Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Співак Ж$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
1.

Співак Ж. С. 
Динаміка функціонального стану сім’яників у неплідних чоловіків, хворих на автоімунний тиреоїдит, під впливом антиоксидантно-імунокоригуючої терапії [Електронний ресурс] / Ж. С. Співак, В. О. Бондаренко, А. В. Мірошниченко // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2013. - № 2. - С. 144-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2013_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 491.305 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Лучицький Є. В. 
Функціональний стан гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на рак щитоподібної залози [Електронний ресурс] / Є. В. Лучицький, Г. А. Зубкова, В. Є. Лучицький, В. М. Рибальченко, В. О. Бондаренко, В. В. Марков, С. В. Гулеватий, Ж. С. Співак // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 3. - С. 325-327. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_3_17
Зазначено, що рак щитоподібної залози (РЩЗ) є однією з найбільш поширених онкопатологій органів ендокринної системи. Серед чоловічого населення України РЩЗ переважно діагностується у віковій групі старше 25 років, яка вважається найбільш репродуктивно активною. Результати проведеного дослідження рівнів гіпофізарних і статевих гормонів свідчать про можливість порушення функціонального стану гіпофізарно-статевої системи у чоловіків, хворих на РЩЗ і розвитку у них синдрому андрогенодефіциту. Необхідні подальші дослідження на більш репрезентативних групах пацієнтів з проведенням функціональних тестів для визначення механізмів розвитку виявлених порушень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 249.347 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Бондаренко В. О. 
Досвід застосування левотироксину та антиоксидантів при терапії неплідності в чоловіків, хворих на гіпотиреоз [Електронний ресурс] / В. О. Бондаренко, Ж. С. Співак // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2014. - № 7. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2014_7_10
Мета роботи - встановлення характеру змін рівнів гонадотропінів, тестостерону, а також параметрів спермограм у неплідних чоловіків із гіпофункцією щитоподібної залози під впливом монотерапії левотироксином, а також у разі лікування селеновмісним препаратом цефаселем і вітаміном E разом із левотироксином. Обстежено 84 неплідні чоловіки із гіпофункцією щитоподібної залози віком 22 - 44 роки. Хворих на первинний гіпотиреоз залежно від терапії було розподілено на 3 групи: пацієнти першої групи (12 чоловіків, у яких гіпотиреоз мав місце на тлі суттєвого зростання антитіл до тиреоїдної пероксидази) крім левотироксину одержували протягом 3-х міс цефасель та вітамін E; друга група (20 осіб) одержувала аналогічну терапію; третя група (17 хворих) одержувала монотерапію тільки левотироксином. Неплідні із субклінічним гіпотиреозом також бкло розподілено на 2 групи: 21 чоловіка лікували тільки левотироксином, 14-ти хворим застосовувалась комплексна терапія. До та після лікування досліджувались рівні лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів, тестостерону, тиреотропного гормону та тироксину вільного, аналізувались параметри спермограм. Після терапії, незалежно від її варіанту, у всіх групах хворих відбувалася компенсація тиреоїдного статусу, вірогідне зростання рівня тестостерону в крові без посилення секреції гонадотропінів. Аналіз параметрів спермограм після лікування показав, що в неплідних як за первинного, так і у разі субклінічного гіпотиреозу частота їх нормалізації була суттєво вищою у разі застосування комплексної терапії. Висновки: проведені дослідження свідчать, що компенсація тиреоїдного статусу в неплідних чоловіків із гіпофункцією щитоподібної залози є головним чинником, що сприяє посиленню секреції тестостерону. Для покращання фертилізаційної здатності сперми та нормалізації сперматогенезу даному контингенту хворих разом із левотироксином доцільно призначати антиоксидантну терапію (цефасель та вітамін E).
Попередній перегляд:   Завантажити - 250.233 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Бондаренко В. О. 
Підходи до терапії неплідності у чоловіків, хворих на гіпотиреоз [Електронний ресурс] / В. О. Бондаренко, Ж. С. Співак // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 278-279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 93.942 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського