Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Шкурдода Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Басов А. Г. Розмірний ефект у провідності полікристалічних плівок нікелю [Електронний ресурс] / А. Г. Басов, Ю. О. Шкурдода, Л. В. Дехтярук // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Фізика. - 2010. - Вип. 28. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufiz_2010_28_6
| 2. |
Лобода В. Б. Електропровідність тришарових полікристалічних плівок Co/Ag(Cu)/Fe в умовах взаємодифузії атомів [Електронний ресурс] / В. Б. Лобода, В. М. Коломієць, С. М. Хурсенко, Ю. О. Шкурдода // Журнал нано- та електронної фізики. - 2014. - Т. 6, № 1. - С. 01032(5). - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnef_2014_6_1_34 Наведено результати експериментальних досліджень кристалічної структури і електроопору в тришарових нанокристалічних плівках Co/Ag/Fe та Co/Cu/Fe. Показано, що всі відпалені за температури 700 К зразки з <$Ed sub roman Cu,Ag ~>>~5> нм є трифазними (ГЦК-Co, ГЦК-Ag або ГЦК-Cu, ОЦК-Fe). Експериментально одержано залежність питомого електроопору плівок від товщини немагнітного прошарку.
| 3. |
Лобода В. Б. Структура, дифузійні процеси та магніторезистивні властивості тришарових плівок Co/Ag/Co [Електронний ресурс] / В. Б. Лобода, Ю. О. Шкурдода, В. М. Коломієць, Є. Г. Копанець, Л .В. Дехтярук, А. І. Салтикова // Фізика і хімія твердого тіла. - 2011. - Т. 12, № 4. - С. 917-922. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2011_12_4_16 Досліджено кристалічну структуру, фазовий склад, дифузійні процеси та магніторезистивні властивості тришарових плівкових систем на основі Co та Ag. Показано, що свіжосконденсовані плівки складаються з ГЩП-Co та ГЦК-Ag, у термостабілізованих за температури 700 K з'являється фаза ГЦК-Co. Встановлено, що в процесі відпалювання спостерігається перехід гігантського магнітоопору в анізотропний магнітоопір незалежно від товщини шарів.
| 4. |
Коломієць В. М. Магніторезистивні властивості плівок Co/Cu/Co/П з додатковим ультратонким шаром Cr [Електронний ресурс] / В. М. Коломієць, В. Б. Лобода, Ю. О. Шкурдода, В. О. Кравченко, С. М. Хурсенко // Фізика і хімія твердого тіла. - 2013. - Т. 14, № 1. - С. 197-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2013_14_1_33
| 5. |
Басов А. Г. Кінетичні розмірні ефекти у багатошарових плівках з полікристалічною структурою [Електронний ресурс] / А. Г. Басов, Ю. О. Шкурдода, Л. В. Дехтярук, А. М. Чорноус // Успехи физики металлов. - 2010. - Т. 11, № 4. - С. 461-508. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UPhM_2010_11_4_3 В обзоре систематизированы результаты теоретических и экспериментальных исследований транспортных размерных эффектов в многослойной пленке с поликристаллической структурой, кинетические характеристики которой существенно отличаются от соответствующих характеристик массивных металлов и тонких металлических пленок. Основной причиной такого отличия является взаимодействие носителей заряда с интерфейсами и с межкристаллитными границами мультислоя. Указанное взаимодействие приводит к дополнительному рассеянию носителей заряда, и численные транспортные коэффициенты могут быть как значительно больше, так и меньше по сравнению с соответствующими коэффициентами однородных пленок, а размерные зависимости кинетических коэффициентов в многослойной пленке являются немонотонными. Рассмотренные в обзоре эффекты могут быть использованы не только для анализа транспортных коэффициентов в многослойной поликристаллической пленке, но и в мультислое с монокристаллической структурой, а при учете формального соответствия между мультислоем и двухслойной пленкой - также в двухслойных пленках с моно- и поликристаллической структурами.
| 6. |
Шкурдода Ю. О. Ефект гігантського магнетоопору в магнетних надґратницях [Електронний ресурс] / Ю. О. Шкурдода, Л. В. Дехтярук // Металлофизика и новейшие технологии. - 2011. - Т. 33, № 1. - С. 29-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2011_33_1_6
| 7. |
Шкурдода Ю. О. Структура та магніторезистивні властивості тришарових плівкових систем на основі пермалою та міді [Електронний ресурс] / Ю. О. Шкурдода, А. М. Чорноус, В. Б. Лобода, Ю. М. Шабельник, В. О. Кравченко, Л. В. Дехтярук // Журнал нано- та електронної фізики. - 2016. - Т. 8, № 2. - С. 02056-1-02056-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnef_2016_8_2_58 Досліджено структурно-фазовий склад і магніторезистивні властивості тришарових плівкових систем на основі пермалою та міді, одержаних за методом пошарової конденсації металів з наступною термообробкою в інтервалі температур 200 - 700 К. Показано, що в інтервалі товщин шарів dCu = 6 - 15 нм та dPy = 25 - 40 нм для свіжосконденсованих і відпалених за температури 100 К реалізується спін-залежне розсіювання електронів. Встановлено, що максимальне значення ізотропного магнетоопору спостерігається після відпалювання зразків за температури 100 К, а випалювання за 550 К призводить до появи анізотропного магнітоопору.
| 8. |
Стадник О. Д. Розвиток наноосвіти – один із чинників забезпечення переходу на шостий технологічний уклад [Електронний ресурс] / О. Д. Стадник, І. О. Мороз, Ю. О. Шкурдода, О. В. Яременко // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. - 2015. - Вип. 3. - С. 324-330. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpu_2015_3_57
| 9. |
Коломієць В. М. Структурно-фазовий стан та дифузійні процеси в плівкових системах на основі Co, Cu та Cr [Електронний ресурс] / В. М. Коломієць, В. Б. Лобода, Ю. О. Шкурдода, Л. В. Дехтярук // Фізична інженерія поверхні. - 2012. - Т. 10, № 4. - С. 397-402. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phip_2012_10_4_13
| 10. |
Салтикова А. І. Розробка та методичний супровід лабораторної роботи з квантової фізики по визначенню довжини хвилі де Бройля електрона [Електронний ресурс] / А. І. Салтикова, О. М. Завражна, Ю. О. Шкурдода // Фізико-математична освіта. - 2019. - Вип. 1. - С. 189-195. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2019_1_32 Невід'ємною складовою курсу фізики у закладах вищої освіти є лабораторний практикум. На сьогодні актуальною є проблема його модернізації. Особливо це стосується структури лабораторного практикуму, змісту та матеріального забезпечення. У процесі розробки та впровадження у навчальний процес нових лабораторних робіт слід реалізовувати особистісно-орієнтований, діяльнісний і компетентнісний підходи. Запропоновано розробку та методичний супровід лабораторної роботи з квантової фізики "Визначення довжини хвилі де Бройля електронів" з урахуванням цих підходів. Під час виконання лабораторної роботи студенти впевнюються в корпускулярно-хвильовому дуалізмі мікрочастинок і дослідно визначають довжину хвилі де Бройля електронів. Акцент зроблено на таку організацію навчання, коли студент активно включений у процес, який передбачає аналіз запропонованих завдань, самостійний пошук розв'язку, узагальнення висновків. У ході виконання етапів лабораторної роботи у студентів формується ряд загальних і професійних компетентностей: здатність працювати в команді; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях; здатність використовувати систематизовані теоретичні та практичні знання з фізики, математики під час вирішення професійних завдань; володіння математичним апаратом фізики. Зроблено висновки, що абораторну роботу можна включити в лабораторний практикум з квантової фізики. Крім цього її можна запропонувати як домашнє завдання на практичному занятті з теми "Корпускулярно-хвильовий дуалізм мікрочастинок. Гіпотеза де Бройля" або ж як елемент самостійної роботи студентів. У цьому випадку студенти отримують фотокопії електронограм алюмінію та інформацію щодо характеристик електронографа, на якому вони були отримані та виконують роботу самостійно за інструкцією. Метод контролю за виконанням обирає сам викладач.
|
|
|