Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Basanets A$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Basanets A. V. Sudden Cardiac Death at Workplace [Електронний ресурс] / A. V. Basanets, T. A. Ostapenko, V. V. Cherkesov, O. Y. Fartushna // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 2. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_2_4 В последнее десятилетие отмечается увеличение случаев внезапной смерти (ВС) на рабочем месте (РМ) и "омоложение" контингента внезапно умерших. Основной причиной ВС являются сердечно-сосудистые заболевания. Несмотря на усовершенствование и разработку новых технологий в диагностике и лечении заболеваний органов кровообращения, даже в развитых странах проблема внезапной сердечной смерти (ВСС) остается нерешенной. ВСС на РМ по данням ВОЗ составляет 7 %. Среди лиц, умерших вследствии ВС, немалую часть составляют молодые лица в возрасте до 35 лет, а среди причин выделяют внезапное физическое или психоэмоциональное напряжение. Установить распространенность ВС на РМ в разных профессиональных группах, особенности ее наступления в зависимости от условий труда и выполняемой работы. Приведены данные о распространенности ВС на РМ в Украине. Исследованием установлено, что в 2012 году в Украине зарегистрировано 966 случаев ВС на РМ, что составляет 5,3 на 100 ООО работающего населения и 14,1 на 100 000 населения, работающего во вредных условиях труда. Проведенный анализ случав ВС в зависимости от пола, возраста и стажа работы свидетельствует, что почти в 95 % случаев - это лица мужского пола, средний возраст которых составлял 50 - 60 лет, а трудовой стаж - более 30 лет. Наибольшее количество случаев ВС на РМ зарегистрировано в Днепропетровской и Киевской областях, достигая от 10,76 до 15,80 % в структуре общей смертности. Представлен анализ случае ВС на РМ в Украине по отраслям производства, основной из которых является социально-культурная сфера - 22 %, транспорт - 15 %, машиностроение и металургическая промышленность - 14 %, угольная и горнодобывающая промышленность - 9,3 %. Детально проанализированы случаи ВС на РМ шахтеров подземных угольных шахт, условия труда которых характеризуются воздействием физического и эмоционального напряжения, высоких температур и могут неблагоприятно повлиять на состояние системы кровообращения, и привести к фатальным последствиям. Предложены методы профилактики ВС на РМ. | ||
| 2. |
Pajic J. DNA damage in persons occupationally exposed to physical and chemical genotoxic agents [Електронний ресурс] / J. Pajic, A. Milovanovic, D. Kekus, A. Basanets, A. P. S. Milovanovic // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2020_16_1_4 Більшість генотоксичних впливівна людину включає взаємодію фізичних і/або хімічних генотоксичних сполук з генетичним матеріалом, що відбувається в професійних умовах. Мета дослідження - оцінка генетичного ушкодження лімфоцитів периферичної крові працівників, які зазнали впливу фізичних (іонізуюче випромінювання) або хімічних генотоксичних агентів (протипухлинні препарати, пестициди), за допомогою хромосомної аберації та мікроядерного тесту з цитохалазіновими блоками для порівняння статусу їхніх ДНК з неекспонованими контрольними суб'єктами залежно від віку та статі. Досліджувана популяція складалася з 127 донорів крові: 30 - контрольна група; 32 - зазнали впливу пестицидів; 32 - приймали протипухлинні препарати і 33 - зазнали впливу радіації. Групи, які зазнали впливу, включали працівників сільськогосподарського виробництва, пацієнтів відділень хіміотерапії та радіології сербських лікарень, які піддавалися професійного впливу пестицидів, протипухлинних препаратів або рентгенівського опромінення щодня й безперервно протягом 5 - 30 років. Хромосомні аберації та мікроядерні тести й наступні цитогенетичні слайд-аналізи проводили, як описано Fenech (2007), з використанням стандартних протоколів, наведених у технічному звіті Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) (2011). Статистично значимі відмінності були виявлені між суб'єктами чоловічої та жіночої статі в контрольній і досліджених групах за загальною кількістю злоякісних новоутворень. Статус куріння й вік не впливали на цитогенетичні параметри в усіх аналізованих групах. Аналіз параметрів цитогенетичних порушень показав більш низькі середні значення майже всіх параметрів у контролі (що не зазнали впливу) порівняно з групами, що зазнали впливу, незалежно від агента впливу. Кореляційний аналіз показав значну позитивну кореляцію між тривалістю професійного впливу й майже всіма протестованими цитогенетичними параметрами в разі найбільш сильних зв'язків між змінними DOE-tMN і DOE-tAC. Висновки: результати показали вплив статі, частоти та тривалості впливу на ступінь цитогенетичного пошкодження, але не вплив куріння та віку. Отримані дані спонукають нас розглядати цитогенетичні параметри як цінні маркери для профілактичного медичного скринінгу, оскільки ступінь цитогенетичного пошкодження відображає події кумулятивного впливу й можливі наслідки для здоров'я, пов'язані з хронічним професійним генотоксичним впливом. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |