Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (9) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Стасишин О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Красівська В. В. Властивості патологічних інгібіторів зсідання крові з антифосфоліпідною активністю у хворих на лімфоїдні неоплазії [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. О. Шалай, О. В. Стасишин, В. Є. Логінський // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2010. - № 6. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujgt_2010_6_6 У частини хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП) у 25 % - 73 % випадків можуть виявлятись неспецифічні антитіла, зокрема, антифосфоліпідні антитіла/вовчаковий антикоагулянт (АФЛА/ВА), що викликає труднощі диференціації ІТП з іншими формами симптоматичних імунних тромбоцитопеній. З іншого боку, у 2/3 хворих з АФЛА та зниженою кількістю тромбоцитів, у яких відсутні клінічні прояви антифосфоліпідного синдрому (АФС), помилково діагностується ІТП. З метою з'ясування типу патологічного інгібітору (ВА), який виникає у хворих на ІТП з наявністю антифосфоліпідної активності, досліджено кінетику реакції його нейтралізації нормальною плазмою. Щодо наявності ВА було обстежено 54 хворих на ІТП. Діагностику ВА здійснювали на основі подовження часу зсідання у фосфоліпід-залежних коагуляційних тестах за алгоритмом згідно міжнародних рекомендацій (Subcommittee on lupus anticoagulant/antiphospholipid antibodies SSC-ISTH та Британським гематологічним товариством). У хворих з підозрою на наявність ВА визначали активність фактора VIII (ФVIII), фактора IX (ФIX) та інгібіторні нейтралізуючі антитіла до ФVIII, ФIX. У 5 пацієнтів з виявленим ВА було досліджено характер інгібіції на основі подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) до інкубації суміші плазми хворого з нормальною плазмою (у зростаючій концентрації) та після її інкубації протягом 1 год з побудовою відповідного графіка. Антифосфоліпідну активність (ВА) виявлено у 14,8 % обстежених хворих на ІТП. Нейтралізуючі інгібіторні антитіла до ФVIII та ФIX в обстежених хворих на ІТП з антифосфоліпідною активністю були відсутні. Під час визначення типу інгібітору на основі модифікованого корекційного тесту (тест II етапу) з трьохетапної послідовності тестів для виявлення активності ВА, у всіх хворих на ІТП з ВА за концентрації нормальної плазми у суміші 25 % (1:4) та 50 % (1:1) не відбувалось нормалізації подовженого АЧТЧ. Всі криві відображають негайну інгібіторну дію ВА, яка проявляється одразу після змішування плазми хворого з нормальною плазмою без інкубації суміші, та майже повну відсутність нейтралізації цього інгібітора нормальною плазмою після годинної інкубації. Висновки: у хворих на ІТП з виявленим ВА кінетика реакції нейтралізації інгібіторного впливу на зсідання нормальною плазмою у тесті АЧТЧ є комплексною (II порядку), яка притаманна аутоімунним антитілам II типу. | ||
| 2. |
Стасишин О. В. Поліморфізм гена CTLA-4 у хворих на гемофілію а і поява імунних інгібіторів фактора VIII [Електронний ресурс] / О. В. Стасишин, М. Я. Тиркус, В. В. Красівська, Г. В. Макух, В. Є. Логінський // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2011. - № 6. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujgt_2011_6_6 | ||
| 3. | 
Красівська В. В. Вплив на гемостаз ex vivo/in vitro шунтових препаратів у хворих на гемофілію з інгібітором [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин // Кровообіг та гемостаз. - 2013. - № 2. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kogs_2013_2_5 | ||
| 4. | 
Красівська В. В. Властивості патологічних інгібіторів зсідання крові з антифосфоліпідною активністю у хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, І. Й. Євстахевич, О. В. Стасишин, В. Є. Логінський // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 407-418. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__56 У частини хворих на імунну тромбоцитопенічну пурпуру (ІТП) у 25 % - 73 % випадків можуть виявлятись неспецифічні антитіла, зокрема, антифосфоліпідні антитіла/вовчаковий антикоагулянт (АФЛА/ВА), що викликає труднощі диференціації ІТП з іншими формами симптоматичних імунних тромбоцитопеній. З іншого боку, у 2/3 хворих з АФЛА та зниженою кількістю тромбоцитів, у яких відсутні клінічні прояви антифосфоліпідного синдрому (АФС), помилково діагностується ІТП. З метою з'ясування типу патологічного інгібітору (ВА), який виникає у хворих на ІТП з наявністю антифосфоліпідної активності, досліджено кінетику реакції його нейтралізації нормальною плазмою. Щодо наявності ВА було обстежено 54 хворих на ІТП. Діагностику ВА здійснювали на основі подовження часу зсідання у фосфоліпід-залежних коагуляційних тестах за алгоритмом згідно міжнародних рекомендацій (Subcommittee on lupus anticoagulant/antiphospholipid antibodies SSC-ISTH та Британським гематологічним товариством). У хворих з підозрою на наявність ВА визначали активність фактора VIII (ФVIII), фактора IX (ФIX) та інгібіторні нейтралізуючі антитіла до ФVIII, ФIX. У 5 пацієнтів з виявленим ВА було досліджено характер інгібіції на основі подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) до інкубації суміші плазми хворого з нормальною плазмою (у зростаючій концентрації) та після її інкубації протягом 1 год з побудовою відповідного графіка. Антифосфоліпідну активність (ВА) виявлено у 14,8 % обстежених хворих на ІТП. Нейтралізуючі інгібіторні антитіла до ФVIII та ФIX в обстежених хворих на ІТП з антифосфоліпідною активністю були відсутні. Під час визначення типу інгібітору на основі модифікованого корекційного тесту (тест II етапу) з трьохетапної послідовності тестів для виявлення активності ВА, у всіх хворих на ІТП з ВА за концентрації нормальної плазми у суміші 25 % (1:4) та 50 % (1:1) не відбувалось нормалізації подовженого АЧТЧ. Всі криві відображають негайну інгібіторну дію ВА, яка проявляється одразу після змішування плазми хворого з нормальною плазмою без інкубації суміші, та майже повну відсутність нейтралізації цього інгібітора нормальною плазмою після годинної інкубації. Висновки: у хворих на ІТП з виявленим ВА кінетика реакції нейтралізації інгібіторного впливу на зсідання нормальною плазмою у тесті АЧТЧ є комплексною (II порядку), яка притаманна аутоімунним антитілам II типу. | ||
| 5. | 
Стасишин О. В. Хімічна синовектомія з рифампіцином у хворих на гемофілію [Електронний ресурс] / О. В. Стасишин // Шпитальна хірургія. - 2009. - № 2. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2009_2_20 | ||
| 6. | 
Красівська В. В. Визначення вмісту фактора зсідання крові VIII (ІХ)у концентратах препаратів для лікування хворих на гемофілію А та В [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, В. І. Семеняка, О. В. Стасишин // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_16 | ||
| 7. |
Стасишин О. В. Аналіз розподілу алельних варіантів генів HLA-DRB1,HLA-DQA1,HLA-DQB1 у хворих на гемофілію А [Електронний ресурс] / О. В. Стасишин, О. І. Терпиляк, В. В. Красівська, Г.В. Макух // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 232-237. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_33 | ||
| 8. |
Стасишин О. В. Розподіл алелів HlA ІІ класу у хворих на гемофілію А залежно від інгібітору [Електронний ресурс] / О. В. Стасишин, О. І. Терпиляк, В. В. Красівська, М. Я. Тиркус // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 136-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__24 | ||
| 9. | 
Бездітко Н. В. Клініко-економічний аналіз різних стратегій лікування гемофілії А [Електронний ресурс] / Н. В. Бездітко, О. В. Стасишин // Клінічна фармація. - 2017. - Т. 21, № 1. - С. 10-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2017_21_1_4 Хоча гемофілія є рідкісним захворюванням, його лікування є високовартісним, а витрати в основному пов'язані із вартістю препаратів концентратів факторів згортання крові. Мета роботи - оцінка клініко-економічної доцільності застосування rFVIIa (препарат новосевен) для лікування пацієнтів з гемофілією у порівнянні зі схемами, що грунтуються на застосуванні APCC (препарат Фейба). Клініко-економічний аналіз проведено за допомогою методу "загальна вартість захворювання" з використанням моделювання шляхом побудови дерева рішень. У даному дослідженні визначалися лише прямі витрати на фармакотерапію. Вартість упаковки кожного з аналізованих препаратів відповідала задекларованій ціні станом на грудень 2016 р. Аналітичну модель "дерева рішень" розроблено для розрахунку витрат на амбулаторне лікування легких та помірних кровотеч. За рахунок більш високої клінічної ефективності використання rFVIIa як першої лінії терапії надає змогу зекономити від 32 до 42 % під час лікування одного пацієнта, що за умов сучасного українського фармацевтичного ринку складає від 170326,4 до 252990,4 грн (за адаптованого варіанта терапії), та до 291743,1 грн за базового варіанта. У разі використання rFVIIa як першої лінії терапії нижчими виявилися витрати протягом усього життя і приблизно на 10 % нижче, ніж за використання АРСС. Висновки: застосування препарату новосевен є економічно більш доцільним і надає змогу як покращити результати лікування, так і більш раціонально витрачати грошові ресурси на лікування цих хворих. | ||
| 10. | 
Красівська В. В. Патологічні інгібітори згортання крові: поширення, діагностика, клінічні прояви та лікування [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин // Український медичний часопис. - 2012. - № 4. - С. 162-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2012_4_39 | ||
| 11. |
Красівська В. В. Лабораторні критерії діагностичної придатності рутинних коагулогічних та тестів на виявлення вовчакового антикоагулянту у пацієнтів з підозрою на антифосфоліпідний синдром [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 79-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_11 | ||
| 12. | 
Красівська В. В. Роль тромбоеластографії у контролі профілактичного лікування хворих на тяжку форму гемофілії А без інгібіторів [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин, М. М. Семерак, О. М. Тушницький // Art of medicine. - 2019. - № 2. - С. 57-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_2_10 | ||
| 13. |
Красівська В. В. Сучасні методи лабораторної діагностики вовчакового антикоагулянту у пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин // Український медичний часопис. - 2018. - № 1(1). - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2018_1(1)__20 Мета роботи - дослідити інформативність для діагностики антифосфоліпідного синдрому (АФС) рутинних коагулологічних і сучасних методів виявлення вовчакового антикоагулянту (ВА) у пацієнтів із тромбозом і патологією вагітності. У 233 пацієнтів із підозрою на АФС із тромбозом різної локалізації та акушерською патологією виконували рутинні коагулологічні дослідження та визначали антифосфоліпідні антитіла, зокрема ВА. Згідно з міжнародними критеріями діагностики у 44,6 % обстежених встановлено АФС, серед них первинний - у 85,6 %, вторинний - у 14,4 %. ВА виявлено у 42,5 % обстежених (95,2 % хворих із АФС). У ході виконання рутинних досліджень системи гемостазу наявність активності ВА можна запідозрити за подовженням протромбінового часу (ПЧ) та активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). На I скринінговому етапі діагностики ВА найбільша інформативність спостерігається за комбінування тестів, які базуються на відмінних принципах і відповідають за різні ланки системи гемостазу, зокрема часі зсідання з фосфоліпідзалежною отрутою змії, АЧТЧ із чутливим до ВА реагентом і ПЧ із розведеним тромбопластином у 50 і 500 разів. Зроблено висновки, що результати групи корекційних тестів не є надійними і не надають можливість прийняти рішення щодо продовження чи припинення подальшого дослідження. Необхідність їх виконання слід розглядати індивідуально у кожному випадку. У зв'язку з високою інформативністю тести на підтвердження необхідно проводити на II етапі виявлення ВА. Отримані результати гармонізуються з останніми методичними рекомендаціями 2014 р., які можуть бути застосовані як стандарти у пошуку активності ВА. | ||
| 14. | 
Стасишин О. В. Агрегація білкових препаратів як передумова імунних ускладнень [Електронний ресурс] / О. В. Стасишин, В. В. Красівська, Л. О. Матюха // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - № 8. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2019_8_10 | ||
| 15. | 
Красівська В. В. Зв'язок параметрів тромбоеластографії з показниками тестів дослідження гемостазу у хворих на гемофілію А під час профілактичного лікування [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин, М. М. Семерак, О. М. Тушницький, В. Л. Новак // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 215-225. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2019_7_3_8 Останнім часом для контролю лікування у хворих з порушенням зсідання застосовують лабораторні методи, що засновані на комплексній оцінці гемостазу. До таких глобальних тестів відносять тромбоеластографію (ТЕГ). Незважаючи на достатню кількість фармакокінетичних досліджень ФVIII під час лікування хворих на гемофілію, лише в декількох оцінено показники традиційних тестів дослідження гемостазу у порівнянні з ТЕГ. Мета дослідження - на основі аналізу кореляційних зв'язків параметрів ТЕГ з показниками традиційних тестів дослідження гемостазу вивчити: як зміни у зсіданні відображаються у ТЕГ з перспективою впровадження цього тесту для контролю замісної трансфузійної терапії у хворих на гемофілію. Дослідження виконано у 9 хворих на тяжку форму гемофілії А, які протягом 2-х років знаходились на профілактичному лікуванні препаратом пролонгованого рекомбінантного ФVIII. Профілактична доза становила <$E45~symbol С~5> МО/кг двічі на тиждень. Під час планового візиту всім хворим проводили тест відновлення в дозі <$E60~symbol С~5> МО/кг препарату. Всім пацієнтам до та 30 хв. після закінчення введення розрахованої дози препарату ФVIII було виконано коагулологічні дослідження та ТЕГ. У тесті відновлення вивчали можливі кореляційні зв'язки 11 параметрів ТЕГ із показниками тестів дослідження гемостазу. До введення препарату виявлено достовірні сильні прямі кореляційні залежності показників R та SP від ПЧ і АЧТЧ (r >> 0,71). Встановлено негативну кореляцію середньої сили між R та ФVIII:Ag (r = -0,56). Зростання значень ПЧ, АЧТЧ та зменшення активності ФVIII:Ag викликає зниження загального гемостатичного потенціалу CI у бік гіпокоагуляцїї (r = 0,75). МА, ТМА та кут нахилу <$Ealpha>-Angel сильно залежать від рівня vWF:Ag та кількості тромбоцитів (у всіх випадках r >> 0,8). Після введення препарату концентрату ФVIII у хворих на гемофілію А виявлено достовірний позитивний сильний кореляційний зв'язок показника R з АЧТЧ (r = 0,64). Зростання коагуляційного індексу CI пов'язане зі збільшенням рівня Ag:ФVIII (r = 0,75) та вкороченням АЧТЧ (r = -0,76). Висновки: у хворих на гемофілію А під час профілактичного лікування встановлено кореляційні зв'язки параметрів ТЕГ з показниками традиційних тестів дослідження гемостазу, які характеризують аналогічні процеси зсідання. Гемостатичний статус хворих на гемофілію А та фармакодинамічний ефект препаратів може інтерпретуватись за даними ТЕГ, що описують глобальну коагуляцію крові з оцінкою утворення тромбіну, функції тромбоцитів та якості згустку. У хворих на гемофілію А під час оцінки кровоточивості, лабораторного контролю профілактичного лікування та виникнення інгібіторів показники ТЕГ можуть повною мірою доповнювати традиційні тести дослідження гемостазу.Останнім часом для контролю лікування у хворих з порушенням зсідання застосовують лабораторні методи, що засновані на комплексній оцінці гемостазу. До таких глобальних тестів відносять тромбоеластографію (ТЕГ). Незважаючи на достатню кількість фармакокінетичних досліджень ФVIII під час лікування хворих на гемофілію, лише в декількох оцінено показники традиційних тестів дослідження гемостазу у порівнянні з ТЕГ. Мета дослідження - на основі аналізу кореляційних зв'язків параметрів ТЕГ з показниками традиційних тестів дослідження гемостазу вивчити: як зміни у зсіданні відображаються у ТЕГ з перспективою впровадження цього тесту для контролю замісної трансфузійної терапії у хворих на гемофілію. Дослідження виконано у 9 хворих на тяжку форму гемофілії А, які протягом 2-х років знаходились на профілактичному лікуванні препаратом пролонгованого рекомбінантного ФVIII. Профілактична доза становила <$E45~symbol С~5> МО/кг двічі на тиждень. Під час планового візиту всім хворим проводили тест відновлення в дозі <$E60~symbol С~5> МО/кг препарату. Всім пацієнтам до та 30 хв. після закінчення введення розрахованої дози препарату ФVIII було виконано коагулологічні дослідження та ТЕГ. У тесті відновлення вивчали можливі кореляційні зв'язки 11 параметрів ТЕГ із показниками тестів дослідження гемостазу. До введення препарату виявлено достовірні сильні прямі кореляційні залежності показників R та SP від ПЧ і АЧТЧ (r >> 0,71). Встановлено негативну кореляцію середньої сили між R та ФVIII:Ag (r = -0,56). Зростання значень ПЧ, АЧТЧ та зменшення активності ФVIII:Ag викликає зниження загального гемостатичного потенціалу CI у бік гіпокоагуляцїї (r = 0,75). МА, ТМА та кут нахилу <$Ealpha>-Angel сильно залежать від рівня vWF:Ag та кількості тромбоцитів (у всіх випадках r >> 0,8). Після введення препарату концентрату ФVIII у хворих на гемофілію А виявлено достовірний позитивний сильний кореляційний зв'язок показника R з АЧТЧ (r = 0,64). Зростання коагуляційного індексу CI пов'язане зі збільшенням рівня Ag:ФVIII (r = 0,75) та вкороченням АЧТЧ (r = -0,76). Висновки: у хворих на гемофілію А під час профілактичного лікування встановлено кореляційні зв'язки параметрів ТЕГ з показниками традиційних тестів дослідження гемостазу, які характеризують аналогічні процеси зсідання. Гемостатичний статус хворих на гемофілію А та фармакодинамічний ефект препаратів може інтерпретуватись за даними ТЕГ, що описують глобальну коагуляцію крові з оцінкою утворення тромбіну, функції тромбоцитів та якості згустку. У хворих на гемофілію А під час оцінки кровоточивості, лабораторного контролю профілактичного лікування та виникнення інгібіторів показники ТЕГ можуть повною мірою доповнювати традиційні тести дослідження гемостазу. | ||
| 16. |
Красівська В. В. Роль скринінгового тесту в діагностиці інгібіторів до фактора VIII (IX) у хворих на гемофілію [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин // Кровообіг та гемостаз. - 2015. - № 1-2. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kogs_2015_1-2_10 | ||
| 17. |
Красівська В. В. Показники системи зсідання та тромбоеластограми у хворих на гемофілію під час профілактичного лікування нефакторним препаратом siRNA-AT3 [Електронний ресурс] / В. В. Красівська, О. В. Стасишин, М. М. Семерак, О. М. Тушницький, В. Л. Новак // Гематологія і переливання крові. - 2021. - Вип. 41. - С. 131-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2021_41_13 | ||
| 18. |
Стасишин А. Р. Роботична хірургія в Україні: перший досвід та перспектива розвитку [Електронний ресурс] / А. Р. Стасишин, А. А. Гураєвський, А. О. Дворакевич, Д. В. Шевчук, О. О. Калінчук, А.-Д. А. Гураєвський, О. А. Стасишин // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2023. - № 1. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2023_1_3 | ||
| 19. |
Дзісь Б. Р. Інфузійна терапія для корекції електролітів у плазмі крові в оперованих хворих на рак шлунка після гастректомії із спленектомією у ранньому післяопераційному періоді [Електронний ресурс] / Б. Р. Дзісь, С. В. Примак, Ю. Я. Кривко, Р. П. Дзісь, В. Л. Новак, О. В. Стасишин, О. О. Тарасюк, В. В. Красівська, Є. П. Карпович, В. Є. Чабан // Гематологія і переливання крові. - 2023. - Вип. 42. - С. 61-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2023_42_7 | ||
| 20. | 
Стасишин О. А. Особливості предмета спору у справах, пов'язаних із застосуванням заходів впливу за порушення бюджетного законодавства [Електронний ресурс] / О. А. Стасишин // Аналітично-порівняльне правознавство. - 2023. - № 5. - С. 410-416. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/anpopr_2023_5_75 | ||
Реферативна БД
Попередній перегляд:
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |