Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шкляревський М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Карпець Ю. В. Роль активних форм кисню та азоту в індукуванні теплостійкості проростків пшениці екзогенним сірководнем [Електронний ресурс] / Ю. В. Карпець, Ю. Є. Колупаєв, Т. О. Ястреб, О. І. Горєлова, М. А. Шкляревський, О. П. Дмитрієв // Доповіді Національної академії наук України. - 2019. - № 3. - С. 89-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2019_3_15 The influence of short-term high-temperature hardening (42 <$E symbol Р>C, 1 min) of wheat plantlets on the activity and the thermostability of catalase and peroxidase has been studied. Hardening caused an increase of the activity and the thermostability of both enzymes. The pretreatments of plantlets with the inhibitor of protein biosynthesis, cycloheximide, or with the antioxidant, ionol, substantially levelled the stated changes. The conclusion about the role of the reactive oxygen species as signal intermediates and the induced protein biosynthesis in changes of the activity and the thermostability of antioxidative enzymes of plantlets after the heat hardening has been made.Вивчено вплив донора сірководню (H | ||
| 2. | 
Шкляревський М. А. Комбінована дія нітропрусиду натрію та 24-епібрасиноліду на редокс-гомеостаз і теплостійкість проростків пшениці [Електронний ресурс] / М. А. Шкляревський, Ю. В. Карпець, Г. А. Лугова, О. І. Горєлова // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2019. - Вип. 2. - С. 71-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2019_2_7 Брасиностероїди є одним з ключових класів фітогормонів, задіяних в адаптації рослин до дії несприятливих чинників. Їх ефекти реалізуються з участю сигнальних посередників, у тому числі активних форм кисню та азоту. Оксид азоту (Нітроген оксид - NO) здатний індукувати різноманітні адаптивні реакції рослин. Водночас фізіологічні ефекти комбінованого впливу на рослини донорів NO і екзогенних брасиностероїдів майже не досліджені. Вивчено роздільний і комбінований впливи обробки насіння або коренів проростків пшениці (Triticum aestivum L.) донором NO нітропрусидом натрію (НПН) та 24-епібрасинолідом (24-ЕБЛ) у широкому діапазоні концентрацій на їх теплостійкість та показники редокс-гомеостазу. НПН в концентраціях діапазону 0,2 - 2 мМ спричиняв підвищення стійкості проростків до ушкоджуючого прогріву. Такий же ефект чинила обробка проростків або насіння 24-ЕБЛ в концентраціях 20 - 200 нМ. Комбінована обробка проростків або насіння двома сполуками у низьких концентраціях (0,2 мМ НПН та 20 нМ 24-ЕБЛ) чинила найбільший захисний ефект, що перевершував вплив оптимальних концентрацій кожної зі сполук. Обробка проростків НПН та 24-ЕБЛ або їх комбінацією в оптимальній концентрації спричиняли транзиторне підвищення вмісту пероксиду водню (Гідроген пероксиду - H | ||
| 3. |
Карпець Ю. В. Вплив седаксану на ріст і стійкість сіянців сосни звичайної до інфекційного вилягання та ґрунтової посухи [Електронний ресурс] / Ю. В. Карпець, М. А. Шкляревський // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2019. - Вип. 2. - С. 82-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2019_2_8 Седаксан (суміш транс- і цис-ізомерів N-[2-(1,1'-біциклопропіл)-2-ілфеніл]-3-(дифторометил)-1-метил-1-H-піразол-4-карбоксаміду) - синтетична речовина із чітко вираженими фунгіцидними властивостями. Є відомості не лише про його контактну дію, а й про системний вплив за рахунок поглинання одними органами рослин і транспортування через провідні тканини до інших органів. На ряді видів трав'янистих культурних рослин встановлений його позитивний вплив на їх стійкість не тільки до грибних хвороб, а й до абіотичних стресорів. Водночас можливі ефекти седаксану на деревних (у тому числі хвойних) залишаються недослідженими. Малодослідженою є і феноменологія фізіологічних ефектів седаксану на рослини взагалі. Вивчено вплив передпосівної обробки насіння седаксаном на стійкість сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) до інфекційного вилягання (на природному інфекційному фоні) та грунтової посухи (зниження відносної вологості грунту до 25 - 30 % від повної вологоємності). Встановлено значне підвищення стійкості до інфекційного вилягання за обробки насіння седаксаном в концентраціях діапазону 0,01 - 1 г/л. За умов дії 10-денної посухи передпосівна обробка насіння седаксаном у цьому ж діапазоні концентрацій позитивно впливала на показники лінійного росту рослин, підвищувала накопичення рослинами сирої і сухої мас, підвищувала оводненість та зменшувала водний дефіцит. Зроблено висновок про перспективність використання седаксану для підвищення стійкості сіянців сосни звичайної до біотичних і абіотичних стресорів. Обговорено можливі механізми його стрес-протекторної дії. | ||
| 4. | 
Шкляревський М. А. Вплив седаксану на стан антиоксидантної та осмопротекторної систем проростків кукурудзи за умов сольового стресу [Електронний ресурс] / М. А. Шкляревський, Т. О. Ястреб, М. В. Швиденко, Г. А. Лугова, Ю. В. Карпець, Ю. Є. Колупаєв // Физиология растений и генетика. - 2019. - Т. 51, № 5. - С. 425-435. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2019_51_5_7 Фунгіцид седаксан (суміш транс- і цис-ізомерів N-[2-(1,1і-біциклопропіл)-2- іл-феніл]-3- (дифторометил)-1-метил-1-H-піразол-4-карбоксаміду), що належить до інгібіторів сукцинатдегідрогенази, спричинює в рослин широкий спектр фізіологічних реакцій, пов'язаних зі змінами балансу та експресії великої кількості генів. Досліджували вплив цього фунгіциду на стійкість проростків кукурудзи (Zea mays L.) гібридів Аріоссо і Ротанго до сольового стресу (пророщування насіння на 100 мМ розчині NaCl). Гібрид Ротанго вирізнявся вищою солестійкістю порівняно з гібридом Аріоссо, що виявлялось у меншому пригніченні росту пагонів і коренів за умов сольового стресу. Праймінг насіння седаксаном у концентрації 0,1 мг/мл істотно зм'якшував негативний вплив сольового стресу на лінійний ріст і накопичення біомаси проростків. При цьому обробка седаксаном проростків гібрида Аріоссо за сольового стресу посилювала ріст як пагонів, так і коренів, а гібрида Ротанго - лише пагонів. Для гібрида Ротанго за стресових умов були характерні вищі значення активності супероксиддисмутази (СОД) і гваяколпероксидази у пагонах порівняно з такими у гібрида Аріоссо. Під впливом седаксану за дії сольового стресу в гібрида Аріоссо підвищувалася активність СОД. Активність інших антиоксидантних ферментів (каталази, гваяколпероксидази) у варіантах з праймінгом насіння седаксаном в обох гібридів майже не змінювалася. За обробки седаксаном насіння обох гібридів істотно посилювалось накопичення проліну, простежувалась тенденція до підвищення вмісту цукрів і антоціанів за впливу NaCl. Дія седаксану також усувала спричинюване сольовим стресом підвищення вмісту пероксиду водню у пагонах проростків обох генотипів. Зроблено висновок, що однією з причин підвищення солестійкості кукурудзи за дії седаксану може бути посилення накопичення низькомолекулярних антиоксидантів і осмолітів. | ||
| 5. |
Шкляревський М. А. Вплив донора монооксиду вуглецю (CO) на теплостійкість проростків пшениці та генерацію ними активних форм кисню [Електронний ресурс] / М. А. Шкляревський, Ю. Є. Колупаєв, Ю. В. Карпець, М. В. Швиденко, О. П. Дмитрієв // Доповіді Національної академії наук України. - 2020. - № 8. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2020_8_12 Досліджено вплив геміну (донора монооксиду вуглецю (CO), що утворюється за рахунок дії гемоксигенази) на теплостійкість проростків пшениці та можливу участь активних форм кисню (АФК) як посередників у реалізації стрес-протекторних ефектів екзогенного CO. Обробка проростків геміном у концентраціях 0,5 - 5,0 мкМ спричинювала істотне підвищення їх стійкості до ушкоджувального прогріву (10 хв за температури 45 <^>o | ||
| 6. |
Горєлова О. І. Вміст вторинних метаболітів у проростках тритикале різних генотипів за умов холодового загартування [Електронний ресурс] / О. І. Горєлова, М. А. Шкляревський, Ю. Є. Колупаєв // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 5. - С. 401-411. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_5_5 | ||
| 7. | 
Гавва К. М. Участь сірководню у формуванні теплостійкості проростків пшениці за дії загартувальної температури [Електронний ресурс] / К. М. Гавва, Ю. Є. Колупаєв, М. А. Шкляревський, О. І. Кокорев, О. П. Дмитрієв // Цитологія і генетика. - 2022. - Т. 56, № 3. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2022_56_3_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |