Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (26) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шаповалов Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | Стариков В. И. Роль медиастинальной лимфодиссекции в комбинированном лечении немелкоклеточного рака легкого [Електронний ресурс] / В. И. Стариков, Ю. А. Винник, Г. В. Трунов, Д. В. Шаповалов, К. Ю. Майборода // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2013. - Т. 22, № 1. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akiem_2013_22_1_13 | ||
| 2. | 
Старіков В. І. Діагностика та лікування раку проксимального відділу шлунка [Електронний ресурс] / В. І. Старіков, Ю. О. Вінник, Г. В. Трунов, К. Ю. Майборода, Д. В. Шаповалов // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2013. - Вип. 2. - С. 96-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2013_2_23 | ||
| 3. | 
Шаповалов Д. О. Епоксидування натурального каучуку в середовищі вода–ксилол [Електронний ресурс] / Д. О. Шаповалов, В. В. Ведь, С. М. Зибайло, В. Л. Юшко // Вопросы химии и химической технологии. - 2014. - № 3. - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2014_3_22 | ||
| 4. | 
Шаповалов Д. Д. Розробка систем моніторингу для лабораторної установки фото-автокаталітичної конверсії метану у метанол [Електронний ресурс] / Д. Д. Шаповалов, М. І. Усов, М. Г. Лорія, О. Б. Целіщев // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2014. - № 10. - С. 147-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSUNU_2014_10_31 | ||
| 5. | 
Діденко С. М. Зміни судин мікроциркуляторного русла шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. Ю. Субботін, О. В. Каленська, Л. В. Каленська, І. М. Савицька, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 3. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_3_11 Мета роботи - виявити характерні зміни кровоносних судин шкіри та м'язів, а також базальних мембран епідермісу і судин у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи (СДС) та провести морфометричну оцінку для визначення ключових критеріїв різних стадій цукрового діабету (ЦД). Досліджено 24 зразки шкіри та м'язів нижніх кінцівок (НК) хворих з ішемічною формою СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій НК. Проведено морфологічні, імуногістохімічні дослідження для виявлення маркера проліферативної активності Кі-67 та маркера судинного процесу й базальних мембран колагену IV типу. Виміряно та порівняно товщину базальних мембран епідермісу та кровоносних судин, діаметр судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м'язів, відсоток експресованих базальних кератиноцитів. Зміни ГМЦР скелетних м'язів були більш виражені, ніж зміни ГМЦР шкіри, про що свідчили результати розподілу ШИК-позитивних сполук та колагену IV типу в базальних мембранах епідермісу та стінках кровоносних судин. Висновки. На тлі діабетичної ангіопатії (ДА) у шкірі хворих рівень проліферації кератиноцитів знижувався до 25,8 %. Збільшення експресії маркера колагену IV типу, супроводжувалось потовщенням базальних мембран епідермісу в 2,7 та кровоносних судин в 3,1 разу. Накопичення колагену IV типу та глікозованих сполук призводило до звуження просвіту всіх судин, особливо судин ГМЦР. Внутрішній діаметр судин ГМЦР у шкірі зменшувався: артеріол - на 39 %, венул - на 28 %, капілярів - на 49 %. Внутрішній діаметр судин ГМЦР у м'язах також зменшувався: артеріол - на 45 %, венул - на 38 %, капілярів - на 51 %. У скелетних м'язах звуження просвіту судин ГМЦР було було більш виражене, ніж у шкірі, та супроводжувалось більш вираженими патологічними проявими в цих тканинах. | ||
| 6. |
Діденко С. М. Діабетична мікроангіопатія у хворих із цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, О. В. Каленська, Л. В. Каленська, В. Ю. Субботін, І. М. Савицька, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 9. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_9_10 Мета роботи - дослідити кількісні характеристики ураження судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри у хворих із цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) і з'ясувати можливість їх використання в клінічній практиці. Для імуногістохімічного та гістологічного дослідження із 165 парафінових блоків шкіри, підшкірної клітковини і м'язів 49 хворих із ЦД та ХКІНК було виготовлено 414 мікропрепаратів. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, середній вік становив (67,9 +- 8,1) року. Чоловіків було 28 (57,1 %), жінок - 21 (42,9 %). Хворих лікували в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами в 2013 - 2016 рр. Для порівняння були відібрані зразки шкіри та м'язів 20 пацієнтів, які не мали системних захворювань (контрольна група). Частину препаратів (62,1 %) забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном. Імуногістохімічні реакції (37,9 % препаратів) проводили за стандартними протоколами з використанням моноклональних мишачих та кролячих антитіл. Виявлено характерні зміни морфометричних показників судин ГМЦР шкіри хворих з ЦД та ХКІНК. Розроблено методику розрахунку показника ступеня (ПС) діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Виявлена кореляція між ступенем ДМАП та ймовірністю виникнення тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції. Висновки: внутрішній діаметр судин ГМЦР шкіри хворих з ДМАП 3-го ступеня зменшувався: артеріол - у середньому в 2,6 разу; венул - у 3,1 разу, капілярів - на 43 %. Протягом періоду спостереження на тлі антитромбоцитарної терапії при ДМАП 1-го ступеня тромбозу зони артеріальної реконструкції у хворих не фіксували, при ДМАП 2-го ступеня тромбоз зони артеріальної реконструкції зафіксували у 1 (9,1 %) з 11 хворих, при ДМАП 3-го ступеня - у 7 (22,6 %) з 31 хворого. Проведеним клініко-морфологічним дослідженням виявлені зміни ГМЦР шкіри хворих із ЦД та ХКІНК, використання яких надає змогу конкретизувати лікувальну тактику. Одержані результати свідчать про важливу роль ДМАП у створенні периферичного судинного опору та необхідність враховувати ПС ДМАП для призначення обстеження та проведення ліуквання після артеріальної реконструкції хворим із ЦД та ХКІНК. | ||
| 7. | 
Діденко С. М. Результати хірургічного лікування хворих із ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. В. Бойко, Ю. В. Іванова, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Міжнародний медичний журнал. - 2018. - Т. 24, № 3. - С. 20-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2018_24_3_6 Мета роботи - проаналізувати результати хірургічного лікування хворих із цукровим діабетом (ЦД), ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та підколінно-гомілкового сегментів (ПГС), з урахуванням даних інтраопераційної дебітометрії. Проаналізовано результати хірургічного лікування 67 хворих із цукровим діабетом 2-го типу, ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального та ПГС, через 1 та 12 міс. Усім хворим було виконано стегново-підколінне шунтування без втручання на артеріях ПГС. Згідно з отриманими результатами інтраопераційної дебітометрії пацієнти були розподілені на три групи: 1-шу - 22 пацієнти із дебітом шунта більше 60 мл/хв, 2-гу - 25 пацієнтів із дебітом шунта 30 - 60 мл/хв, 3-тю - 20 пацієнтів із дебітом шунта менше 30 мл/хв. При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції виконували повторне втручання - гібридну артеріальну реконструкцію (тромбектомія із шунта та балонна ангіопластика артерій ПГС). Висновки: при поєднаному стенотично-оклюзійному ураженні стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента без втручання на артеріях ПГС потребує урахування даних інтраопераційної дебітометрії з визначенням дебіту шунта. Інтраопераційна дебітометрія з визначенням дебіту шунта є ефективною діагностичною методикою, за даними якої можливий диференційований підхід до тактики хірургічного лікування хворих із ЦД.Граничною величиною дебіту шунта, за наявності якої можливе ізольоване відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента, є показники вище 60 мл/хв, подальше втручання на артеріях ПГС показане тільки у хворих із тромбозом шунта; при дебіті шунта 30 - 60 мл/хв реконструкцію артерій ПГС після відновлення прохідності стегнового артеріального сегмента можна відстрочити та виконати планово другим етапом; при дебіті шунта менше 30 мл/хв потрібна одночасна реконструкція стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС шляхом виконання гібридної артеріальної реконструкції. Остання є ефективним методом відновлення кровообігу у хворих із ЦД та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, зумовленою стенотично-оклюзійним ураженням стегнового артеріального сегмента та артерій ПГС та за результатами (показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становив 75 %) достовірно не відрізняється від результатів реконструкції стегнового артеріального сегмента у хворих 1-ї групи: дебіт шунта більше 60 мл/хв, показник прохідності зони артеріальної реконструкції протягом 12 міс становить 77,3 % (p >> 0,05). При тромбозі первинної зони артеріальної реконструкції доповнення тромбектомії із шунта відновленням магістрального кровотоку з підколінної у дві гомілкові артерії шляхом виконання балонної ангіопластики демонструє достовірно кращий показник вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс - 88,9 % у порівнянні з показником вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції через 12 міс після відновлення магістрального кровотоку з підколінної артерії в одну гомілкову артерію - 69,6 % (p << 0,05). | ||
| 8. | 
Шапринський В. О. Лазерні технології в лікуванні ускладнених форм варикозного розширення вен нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / В. О. Шапринський, Ю. М. Гупало, В. В. Шапринський, О. Є. Швед, О. І. Наболотний, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна та профілактична медицина. - 2018. - № 2. - С. 17-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2018_2-3_4 | ||
| 9. |
Субботін В. Ю. Надання третинної медичної допомоги хворим із судинною патологією на прикладі роботи центру судинної хірургії клінічної лікарні "Феофанія" [Електронний ресурс] / В. Ю. Субботін, О. Ф. Савицький, Ю. М. Гупало, В. В. Шапринський, Д. Ю. Шаповалов // Клінічна та профілактична медицина. - 2017. - № 3. - С. 72-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2017_3_12 | ||
| 10. | 
Діденко С. М. Хірургічне лікування хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки та ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента [Електронний ресурс] / С. М. Діденко, В. В. Бойко, Ю. В. Іванова, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, Д. Ю. Шаповалов // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2018. - № 3. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2018_3_4 Мета роботи - провести аналіз результатів хірургічного лікування хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки та ураженням артерій підколінно-гомілкового сегмента (ПГС). Проаналізовано результати хірургічного лікування 118 хворих на цукровий діабет 2 типу з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки, які проходили лікування в центрі судинної хірургії клінічної лікарні "Феофанія" у 2010 - 2016 рр. Чоловіків було 74 (62,7 %), жінок - 44 (37,3 %) віком від 62 до 83 років (середній вік - (68,6 +- 5,4) року). Хворих розподілили на дві групи: 42 (35,6 %) пацієнти, яким виконали відкриту артеріальну реконструкцію, та 76 (64,4 %) пацієнтів, котрим здійснили балонну ангіопластику. Первинна прохідність зони артеріальної реконструкції у пацієнтів, яким виконали відкриту артеріальну реконструкцію, становила 92,9 %, вторинна прохідність - 97,6 %, частка високих ампутацій - 2,4 %, летальність протягом періоду спостереження - 4,8 %; у пацієнтів, котрим здійснили балонну ангіопластику, - відповідно 86,8; 96,1; 4,0 і 1,3 %. Висновки: через рік первинна прохідність зони артеріальної реконструкції була кращою після відкритих операцій на артеріях ПГС, ніж після ендоваскулярних втручань, а показники вторинної прохідності були порівнянними. Високі ампутації після ендоваскулярних втручань виконували майже вдвічі частіше, ніж після відкритих операцій. Летальність протягом періоду спостереження після відкритих операцій на артеріях ПГС майже в 4 рази перевищувала таку після ендоваскулярних втручань. При лікуванні хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки у разі стенотично-оклюзійного ураження артерій ПГС ендоваскулярні методи доцільно використовувати у пацієнтів похилого та старечого віку з тяжкою супутньою патологією. | ||
| 11. | 
Шапринський В. В. Лікування критичної ішемії нижніх кінцівок у пацієнтів із багатоповерховими ураженнями артеріального русла [Електронний ресурс] / В. В. Шапринський, Ю. М. Гупало, О. Є. Швед, О. І. Наболотний, Д. Ю. Шаповалов // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 474-478. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_18 | ||
| 12. | 
Курик О. Г. Патоморфологічні аспекти рецидиву варикозного розширення вен нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. Г. Курик, Ю. М. Гупало, О. І. Наболотний, О. Є. Швед, В. В. Шапринський, Д. Ю. Шаповалов, А. В. Шамрай-Сас // Morphologia. - 2019. - Т. 13, № 1. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2019_13_1_4 | ||
| 13. |
Гупало Ю. М. Ангіосомна концепція при реваскуляризації артерій гомілки та стопи у хворих із цукровим діабетом [Електронний ресурс] / Ю. М. Гупало, Д. Ю. Шаповалов, В. В. Шапринський, О. Ф. Дзигал, А. В. Шамрай-Сас, А. М. Куцин // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 3-4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_3-4_13 Мета роботи - проаналізувати результати реваскуляризації артерій гомілки та стопи у хворих із цукровим діабетом (ЦД) згідно з ангіосомною концепцією. Проаналізовано результати рентгенендоваскулярних втручань на 71 нижній кінцівці, виконаних у 48 хворих із ЦД та ішемією, що загрожувала втратою кінцівки. Усі пацієнти мали гнійно-некротичні ураження стопи III - IV ступеня за класифікацією WIFI (Wound, Ishemіa and Foot Infectіon). Згідно з анатомічними зонами реваскуляризації всі рентгенендоваскулярні втручання розподілені на три групи: 1-ша група - 24 (33,8 %) прямих ангіосомних реваскуляризацій, 2-га група - 38 (53,5 %) непрямих ангіосомних реваскуляризацій, 3-тя група - 9 (12,7 %) неангіосомних реваскуляризацій. Встановлено, що дотримання ангіосомної концепції підвищує ймовірність збереження нижньої кінцівки (92,9 %) порівняно з неангіосомною реваскуляризацією (77,8 %). Висновки: ефективність реваскуляризації гомілкових артерій з оклюзійно-стенотичними ураженнями значно вища у разі відновлення кровотоку згідно з ангіосомною концепцією. | ||
| 14. | 
Шаповалов Д. О. Форми використання спеціальних знань у кримінальному провадженні (теоретико-праксеологічні аспекти) [Електронний ресурс] / Д. О. Шаповалов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2020. - № 4. - С. 280-284. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2020_4_46 | ||
| 15. | 
Цимбал Б. Підвищення рівня охорони праці та удосконалення методики Міжнародної організації праці для оцінки професійних ризиків [Електронний ресурс] / Б. Цимбал, Ю. Древаль, А. Петрищев, Д. Шаповалов, М. Шаповалов // Social development & Security. - 2020. - Vol. 10, Iss. 2. - С. 46-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/socdevsec_2020_10_2_8 | ||
| 16. |
Шаповалов Д. О. Теоретичні та праксеологічні засади використання спеціальних знань у кримінальних провадженнях, пов’язаних із державним фінансуванням галузі охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Д. О. Шаповалов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2021. - № 3. - С. 294-298. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs_2021_3_48 | ||
| 17. | 
Крайнюк Л. М. Аналіз конкурентоспроможності послуг підприємств індустрії гостинності: ідеальні та можливі рішення [Електронний ресурс] / Л. М. Крайнюк, М. Д. Вороніна, А. М. Романенко, Д. О. Шаповалов // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2021. - № 17(2). - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2021_17(2)__4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |