Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (10)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Сідорова І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Авраменко С. Х. 
Дослідження та аналіз процесів очищення забруднених стічних вод від нафтопродуктів [Електронний ресурс] / С. Х. Авраменко, О. І. Ненашева, І. В. Сідорова // Збірник наукових праць Дніпродзержинського державного технічного університету. Технічні науки. - 2014. - Вип. 1. - С. 269-275. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpddtu_2014_1_54
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.26 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Сідорова І. С. 
Шляхи формування художньо-естетичного досвіду майбутніх учителів у дозвіллєвий час [Електронний ресурс] / І. С. Сідорова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. - 2014. - № 42(1). - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2014_42(1)__26
Попередній перегляд:   Завантажити - 320.926 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Сідорова І. С. 
Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування естетичної культури майбутніх учителів у процесі позааудиторної художньої діяльності [Електронний ресурс] / І. С. Сідорова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. - 2012. - № 38. - С. 263-266. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2012_38_62
Попередній перегляд:   Завантажити - 222.952 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Сідорова І. С. 
Створення художньо-естетичного середовища у позааудиторній художній діяльності студентів [Електронний ресурс] / І. С. Сідорова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія. - 2011. - № 35. - С. 147-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_pp_2011_35_34
Попередній перегляд:   Завантажити - 392.469 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Сідорова І. С. 
Формування духовності студентів музично-педагогічних факультетів засобами хорового мистецтва [Електронний ресурс] / І. С. Сідорова // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. - 2017. - Вип. 75(2). - С. 70-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2017_75(2)__15
Попередній перегляд:   Завантажити - 187.106 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Міщук Є. В. 
Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості: проблемні аспекти [Електронний ресурс] / Є. В. Міщук, І. І. Сідорова // Інвестиції: практика та досвід. - 2018. - № 2. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2018_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 377.128 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Адамовська В. С. 
Реформування законодавства в сфері пенсійного забезпечення [Електронний ресурс] / В. С. Адамовська, І. І. Сідорова // Інвестиції: практика та досвід. - 2018. - № 3. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2018_3_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 241.062 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Бобрик М. І. 
За матеріалами науково-практичної конференції з міжнародною участю "МЛ "ДІЛА", 20 років партнерства" [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, І. В. Сідорова, В. М. Резніченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 6. - С. 617-620. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_6_16

Попередній перегляд:   Завантажити - 3.904 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Резніченко В. М. 
Рішення клінічного завдання "Скринінг на гіпер- і гіпокортицизм" — актуальний аспект лабораторної діагностики [Електронний ресурс] / В. М. Резніченко, М. І. Бобрик, І. В. Сідорова // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 181-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2018_23_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 169.303 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Шумицький А. В. 
Лабораторна оцінка ризиків розвитку злоякісних новоутворень молочної залози та яєчників [Електронний ресурс] / А. В. Шумицький, О. А. Бурка, І. В. Сідорова // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 3. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_3_8
У більшості випадків онкологічні захворювання є спадковими: для раку молочної залози - 5 - 10 % і для раку яєчників - 10 - 17 %, і пов'язані з носійством мутацій в певних генах, отриманих від одного з батьків. Генетичне тестування дозволяє ідентифікувати схильність до спадкових форм раку і спрямувати зусилля на профілактику та ранню діагностику онкологічних захворювань. BRCA1 і BRCA2 є основними генами, які беруть участь у розвитку спадкового синдрому раку молочної залози і яєчників. Мутаціями саме в генах BRCA1 і BRCA2 обумовлені 20 - 50 % спадкових форм раку молочної залози, 90 - 95 % випадків спадкового раку яєчників у жінок, а також до 40 % випадків раку молочних залоз у чоловіків. Мутації в генах BRCA1 та BRCA2 обумовлюють підвищений ризик виникнення раку молочних залоз та яєчників. У носіїв мутацій цих генів рак молочних залоз має морфологічні, молекулярні та імунофенотипні особливості. На відміну від спорадичного, BRCA-асоційований рак молочної залози характеризується вищим ступенем злоякісності. Розглянуто два найпоширеніших методи виявлення мутацій генів BRCA1 та BRCA2, які на сьогоднішній день застосовуються в світовій лабораторній діагностиці. Перший метод - це метод полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу, який використовується для виявлення мутацій найбільш розповсюджених геноваріантів. Другий метод - секвенування "нового покоління" (Next-Generation Sequencing, NGS), тобто метод повного секвенування геному для виключення носійства частих і рідкісніших мутацій. Крім того, автори наводять рекомендації низки провідних американських організацій та МОЗ України щодо термінів скринінгу на рак молочної залози в залежності від віку та спадкових/генетичних ризиків розвитку онкозахворювання. Медична лабораторія "ДіЛА" пропонує виявлення найбільш розповсюджених серед європейської популяції мутацій геноваріантів BRCA1 та BRCA2, а також надає можливість визначити не тільки генетичні ризики розвитку раку, а й провести оцінку прогресування та моніторинг лікування за допомогою визначення онкомаркерів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 241.461 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Суханова А. А. 
Епідеміологія ВПЛ-інфекції в Україні [Електронний ресурс] / А. А. Суханова, І. В. Сідорова, Г. І. Сиротинська, О. А. Бурка // Репродуктивна ендокринологія. - 2016. - № 6. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2016_6_7
Представлені дані щодо розповсюдженості вірусу папіломи людини (ВПЛ) в Україні на основі аналізу понад 40 тисяч жінок різного віку, обстежених у Медичній лабораторії "ДІЛА" за період від 2014 до 2016 року. Вивчені особливості структури виявлення високоонкогенних генотипів вірусу папіломи людини при інтраепітеліальних ураженнях шийки матки легкого, середнього та важкого ступенів. Серед усіх обстежених кількість жінок, в яких було виявлено вірус папіломи людини, склала 34 %, більшість з яких (65 %) були інфіковані високоонкогенними генотипами ВПЛ, причому в 90 % випадків це виявилася мікст-інфекція. Структура виявлення різних високоонкогенних генотипів ВПЛ в Україні є наступною: 16-й генотип - 23 %, 53-й генотип - 16 %, 31-й генотип - 14 %, 33-й генотип - 11 %, 66-й генотип - 11 %, 68-й генотип - 11 %. Найбільша питома вага ВПЛ-інфікованих жінок припадає на молодий вік (молодше за 20 років та 20 - 29 років). Окрім того, була виявлена цікава закономірність: що важчим є ступінь ураження епітелію, то менший спектр виявлення високоонкогенних генотипів. Якщо при інтраепітеліальних ураженнях легкого ступеня (CIN I) було зафіксовано більше 11 різновидів генотипів, то при середньому ступені (CIN II) - до 10, а при важких інтраепітеліальних ураженнях (CIN III) - тільки 3 генотипи. До того ж, зі збільшенням важкості інтраепітеліальних уражень зменшується кількість випадків мікст-інфекцій. Незалежно від тяжкості інтраепітеліальних уражень найбільшу частку складає 16-й генотип: 24 % при інтраепітеліальному ураженні легкого ступеня, 61 % - при інтраепітеліальному ураженні середнього ступеня та та 70 % - при важких інтраепітеліальних ураженнях. Далі серед найпоширеніших - 31-й, 33-й та 18-й генотипи. Можна припустити, що в Україні саме 16-й, 31-й, 33-й та 18-й генотипи асоційовані з інтраепітеліальними неоплазіями різного ступеня тяжкості, тобто інфіковані цими генотипами жінки складають групу високого ризику.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.01 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Бурка О. А. 
Trichomonas vaginalis: контроверсійні питання [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, І. В. Сідорова // Репродуктивна ендокринологія. - 2017. - № 6. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2017_6_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 803.747 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Сідорова І. 
Підготовка студентів педагогічних університетів до використання міжпредметних зв'язків на уроках музичного мистецтва у сучасній школі [Електронний ресурс] / І. Сідорова // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2019. - Вип. 24(2). - С. 178-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2019_24(2)__32
Попередній перегляд:   Завантажити - 328.758 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Сідорова І. В. 
Андроген-опосередковані й андрогенонезалежні причини алопеції та акне в жінок [Електронний ресурс] / І. В. Сідорова, Т. М. Тутченко, О. А. Бурка, Л. М. Семенюк, I. Г. Ноговська, Л. В. Дем’яненко // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 2. - С. 39-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_2_8
Розкриті питання, важливі для розуміння патогенезу алопеції й акне - анатомія волосся та сальних залоз, біологічні фактори, що впливають на фази розвитку волосся та функцію сальних залоз. Алопеція поділяється на дві великі групи: рубцева та нерубцева алопеція, яка представлена гніздовою алопецією, телогеновим випадінням волосся і втратою волосся за жіночим типом/андрогенетичною алопецією (ВВЖТ/АГА). Перед початком пошуку системних причин необхідне попереднє визначення різновиду алопеції на основі даних анамнезу і зовнішніх проявів. Також найрозповсюдженіша форма алопеції, ВВЖТ/АГА, у певні періоди часу може поєднуватися з іншою розповсюдженою патологією - телогеновим випадінням волосся; цей факт визначає терапевтичні підходи та їх результати. Розглянуто основні патогенетичні механізми, підходи до диференційної діагностики та лікування основних зазначених видів нерубцевої алопеції. Різновид алопеції, з якою найчастіше доводиться стикатись гінекологам/ендокринологам, а саме ВВЖТ/АГА, сьогодні розглядається як мультифакторна патологія із залученням генетичного компоненту, особливостями експресії гену андрогенового рецептора та синтезу дигідротестостерону, особливостями перебігу локальних запальних процесів в тканині скальпа. ВВЖТ/АГА може мати місце на фоні гіперандрогенії та без неї, при цьому в обох випадках супроводжується підвищеним ризиком метаболічного синдрому. В разі ВВЖТ/АГА з гіперандрогенією успішність лікування залежить від послідовної скоординованої роботи гінеколога/ендокринолога і дерматолога/трихолога, що дозволяє поєднувати і вчасно коректувати системну і місцеву терапію. Розглянуті сучасні погляди на патогенез акне. Зважаючи на комплексну природу акне, його терапія теж є комплексною і поетапною. Згідно з чинними клінічними рекомендаціями і даними нещодавніх досліджень мікробної складової патогенезу акне, сформульовані наступні висновки: пацієнтки з акне потребують оцінки андрогенного статусу, визначення джерела гіперандрогенії, включаючи оцінку тканинних андрогенів; у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників має визначатись фенотипова форма синдрому і проводитись оцінка кардіометаболічних ризиків; при формах акне, які лікують із застосуванням місцевої або системної антибактеріальної терапії, доцільним є визначення антибіотикочутливості патогену, виділеного із запаленої пілосебаційної одиниці.
Попередній перегляд:   Завантажити - 624.861 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Сідорова І. 
Курс "Хорознавство" в умовах підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності [Електронний ресурс] / І. Сідорова // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2020. - Вип. 29(5). - С. 190-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2020_29(5)__31
Попередній перегляд:   Завантажити - 311.121 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Сідорова І. 
Принципи підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до основних етапів вокально-хорової роботи в школі [Електронний ресурс] / І. Сідорова, К. Дабіжа, Л. Остапчук, О. Плакидюк, Д. Стребкова // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2020. - Вип. 30(4). - С. 203-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2020_30(4)__33
Попередній перегляд:   Завантажити - 340.339 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Кисельова Г. Л. 
Особливості формування імунної відповіді на SARS-CoV-2 у пацієнтів, які перехворіли на COVID-19 [Електронний ресурс] / Г. Л. Кисельова, І. А. Анастасій, О. Б. Тонковид, В. М. Ісаєв, І. В. Сідорова, К. В. Воронова // Актуальна інфектологія. - 2021. - Т. 9, № 3. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2021_9_3_4
Дослідження проведено з метою оцінки наявності імунної відповіді у перехворілих на COVID-19 співробітників медичної лабораторії "ДІЛА", вивчення особливостей моніторингових показників при різних клінічних варіантах захворювання. Отримані результати дозволили проаналізувати різні варіанти імунної відповіді у перехворілих на нову коронавірусну хворобу. У співробітників, які перенесли COVID-19, проведено дослідження імунної відповіді шляхом визначення наявності імуноглобулінів класу М і G до різних білків-мішеней коронавірусу напівкількісним методом на імунохемілюмінесцентному аналізаторі. Отримані висновки дозволили оцінити не тільки вираженість імунної відповіді, але й зв'язок з клінічними проявами, давністю захворювання, віком, що буде важливо для подальшого порівняльного аналізу з імунною відповіддю вакцинованих співробітників. Отримані висновки засвідчили, що в більшості хворих на COVID-19 виробляються захисні антитіла, частіше до S-мішені. Також вони дозволили визначити середню тривалість циркуляції антитіл обох класів М і G.
Попередній перегляд:   Завантажити - 288.897 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Бобрик М. І. 
Інсулінорезистентність у ХХІ сторіччі: мультимодальний підхід до оцінювання причин та ефективної корекції (огляд літератури) [Електронний ресурс] / М. І. Бобрик, Т. М. Тутченко, І. В. Сідорова, О. А. Бурка, О. І. Кротик, А. В. Сербенюк // Репродуктивна ендокринологія. - 2021. - № 6. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2021_6_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 254.226 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Сідорова І. С. 
Вміння аналізувати вокально-хоровий твір як одна з професійних компетентностей майбутнього педагога-музиканта [Електронний ресурс] / І. С. Сідорова, Н. В. Лановенко-Мельник, С. Ю. Басовська // Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Педагогічні науки. - 2022. - Вип. 204. - С. 251-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2022_204_53
Попередній перегляд:   Завантажити - 725.353 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Тутченко Т. М. 
Практичні підходи до використання маркерів біохімічної гіперандрогенії у жінок. Огляд літератури [Електронний ресурс] / Т. М. Тутченко, О. А. Бурка, І. В. Сідорова, I. Г. Ноговська, І. М. Маринчина, Н. М. Щербатєй // Репродуктивна ендокринологія. - 2022. - № 1-2. - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2022_1-2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.291 Mb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського