Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (13)Реферативна база даних (23)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Яковлев П$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Мрачковський В. В. 
Роль циторедуктивної нефректомiї в лiкуваннi хворих на метастатичний свiтлоклiтинний рак нирки [Електронний ресурс] / В. В. Мрачковський, А. В. Кондратенко, П. Г. Яковлев, Ю. Ю. Куранов, П. Н. Салий, Я. В. Левчишин, А. В. Сакало, О. А. Черниченко, В. С. Сакало // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2013. - Т. 22, № 1. - С. 99-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akiem_2013_22_1_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 369.945 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Черниченко О. А. 
Особливості порушення мінеральної щільності кісток у хворих на місцево-поширений рак передміхурової залози залежно від схеми гормонотерапії [Електронний ресурс] / О. А. Черниченко, В. С. Сакало, О. В. Щербина, Ю. М. Бондаренко, П. Г. Яковлев, А. В. Сакало, Ж. Адамець // Український радіологічний журнал. - 2013. - Т. 21, Вип. 2. - С. 245-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2013_21_2_43
Попередній перегляд:   Завантажити - 376.636 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Яковлев П. Г. 
Біопсія передміхурової залози: мультифокальна чи монофокальна? [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев, П. М. Салій, А. В. Кондратенко, В. О. Кропельницький, О. А. Черниченко, І. В. Саввіна // Урологія. - 2012. - Т. 16, № 2. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2012_16_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 387.594 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Сакало В. С. 
Порушення мінеральної щільності кісток у хворих на місцевопоширений рак передміхурової залози, що отримують гормонотерапію [Електронний ресурс] / В. С. Сакало, О. А. Черниченко, Ю. М. Бондаренко, А. В. Сакало, В. В. Мрачковський, П. Г. Яковлев, Ю. Ю. Куранов, Д. І. Ковальчук // Урологія. - 2012. - Т. 16, № 4. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2012_16_4_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 206.286 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Яковлев П. Г. 
Диференційна діагностика хронічного простатиту та раку передміхурової залози за результатами лабораторно-інструментального аналізу [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев, В. В. Мрачковський, В. О. Кропельницький, В. С. Сакало // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 75-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_35

Попередній перегляд:   Завантажити - 141.756 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Черниченко О. А. 
Оцінка стану кісткової тканини у хворих на рак передміхурової залози, які отримують андрогенну депривацію та поєднану антирезорбтивну терапію [Електронний ресурс] / О. А. Черниченко, В. С. Сакало, А. В. Сакало, П. Г. Яковлев, Ю. В. Жильчук // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2015. - № 4. - С. 103-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2015_4_21
Попередній перегляд:   Завантажити - 846.001 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Сакало В. С. 
Європейський міждисциплінарний онкологічний конгрес [Електронний ресурс] / В. С. Сакало, П. Г. Яковлев // Здоровье мужчины. - 2012. - № 1. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2012_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 75.529 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Возианов С. А. 
Всегда ли показана адреналэктомия при хирургическом лечении злокачественных опухолей почки? [Електронний ресурс] / С. А. Возианов, П. Г. Яковлев, В. В. Мрачковский, А. В. Кондратенко, Ю. Ю. Куранов, А. В. Сакало, П. Н. Салий, В. С. Сакало // Здоровье мужчины. - 2012. - № 2. - С. 19-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2012_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 120.492 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Семенов В. Т. 
Архитектурно-градостроительное сопровождение оптимизации социальных проблем крупных городов [Електронний ресурс] / В. Т. Семенов, Н. Э. Штомпель, Т. В. Ищенко, Т. Н. Апатенко, А. Н. Панкеева, П. А. Яковлев // Містобудування та територіальне планування. - 2012. - Вип. 46. - С. 501-513. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2012_46_73
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.597 Mb    Зміст випуску     Цитування
10.

Яковлев П. Г. 
Рівень деяких гематологічних показників системної запальної відповіді як індикатор стану хвороби в онкоурологічних хворих [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев // Здоровье мужчины. - 2017. - № 2. - С. 143-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2017_2_36
Мета дослідження - виявлення та оцінювання звіязку між станом здоров'я в осіб різних діагностичних груп та рівня лімфоцитів периферійної крові, визначення їх діагностичної цінності. Для досягнення поставленої мети дослідження було використано дані з історій хвороб 830 пацієнтів, розподілених на 4 групи. Група I - 717 хворих на рак сечостатевих органів, що підлягають спеціальному лікуванню. Група II - 35 осіб без онкологічної та іншої патології. Група III - 38 пацієнтів з доброякісними пухлинами/станами сечостатевих органів. Група IV - 40 хворих на рак, які пройшли радикальне спеціальне лікування та на даний момент не мають ознак хвороби. З дослідження було виключено хворих з лейкозами, гострими запальними процесами після спеціального лікування, яких ургентно було госпіталізовано у відділення для симптоматичного лікування, та хворі зі значними відхиленнями у показниках загального аналізу крові після нещодавно проведеної поліхіміотерапії. Результати дослідження свідчать про те, що як абсолютні, так і відносні середні показники вмісту лімфоцитів у периферійній крові достовірно відрізняються серед пацієнтів різних груп. Так, абсолютний рівень лімфоцитів є найгіршим у хворих на рак урологічних органів у порівнянні з радикально пролікованими, здоровими та хворими з доброякісними пухлинами. Так само, найгірший відносний рівень лімфоцитів крові констатований в онкоурологічних хворих, які потребують лікування, на відміну від радикально пролікованих, здорових та пацієнтів з доброякісними пухлинами урологічних органів. Заключення: результати лейкограми є простим доступним лабораторним показником, який надає важливу прогностичну інформацію про стан хвороби, та опосередковано - про стан його системної запальної відповіді, що є вагомим патогенетичним фактором розвитку та прогресії раку. Терапевтичні заходи, що сприяють зростанню абсолютного та відносного рівня лімфоцитів крові пацієнта, можуть розглядатися як такі, що позитивно патогенетично впливають на стан онкоурологічного хворого та потребують подальшого детального вивчення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 248.664 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Яковлев П. Г. 
Тримодальна органозберігаюча терапія в сучасному алгоритмі лікування первинного низькодиференційованого м’язово-інвазивного раку сечового міхура [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 8. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_8_9
Мета роботи - визначити сучасне місце тримодальної органозберігаючої терапії (ТМТ) в лікуванні первинного низькодиференційованого (G3) раку сечового міхура (РСМ). Проаналізовані ретроспективно дані історій хвороб 346 пацієнтів з первинним G3 РСМ, оперованих за 2004 - 2017 рр., а саме клінічна стадія РСМ; методи лікування: хірургічний (радикальна цистектомія/резекція), дистанційна променева терапія (ДПТ), поліхіміотерапія (ПХТ); виживаність. З причини тяжкої коморбідності 13 хворим, крім біопсії сечового міхура, подальшого хірургічного лікування не проводили. Цих хворих з аналізу виключено. Органозберігаюча операція виконана 224 (67 %) хворим. Загальна смертність становила 63 %. Післяопераційну терапію (ДПТ або ПХТ) одержали 54 (16,2 %) хворих, з них 44 (81,5 %) - ДПТ, 10 (18,5 %) - ПХТ. Жодному пацієнту не проводили в комбінації ПХТ та ДПТ. Загальна смертність хворих, що отримали ДПТ або ПХТ, становила 80 %, середня тривалість дожиття - 17 та 8 міс відповідно. Висновки: органозберігаюча хірургічна тактика в сучасному лікуванні первинного G3 РСМ займає вагоме місце: 67 % усіх хворих були оперовані в обсязі резекції. ТМТ на даний час не застосовують в лікуванні G3 РСМ. Післяопераційна ПХТ або ДПТ проведена 16,2 % хворих в монорежимі здебільшого з паліативною метою, що не сприяло тривалій виживаності (смертність становила 80 %).
Попередній перегляд:   Завантажити - 171.813 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Яковлев П. Г. 
Чи може бути гормонотерапія елементом комбінованого радикального лікування хворих на низькодиференційований рак сечового міхура? [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2019. - № 3. - С. 75-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2019_3_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 332.502 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Яковлев П. Г. 
Рівень лімфоцитів периферичної крові як диференційний індикатор фази патологічного процесу у хворих онкоурологічного профілю [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев, Д. А. Клюшин // Врачебное дело. - 2017. - № 8. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2017_8_13
Абсолютна кількість лімфоцитів та співвідношення нейтрофільні гранулоцити/лімфоцити периферичної крові є індикаторами системної запальної відповіді, процесу, залученого до розвитку та прогресії раку. Показано, що абсолютна та відносна кількість лімфоцитів периферичної крові достовірно диференціює різні фази патологічного процесу: хворих на рак органів сечостатевої системи, пацієнтів з доброякісною урологічною патологією, хворих на рак органів сечостатевої системи після радикального лікування, та здорових. Враховуючи участь лімфоцитів у системній запальній відповіді та патогенезу раку, терапевтичні маніпуляції з лімфоцитарною ланкою крові можуть мати позитивний вплив на перебіг хвороби.
Попередній перегляд:   Завантажити - 167.253 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Яковлев П. Г. 
Повний регрес низькодиференційованого рецидивного раку сечового міхура у відповідь на два цикли неоад’ювантної поліхіміотерапії [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев, С. В. Сливка, В. В. Чистяков, І. В. Глоба // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 1-2. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_1-2_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 336.468 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Василакі А. 
Показники гемостатичного потенціалу на різних стадіях раку сечового міхура [Електронний ресурс] / А. Василакі, В. Дмитрик, Т. Луговська, П. Яковлев // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2018. - Вип. 2. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2018_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 299.289 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Дмитрик В. 
Показники деяких компонентів системи активації плазміногену при раку сечового міхура [Електронний ресурс] / В. Дмитрик, О. Савчук, П. Яковлев // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2020. - Вип. 1. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2020_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 318.723 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Василюк Д. 
Біохімічні показники крові на різних стадіях раку сечового міхура [Електронний ресурс] / Д. Василюк, В. Дмитрик, Т. Луговська, П. Яковлев // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. - 2018. - Вип. 2. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_prff_2018_2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 294.013 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Пономарева О. В. 
Современный алгоритм лечения больных раком предстательной железы с метастазами в кости [Електронний ресурс] / О. В. Пономарева, Н. К. Терновой, Е. В. Туз, Н. Н. Колотилов, В. М. Пивнюк, В. Н. Григоренко, В. С. Сакало, П. Г. Яковлев, А. В. Сакало, С. И. Бойчук, Т. А. Гобатюк, Н. П. Огородникова, Т. В. Дехтярь, Т. В. Грушинская, И. В. Вовченко, В. Е. Чешук, А. Н. Клюсов // Онкология. - 2017. - Т. 19, № 3. - С. 206-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2017_19_3_9
Цель работы - исследование сравнительной эффективности и безопасности бисфосфоната и антирезорбтивного моноклонального антитела в лечении больных раком молочной железы с метастатическим поражением костей. Проанализированы данные наблюдения 40-ка пациенток, 20 из которых (основная группа) получали деносумаб, 20 (группа контроля) - золедроновую кислоту. Оценивали в динамике результаты компьютерной томографии органов грудной, брюшной полости, малого таза с внутривенным контрастированием и остеосцинтиграфии; интенсивности болевого синдрома с использованием визуальной аналоговой шкалы; статуса по шкале ЕСОС; уровни кальция, креатинина, щелочной фосфатазы и лактатдегидрогеназы в сыворотке крови, а также уровни опухолевых маркеров (PEA, CA 15-3). Продемонстрированы преимущества применения деносумаба для улучшения качества жизни и результатов лечения пациенток с метастазами в кости рака молочной железы в сравнении с золедроновой кислотой. Доказан благоприятный профиль безопасности этого моноклонального антитела.Цель работы - обоснование выбора терапевтической тактики у пациентов с костными метастазами рака предстательной железы (РПЖ) на основе уточнения отдельных аспектов влияния антирезорбтивных лекарственных препаратов на костный метаболизм. Объект исследования - 50 пациентов с РПЖ, у которых на разных этапах течения заболевания выявлено метастатическое поражение костей: 25 больных (1-я группа) получали антирезорбтивную терапию моноклональным антителом, 25 - лечение бисфосфонатом (2-я группа). Обследование пациентов включало клинические, лабораторные, инструментальные методы согласно современным стандартам. Общий ответ на антирезорбтивную терапию к 12 мес наблюдения составил 88 % в 1-й группе (из них 76 % - положительная динамика) и 80 % - во 2-й группе (положительная динамика у 44 %). Отмечено снижение интенсивности болевого синдрома, сохранено и улучшено качество жизни пациентов, уменьшилась частота инвалидизирующих костных событий. Проведенное лечение имеет благоприятный профиль безопасности. При эффективности терапии наблюдали снижение содержания в сыворотке крови N-терминального пропептида проколлагена I типа (P1NP) и тартратрезистентной кислой фосфатазы (Bone TRAP-5b) к 6 - 12-му месяцу терапии. При прогрессировании заболевания в разные сроки уровни обоих маркеров значительно повышались. Вывод: включение препаратов антирезорбтивной терапии в алгоритм лечения больных с костными метастазами РПЖ соответствует требованиям эффективности и безопасности; для мониторинга такого лечения в качестве маркеров могут быть использованы уровни в сыворотке крови фермента TRAP-5b и маркера формирования костного матрикса P1NP.
Попередній перегляд:   Завантажити - 352.284 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Дмитрик В. В. 
Кількісний та якісний склад молекул середньої маси в плазмі крові та гомогенатах пухлин в хворих на рак сечового міхура [Електронний ресурс] / В. В. Дмитрик, Д. І. Креницька, Т. В. Луговська, П. Г. Яковлев // ScienceRise. Biological science. - 2018. - № 5. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2018_5_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 483.392 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Яковлев П. Г. 
Рятівна радикальна цистектомія після органозберігального лікування хворих на недиференційований рак сечового міхура: місце в лікувальному алгоритмі та результати виживаності [Електронний ресурс] / П. Г. Яковлев, Д. А. Клюшин // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 5. - С. 688-693. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_5_17
Недифференцированный рак мочевого пузыря (G4 РМП) - агрессивное заболевание с высоким потенциалом к метастазированию и рецидивированию. На момент диагностики такие больные имеют мышечно-инвазивную форму, что требует радикальной цистэктомии (РЦЭ). Цель работы - изучить методы специального лечения G4 РМП, показатели общей и безрецидивной выживаемости, а также место спасительной РЦЭ после органосохраняющего лечения. В 1998 - 2016 гг. пролечены 63 больных с G4 РМП, что составило 1,8 % пациентов с РМП. Проанализированы клинические данные, методы лечения, показатели выживаемости. Метод Каплана - Майера использован для сравнительного анализа выживаемости больных с рецидивом после резекции с дальнейшим лечением и без рецидива. Все больные имели стадию РМП <$E symbol У~p>Т2. Лечение по радикальной программе проведено 78 % больным: резекция мочевого пузыря - 49 %, РЦЭ - 29 %. Пятилетняя выживаемость - 11 %. Рецидив после резекции возник у 35 % больных. Спасительная РЦЭ проведена 6 больным со средним сроком дожития 7 месяцев против 47 месяцев после РЦЭ. Средняя выживаемость при комбинированном лечении: резекция с адъювантной лучевой терапией - 44 месяца, РЦЭ с адъювантной полихимиотерапией - 12 лет. Выживаемость больных с G4 РМП, рецидивом, дальнейшим его лечением оказалась выше, чем выживаемость больных без рецидива (p = 0,005). Выводы: в лечении больных с G4 РМП радикальнаяцистэктомия дает значительные преимущества выживаемости перед спасительной цистэктомией. Органосохраняющее лечение в комбинации с лучевой терапией демонстрирует показатели выживаемости, идентичные таким после радикальной цистэктомии у отобранных пациентов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 892.296 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського