Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Хапченкова Д$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Бордюгова Е. В. Микробный пейзаж носоглотки и его роль в развитии респираторных осложнений в раннем послеоперационном периоде у детей с врожденными пороками сердца [Електронний ресурс] / Е. В. Бордюгова, И. Ю. Мокрик, О. С. Карташова, В. Г. Конов, Д. С. Хапченкова, Н. А. Усенко // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 3(1). - С. 46-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_3(1)__14
| 2. |
Хапченкова Д. С. Коарктация аорты у детей (обзор литературы) [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова // Современная педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_1_19 Представлена информация о врожденном пороке сердца - коарктации аорты. Изложены сведения о распространенности, теориях возникновения данной патологии, описаны клинические симптомы и синдромы в разные возрастные периоды, методы диагностики и коррекции порока. Также высказаны предположения о возможных причинах сохранения артериальной гипертензии после успешно проведенной хирургической коррекции.
| 3. |
Чернышева О. Е. Клинические особенности целиакии у детей раннего возраста [Електронний ресурс] / О. Е. Чернышева, И. Г. Самойленко, Д. С. Хапченкова, Д. В. Яковенко // Современная педиатрия. - 2016. - № 5. - С. 94-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_5_19 Приведены данные об этиологии, распространенности, клинических проявлениях, методах диагностики и лечения целиакии. Описаны собственные клинические наблюдения детей раннего возраста с целиакией в сочетании с лактазной недостаточностью и острой кишечной инфекцией.
| 4. |
Чернышева О. Е. Медицинские симуляторы и манекены как элемент обучения студентов практическим навыкам в педиатрии [Електронний ресурс] / О. Е. Чернышева, В. В. Герасименко, Ф. В. Климовицкий, Т. Р. Полесова, И. Г. Самойленко, И. В. Балычевцева, Д. С. Хапченкова, В. В. Кривошеева, Е. Н. Павлов // Травма. - 2017. - Т. 18, № 1. - С. 103-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_1_16 Описан опыт применения педиатрических симуляторов в симуляционном центре на базе Донецкого национального медицинского университета (г. Лиман) для обучения и отработки практических навыков студентов и врачей.
| 5. |
Чернишова О. Є. Застосування інтерактивних методів навчання в підготовці лікарів-педіатрів [Електронний ресурс] / О. Є. Чернишова, Ф. В. Климовицький, Т. Р. Полесова, І. В. Баличевцева, І. Г. Самойленко, В. В. Герасименко, Є. М. Павлов, В. В. Крівошеєва, Д. С. Хапченкова // Травма. - 2017. - Т. 18, № 1. - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_1_17 Впровадження інноваційних засобів навчання під час професійної підготовки майбутніх лікарів надає змогу підвищити мотивацію та посилити творчу складову навчального процесу. Володіння практичними навичками, оцінка тяжкості стану дітей знижуєть у майбутнього лікаря ризик виникнення помилок, сприяють своєчасній діагностиці й оптимальному лікуванню.
| 6. |
Хапченкова Д. С. Возрастные особенности клинических проявлений коарктации аорты у детей [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, И. Ю. Мокрик // Современная педиатрия. - 2017. - № 8. - С. 68-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_8_12 Цель работы - анализ клинической симптоматики коарктации аорты (КоА) у детей в зависимости от возраста. Проведен ретроспективный анализ историй болезни 69 детей с КоА (жалобы, анамнез заболевания и жизни, данные объективного обследования, результаты общеклинических и инструментальных методов исследования). В периоде новорожденности КоА может проявляться острой сердечной недостаточностью, что объясняется ее сочетанием с другими кардиальными аномалиями. У детей первого года жизни клиническими проявлениями порока могут быть длительное беспокойство, усиливающееся после приема пищи, недостаточная прибавка в массе, холодные нижние конечности. У детей старше одного года появляются признаки хронической сердечной недостаточности, артериальной гипертензии, гемодинамической перегрузки левого желудочка. При этом у детей всех возрастных групп имели место основные диагностические критерии обсуждаемой патологии: отсутствие или резкое ослабление пульсации на бедренной артерии и артериальная гипертензия. Сделаны выводы, что клинические проявления КоА отличаются в зависимости от возраста ребенка. У 41,7% пациентов имеет место поздняя диагностика порока, причинами которой являются несоблюдение методики клинического исследования ребенка с определением пульса на бедренной артерии и измерением артериального давления, недооценка возрастных особенностей клинических проявлений КоА.
| 7. |
Хапченкова Д. С. Качество жизни детей после оперативного лечения коарктации аорты [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, Г. С. Сенаторова, І. Ю. Мокрик // Современная педиатрия. - 2018. - № 5. - С. 42-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_5_10 Приведены результаты анкетирования детей после хирургической коррекции коарктации аорты (КА). Определены факторы, влияющие на качество жизни пациентов после оперативного лечения врожденного порока сердца. Цель работы - оценить качество жизни пациентов после хирургической коррекции КА. Проведено анкетирование 36 детей после оперативного лечения КА. Для оценки качества жизни использован вариант английской версии опросника Pediatric Quality of Life Inventory 3.0 Cardiac Module (PedsQL Cardiac Module). 68,88 % детей считали свою жизнь полноценной, 27,77 % (10 чел.) - неполноценной, 8,33 % (3 чел.) затруднялись ответить. Все пациенты отмечали ограничение физической активности врачами и родителями; 52,77 % опрошенных подчеркивали наличие проблем коммуникабельности и психологические трудности; 41,66 % констатировали гиперопеку со стороны родителей; в 33,33 % случаев имела место артериальная гипертензия; у 27,77 % респондентов отмечалось нарушение самочувствия, у 25,00 % пациентов отмечались трудности в обучении, обусловленные наличием врожденного порока сердца. Несмотря на удовлетворительные результаты проведенного оперативного лечения, у пациентов отмечалось снижение качества жизни за счет различных факторов. Наиболее значимыми были: нарушение самочувствия, ограничение физической активности, постоянный контроль со стороны родителей, получение медикаментозного лечения и необходимость регулярного посещение врачей.
| 8. |
Хапченкова Д. С. Расстройства аутистического спектра у детей: литературная справка и собственное клиническое наблюдение [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, С. А. Дубина, В. И. Черкай // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 5. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_5_14 Представлена информация о возможных причинах возникновения, распространенности, клинических проявлениях, методах диагностики и лечения аутизма у детей. Описано собственное клиническое наблюдение ребенка с расстройством аутистического спектра.
| 9. |
Хапченкова Д. С. Особливості показників артеріального тиску в дітей у післяопераційному періоді хірургічної корекції коарктації аорти [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, Г. С. Сенаторова, В. М. Гусєв, С. О. Дубина // Запорожский медицинский журнал. - 2018. - Т. 20, № 6. - С. 806-810. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2018_20_6_13 Коарктація аорти - вроджена вада серця, що характеризується звуженням ділянки судини. Така вроджена аномалія аорти потребує хірургічного лікування. Прояви захворювання можуть бути діагностовані в першу добу після народження, але й мати прихований перебіг. Клінічними ознаками коарктації аорти є серцева недостатність, артеріальна гіпертензія (АГ) у верхній частині тулуба, АГ в нижній його частині, ішемічні прояви в органах, гемодинамічні порушення. Несвоєчасне лікування вади призводить до виникнення ускладнень або смерті хворого. Мета роботи - оцінити показники артеріального тиску (АТ) в дітей після успішного хірургічного лікування з приводу коарктації аорти. Основну группу (ОГ) становили 24 дитини після хірургічного лікування КоА. Контрольна група - 20 майже здорових дітей. Наведено результати добового моніторування АТ у дітей після оперативної корекції коарктації аорти. У дітей ОГ за даними добового моніторування АТ визначено статистично значуще зменшення середніх показників діастолічного АТ за добу та діастолічного АТ удень, збільшення добового індексу систолічного АТ. Незважаючи на успішне хірургічне лікування вродженої вади аорти, віддалені результати операції не можна назвати задовільними. У 12 - 18 % прооперованих пацієнтів зберігається АГ та розвивається судинна дисфункція без ознак рекоарктації. Протягом тривалого часу пацієнти отримують гіпотензивні препарати, іноді їхні комбінації. Оцінювання особливостей добового профілю АТ в післяопераційному періоді сприятиме визначенню патогенетичних механізмів підтримання гіпертензивного синдрому й прогнозуванню перебігу патологічного процесу. Висновки: у більшості дітей у післяопераційному періоді констатоване порушення самопочуття. Цифри систолічного та діастолічного АТ, отримані вимірюванням за методом Короткова (83,3 %), та показники добового моніторування АТ у більшості пацієнтів відповідають гіпертензії (66,7 %). У 50,0 % дітей ОГ виявили порушення циркадного профілю ("non-dipper", "over-dipper").
| 10. |
Хапченкова Д. С. Уровень оксида азота у детей после оперативного лечения коарктации аорты [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, А. С. Сенаторова, А. Г. Снегирь // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2018_8_2_14
| 11. |
Хапченкова Д. С. Синдром Sinding–Larsen–Johansson: обзор литературы и собственное клиническое наблюдение [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, С. А. Дубина // Современная педиатрия. - 2019. - № 2. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_2_13
| 12. |
Дубина С. О. Фактори, що впливають на студентську успішність вивчення теоретичної дисципліни [Електронний ресурс] / С. О. Дубина, Д. С. Хапченкова, С. В. Бондаренко // Медична освіта. - 2019. - № 1. - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2019_1_16
| 13. |
Самойленко И. Г. Клинический случай синдрома Лея у ребенка раннего возраста [Електронний ресурс] / И. Г. Самойленко, Д. С. Хапченкова, Е. В. Ткаченко, Ю. В. Соколова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 123-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2017_1_17 Представлена информация об этиологии, распространенности, клинических проявлениях, методах диагностики и лечения митохондриальных заболеваний у детей. Описано собственное клиническое наблюдение ребенка с синдромом Лея.
| 14. |
Хапченкова Д. С. Особенности течения перерыва дуги аорты в неонатальном периоде [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, А. С. Сенаторова // Сучасні медичні технології. - 2018. - № 1. - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2018_1_20
| 15. |
Хапченкова Д. С. РFАРА-синдром: літературний огляд та власне клінічне спостереження [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, С. А. Дубина // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 6. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_6_10
| 16. |
Гусєв В. М. Синдром Апера (Apert): літературна довідка та власний клінічний випадок [Електронний ресурс] / В. М. Гусєв, Д. С. Хапченкова, В. Є. Клебан // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2020_4_10
| 17. |
Хапченкова Д. С. Параліч Белла: літературна довідка та власний клінічний випадок [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, С. О. Дубина, К. Ю. Єна // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - № 2. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2021_2_11
| 18. |
Дубина С. О. Використаня робочих зошитів як засіб оптимізації освітнього процесу на кафедрі анатомії людини за умов дистанційного навчання [Електронний ресурс] / С. О. Дубина, Д. С. Хапченкова, С. В. Бондаренко, І. О. Федорова // Медична освіта. - 2022. - № 1. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2022_1_5
| 19. |
Гусєв В. М. Клінічний випадок SARS-CoV-2-асоційованого міокардиту у вагітної [Електронний ресурс] / В. М. Гусєв, Д. С. Хапченкова, С. Є. Мальцева // Здоров'я жінки. - 2022. - № 2. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2022_2_8 Відносно нова та маловивчена інфекція COVID-19, або SARS-CoV-2, є глобальною надзвичайною проблемою для громадського здоров'я. Спочатку вважали, що коронавірусна інфекція переважно уражує органи дихальної системи, але сучасні дослідження по всьому світу підтверджують тропність вірусу до органів серцево-судинної системи (ССС). Як відомо, для SARS-CoV-2 властиве поліорганне ураження, не є винятком і кардіоваскулярні пошкодження. Згідно з дослідженням, проблеми із ССС виникають у близько 20 % госпіталізованих хворих на COVID-19, також описують тяжкі наслідки з боку ССС в постковдному періоді. Вагітні жінки не мають більше шансів захворіти на COVID-19, але якщо захворіли, то потребують догляду в реанімаційному відділенні, кисневої підтримки. У таких вагітних підвищується ризик виникнення ускладнень унаслідок коронавірусної хвороби. Мета роботи - навести клінічний випадок жінки, у якої після перенесеної COVID-19-інфекції розвинувся постінфекційний міокардит із легеневою гіпертензією, що був діагностований під час вагітності та розглядався як показання до її переривання. Клінічний випадок. Вагітна в терміні 20 тиж. звернулася зі скаргами на задишку під час незначних фізичних навантажень, немотивовану стомлюваність, відчуття дискомфорту в грудній клітці, блідість шкіри. З анамнезу відомо, що за 2 міс. до запланованої вагітності жінка перенесла COVID-19-інфекцію. Під час обстеження у відділенні лабораторні та інструментальні дані надали змогу встановити діагноз постінфекційного міокардиту з легеневою гіпертензією. Встановлено, що пацієнти, що перехворіли на коронавірусну інфекцію, мають протягом значного періоду знаходитися під спостереженням лікаря для своєчасної діагностики ймовірних ускладнень у постковдному періоді. Особливо це стосується жінок, що планують вагітність. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтки. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
| 20. |
Хапченкова Д. С. Токсоплазмозний хоріоретиніт у підлітка: опис власного клінічного випадку [Електронний ресурс] / Д. С. Хапченкова, В. М. Гусєв, С. О. Дубина // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 5. - С. 117-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_5_17
| | |
|
|