Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Фузік М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Присяжнюк А. Є. Організація в Україні аналітичних епідеміологічних досліджень радіаційних ризиків розвитку лейкемій внаслідок Чорнобильської катастрофи [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, А. Ю. Романенко, Д. А. Базика, З. П. Федоренко, В. В. Чумак, М. М. Фузік, Н. А. Гудзенко, Л. О. Гулак, Є. Л. Горох // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2013. - т. 19, № 4. - С. 482-489. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2013_19_4_17 | ||
| 2. | 
Фузік М. М. Вікові та гендерні особливості захворюваності на рак щитоподібної залози в Україні залежно від доз опромінення щитоподібної залози радіоактивним йодом внаслідок аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / М. М. Фузік, А. Є. Присяжнюк, й. Шибата, А. Ю. Романенко, З. П. Федоренко, А. ГудзенкоН., Л. О. Гулак, Н. К. Троцюк, Є. Л. Горох, О. М. Хухрянська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 144-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_17 | ||
| 3. | 
Фузік М. М Захворюваність на рак щитоподібної залози населення України після аварії на ЧАЕС лямбда цигалотрин [Електронний ресурс] / М. М Фузік, А. Є. Присяжнюк, Д. А. Базика, А. Ю. Романенко, З. П. Федоренко, Н. А. Гудзенко, Л. О. Гулак // Довкілля та здоров'я. - 2014. - № 2. - С. 62-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2014_2_14 | ||
| 4. |
Присяжнюк A. Є. Епідеміологія раку після Чорнобильської аварії [Електронний ресурс] / A. Є. Присяжнюк, Д. А. Базика, А. Ю. Романенко, Н. А. Гудзенко, М. М. Фузік, Н. К. Троцюк, З. П. Федоренко, А. Ю. Рижов, О. М. Хухрянська, О. В., Берестяна Ж. М. Сумкіна // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 230-239. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2016_22_2_13 | ||
| 5. |
Присяжнюк A. Є. Чверть століття після Чорнобильської аварії: ризик раку в групах постраждалого населення [Електронний ресурс] / A. Є. Присяжнюк, Д. А. Базика, А. Ю. Романенко, Н. А. Гудзенко, М. М. Фузік, Н. К. Троцюк, З. П. Федоренко, Л. О. Гулак, К. М. Сліпенюк, Н. Г. Бабкіна // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 147-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_14 Мета дослідження - визначення рівня та динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення в цілому та на окремі нозологічні форми в групах населення України, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, впродовж тривалого періоду спостереження. Групами спостереження були учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) 1986 - 1987 рр. участі, евакуйовані з м. Прип'ять, 30-км зони та мешканці найбільш забруднених радіонуклідами територій України. Аналіз проведено з використанням стандартних методів дескриптивної епідеміології: розрахунки інтенсивних, вікових і стандартизованих за віком показників включно із визначенням стандартної похибки та довірчого інтервалу. Встановлено, що захворюваність на всі нозологічні форми злоякісних новоутворень перевищує національні показники тільки в групі УЛНА 1986 - 1987 рр. участі. У мешканців радіоактивно забруднених територій в останні роки відмічено зниження рівня захворюваності, що може бути пов'язано зі скороченням середньої очікуваної тривалості життя, особливо чоловіків. Також було зареєстровано зростання ризику захворюваності на лейкемію серед УЛНА. Крім того, в усіх трьох основних групах постраждалих виявлено значний ексцес захворюваності на рак щитоподібної залози. Опромінення щитоподібної залози внаслідок дії опадів радіоактивного йоду може бути головною причиною встановленого ексцесу цієї патології. Зростання захворюваності на рак щитоподібної залози зареєстровано не тільки у дітей, але також у підлітків та дорослих. Кількість надлишкових випадків раку щитоподібної залози, як наслідку радіаційного опромінення, має тенденцію до зростання з плином часу. Суттєве підвищення захворюваності на рак молочної залози було виявлено у жінок УЛНА 1986 - 1987 рр. участі. Оскільки латентний період для різних нозологічних форм радіаційно індукованих пухлин відрізняється, у подальших дослідженнях слід приділяти увагу не тільки зазначеним формам злоякісних пухлин, але й новоутворенням з більш тривалим латентним періодом: легенів, шлунку, прямої кишки, яєшника, сечового міхура, нирки та множинній мієломі. | ||
| 6. |
Присяжнюк А. Є. Досвід дослідження захворюваності на злоякісні новоутворення населення малих територій України, що зазнали забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, М. М. Фузік, Н. А. Гудзенко, Д. А. Базика, З. П. Федоренко, А. Ю. Рижов, О. В. Сумкіна, Н. К. Троцюк, О. М. Хухрянська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 229-240. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_17 | ||
| 7. |
Присяжнюк А. Є. Епідеміологія раку молочної залози в Україні з урахуванням факторів ризику Чорнобильської аварії [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, Д. А. Базика, А. Ю. Романенко, З. П. Федоренко, М. М. Фузік, Н. А. Гудзенко, Н. К. Троцюк, Л. О. Гулак, Є. Л. Горох, А. Ю., Хухрянська О. М., Даневич С. А. Рижов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 150-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_11 Мета роботи - оцінка можливого впливу аварії на Чорнобильській АЕС на рівень захворюваності на рак молочної залози (РМЗ) у жіночого населення України в цілому і в окремих групах постраждалих. Об'єкт дослідження: жіноче населення України в цілому і окремі групи постраждалих - жінки-учасниці ліквідації наслідків аварії (УЛНА) у 1986 - 1987 рр., евакуйовані із зони відчуження та мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій. Досліджено статистичні, математичні, картографічні. Поточне дослідження, що охоплює значний часовий період (1976 - 2016 рр.), виявило стійку часову і територіальну агломерацію областей з більш високим рівнем захворюваності на РМЗ в південних і південно-східних регіонах України. Нижчий - у західних і північних регіонах. Спостережено стабільне зростання рівня захворюваності, але в останні роки це зростання уповільнилось. Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності на РМЗ жіночого населення України впродовж 30 років після Чорнобильської аварії в цілому залишається стабільною. Разом з тим відмічено істотне зростання частоти цієї патології в групах постраждалого населення, особливо жінок - УЛНА. Висновки: визначено стійку агломерацію областей з високими рівнями захворюваності на півдні та південному сході, низькими - на заході та півночі країни. Динаміка захворюваності на РМЗ в Україні в цілому характеризується стійким зростанням, хоча в останні роки її темпи дещо знизились. Серед окремих груп населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА, евакуйовані жінки із зони відчуження, мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій), тільки у жінок-ліквідаторів 1986 - 1987 рр. участі відмічено суттєве зростання захворюваності на РМЗ, яке перевищує національні показники у 1,3 - 1,6 раза. | ||
| 8. |
Присяжнюк А. Є. Радіаційні ризики раку щитоподібної залози в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС з урахуванням альтернативних оцінок доз зовнішнього опромінення [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, Н. К. Троцюк, Н. А. Гудзенко, В. В. Чумак, О. В. Баханова, М. М. Фузік, Ю. М. Бєляєв, З. П. Федоренко, Є. Л. Горох, А. Ю., Базика Д. А., Хухрянська О. М. Романенко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 200-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_16 Мета роботи - оцінити радіаційні ризики раку щитоподібної залози (ЩЗ) впродовж періоду 1986 - 2012 рр. (за більш ніж 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС): надлишковий абсолютний (EAR), надлишковий відносний (ERR) та атрибутивний (AR) ризики в українській когорті 150 813 ліквідаторів чоловічої статі з України. Досліджувана когорта чисельністю 150 813 осіб громадян України чоловічої статі, які в період 1986 - 1990 рр. брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС, "ліквідаторів"), сформована на базі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ). Ідентифікація випадків захворювання на рак ЩЗ (216 випадків) здійснювалась шляхом зіставлення (лінкіджу) баз даних ДРУ та Національного канцер-реєстру України. На основі порівняння показників захворюваності на рак ЩЗ в досліджуваній когорті з національними показниками частоти цієї патології було розраховано стандартизовані рівні захворюваності. Показники надлишкового абсолютного ризику на 104 людино-років-Грей (EAR/104 PY-Gy), надлишкового відносного ризику на 1 Грей опромінення (ERR/Gy) та атрибутивної частки ризику на 1 Грей опромінення (AR/Gy) було визначено з урахуванням ймовірної дози опромінення на ЩЗ. За основу взято офіційні оцінки доз зовнішнього опромінення УЛНА на ЧАЕС, опубліковані в доповіді UNSCEAR 2008, та результати реконструкції дози на червоний кістковий мозок для когортної вибірки за методом RADRUE. Для розрахунку радіаційних ризиків ці значення доз зведено до ймовірної дози зовнішнього опромінення ЩЗ. Наведено результати довгострокового етапу дослідження (1986 - 2012 рр.) частоти та радіаційних ризиків раку ЩЗ в досліджуваній когорті (150 813) ліквідаторів чоловічої статі. В когорті за досліджуваний період 1986 - 2012 рр. було ідентифіковано 216 випадків раку ЩЗ із загальним показником захворюваності - SIR 3,35 (95 % довірчий інтервал (CI): 2,51 - 3,80). Упродовж усіх років спостереження у досліджуваній когорті мали місце суттєво підвищені показники захворюваності у порівнянні з національними. Дослідження внеску зовнішнього опромінення показали підвищені показники ризику раку ЩЗ в цій численній групі населення для обох дозових оцінок - EAR/10<^>4 | ||
| 9. |
Присяжнюк А. Є. Захворюваність на злоякісні новоутворення мешканців малих забруднених радіонуклідами територіальних одиниць Чорнобильського регіону у віддаленому післяаварійному періоді [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, М. М. Фузік, Н. А. Гудзенко, Д. А. Базика, З. П. Федоренко, А. Ю. Рижов, О. В. Сумкіна, Н. К. Троцюк, О. М. Хухрянська, С. А. Даневич // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 265-284. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_16 Мета роботи - оцінити рівень та динаміку реалізації ризиків виникнення злоякісних новоутворень у мешканців малих територіальних одиниць Чорнобильської зони у зв'язку з експозицією до низьких доз радіаційного опромінення. Досліджувана популяційна група - населення Бородянського, Іванківського, Поліського районів Київської обл., Лугинського, Народицького та Овруцького р-нів Житомирської обл. Всього - 175,1 тис. мешканців у 2017 р. Період спостереження - 1980 - 2017 рр. Досліджено захворюваність на всі форми злоякісних новоутворень та їх окремі нозологічні форми, виникнення яких може бути радіаційно-асоційованим (рак щитоподібної залози, рак молочної залози, новоутворення кровотворної та лімфоїдної систем). Використовувались методи варіаційної статистики, дескриптивної та аналітичної епідеміології. Вплив іонізуючого випромінювання на населення найбільш забруднених радіонуклідами районів зумовлює питання щодо потенційної загрози виникнення негативних онкологічних ефектів, особливо раку щитоподібної залози. Середні сумарні ефективні дози опромінення всього тіла за рахунок радіоцезію впродовж тривалого часу (1986 - 2005 рр.) у мешканців районів (7,6 - 45,8 мЗв) перевищують рівні середніх по Житомирській (5,9 мЗв), Київській (4,9 мЗв) областях і по Україні в цілому (2,48 мЗв) та у мешканців інших районів Півночі країни. Середні поглинуті щитоподібною залозою дози внутрішнього опромінення (161 - 1559 мГр) найбільш вразливої групи населення - дітей та підлітків (0 - 18 років на момент аварії) цих районів, одержані за стислий післяаварійний період, значно перевищують показники Житомирської (87 мГр), Київської (81 мГр) областей та України в цілому (19 мГр). Показники опромінення дорослих мешканців цих територій були нижчими, але значно перевищували середні дози, одержані населенням України і великих територіальних одиниць. Захворюваність на всі форми злоякісних новоутворень населення 6 районів впродовж перед- та післяаварійного періоду в цілому була нижче національного рівня і показників Київської області та суттєво не відрізнялась від показників Житомирської обл. Разом з тим частота раку щитоподібної залози суттєво перевищила показники доаварійного періоду і Житомирської області. Висновки: одержані результати свідчать про необхідність подальшого моніторингу злоякісних новоутворень у населення не тільки України в цілому та її крупних адміністративно-територіальних одиниць, але й серед мешканців окремих районів, враховуючи ймовірність реалізації ризиків виникнення радіаційно-асоційованих захворювань у віддалений післяаварійний період відповідно до місцевих екологічних умов. | ||
| 10. |
Базика Д. А. Віддалені онкологічні наслідки радіаційного опромінення, спричиненого аварією на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, А. Є. Присяжнюк, Н. А. Гудзенко, М. М. Фузік, Н. К. Троцюк, Н. Г. Бабкіна, О. М. Хухрянська, С. А. Даневич // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2022. - Вип. 27. - С. 138–149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2022_27_10 | ||
| 11. |
Присяжнюк А. Є. Частота раку щитоподібної залози у населення України та його епідеміологічні детермінанти: іонізуюче випромінювання та ендокринні руйнівники [Електронний ресурс] / А. Є. Присяжнюк, Д. А. Базика, Н. А. Гудзенко, М. М. Фузік, Н. Г. Бабкіна, О. М. Хухрянська, С. А. Даневич // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2023. - Вип. 28. - С. 176-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2023_28_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |