Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (23) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Фальфушинська Г$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 21 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Фальфушинська Г. І. Популяційні особливості стану молекулярних стрес-респонсивних систем двостулкового молюска за дії тетразинового пестициду [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. Б. Столяр // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 1. - С. 90-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_1_14 Пестициди тетразинового ряду широко використовуються для обробки агрокультур у більшості країн Євросоюзу та у США. Разом з тим, дані щодо впливу у довкіллі реальних концентрацій цих біоцидів на молекулярні стрес-респонсивні системи нетаргетних організмів відсутні. Мета дослідження - порівняння адаптивної здатності двостулкового молюска Anodonta cygnea | |||
| 2. |
Фальфушинська Г. І. Функції металотіонеїнів та системи антиоксидантного захисту за дії Co-та Zn-вмісних нанокомпозитів на карася сріблястого (Carassius auratus gibelio) [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. О. Турта, О. Б. Столяр, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 3. - С. 52-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_3_8 Досліджено вплив нанокомпозитів кобальту та цинку (Co- та Zn-НК відповідно), синтезованих на основі вінілпіролідону, на металодепонувальні протеїни з антиоксидантним потенціалом - металотіонеїни (МТ) карася сріблястого (Carassius auratus gibelio | |||
| 3. | 
Шідловський О. В. Інтратиреоїдний йод у хворих на однобічний ендемічний вузловий колоїдний зоб [Електронний ресурс] / О. В. Шідловський, Д. В. Осадчук, Г. І. Фальфушинська // Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 3. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2013_18_3_4 Проаналізовано результати досліджень вмісту інтратиреоїдного пулу йоду у 198-ми хворих, прооперованих із приводу однобічного вузлового колоїдного зоба. У навколовузловій тканині та тканині не ураженої вузлом протилежної частки щитоподібної залози вивчали вміст загального, органіфікованого та неорганічного йоду. Результати оцінювали залежно від тривалості захворювання на зоб. Встановлено зменшення вмісту органіфікованого і загального йоду та збільшення рівня неорганічного йоду у порівнянні з контролем. Виявлені показники інтратиреоїдного пулу йоду прямо пропорційно змінюються відносно тривалості захворювання. Їх інтенсивність значно виражена за тривалості хвороби від 16 до 25-ти років. Кількість вузлів у частці залози збільшується у випадку зростання вмісту неорганічного та зменшення вмісту органіфікованого йоду більш, ніжу удвічі. Зміни вмісту інтратиреоїдного пулу йоду супроводжуються зниженням здатності паренхіми залози синтезувати тиреоїдні гормони.Проанализированы результаты исследований содержа¬ния интратиреоидного пула йода у 198-ми больных, прооперированных по поводу одностороннего узлового коллоидного зоба. В околоузловой ткани и ткани противоположной не пораженной узлом доли щитовидной железы, изучали содержание общего, органифицированного и неорганического йода. Результаты оценивали в зависимости от длительности заболевания зобом. Установлено уменьшение содержания органифицированного и общего йода и увеличение уровня неорганического по сравнению с контролем. Обнаруженные показатели интратиреоидного пула йода прямо пропорционально изменяются относительно длительности заболевания. Их интенсивность значительно выражена при продолжительности болезни от 16 до 25-ти лет. Количество узлов в доле железы увеличивается при росте содержания неорганического и уменьшении содержания органифицированного йода более, чем в два раза. Изменения содержания интратиреоидного пула йода сопровождаются снижением способности паренхимы железы синтезировать тиреоидные гормоны.The authors analyze the results of testing intrathyroid iodine pool in 198 patients who were operated for a unilateral nodular colloidal goiter. In paranodular thyroid tissue and opposite contralateral thyroid tissue not affected by the nodule the content of total, organificated and inorganic iodine was studied. The results were assessed depending on goiter duration. It has been established a reduction in organic and total iodine and an increase in the level of inorganic form compared with the control. The changes in intrathyroid iodine pool indices directly correlated with disease duration. Their intensity is largely expressed in case of disease duration from 16 to 25 years. The number of nodules in thyroid lobe increased with a rise in inorganic iodine and with a reduction in organificated iodine content more than twice. Changes in intrathyroid iodine pool content were associated with a decreased ability of gland parenchyma to synthesize thyroid hormones. | |||
| 4. |
Фальфушинська Г. І. Оцінка біологічної дії кобальтвмісного нанокомпозиту із використанням біохімічних маркерів двостулкового молюска Anodonta cygnea [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. Б. Столяр, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Є. З. Філяк, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 5. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_5_8 Активне впровадження наноматеріалів вимагає розвитку методів, що дозволяють визначити їх потенційну екотоксичність. Мета дослідження - виявлення специфічних ознак впливу кобальтвмісного нанокомпозита (Со-НК) на молекулярні стрес-респонсивні системи у травній залозі двостулкового молюска Anodonta cygnea | |||
| 5. |
Фальфушинська Г. І. Металодепонуюча функція та антиоксидантні властивості щитоподібної залози людей, хворих на йододефіцитний вузловий колоїдний зоб [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, Д. В. Осадчук, В. О. Шідловський, О. Б. Столяр // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 6. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_6_13 Досліджено вміст міді та цинку у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) та у її металодепонуючих протеїнах - металотіонеїнах (МТ), а також стан системи антиоксидантного захисту у людей, хворих на йододефіцитний вузловий колоїдний зоб, та осіб, у анамнезі яких не відзначено тиреоїдної патології. При тиреоїдній патології спостерігаються значні прооксидантні зміни у тканині ЩЗ, не зважаючи на високий вміст МТ-SH та глутатіону (у 5 та 2,5 разу вищий, ніж у контролі), а також підвищений вміст міді та низький вміст цинку. МТ частково зв'язують надлишок міді, проте її вміст у незв'язаному вигляді удвічі вищий, ніж у контролі. | |||
| 6. | 
Гнатишина Л. Л. Молекулярні реакції двостулкових молюсків із водойми-охолоджувача як модель для прогнозування сучасних екологічних викликів [Електронний ресурс] / Л. Л. Гнатишина, О. О. Турта, І. В. Юрчак, Н. І. Бойко, А. Є. Мудра, Г. І. Фальфушинська, О. Б. Столяр // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 1. - С. 11-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_1_3 | |||
| 7. |
Фальфушинська Г. І. Стан стрес-залежних систем та рівень молекулярних ушкоджень у хворих на однобічний ендемічний вузловий колоїдний зоб [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, В. О. Шідловський, О. Б. Столяр // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 2. - С. 93-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_2_3 Досліджено субклітинний розподіл йоду, стан стрес-залежних систем і рівень молекулярних ушкоджень у вузлі, позавузловій паранодулярній тканині (ПТ) та тканині контрлатеральної частки (ТКЧ) щитовидної залози, не ураженої вузлом. Встановлено нижчий вміст органічного йоду (на 23 та 15 % відповідно) та вищий вміст неорганіфікованого йоду (на 46 та 32 % відповідно) у вузлі та ПТ у порівнянні з ТКЧ. У вузлі і ПТ спостерігали також зменшення вмісту глутатіону, збільшення вмісту металотіонеїнів та металів у їх складі, підвищення активності лактатдегідрогенази та катепсину Д. Проте за низкою характеристик вузол і ПТ відрізняються. У вузлі відзначено узгоджену активацію супероксиддисмутази (на 81 %), каталази (на 99 %) та глутатіонтрансферази (на 212 %), на тлі збільшення вмісту оксирадикалів і посилення фрагментації ДНК. Специфічними характеристиками ПТ є зменшення вмісту оксирадикалів та пригнічення холінестеразної активності. Зроблено висновок про виснаження компенсаторних можливостей гіпертрофованих тиреоцитів у вузлі у порівнянні із ПТ, не зважаючи на певні компенсаторні зміни у стрес-залежних системах.Исследовали субклеточное распределение йода, состояние стресс-чувствительных систем и уровень молекулярных повреждений в узле, внеузловой паранодулярной ткани (ПТ) и ткани контралатеральной доли (ТКД) щитовидной железы, не пораженной узлом. Установлено более низкое содержание органифицированного йода (на 23 и 15 % соответственно) и более высокое содержание неорганического йода (на 46 и 32 % соответственно) в узле и ПТ по сравнению с ТКД. В узле и ПТ наблюдали также уменьшение содержания глутатиона, увеличение содержания металлотионеинов и металлов в их составе, повышение активности лактатдегидрогеназы и катепсина Д. Однако по ряду характеристик узел и ПТ отличаются. В узле отмечено согласованную активацию супероксиддисмутазы (на 81 %), каталазы (на 99 %) и глутатионтрансферазы (на 212 %), на фоне увеличения содержания оксирадикалов и усиления фрагментации ДНК. Специфическими характеристиками ПТ является уменьшение содержания оксирадикалов и угнетение холинестеразной активности. Сделан вывод об истощении компенсаторных возможностей гипертрофированных тиреоцитов в узле по сравнению с ПТ, несмотря на определенные компенсаторные изменения в стресс-зависимых системах.The authors have studied the subcellular distribution of iodine, state of stress-responsive systems and level of molecular damage in nodes, paranodulyar tissue (PT), and contrlateral lobe tissue (CLT) unaffected by thyroid node. A lower concentration of organified iodine (by 23 and 15 %, respectively) and higher concentration of inorganic iodine (by 46 and 32 %, respectively) in the node and PT versus CLT have been established. In the node and PT a decreased glutathione content, increased metallothionein level and their metal-binding ability and increased activity of lactate dehydrogenase and cathepsin D were observed. However, the number of nodule characteristics were different from counterpart in PT. It has been noted in the nodule a coherent activation of superoxide dismutase (by 81 %), catalase (by 99 %), and glutathione-transferase (by 212 %) simultaneously with an increased content of oxyradicals and an increased DNA fragmentation. The specific characteristics of the PT included a low level of oxyradicals and cholinesterase activity inhibition. Thus, we may suggest an exhaustion of compensatory capability of hypertrophied thyrocytes in the node - compared with PT - despite some compensatory changes in stress-responsive systems. | |||
| 8. |
Фальфушинська Г. І. Депонування мікроелементів і вміст металотіонеїнів у щитоподібній залозі людини за йододефіцитного еутиреоїдного вузлового зоба [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. Й. Осадчук, В. О. Шідловський, О. Б. Столяр // Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol. 86, № 3. - С. 107-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_3_14 Досліджено депонування йоду та міді в тканинах щитоподібної залози (у вузлі, паранодулярній та контрлатеральній частках) у взаємозв'язку з рівнем металодепонувальних протеїнів, потенційних антиоксидантів і прооксидантних змін у тканинах. Для оцінки тяжкості перебігу патологічного процесу застосовано молекулярні маркери цитотоксичності. Встановлено, що у паранодулярній тканині та вузлі у порівнянні з тканиною контрлатеральної частки залози вміст загального йоду менший на 19,5 %, неорганічного йоду вищий на 82,4 % та загальний вміст міді вищий удвічі. Надлишок міді в зобнозміненій тканині частково депонується в металотіонеїнах. У частці залози, ураженій вузлом, відзначено підвищення у 2 - 3 рази (у порівнянні з контрлатеральною часткою) рівня металотіонеїнів і вільних тіолів і зменшення вмісту відновленого глутатіону. Ознаки цитотоксичності виявлялися у підвищенні рівня вільної активності катепсину Д (на 84,6 та 134,4 % у паранодулярній тканині та вузлі відповідно) і у збільшенні кількості розривів ДНК у вузлі (на 22,6 %). У паранодулярній тканині діапазон варіабельності показників у порівнянні з паренхімою контрлатеральної частки був менший, ніж у вузлі. Відтак, за низького рівня органіфікації йоду та високого вмісту міді у зобнозміненій тканині щитоподібної залози, металотіонеїни можуть забезпечувати частковий компенсаторний вплив на прооксидантні процеси. | |||
| 9. |
Фальфушинська Г. І. Вплив побутових забруднювачів на стан металотіонеїнів у тканинах двостулкового молюска Unio tumidus [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, Л. П. Копаниця, Л. Д. Романчук, О. Б. Столяр // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 37-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_5 Засоби особистого вжитку та фармацевтичні препарати належать до найбільш типових і складно прогнозованих за своїм впливом сучасних забруднювачів водойм. Зроблено припущення, що вони можуть модулювати активність молекулярних систем детоксикації організму. Оскільки продукція металодепонувального протеїну металотіонеїну (МТ) активується широким колом стресорних чинників, метою дослідження стало порівняння функціональних характеристик МТ травної залози (ТЗ) двостулкового молюска Unio tumidus чоловічої статі за модельного впливу поширених побутових забруднювачів водойм ібупрофену (І, 250 нг/л), триклозану (Т, 500 нг/л) або естрону (Е1, 100 нг/л) протягом 14-ти діб із цими характеристиками в екземплярів із природних умовно чистої (контроль) і хронічно забрудненої водойм (загальний термін перебування за лабораторних умов - 21 доба). Виявлено підвищений вміст цинку, міді та кадмію у тканинах Т3, гонад та у складі МТ і зменшений загальний вміст МТ у тканині Т3 двостулок із забрудненої водойми у порівнянні з контролем. Експериментальні чинники, як і хронічне забруднення, зумовлюють збільшення вмісту цинк-депонувальної форми МТ, яке відбувається на тлі зменшення (І-, Т-групи), або збільшення (Е1-група) загального вмісту протеїну МТ і незмінного загального вмісту цинку та міді у тканині. У гонадах за впливу І, Т й Е1 відзначено зменшення вмісту міді та збільшення (у 2,2 - 3 разу) вмісту цинку. Відтак, зростання вмісту цинк-зв'язаного МТ у Т3 двостулки можна вважати складовою неспецифічної стратегії забезпечення сигнальної функції цих іонів за впливу пошкоджувальних чинників. | |||
| 10. | 
Фальфушинська Г. І. Віртуальні навчальні програми з хімічних дисциплін в організації навчального процесу в медичних закладах [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. М. Іванець, Г. Я. Загричук // Медична освіта. - 2014. - № 4. - С. 115-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_4_35 | |||
| 11. | 
Гнатишина Л. Л. Адаптивна здатність системи антиоксидантного захисту та метал-акумулюючої функції у тканинах легеневого молюска Lymnaea stagnalis за впливу умов природного середовища [Електронний ресурс] / Л. Л. Гнатишина, Х. Б. Прийдун, Г. І. Фальфушинська, О. А. Олейник, О. О. Боділовська, О. П. Голубєв, О. Б. Столяр // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 106-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_2_14 Водні легеневі молюски вважаються відносно резистентними видами до впливу навколишнього середовища. Для уточнення цієї інформації визначались елементний склад мушлі і показники оксидативного стресу у ставковика Lymnea stagnalis | |||
| 12. |
Фальфушинська Г. І. Оцінка толерантності карася Carassius auratus до дії забруднення з використанням набору специфічних і неспецифічних біохімічних маркерів [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 253-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_2_42 | |||
| 13. | 
Фальфушинська Г. І. Стан маркерів токсичності водного середовища у двостулкового молюска Unio tumidus за дії поширених муніципальних забруднювачів [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, О. Б. Столяр // Гидробиологический журнал. - 2015. - Т. 51, № 3. - С. 100-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gbj_2015_51_3_11 Вивчено стан стресочутливих і детоксикаційних систем двостулкового молюска перлівниці Unio tumidus з чистої та забрудненої стічними водами водойм після перебування у лабораторному басейні протягом 14-ти діб та з чистої водойми за впливу на організм триклозану (500 нг/л), ібупрофену (250 нг/л) і естрону (100 нг/л) за тих самих умов. Встановлено ознаки окисного стресу та генотоксичності у молюсків із забрудненої водойми, що свідчить про стійкі негативні наслідки хронічного впливу природного забруднення. За дії всіх досліджуваних чинників у молюсків відбуваються прооксидантні зміни за рахунок пригнічення каталазної активності (на 28,7 - 66,6 %) і збільшення вмісту карбонільних похідних білків (на 57,1 - 128,6 %), і металотіонеїнів (на 61,1 - 94,6 %), проте холінестеразна активність не змінюється. Вплив триклозану та естрону викликає збільшення проникності лізосомальних мембран (ознака цитотоксичності), вплив естрону - збільшення вмісту оксирадикалів. Ознаки генотоксичності спостерігалися за дії всіх чинників, крім ібупрофену. Дія поширених складових стічних вод модулює фізіолого-біохімічні реакції молюсків навіть у наномолярних концентраціях. | |||
| 14. |
Фальфушинська Г. І. Реакції двостулкового молюска на теплову дію залежно від особливостей існування у природних умовах [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. Л. Гнатишина, І. В. Юрчак, А. Є. Мудра, А. Іваніна, І. Соколова, О. Б. Столяр // Гидробиологический журнал. - 2015. - Т. 51, № 6. - С. 81-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gbj_2015_51_6_10 Мета роботи - порівняльна оцінка ступеня толерантності молекулярних систем стресу та детоксикації двостулкового молюска Anodonta anatina з водойми-охолоджувача атомної електростанції (N-група) та 2-х типових водойм чистої та забрудненої місцевості (F- та A-групи відповідно) до впливу термального чинника. Самців двостулок досліджували після впливу температури <$E25~symbol Р roman C> (Т1) та <$E30~symbol Р roman C> (T2) протягом 14-ти діб у порівнянні із контрольними групами (<$E18~symbol Р roman C>). Факторний аналіз продемонстрував чіткий розподіл молюсків на 2 угрупування - C- та T-груп зі збереженням індивідуальних сегментів кожної групи. Вперше виявлено пригнічення холінестеразної активності, активацію мікросомального окиснення (ЕРОД, у T2-групах) як спільні реакції за впливу підвищеної температури на молюсків, та зменшення активності супероксиддисмутази (СОД) у травній залозі у всіх групах двостулок. У TA-групах зменшується також активність каталази (КАТ) та глутатіон-S-трансферази (ГSТ) та зростає вміст окисних модифікацій протеїнів (T2A) у травній залозі та зябрах, тоді як у ТF- та TN-групах відзначено активацію СОД (TN-групи), КАТ та ГSТ у зябрах. У TN-групах активується вітелогенез. Згідно результатів побудови класифікаційного дерева найсуттєвішими специфічними ознаками груп є вміст окисних модифікацій протеїнів, активність ЕРОД та холінестерази. Відтак, компенсаторно-адаптивні реакції на тепловий вплив найкраще виражені у молюсків T1N-групи, адаптованих до підвищеної температури in situ, тоді як у особин із забрудненої A-водойми вони пригнічені. | |||
| 15. |
Фальфушинська Г. І. Порівняльна характеристика навчальних планів блоку базових хімічних дисциплін підготовки фахівців за спеціальностями "Фармація” та "Лікувальна справа” у медичних ВНЗ країн-асоційованих партнерів ЕРАЗМУС [Електронний ресурс] / Г. І. Фальфушинська, Л. М. Іванець, Г. Я. Загричук // Медична освіта. - 2015. - № 4. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_4_19 | |||
| 16. | 
Фальфушинська Г. Особливості реакції стресочутливих систем двостулкового молюска Unio tumidus на дію нано-цинк оксиду у поєднанні з супутніми пошкоджуючими чинниками [Електронний ресурс] / Г. Фальфушинська // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 74. - С. 20-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_74_5 Порівняно стан молекулярних стресочутливих і детоксикаційних систем двостулкового молюска перлівниці Unio tumidus із умовно чистої місцевості за дії на організм наноформи цинк оксиду (нано-ZnO, 3,12 мкмоль/л) поокремо та за поєднаного впливу зі супутніми пошкоджуючими чинниками (підвищена температура <$E25~symbol Р roman C> і тіокарбаматний пестицид татту (91 мкг/л)) після 14-денної інкубації за експериментальних умов. За дії всіх досліджуваних чинників у молюсків пригнічуються процеси мікросомального окиснення (за результатами визначення ЕРОД-активності), з'являються ознаки нейротоксичності як пригнічення холінестеразної активності, цитотоксичності як збільшення фрагментації ланцюгів ДНК та пригнічення імунної відповіді за зменшенням фенолоксидазної активності, та збільшується вміст металодепонувальних стресорних протеїнів металотіонеїнів за окремими винятками. Поєднана дія нано-цинк оксиду з тепловим стресом і пестицидом татту викликає збільшення рівня карбонільних похідних протеїнів та загального глутатіону (нано-ZnO + татту-група) і збільшує варіабельність показників у групі нано-ZnO + татту у порівнянні з індивідуальною дією наночастинок у 5 разів. Згідно з результатами побудови класифікаційного дерева до критеріїв диференціювання груп належать вміст карбонільних похідних протеїнів, металотіонеїнів і оксирадикалів. Відтак, вплив супутніх чинників модулює фізіолого-біохімічні реакції молюсків на дію наноформи цинк оксиду. | |||
| 17. |
Гнатишина Л. Л. Особливості організації наукової роботи студентів-першокурсників медичного профілю на прикладі роботи студентського наукового гуртка [Електронний ресурс] / Л. Л. Гнатишина, Г. І. Фальфушинська, Л. М. Іванець // Медична освіта. - 2017. - № 2. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2017_2_26 | |||
| 18. | 
Горин О. І. Екстракт момордіки пригнічує окисний стрес та збільшує гемолітичну стійкість еритроцитів коропа за впливу глюкози [Електронний ресурс] / О. І. Горин, Г. І. Фальфушинська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2019. - № 1. - С. 21-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2019_1_5 | |||
| 19. |
Боднар О. І. Вивчення ефективності хлорели щодо зменшення цитотоксичних проявів у смугастого даніо за впливу органофосфатних пестицидів [Електронний ресурс] / О. І. Боднар, С. В. Сенько, І. О. Осипенко, І. Хатіб, Н. М. Касянчук, Г. І. Фальфушинська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2020. - № 3-4. - С. 62-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2020_3-4_10 | |||
| 20. |
Боднар О. І. Забруднення водних екосистем пестицидами: екологічні ризики і механізми впливу на водні організми (огляд) [Електронний ресурс] / О. І. Боднар, О. І. Горин, О. В. Сорока, Х. В. Німко, Г. І. Фальфушинська // Гідробіологічний журнал. - 2021. - Т. 57, № 6. - С. 69-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gbj_2021_57_6_8 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |