![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Шкодіна А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Акімов О. Є. Роль транскрипційного фактора nf-κb у розвитку оксидативного стресу у серці щурів за умов індукції системної запальної відповіді бактеріальним ліпополісахаридом [Електронний ресурс] / О. Є. Акімов, А. Ю. Вєткіна, А. І. Малик, А. Д. Шкодіна, С. В. Денисенко, В. О. Костенко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2019. - Т. 19, Вип. 3. - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2019_19_3_25
| 2. |
Шкодіна А. Д. Оцінка показників якості життя в залежності від ступеню вираженості м’язового тонусу нижніх кінцівок у пацієнтів з різними типами перебігу розсіяного склерозу [Електронний ресурс] / А. Д. Шкодіна, К. А. Таряник, Н. В. Литвиненко, Д. І. Бойко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2020. - Т. 20, Вип. 1. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2020_20_1_17
| 3. |
Шкодіна А. Вплив розладів сну на когнітивні порушення у пацієнтів із хворобою паркінсона [Електронний ресурс] / А. Шкодіна, К. Таряник, Д. Бойко // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 3. - С. 58-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2020_3_9
| 4. |
Таряник К. А. Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, А. Д. Шкодіна, Н. В. Литвиненко, Д. І. Бойко // Український неврологічний журнал. - 2020. - № 3. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2020_3_6 Мета роботи - оцінити ефективність використання плазмаферезу в поєднанні з глюкокортикоїдами у пацієнтів з рецидивно-ремітивним типом розсіяного склерозу щодо рівня спастичності та якості життя. У дослідження було залучено 38 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 23 до 54 років (середній вік - (<$E37,0~symbol С~8,8>) року) в стадії загострення, госпіталізованих у неврологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфософського. Пацієнтів було розподілено на групи залежно від терапевтичного методу: 1-ша (n = 22) - пульс-терапія метилпреднізолоном упродовж 5 днів, 2-га (n = 16) - мембранний плазмаферез у комбінації з глюкокортикоїдами щоденно 5 разів у першій половині дня. Діагноз установлювали згідно з критеріями Мак-Дональда (2011). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Визначали рівень спастичності за модифікованою шкалою Тардьє у м'язах-згиначах стегна та коліна і м'язах-розгиначах коліна та стопи з обох боків. Якість життя оцінювали за опитувальником SF-36 до лікування та через тиждень після його завершення. Встановлено більш виражене підвищення оцінки якості життя за використання плазмаферезу (за субшкалами інтенсивність болю, психічне здоров'я, рольове функціонування, зумовлене фізичним та емоційним станом, та обома компонентами - фізичним і психічним). Різниця за показниками фізичного та соціального функціонування до і після лікування була статистично незначущою в групі з використанням традиційної схеми лікування, що може бути пов'язане з обмеженням фізичної активності через проведення процедури та перебування пацієнта в стаціонарному відділенні. Застосування комбінованого лікування в цій когорті пацієнтів спряжене з вищою ймовірністю настання позитивного ефекту. Висновки: використання плазмаферезу в складі комбінованого лікування може ефективно впливати на спастичну гіпертонію в нижніх кінцівках, особливо у м'язах-розгиначах, у пацієнтів з рецидивно-ремітивним типом перебігу розсіяного склерозу. Застосування комбінованої терапії поліпшує не лише стан неврологічного статусу пацієнта, а і суб'єктивну оцінку його стану та, як наслідок, якість життя.
| 5. |
Шкодіна А. Д. Вплив мелатоніну на больовий синдром при порушенні пізньої фази сну у пацієнтів із хворобою Паркінсона [Електронний ресурс] / А. Д. Шкодіна // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2021. - Т. 21, Вип. 3. - С. 111-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2021_21_3_23
| 6. |
Гавловська Я. Нейротрофічний фактор мозку як маркер відновлення моторних та когнітивних функцій у гострому періоді кардіоемболічного та атеротромботичного ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / Я. Гавловська, Н. Литвиненко, О. Шликова, О. Ізмайлова, О. Гавловський, А. Шкодіна // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1. - С. 32-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2022_1_6
| 7. |
Таряник К. А. Особливості моторних флуктуацій при різних формах хвороби Паркінсона [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, А. Д. Шкодіна, Н. В. Литвиненко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2022. - Т. 22, Вип. 2. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2022_22_2_8
| 8. |
Таряник К. А. Немоторні симптоми в структурі проявів різних клінічних форм хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії [Електронний ресурс] / К. А. Таряник, А. Д. Шкодіна, Н. В. Литвиненко, Т. Й. Пурденко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2022_18_7_5 Немоторні симптоми хвороби Паркінсона розвиваються в структурі клінічної картини захворювання й залежать від типу обраної терапії. З огляду на той факт, що захворювання завжди розглядається як моторний дефіцит, а вираженість немоторних симптомів залишається недостатньо вивченою, мета дослідження - оцінка вираженості немоторних симптомів при різних клінічних формах хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії. Обстежено 107 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які перебували на обстеженні й стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" і на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету. Виділені акінетико-ригідна, змішана й контрольна група пацієнтів, які були порівнянні за соціодемографічними показниками, також не було встановлено відмінностей за тривалістю захворювання й локалізацією дебюту. У групах пацієнтів встановлено вищі показники вираженості немоторних ознак за підшкалами "сон/втома", "настрій", "увага/пам'ять", "гастроінтестинальні порушення", "розлади сечовидільної системи", "порушення статевої функції" порівняно з контрольною групою. Виявлено, що для пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання характерне переважання розладів з боку гастроінтестинальної і сечостатевої систем, а також порушення сну, психіки й настрою, що виражається загальним балом за шкалою немоторних проявів порівняно з пацієнтами змішаної групи. Встановлено схильність пацієнтів із хворобою Паркінсона до більш вираженого депресивного синдрому порівняно з особами відповідного віку й переважання тривожного синдрому в пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання - характерні клінічно виражені прояви тривоги, а для змішаної групи - субклінічні прояви. Висновки: на фоні лікування препаратами леводопи в пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсона спостерігається значна кількість немоторних симптомів, зокрема порушення сну, психіки, сечостатевої і гастроінтестинальної систем. Пацієнти з акінетико-ригідною формою мають більш виражені немоторні симптоми й розлади афективної сфери.
|
|
|