодинаміки за класифікацією D. Fackin та співавторів, швидкісних показників кровоплину в легеневих венах (S, D, індекс S/D). Усі пацієнти одержали медикаментозне лікування відповідно до рекомендацій. Повторний огляд, ЕКГ та ЕхоКГ здійснено через 6 міс після кардіоверсії. Для параметричних і рангових характеристик, зміни яких асоціювані з рецидивом ФП, за послідовним методом Вальда розраховано порогові рівні для прогнозування виникнення рецидиву ФП протягом 6 міс після кардіоверсії. Висновки: рецидив ФП через 6 міс після кардіоверсії зареєстровано у 20,9 % пацієнтів. Незалежне значення у прогнозуванні перебігу персистентної ФП мають вік пацієнтів, тривалість хвороби та останнього епізоду ФП, наявність цукрового діабету, функціональний клас серцевої недостатності, а також кінцевосистолічний об'єм <$Eroman ЛШ~>>~80> мл, індекс об'єму <$Eroman ЛП~>>~50> мл/м<^>2 | |||
| 3. | 
Гавриленко Т. І. Шляхи впровадження сучасних досягнень медичної науки в практику охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Т. І. Гавриленко, О. С. Сичов, Н. І. Мамчина, Л. Л. Чеботарьова, О. А. Підгайна, Л. М. Овсяннікова, Г. Й. Мамчин, І. А. Засядко // Лабораторна діагностика. - 2012. - № 4. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2012_4_9 | |||
| 4. | 
Сичов О. С. Технологія створення прогнозів попиту товарів масового споживання з застосуванням експертів [Електронний ресурс] / О. С. Сичов // Математичні машини і системи. - 2013. - № 2. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MMS_2013_2_9 Запропоновано технологію одержання прогнозів попиту товарів масового споживання, основою якої є математична модель процесу, що використовує знання експерта у даній галузі. | |||
| 5. | 
Левчук Н. П. Зміни структури і функції міокарда в пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь після кардіоверсії при тривалому спостереженні [Електронний ресурс] / Н. П. Левчук, О. Й. Жарінов, М. Р. Ікоркін, О. С. Сичов // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_3_10 Цель работы - сравнить динамику показателей структурно-функционального состояния миокарда у пациентов с персистирующей неклапанной фибрилляцией предсердий (ФП) в течение 18 мес после кардиоверсии в зависимости от удержания синусового ритма. В проспективное наблюдение включили 225 последовательно обследованных пациентов, отобранных для планового восстановления синусового ритма сердца. Кроме общеклинических данных, протокол обследования включал трансторакальную и чреспищеводную эхокардиографию с целью детальной оценки показателей структурно-функционального состояния желудочков и предсердий. Через 18 мес после кардиоверсии синусовый ритм удерживался у 125 (55,6 %) пациентов. У 100 (44,4 %) пациентов зарегистрирована персистирующая или постоянная ФП, в том числе у 47 - в срок через 6 мес, у 23 - через 12, у 30 - через 18 мес после кардиоверсии. Удержание синусового ритма при 18-месячном наблюдении ассоциировалось с переходом большинства обследованных пациентов в более легкий функциональный класс сердечной недостаточности по NYHА, а также значимым улучшением показателей структурно-функционального состояния миокарда, уменьшением выраженности митральной и трикуспидальной регургитации. Рецидив ФП ассоциировался с ухудшением состояния ушка левого предсердия. Выводы: полученные данные свидетельствуют в пользу стратегии восстановления и удержания ритма как эффективного пути профилактики "тахикардиомиопатии" у пациентов с симптомной персистирующей ФП. | |||
| 6. | 
Жарінов О. Й. Проґнозування тривалого утримання синусового ритму після кардіоверсії у пацієнтів з неклапанною персистентною фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / О. Й. Жарінов, Н. П. Левчук, М. Р. Ікоркін, О. С. Сичов // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 4. - С. 8-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2014_4_4 | |||
| 7. |
Сичов О. С. Гендерні особливості якості життя та емоційного стану у хворих з фібриляцією та тріпотінням перед сердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, О. М. Романова, С. В. Лизогуб, О. В. Срібна, О. В. Левчук, Е. С. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 6. - С. 64-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_6_9 Цель работы - изучить гендерные особенности качества жизни (КЖ) и эмоционального состояния у больных с фибрилляцией (ФП) и трепетанием предсердий (ТП) неклапанного происхождения. В исследовании приняли участие 322 последовательных больных с ФП и ТП неклапанного происхождения: 223 (69,3 %) мужчин и 99 (30,7 %) женщин. Больным выполнили клиническое исследование, ЭКГ, биохимическое исследование крови, трансторакальную эхокардиографию. Для оценки тревоги и депрессии использовали шкалу HADS, а для оценки КЖ - HeartQol. Также больным проводили опрос относительно приверженности к терапии. Выводы: у пациентов с ФП/ТП женский пол достоверно ассоциировался с более тяжелым течением аритмии, более низким уровнем физического и эмоционального компонентов качества жизни, а также с достоверно большей частотой выявления тревоги и депрессии, по сравнению с мужчинами. | |||
| 8. |
Сичов О. С. Ремоделювання міокарда після кардіоверсії та предиктори збереження синусового ритму у хворих із персистентною формою фібриляції передсердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Л. Л. Вавілова // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_2_5 Цель работы - оценить ремоделирование миокарда после кардиоверсии и изучить предикторы контроля синусового ритма при наблюдении в течение 21 месяца. В проспективном продольном исследовании обследовано 95 пациентов перед восстановлением синусового ритма (СР). Трансторакальную эхокардиографию проводили всем пациентам на этапе включения и в конце исследования. Чреспищеводную эхокардиографию выполняли всем пациентам в начале исследования и в группе пациентов с повторным эпизодом аритмии. Выводы: восстановление СР у пациентов с персистирующей формой ФП достоверно улучшало функциональный класс по NYHA, приводило к уменьшению полостей предсердий, улучшению систолической функции ЛЖ и уменьшению степени функциональной митральной регургитации. Применение амиодарона, ИАПФ/БРА, возраст <$E symbol У~65> лет, толщина межжелудочковой перегородки << 1,7 см, но не индекс объема ЛП << 48 мл/м<^>2 | |||
| 9. |
Сичов О. С. Функція міокарда і якість життя в пацієнтів з уперше виявленою фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_1_8 Цель работы - оценить основные клинические характеристики, структурно-функциональные показатели и качество жизни у пациентов с впервые выявленной фибрилляцией предсердий (ФП) неклапанного происхождения. В проспективном срезовом исследовании приняли участие 322 пациента с фибрилляцией и трепетанием предсердий неклапанного происхождения. Первый эпизод аритмии выявлен в 104 (32,3 %) случаях. Пациентам выполнены клинико-лабораторное исследование, трансторакальная и чреспищеводная эхокардиографии. Для оценки тревоги и депрессии использовали шкалу HADS, а для оценки качества жизни - HeartQol, также больным проводили короткий опрос о приверженности к терапии. Выводы: у пациентов с впервые выявленной ФП выраженные признаки тромбообразования, систолическая дисфункция ЛЖ встречались с той же частотой, что и у пациентов с повторным эпизодом ФП. Наиболее выраженные изменения как физического, так и эмоционального компонентов качества жизни выявляли именно у пациентов с хронической ФП, а частота выявления вероятной тревоги и депрессии достоверно не отличались между группами. | |||
| 10. |
Сичов О. С. Серцево-судинні події в пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження та німими інфарктами головного мозку при спостереженні протягом двох років [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, С. В. Федьків, Е. С. Бородай, А. Ю. Рибак, Л. Л. Вавілова // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_3_6 Цель работы - изучить взаимосвязь между немыми инфарктами головного мозга (НИМ) и сердечно-сосудистыми событиями у пациентов с фибрилляцией предсердий (ФП) неклапанного происхождения при наблюдении в течение двух лет. В проспективном продольном исследовании на протяжении 25,3 мес приняли участие 103 пациента с неклапанной ФП без инсульта в анамнезе. Всем пациентам были проведены клиническое обследование, трансторакальная эхокардиография, мультисрезовая компьютерная томография головного мозга. Чреспищеводная эхокардиография выполнена у 95 пациентов. Выводы: при двухлетнем наблюдении немые инфаркты головного мозга не ассоциировались с последующими сосудистыми событиями и/или смертностью у пациентов с ФП. В рамках многофакторной модели независимыми предикторами сердечно-сосудистых событий были феномен спонтанного контрастирования 3 - 4<^>+ | |||
| 11. |
Сичов О. С. Валідація російськомовної версії опитувальника Atrial Fibrillation Effect on QualiTy-of-Life у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай, П. Б. Романюк, Т. В. Міхалєва, О. В. Срібна // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 97-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_4_13 Цель работы - продемонстрировать надежность, валидность и силу отзыва русскоязычного варианта опросника Atrial Fibrillation Effect on QualiTy-of-life (AFEQT) для возможности его использования в популяции пациентов с фибрилляцией и трепетанием предсердий (ФП-ТП). В проспективном обсервационном исследовании приняли участие 274 пациента с ФП-ТП неклапанного происхождения. Средний возраст больных составил (61,4 +- 9,7) года. Персистентная форма аритмии выявлена у 160 (58,4 %) лиц, длительно персистентная - у 20 (7,3 %), постоянная - у 61 (22,3 %), пароксизмальная - у 33 (12 %) больных. Все пациенты заполняли AFEQT в начале исследования, 69 больных через <$E symbol У~1> мес. Внутренняя надежность составила >> 0,85 для всех компонентов. Меньшее количество баллов по AFEQT отмечено у пациентов с более высоким классом по EHRA и функциональным классом по NYHA. баллов по AFEQT отмечено у пациентов с более высоким классом по EHRA и функциональным классом по NYHA. В отличие от отсутствия изменений, в группе с повторным эпизодом аритмии (58,1 +- 20,9 по сравнению 60,4 +- 20,9; <$E P~symbol У~0,6>), общий AFEQT у пациентов с синусовым ритмом по сравнению с базовыми показателями был статистически значимо лучше: соответственно 50,8 +- 19,6 и 65,8 +- 23,5 (P = 0,005). Статистически значимые изменения произошли в каждом из компонентов AFEQT и отвечали умеренной и большой силе отклика, что демонстрировалось величиной эффекта 0,5 - 0,87. Выводы: начальная валидация русскоязычного варианта AFEQT подтверждает возможность его использования в качестве инструмента определения конечной точки в клинических исследованиях и в качестве дополнительного инструмента ведения пациентов с ФП-ТП.Мета роботи - оцінити надійність, валідність і силу відгуку російськомовної версії опитувальника AF-QоL для можливості його використання в популяції пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь (ФП - ТП). У проспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 288 пацієнтів з ФП - ТП неклапанного походження. Середній вік хворих становив (61,4 +- 9,9) року, жінок було 107 (37,2 %). Персистентну форму ФП - ТП виявляли у 167 (58,0 %) осіб, тривало персистентну - у 21 (7,3 %), постійну - у 63 (21,9 %), пароксизмальну - у 37 (12,8 %). Усі пацієнти заповнювали AF-QоL на початку дослідження, 75 хворих - через 1 міс і пізніше. Внутрішня надійність становила >> 0,81 для всіх компонентів. AF-QоL мав добру конвергентну і дивергентну валідність. Статистично значуще менший загальний показник AF-QоL спостерігали в пацієнтів з вищим класом за EHRA і вищим функціональним класом за NYHA. На відміну від відсутності змін у групі з рецидивом ФП, у групі зі збереженим синусовим ритмом загальний і фізичний компоненти AF-QоL були статистично значуще кращими: (41,4 +- 18,8) порівняно з (53,0 +- 19,1) бала (P = 0,01) і (35,7 +- 21,5) порівняно з (51,7 +- 23,6) бала відповідно (P = 0,003). Такі зміни AF-QoL відповідали помірній силі відгуку, що демонструвалося величиною ефекту 0,6 та 0,7 для загального показника AF-QоL і його фізичного компонента відповідно. Опитувальник AF-QоL - це специфічний для ФП інструмент оцінки пов'язаної зі здоров'ям якості життя. Результати початкової валідації російськомовного варіанта підтримують його використання як інструмента визначення якості життя в пацієнтів з ФП - ТП, як потенційного маркера якості лікування. Він показав себе надійним, валідним інструментом з добрим відгуком щодо лікування. | |||
| 12. |
Коваленко В. М. Персоніфікований підхід до профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко, О. М. Пархоменко, Л. Г. Воронков, Л. А. Дзяк, О. С. Сичов, Ю. І. Карпенко, А. І. Ячник, Л. М. Чернуха, О. І. Іркін // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 109-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_4_14 Рассмотрены вопросы диагностики, лечения и вторичной профилактики тромбоэмболий с позиций специалистов разного профиля - кардиологов, неврологов, сосудистых хирургов, пульмонологов. Охарактеризованы особенности применения антикоагулянтной терапии в лечении и профилактике тромбоэмболий. Представлена доказательная база по использованию новых пероральных антикоагулянтов у больных с тромбоэмболией легочной артерии, ишемическим инсультом, тромбозом глубоких вен, которые часто имеют сочетанную патологию, в том числе фибрилляцию предсердий, сердечную недостаточность и др. Подчеркнута важность наблюдения за больными с успешно пролеченными тромбоэмболиями после выписки из стационара. | |||
| 13. |
Сичов О. С. Валідація російськомовної версії опитувальника AF-QоL у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 5. - С. 58-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_5_8 Цель работы - продемонстрировать надежность, валидность и силу отзыва русскоязычного варианта опросника Atrial Fibrillation Effect on QualiTy-of-life (AFEQT) для возможности его использования в популяции пациентов с фибрилляцией и трепетанием предсердий (ФП-ТП). В проспективном обсервационном исследовании приняли участие 274 пациента с ФП-ТП неклапанного происхождения. Средний возраст больных составил (61,4 +- 9,7) года. Персистентная форма аритмии выявлена у 160 (58,4 %) лиц, длительно персистентная - у 20 (7,3 %), постоянная - у 61 (22,3 %), пароксизмальная - у 33 (12 %) больных. Все пациенты заполняли AFEQT в начале исследования, 69 больных через <$E symbol У~1> мес. Внутренняя надежность составила >> 0,85 для всех компонентов. Меньшее количество баллов по AFEQT отмечено у пациентов с более высоким классом по EHRA и функциональным классом по NYHA. баллов по AFEQT отмечено у пациентов с более высоким классом по EHRA и функциональным классом по NYHA. В отличие от отсутствия изменений, в группе с повторным эпизодом аритмии (58,1 +- 20,9 по сравнению 60,4 +- 20,9; <$E P~symbol У~0,6>), общий AFEQT у пациентов с синусовым ритмом по сравнению с базовыми показателями был статистически значимо лучше: соответственно 50,8 +- 19,6 и 65,8 +- 23,5 (P = 0,005). Статистически значимые изменения произошли в каждом из компонентов AFEQT и отвечали умеренной и большой силе отклика, что демонстрировалось величиной эффекта 0,5 - 0,87. Выводы: начальная валидация русскоязычного варианта AFEQT подтверждает возможность его использования в качестве инструмента определения конечной точки в клинических исследованиях и в качестве дополнительного инструмента ведения пациентов с ФП-ТП.Мета роботи - оцінити надійність, валідність і силу відгуку російськомовної версії опитувальника AF-QоL для можливості його використання в популяції пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь (ФП - ТП). У проспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 288 пацієнтів з ФП - ТП неклапанного походження. Середній вік хворих становив (61,4 +- 9,9) року, жінок було 107 (37,2 %). Персистентну форму ФП - ТП виявляли у 167 (58,0 %) осіб, тривало персистентну - у 21 (7,3 %), постійну - у 63 (21,9 %), пароксизмальну - у 37 (12,8 %). Усі пацієнти заповнювали AF-QоL на початку дослідження, 75 хворих - через 1 міс і пізніше. Внутрішня надійність становила >> 0,81 для всіх компонентів. AF-QоL мав добру конвергентну і дивергентну валідність. Статистично значуще менший загальний показник AF-QоL спостерігали в пацієнтів з вищим класом за EHRA і вищим функціональним класом за NYHA. На відміну від відсутності змін у групі з рецидивом ФП, у групі зі збереженим синусовим ритмом загальний і фізичний компоненти AF-QоL були статистично значуще кращими: (41,4 +- 18,8) порівняно з (53,0 +- 19,1) бала (P = 0,01) і (35,7 +- 21,5) порівняно з (51,7 +- 23,6) бала відповідно (P = 0,003). Такі зміни AF-QoL відповідали помірній силі відгуку, що демонструвалося величиною ефекту 0,6 та 0,7 для загального показника AF-QоL і його фізичного компонента відповідно. Опитувальник AF-QоL - це специфічний для ФП інструмент оцінки пов'язаної зі здоров'ям якості життя. Результати початкової валідації російськомовного варіанта підтримують його використання як інструмента визначення якості життя в пацієнтів з ФП - ТП, як потенційного маркера якості лікування. Він показав себе надійним, валідним інструментом з добрим відгуком щодо лікування. | |||
| 14. |
Сичов О. С. Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 64-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_6_9 Мета роботи - визначити предиктори серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією (ФП) та тріпотінням передсердь (ТП) неклапанного походження, а також оцінити вплив медикаментозної терапії і прихильності до неї на зниження частоти виникнення серцево-судинних ускладнень. У проспективному обсерваційному дослідженні із середньою тривалістю спостереження (38,7 +- 24,0) міс обстежено 271 пацієнта (віком у середньому (60,5 +- 9,9) року) з ФП та ТП неклапанного походження. Первинною кінцевою точкою був інсульт / транзиторна ішемічна атака, а комбінованою кінцевою точкою (ККТ) - інсульт / транзиторна ішемічна атака, периферійні тромбоемболії або смерть з будь-якої причини. ККТ протягом спостереження виникла у 46 (16,96 %) пацієнтів, ішемічний інсульт - у 27 (9,96 %). У межах мультиваріантної моделі феномен спонтанного контрастування (ФСК) 3 - 4 + та кількість балів за CHA2DS2-VASc були незалежними предикторами як ішемічного інсульту, так і ККТ (P << 0,05). Незалежними предикторами інсульту були також постійна форма ФП (Р = 0,049), III - IV клас за EHRAm (P = 0,027) та товщина міжшлуночкової перегородки >- 1,7 см (P = 0,003). Виявлено, що прихильність до рекомендацій з антикоагулянтної терапії статистично значуще знижувала ризик виникнення як інсульту, так і ККТ (P << 0,05). Спостережено зниження частоти виникнення ККТ у групі контролю ритму (активні спроби збереження синусового ритму за допомогою антиаритмічних препаратів та/або абляції) порівняно з групою тільки застосування засобів контролю частоти скорочень серця (відносний ризик 0,29; 95 % довірчий інтервал 0,11 - 0,72; (P = 0,001). | |||
| 15. | 
Сичов О. С. Вплив частоти серцевих скорочень на якість життя та тяжкість симптомів аритмії у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного ґенезу [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, П. Б. Романюк, В. Г. Гур’янов // Вісник наукових досліджень. - 2017. - № 3. - С. 39-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2017_3_11 | |||
| 16. | 
Сичов О. С. Вплив частоти серцевих скорочень на толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, П. Б. Романюк, О. В. Срібна, В. Г. Гур’янов // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2017. - № 3. - С. 122-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2017_3_23 | |||
| 17. |
Сичов О. С. Предиктори якості життя в пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 51-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_1_8 Цель работы - оценить предикторы cниженного качества жизни у пациентов с фибрилляцией (ФП) и трепетанием предсердий (ТП) по данным специфических опросников AF-QоL и AFEQT. В проспективном срезовом исследовании приняли участие 328 пациентов с ФП-ТП неклапанного происхождения. Для определения качества жизни и его предикторов использовали специфические инструменты AF-QоL и AFEQT. Наиболее низкий уровень качества жизни как по общей оценке AFEQT (48,1 +- 19,7), так и AF-QoL (38,3 +- 17,6) наблюдали у пациентов с пароксизмальной формой аритмии, а наиболее высоким он был у пациентов с персистентной формой ФП-ТП, которым был восстановлен синусовый ритм: 68,7 +- 20,8 для AFEQT и 52,5 +- 19,1 для AF-QoL. В мультивариантной модели регрессии независимыми предикторами глобального показателя AF-QоL были функциональный класс по NYHA (<$E beta~=~-0,22>; P << 0,001), тревожность по HADS (<$E beta~=~-0,21>; P << 0,001), депрессия по HADS (<$Ebeta~=~-0,20>; P << 0,001), пароксизмальная форма аритмии (<$E beta~=~-0,16>; P=0,001), CHA | |||
| 18. |
Сичов О. С. Валідація опитувальника якості життя HeartQol у пацієнтів з фібриляцією – тріпотінням передсердь неклапанного походження [Електронний ресурс] / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 51-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_3_9 Цель работы - оценить психометрические свойства опросника качества жизни HeartQol у пациентов с фибрилляцией - трепетанием предсердий (ФП-ТП) неклапанного происхождения, получавших медикаментозное лечение, путем оценки внутренней согласованности, конструктной и дискриминативной валидности и ретестовой надежности. Исследование состояло из двух частей: срезовой части, в которой 329 пациентов заполняли HeartQol, SF-12 AFEQT и HADS для исследования внутренней согласованности, конструктной и дискриминативной валидности, и продольной части, которая включала обследование 53 пациентов для оценки ретестовой надежности. Коэффициент надежности Кронбах - составлял для физического компонента HeartQоL 0,94, а для его психологического компонента - 0,88. Конструктная валидность была достаточной, поскольку HeartQol имел умеренные-сильные корреляционные связи с подобными компонентами (<$E r~symbol У~0,55>), и более слабые (r << 0,55) с непохожими компонентами опросников. Опросник HeartQol продемонстрировал способность дискриминировать между различными клиническими подгруппами пациентов, демонстрируя свою чувствительность. Выводы: HeartQol в целом продемонстрировал удовлетворительные психометрические свойства и может использоваться в изучении связанного со здоровьем качества жизни у пациентов с ФП-ТП. | |||
| 19. |
Міхалєва Т. В. Предиктори виникнення рецидиву аритмії в пацієнтів із фібриляцією передсердь неклапанного генезу після відновлення синусового ритму: місце поліморфізму rs10465885 гена конексину-40 [Електронний ресурс] / Т. В. Міхалєва, О. С. Сичов, Т. В. Гетьман, В. Г. Гур’янов, К. О. Міхалєв // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 56-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_6_8 Цель работы - определить предикторы возникновения рецидива аритмии у пациентов с фибрилляцией предсердий (ФП) неклапанного генеза после восстановления синусового ритма (СР), а также установить роль rs10465885 гена коннексина-40 (Сх40) в его возникновении. Обследовали 104 пациентов с преходящими формами ФП неклапанного генеза (средний возраст (53 +- 10) года, 80 (76,9 %) мужчин). Распределение вариантов rs10465885 гена Сх40 (n = 73) было следующим: ТТ - 17 (23,3 %) пациентов, СТ - 33 (45,2 %), СС - 23 (31,5 %). Проанализировали 122 случая восстановления СР: 32 (26,2 %) - в результате медикаментозной кардиоверсии (29 пациентов); 63 (51,6 %) - электрической кардиоверсии (53 пациента); 27 (22,2 %) - радиочастотной абляции (22 пациента). Медиана динамического наблюдения составила 23 месяца. На основе фенотипических признаков, ассоциированных с rs10465885, были сформированы фенотипические кластеры (ФК): ФК | |||
| 20. |
Міхалєва Т. В. Фенотипові ознаки і поліморфізм RS10465885 гена конексину-40 як предиктори виникнення рецидиву аритмії у пацієнтів із фібриляцією передсердь неклапанного генезу після відновлення синусового ритму при однорічному спостереженні: результати нейромережевого аналізу [Електронний ресурс] / Т. В. Міхалєва, О. С. Сичов, Т. В. Гетьман, В. Г. Гур’янов, К. О. Міхалєв // Вісник наукових досліджень. - 2018. - № 2. - С. 34-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2018_2_10 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |