Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Журнали та продовжувані видання (3)Реферативна база даних (18)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Туманський В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 21
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Туманський В. О. 
Гломеру-лярні зміни у хворих на хронічний інтерстиціальний гнійний нефрит [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, С. І. Тертишний, А. О. Попович // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 1. - С. 111-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_1_30
Попередній перегляд:   Завантажити - 333.71 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Ушеніна Л. О. 
Взаємозв’язки ступеня фіброзу печінки та показників імунно-ендокринного гомеостазу у хворих на хронічний гепатит C з метаболічними факторами ризику при інфікуванні різними генотипами вірусу [Електронний ресурс] / Л. О. Ушеніна, В. О. Туманський, А. В. Абрамов, О. В. Рябоконь // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 386.748 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Колеснік О. П. 
Зв’язок рівня апоптозу в первинній пухлині хворих на ранніх стадіях недрібноклітинного раку легенів з ефективністю адۥювантної поліхіміотерапії [Електронний ресурс] / О. П. Колеснік, А. І. Шевченко, В. О. Туманський, М. А. Шишкін, А. В. Евсєєв // Медичні перспективи. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2013_18_4_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.289 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Гаврилюк А. О. 
Морфологічні особливості раку печінки на тлі цирозу вірусного ґенезу [Електронний ресурс] / А. О. Гаврилюк, В. О. Туманський, Л. В. Мороз // Світ медицини та біології. - 2012. - № 2. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2012_2_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.599 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Колеснік О. П. 
Вплив рівня експресії кi-67 та р53 у первинній пухлині на виживаність хворих із плоскоклітинним раком легені І-ІІ стадій [Електронний ресурс] / О. П. Колеснік, А. І. Шевченко, В. О. Туманський, М. А. Шишкін, А. В. Евсєєв // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2013. - Вип. 3. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2013_3_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 287.971 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Туманський В. О. 
Імуногістохімічні особливості експресії матриксної металопротеїнази 9 та її тканинного інгібітора TIMP-1 при хронічному фіброзно-індуративному панкреатиті [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, І. С. Коваленко // Патологія. - 2012. - № 1. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2012_1_19
Иммуногистохимическими методиками установлено, что у больных хроническим фиброзно-индуративным панкреатитом с разными гистотопографическими разновидностями фиброза поджелудочной железы экспрессия матриксной металлопротеиназы 9 определяется в значительном количестве панкреатических звездчатых клеток, в немногочисленных ацинарных клетках и эпителиальных клетках протоков, а также в макрофагах иммуноклеточных инфильтратов; экспрессия ТІМР-1 определяется в зонах фиброза в панкреатических звездчатых клетках и в макрофагах иммуноклеточных инфильтратов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 753.173 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Туманський В. О. 
Щодо організації викладання правових дисциплін в медичних та фармацевтичних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, О. Г. Алексєєв // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 1. - С. 189-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_1_53
Теоретически обосновано внедрение в учебный процесс правовой учебной дисциплины, которая бы соответствовала современным требованиям становления Украины как правового государства и Национальной программе правового образования населения, а также учитывала основные положения Болонского процесса. Предложено внедрение комплексной учебной дисциплины "Правовое регулирование профессиональной деятельности врача и провизора" на базе существующих правовых курсов в медицинских (фармацевтических) ВУЗ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 741.725 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Колеснік О. П. 
Kі-67 як прогностичний маркер у хворих із недрібноклітинним раком легенів I–II стадії [Електронний ресурс] / О. П. Колеснік, А. І. Шевченко, В. О. Туманський, А. В. Євсєєв // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2013. - Вип. 2. - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2013_2_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 381.489 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Туманський В. О. 
Особливості процесів проліферації та апоптозу в неінвазивній аденокарциномі ендометрію та аденокарциномі з інвазією в міометрій [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, М. М. Баударбекова, О. В. Чепець // Патологія. - 2014. - № 1. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2014_1_16
Сегодня требует разработки иммуногистохимическая идентификация в опухоли прогностических маркеров, обеспечивающих способность ее клеток к инвазивному росту и метастазированию, а значит дают возможность оценить индивидуальное течение аденокарциномы матки у каждой больной. Цель работы - иммуногистохимическое изучение пролиферативной и апоптотической активности в клетках инвазивной аденокарциномы эндометрия и аденокарциномы без инвазии. В гистологических препаратах операционного материала 104 женщин, больных аденокарциномой эндометрия без инвазии и инвазивной аденокарциномой, кроме окраски гематоксилином и эозином использовали иммуногистохимическое исследование маркеров Ki-67, p53, p21, bcl-2, caspasa-3. Аденокарцинома эндометрия характеризуется высоким уровнем экспрессии маркера пролиферации Ki-67. Инвазивная аденокарцинома эндометрия отличается от аденокарциномы без инвазии в миометрий достоверно более высоким уровнем ядерной экспрессии Ki-67, p53 и цитоплазматической экспрессии каспазы-3 атипичным эпителием желез и более низким уровнем экспрессии bcl-2 при одинаково высоком уровне экспрессии p21WAF1.
Попередній перегляд:   Завантажити - 341.183 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Гаврилюк А. О. 
Зв'язок між вірусним навантаженням та важкістю некро-запальних і фібротичних змін печінки у хворих на хронічні вірусні гепатити [Електронний ресурс] / А. О. Гаврилюк, В. О. Туманський, Н. О. Пентюк // Український медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 3. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2012_15_3_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 427.036 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Рябоконь Ю. Ю. 
Спектр позапечінкових проявів у хворих на хронічний гепатит С залежно від морфологічних змін в печінці [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Рябоконь, М. А. Андрейчин, В. О. Туманський // Інфекційні хвороби. - 2014. - № 2. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2014_2_4
Проанализирован спектр внепеченочных проявлений у больных хроническим гепатитом C в зависимости от инфицирования разными генотипами вируса и уровня вирусной нагрузки. Показано преобладание инфицирования 1 и 3 генотипом вируса и низкой вирусной нагрузки. Частота развития отдельных внепеченочных проявлений не зависит от генотипа вируса и уровня вирусной нагрузки. Спектр внепеченочных проявлений характеризуется наиболее частым развитием смешанной криоглобулинемии с появлением соответствующей клинической симптомитики и поражением щитовидной железы.Проаналізовано спектр позапечінкових проявів у 86-ти хворих на хронічний гепатит C залежно від ступеня фіброзу печінки та гістологічної активності. Показано збільшення частоти виявлення змішаних кріоглобулінів у сироватці крові та маніфестації клінічних ознак кріоглобулінемічного синдрому у разі прогресування стадії фіброзу печінки до F 3-4 та збільшення гістологічної активності до А3.Проанализирован спектр внепеченочных проявлений у 86-ти больных хроническим гепатитом C в зависимости от степени фиброза печени и гистологической активности. Показано увеличение частоты выявления смешанных криоглобулинов в сыворотке крови и манифестации клинических признаков криоглобулинемического синдрома при прогрессировании стадии фиброза печени до F 3-4 и увеличении гистологической активности до А3.
Попередній перегляд:   Завантажити - 228.163 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Туманський В. О. 
Клініко-морфологічне обгрунтування градації фіброзу в біопсіях печінки [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, Ю. О. Шебеко // Патологія. - 2009. - Т. 6, № 2. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2009_6_2_15
На основании патогистологических, гистохимических и иммуногистохимических исследований трепанобиоптатов печени 356 больных хроническими заболеваниями печени градация фиброза печени F2 и F3 по METAVIR, с учётом популяций коллагенпродуцирующих клеток и особенностей прогрессии фиброза, разделена на тип A (прогрессия фиброза преимущественно из портальных трактов и зон иммуноклеточных "ступенчатых некрозов"), тип B (преимущественная коллагенизация внутридольковых синусоидов печени) и тип C (прогрессия фиброза одновременно из портальных трактов, иммуноклеточных "ступенчатых некрозов" и внутридольковых синусоидов). Показано, что фиброз печени F3 проявляется у больных клинико-лабораторными признаками печеночной дисфункции и портальной гипертензии, а фиброз F4 (цирроз печени) - признаками портальной гипертензии и печеночно-клеточной недостаточности.
Попередній перегляд:   Завантажити - 9.408 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Колесник Ю. М. 
Деякі питання імплементації закону України "Про вищу освіту” у діяльність вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] / Ю. М. Колесник, Ю. М. Нерянов, В. А. Візір, В. О. Туманський, М. О. Авраменко, Ю. Я. Круть // Медична освіта. - 2015. - № 2. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_2_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 334.419 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Рябоконь Ю. Ю. 
Клінічні особливості HCV-асоційованого ураження нирок [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Рябоконь, В. О. Туманський // Гепатологія. - 2016. - № 4. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2016_4_7
Проведено аналіз клінічних особливостей ураження нирок у хворих на хронічний гепатит C. Показано, що HCV-асоційований гломерулонефрит діагностовано лише у разі наявності клініко-біохімічних ознак змішаної кріоглобулінемії. HCV-асоційований гломерулонефрит виявлявся одночасно з хронічним гепатитом C за переважання ренальної симптоматики над печінковою або виникав на тлі тривалого перебігу хронічного гепатиту C після маніфестації тріади Мельтцера та поєднувався з широким спектром інших позапечінкових проявів, асоційованих зі змішаною кріоглобулінемією.
Попередній перегляд:   Завантажити - 941.278 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Рябоконь О. В. 
Патогенетична роль генотипу HCV та інсулінорезистентності в розвитку стеатозу та фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит С [Електронний ресурс] / О. В. Рябоконь, В. О. Туманський, Ю. Ю. Рябоконь, О. О. Фурик // Гепатологія. - 2016. - № 4. - С. 61-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gepat_2016_4_8
У дослідження було включено 78 хворих на хронічний гепатит C з морфологічною верифікацією стадії фіброзу печінки та ступеня виразності стеатозу печінки. Показано, що у хворих, інфікованих 3 генотипом HCV, частіше виявлявся стеатоз печінки S2-3, ніж у пацієнтів, інфікованих 1 генотипом HCV, за відсутності статистично значущої різниці ступеня виразності фіброзу печінки у разі інфікування різними генотипами HCV. Інсулінорезистентність, яка підтверджена підвищенням HOMA-індексу, зафіксовано у 84,6 % хворих. Наявність інсулінорезистентності не залежала від генотипу HCV, проте її ступінь виразності мав прямий зв'язок з прогресуванням фіброзу та наявністю вираженого стеатозу печінки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 671.427 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Шишкін М. А. 
Особливості транскрипційної активності генів CDH1, CTNNB1 та експресії кодованих ними молекул Е-кадгерину, ?-катеніну на I, II, III, IV стадіях розвитку колоректальної аденокарциноми [Електронний ресурс] / М. А. Шишкін, В. О. Туманський // Патологія. - 2018. - Т. 15, № 2. - С. 221-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2018_15_2_18
Цель работы - анализ уровней экспрессии (УЭ) мРНК генов CDH1, CTNNB1 и кодируемых ими молекул Е-кадгерина, <$E beta>-катенина, а также их связей с уровнем транскрипционной активности гена (ТКАГ) KRAS на I, II, III, IV стадиях (pTNM) развития колоректальной аденокарциномы (КРА). Проведено параллельное иммуногистохимическое и молекулярно-генетическое, патогистологическое исследование операционного материала КРА 40 пациентов (4 группы наблюдений - I, II, III, IV стадии по градации pTNM, по 10 наблюдений в каждой группе), а также секционного материала 10 фрагментов стенки дистальных отделов толстого кишечника (ДОТК) обычной гистологической структуры (группа контроля). КРА в сравнении с неизмененной слизистой оболочкой ДОТК характеризуется сниженной ТКАГ CDH1. Имеет место тенденция к снижению УЭ мРНК гена CDH1 в группах наблюдения - от І к IV стадии развития опухоли. КРА характеризуется низким УЭ Е-кадгерина, что также прогрессивно снижается в группах наблюдения. Кроме того, КРА в сравнении с неизмененной слизистой оболочкой ДОТК характеризуется повышенной ТКАГ CTNNB1 и высоким УЭ <$E beta>-катенина. Статистически значимая разница между УЭ мРНК гена CTNNB1, <$E beta>-катенина в группах наблюдения не установлена. Отмечены прямые корреляционные связи между УЭ исследованных генов и кодируемых ими молекул, обратные корреляции между УЭ мРНК генов KRAS и CDH1, мРНК гена KRAS и экспрессии Е-кадгерина, а также прямая связь между УЭ мРНК гена KRAS и экспрессии <$E beta>-катенина. Выводы: КРА характеризуется сниженным уровнем ТКАГ CDH1, который коррелирует с низким УЭ Е-кадгерина, а также повышенным уровнем ТКАГ CTNNB1, который коррелирует с высоким УЭ <$E beta>-катенина. При прогрессии КРА от І к IV стадии снижается ТКАГ гена CDH1 и экспрессия кодируемого им Е-кадгерина. Для КРА характерны обратные корреляции между УЭ мРНК генов KRAS и CDH1, мРНК гена KRAS и экспрессии Е-кадгерина, а также прямая связь между УЭ мРНК гена KRAS и экспрессии <$E beta>-катенина.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.287 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Туманський В. О. 
Сучасна морфологічна характеристика алкогольного, неалкогольного і токсичного стеатогепатиту (Актуальні питання судово-медичної експертизи) [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, Л. М. Туманська, С. В. Фень, А. В. Куртєв // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 124-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_2_24
Мета роботи - охарактеризувати патоморфологічні особливості алкогольного, неалкогольного і токсичного стеатогепатиту (СГ) для використання в судово-гістологічній діагностиці. За допомогою гістологічних (Г), гістохімічних (ГХ) і імуногістохімічних (ІГХ) методів вивчено зміни у 239 біоптатах печінки і в печінці 450 померлих хворих на алкогольний, неалкогольний, токсичний СГ і стеатоз печінки. З'ясовано, що хронічний алкогольний, неалкогольний і токсичний СГ характеризується зональним стеатозом гепатоцитів; наявністю стеатонекрозу і апоптозу гепатоцитів, балонних гепатоцитів і гепатоцитів з тільцями Малорі - Денка, вогнищ часточкових некрозів і синусоїдального стеатопеліозу, портально-часточкових інфільтратів із лейкоцитів, лімфоцитів і макрофагів; помірною перисинусоїдальною інфільтрацією CD68<^>+ макрофагами, плазмоцитами, CD4<^>+ і CD8<^>+ T-лімфоцитами та перисинусоїдально-перицелюлярним або портально-Z1-3 перисинусоїдальним фіброзом печінки. Він відрізняється від простого стеатозу і гострого токсико-медикаментозного стеатозу печінки запальними змінами та фіброзом печінки. Висновок. Незважаючи на певні мікроскопічні відмінності алкогольного, неалкогольного і токсичного СГ, для їх диференційної діагностики експерту-гістологу необхідні клініко-лабораторні дані пацієнтів і результати судово-хімічних досліджень померлих хворих.
Попередній перегляд:   Завантажити - 856.401 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Туманський В. О. 
Хронічні стеатогепатити в трепанобіоптатах печінки: патоморфологія активності та репаративних процесів [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, С. В. Фень, Л. М. Туманська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 46-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2019_23_1_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 263.486 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Туманський В. О. 
Особливості транскрипційної активності гену KRAS та його значення в колоректальній аденокарциномі [Електронний ресурс] / В. О. Туманський, М. А. Шишкін // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 153-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2019_23_1_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 382.758 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Ярешко В. Г. 
Клініко-морфологічна діагностика та хірургічне лікування парадуоденального панкреатиту [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, В. О. Туманський, Ю. О. Міхеєв, О. М. Кіосов, А. О. Стешенко, Н. О. Ярешко, А. В. Канакі // Патологія. - 2020. - Т. 17, № 3. - С. 416-422. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2020_17_3_22
Цель работы - представить собственные наблюдения парадуоденального панкреатита (ПДП) как редкого патологического состояния, его клинические и патоморфологические проявления, методы диагностики и оперативного лечения. Проанализировали данные клинико-инструментальных исследований и результаты хирургического лечения восьми больных ПДП, которым в клинике хирургии и малоинвазивных технологий ГУ "Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины" и многопрофильной клинической больнице VITACENTER (г. Запорожье) в 2015 - 2019 гг. выполнена панкреатодуоденальная резекция (6 больных), резекция желудка по Бильрот 2 (1 пациент), один больной отказался от оперативного вмешательства. Все больные обследованы с использованием лабораторных методов и современных методов лучевой диагностики. Патоморфологическое исследование операционного материала выполнено в патологоанатомическом отделении Запорожского областного патологоанатомического бюро. Парафиновые срезы для патогистологического исследования окрашивали гематоксилином и эозином, анализировали в микроскопе Leica DM2000Led (ФРГ) с фотокамерой Leica MC190HD. Предоперационный диагноз ПДП установлен у 7 (87,5 %) пациентов, в 1 случае до операции обнаружена кистозная опухоль головки поджелудочной железы (ПЖ). Характерный признак ПДП в ходе компьютерной томографии - наличие утолщенной фиброзной пластины между головкой ПЖ и двенадцатиперстной кишки (ДПК), более выраженной в венозную фазу, наличие кистозных образований в парадуоденальной зоне. В ходе эндоскопического исследования обнаруживали деформацию со стенозом или подслизистое образование в нисходящий части ДПК. При эндоскопическом ультразвуковом исследовании определяли утолщение стенки ДПК с наличием кистозных образований. В ходе макроскопического исследования удаленных органокомплексов стенки ДПК утолщены, с рубцовыми изменениями и кистозными полостями. Основной патогистологический признак ПДП - наличие в фиброзно измененной, утолщенной стенке ДПК эктопированных очагов ацинарной ткани ПЖ и кластеров аномальных панкреатических протоков различного калибра с перидуктальным хроническим воспалением (ХВ), отмеченные в 4 (57,2 %) случаях. Во всех случаях в полях фиброза и ХВ обнаружены кисты различной величины: протоковые кисты, выстланные протоковым эпителием, ацинарные кисты без эпителиальной выстилки с утолщенными соединительнотканными стенками (инкапсулированные очаги ферментативно саморазрушенной ткани ПЖ). Осложнения после панкреатодуоденальной резекции наблюдали у 2 (28,5 %) больных: гастростаз (тип В по ISGPS) и панкреатический свищ (тип В по ISGPF). В отдаленном периоде отмечено улучшение состояния 2 больных со стабилизацией веса и улучшением функционального состояния по шкалам опросников SF-36 и EORTIC. У других больных период наблюдения Follow-up не превышает 1 год. Выводы: оптимальный метод клинической диагностики ПДП - эндоскопическое ультра-звуковое исследование, а его патоморфологическое подтверждение - наличие в стенке ДПК эктопированной панкреатической ткани или кист, ХВ и фиброза, гиперплазии желез Бруннера, ХВ в области панкреатодуоденальной борозды, ХВ и фиброза в припаянной головке ПЖ. Наиболее целесообразным методом хирургического лечения ПДП остается панкреатодуоденальная резекция.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.867 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського