Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Строгонов Д$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Коржик В. М. 
Особливості металургійної взаємодії при наплавленні сталевого дроту на титанову пластину з напиленим прошарком [Електронний ресурс] / В. М. Коржик, А. А. Гринюк, А. А. Чайка, Д. В. Строгонов, І. І. Тимофєєва, М. А. Васильківська // Сучасна електрометалургія. - 2020. - № 3. - С. 43-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sovele_2020_3_9
Розглянуто можливість отримання з'єднання сталь - титан, що утворюється при комплексному напиленні на титан шару оксиду алюмінію та шару залізного порошку ПЖ-1 і наступним наплавленням плавким електродом або плазмою шару сталі з використанням присадного дроту Св-08Г2С. Розроблено новий комбінований спосіб з'єднання сталь - титан із нанесенням на титан захисних шарів Al2O3 і залізного порошку ПЖ-1 із подальшим наплавленням плазмою шару присадного дроту Св-08Г2С.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.135 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Строгонов Д. В. 
Вплив параметрів процесу плазмово-дугової сферодизації струмопровідного дроту із низьковуглецевої сталі на гранулометричний склад отриманих порошків [Електронний ресурс] / Д. В. Строгонов, В. М. Коржик, І. Цзянлун, А. Ю. Тунік, О. М. Бурлаченко, А. О. Альошин // Сучасна електрометалургія. - 2022. - № 3. - С. 29-37.
Експериментально підтверджено можливість отримання сферичних порошків шляхом застосування технології плазмово-дугового розпилення (ПДР) струмопровідного дроту з низьковуглецевої сталі діаметром 1,6 мм. Установлено, що за різних параметрів ПДР у загальному випадку основною фракцією порошку є фракція 25 - 250 мкм, яка складає 95 % від загального об'єму порошку, кількість частинок фракції << 25 і 250 - 315 мкм за оптимальних режимів розпилення знаходиться на досить низькому рівні і не перевищує 5 %. Вибрано режим ПДР, який буде забезпечувати зміну гранулометричного складу у бік збільшення вмісту дрібних фракцій (<< 80 мкм), на які є значний попит в області адитивних технологій 3D друку: струм - 280 А; швидкість подачі дроту - 12,0 м/хв; довжина дугового проміжку - 8 мм; витрата плазмоутворюючого газу - 50 л/хв; витрата супутнього газу - 60 м<^>3/год; зазор між плазмоутворюючим та обтискаючим соплом - 1 мм; глибина занурення катоду - 1 мм. Досліджено форму та структуру розпилюваних частинок, більшість яких загалом має правильну сферичну форму, у цьому випадку коефіцієнт сферичності залежить від параметрів процесу та за оптимальних режимів розпилення складає в середньому 0,7 - 0,9. У загальній масі отриманих сферичних порошків доля сателітів і поодиноких частинок неправильної форми складає біля 1 - 3 %.
    Зміст випуску    Реферативна база даних

Повний текст публікації буде доступним після 01.10.2024 р., через 99 днів

3.

Коржик В. М. 
Вплив супутнього обтискаючого потоку повітря на структуру і властивості покриття при плазмово-дуговому напилюванні плавким струмопровідним дротом [Електронний ресурс] / В. М. Коржик, В. Ю. Хаскін, М. Ю. Харламов, Yu. Yao, О. І. Дем’янов, Д. В. Строгонов, В. О. Щерецький // Автоматичне зварювання. - 2022. - № 2. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/as_2022_2_3
Досліджено технологічні особливості плазмово-дугового напилювання (ПДН) плавким струмопровідним дротом-анодом (ДА). Актуальність застосування такого процесу пов'язана з можливістю напилювання безпосередньо розпилюванням дротів без необхідності виготовлення з них порошкових матеріалів. Проведено експериментальну перевірку результатів математичного прогнозування впливу кільцевого захисного потоку стисненого повітря, супутнього запиленому плазмовому струменя, на результати ПДН компактних ДА. Встановлено ключову роль збільшення витрат цього потоку понад 20 м<^>3/год у покращенні формування та якості покриттів, що напилюють. При напилених покриттів із компактних дротів поруватість знижувалася із підвищенням значень витрат супутнього повітряного потоку G2 і досягненням значень цього параметра в межах 0,5 - 2,5 %. Проведені експерименти надали змогу отримати безпоруваті покриття у разі напилювання дротів з міді М2, ніхрому Х20Н80, нікелю НП1, алюміній-магнієвого сплаву АМг63. Дослідження результатів цих експериментів показали, що у разі збільшення значень витрат супутнього захисного повітряного потоку G2 від 0 до 40 м<^>3/год вигоряння легуючих елементів (C, Mn) у процесі напилювання зі стальних дротів марок 65Г і 70 зменшується в середньому на 30 - 40 %. Збільшення параметра витрат G2 повітряного потоку, супутнього запиленому плазмовому струменю, впливає на підвищення міцності зчеплення та зносостійкості покриттів. Так, за G2 = 20 - 40 м<^>3/год міцність зчеплення у випадку відриву покриттів зі сталі 70 по нормалі досягає до 60 - 70 МПа, а покриттів із міді М2 - 40 - 55 МПа. Зносостійкість покриттів в умовах граничного тертя та стійкості за кавітаційного зношування у разі збільшення G2 від 0 до 40 м<^>3/год підвищується, що проявляється у зменшенні такого зношування з 1,35 до 0,32 мг/хв.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.199 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Коржик В. М. 
Ефективність процесу плазмово-дугової сферодизації струмопровідного титанового дроту [Електронний ресурс] / В. М. Коржик, Д. В. Строгонов, О. М. Бурлаченко, А. Ю. Тунік, О. В. Ганущак, О. П. Грищенко // Сучасна електрометалургія. - 2023. - № 1. - С. 33-42.
Експериментально підтверджено можливість отримання сферичних титанових порошків шляхом застосування технології плазмово-дугового розпилення компактного струмопровідного дроту марки Ti Grade 2 діаметром 1,6 мм. Аналіз гранулометричного складу порошку показав, що основною фракцією порошку є фракція 25 - 250 мкм, яка складає 95 % від загального об'єму порошку, кількість частинок фракції << 25 мкм і 250 - 315 мкм не перевищує 5 %. Досліджено параметри форми титанового порошку, показано що більшість частинок має правильну сферичну форму з коефіцієнтом сферичності близьким до 0,8. Кількість дефектних частинок не перевищує 3 % від загальної маси порошу. З'ясовано, що розпилення за схемою дріт - анод призводить до значного підвищення ккд нагріву дроту (приблизно в 4 рази) у порівнянні зі схемою розпилення нейтрального дроту, що сприяє підвищенню продуктивності процесу з 2 - 5 до 12 кг/год. Показано, що використання технології плазмово-дугової сферодизації титанового дроту надає змогу отримувати сферичні порошки для 3D друку високоякісних виробів для аерокосмічної галузі за технологіями селективного та прямого лазерного плавлення та спікання, електронно-променевого плавлення та методами порошкової (гранульної) металургії (гаряче ізостатичне пресування з наступною термомеханічною обробкою).
    Зміст випуску    Реферативна база даних

Повний текст публікації буде доступним після 01.04.2025 р., через 281 днів

5.

Коржик В. М. 
Установка нового покоління для плазмоводугового нанесення покриттів і розпилення струмопровідних дротових матеріалів [Електронний ресурс] / В. М. Коржик, Д. В. Строгонов, О. М. Бурлаченко, О. В. Ганущак, О. М. Войтенко // Сучасна електрометалургія. - 2023. - № 3. - С. 19-27.
Наведено плазмово-дугову установку промислового типу загальною потужністю до 50 кВт для нанесення функціональних покриттів на деталі відповідального призначення та сферодизації дротових матеріалів. Особливістю установки є використання системи водяного охолодження внутрішніх деталей плазмотрона, зміненої конструкції соплової та катодної частин та зменшення загальних габаритів плазмотрона, що забезпечує більш високу продуктивність процесу, розширення галузей його застосування, підвищення механічних і технологічних характеристик отримуваних гранул і покриттів та ін. Наведено мікроструктуру та результати досліджень гранулометричного складу дисперсної фази, які свідчать про формування щільних покриттів із пористістю менше 1 %, що утворюються з гранул сферичної форми переважно у вузькому гранулометричному діапазоні 20 - 100 мкм.
    Зміст випуску    Реферативна база даних

Повний текст публікації буде доступним після 01.10.2025 р., через 464 днів

6.

Коржик В. М. 
Розвиток плазмово-дугових технологій отримання сферичних гранул для адитивного виробництва і гранульної металургії [Електронний ресурс] / В. М. Коржик, Д. В. Строгонов, О. М. Бурлаченко, О. М. Войтенко, Д. В. Куницький // Автоматичне зварювання. - 2023. - № 11. - С. 37-52.
    Зміст випуску

Повний текст публікації буде доступним після 01.12.2025 р., через 525 днів

 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського