Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Benyuk V$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Benyuk V. Management of gestational varicouse disease [Електронний ресурс] / V. Benyuk, S. Koval, T. Kovalyuk, V. Kurochka // Здоровье женщины. - 2014. - № 9. - С. 125-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_9_26 Застосування комплексної терапії є ефективним методом лікування гестаційної варикозної хвороби (ГВХ) в III триместрі вагітності (в терміні 33 - 37 тиж) і сприяє профілактиці тромбофілічних ускладнень. Застосування діофлана, який входить до складу комплексної терапії, не має протипоказань під час вагітності, на відміну від більшості таблетованих форм венотоників, оскільки не має значного системного впливу. Легкість застосування, зменшення таких проявів, як набряк, почервоніння, біль, парестезії, свербіж, сухість шкірних покривів визначають пріоритетність використання комплексної терапії у ході лікування ГВХ під час вагітності. | ||
| 2. |
Benyuk V. O. Immunohistological chemichal research of the apoptosis and endometrium APUD-system state interreaction in normal and pathological conditions [Електронний ресурс] / V. O. Benyuk, O. V. Kalenskaya, V. M. Goncharenko, A. M. Strokan, R. V. Bubnov // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_1_12 Проведено дослідження вмісту про- та антиапоптичних факторів (p53, Bcl-2) і вмісту EC-клітин внутрішньотканинної APUD-системи, у 228 жінок репродуктивного віку з гіперпластичними процесами ендометрія та раком ендометрія. Розвиток гіперплазії ендометрія без атипії характеризується низьким рівнем активації місцевої APUD-системи, відсутністю антиапоптичного протеїну p53 і підвищенням рівня Bcl-2 в епітелії залоз і в стромі ендометрія. За розвитку атипових форм гіперплазії ендометрія спостерігається підвищення експресії Bcl-2 в 1,5 разу (p << 0,05) і поява проапоптичного протеіну p53, у цьому випадку визначається підвищення кількості APUD-клітин - в 5,5 разу по відношенню до фізіологічного рівня. За пухлинної трансформації та розвитку аденокарциноми ендометрія спостерігається збільшення експресії EC-клітини в 9,8 разу, збільшення рівня Bcl-2 в 1,3 разу, високий вміст протеїну p53, що свідчить про високий рівень активації APUD-системи та про дисбаланс між процесами апоптозу та проліферації. | ||
| 3. |
Dyndar O. A. Risks of miscarriage and noncarrying of pregnancy in women with excessive body weight, obesity and metabolic syndrome [Електронний ресурс] / O. A. Dyndar, V. O. Benyuk, L. D. Lastoveckaya // Здоровье женщины. - 2017. - № 5. - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_5_18 Проаналізовано та надано оцінку ризиків невиношування та недоношування вагітності у жінок з надмірною масою тіла, ожирінням і метаболічним синдромом. Мета дослідження - оцінювання на підставі ретроспективного клініко-статистичного аналізу перебігу вагітності та пологів у жінок з надмірною масою тіла, ожирінням і метаболічним синдромом ризиків невиношування та недоношування вагітності. На підставі проведеного ретроспективного аналізу 1922 випадків перебігу вагітності та пологів, з яких - у 740 жінок із надмірною масою тіла, у 676 - з ожирінням I ступеня, у 408 - з ожирінням II ступеня і у 98 - з ожирінням III ступеня оцінено відносний ризик, відношення шансів, абсолютний ризик, індекс потенційної шкоди з визначенням чутливості та специфічності даних досліджень. Проведені ретроспективні дослідження перебігу вагітності та пологів у жінок з надмірною масою тіла і ожирінням з підрахунком і оцінюванням ризиків виникнення невиношування та недоношування вагітності свідчать про високу частоту репродуктивних втрат в усіх чотирьох групах жінок. Ризики виникнення невиношування та недоношування вагітності лінійно зростають у міру збільшення індексу маси тіла: в 1,2 разу за надмірної масі тіла, в 1,5 - за I, в 1,8 - за II і в 3,5 разу за III ступеня ожиріння. | ||
| 4. | 
Benyuk V. O. Pathogenetic grounding of the non-cancerous uterine pathology phase therapy among reproductive age women [Електронний ресурс] / V. O. Benyuk, V. M. Goncharenko, Yu. V. Kravchenko // Одеський медичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2018_2_5 | ||
| 5. |
Benyuk V. O. Features of the post-operating period after the endometrial ablation in post-menopausal aged women with hyperplastic processes of endometrium [Електронний ресурс] / V. O. Benyuk, V. M. Goncharenko, O. V. Zabudskyi // Здоровье женщины. - 2019. - № 6. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_6_15 Наведено результати оперативного лікування 45 жінок постменопаузального віку (ПМПВ) із неатиповими формами (НАТФ) гіперплазії ендометрія (ГЕ). Мета дослідження - визначення особливостей перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абляції ендометрія у хворих ПМПВ із гіперпластичними процесами ендометрія. У дослідження було включено 45 жінок із неатиповою формою ГЕ: 25 жінок ПМПВ із НАТФ ГЕ, яким проведено гістероскопічну мононолярну абляцію ендометрія, та 20 жінок ПМПВ із НАТФ ГЕ, яким проведено радіохвильову абляцію ендометрія. У післяопераційний період на 3, 7-й день і через 1, 3, 6, 12, 24 міс проводили оцінювання скарг, загального стану, характер виділень зі статевих шляхів, гінекологічний огляд з УЗ-дослідженням малого таза, за показаннями - офісну гістероскопію або аспірацію ендометрія з порожнини матки. Хворим ПМПВ із НАТФ ГЕ як альтернативу гормонального лікування або гістеректомії доцільно рекомендувати абляцію ендометрія. Ефективність радіохвильової абляції ендометрія за НАТФ ГЕ становить 85,0 %. Ефективність монополярної гістероскопічної абляції ендометрія у жінок із НАТФ ГЕ становить 96,0 %. У випадку рецидиву та гіперпластичного процесу ендометрія (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов'язковим патогістологічним дослідженням і верифікацією діагнозу. Зроблено висновки, що після абляції ендометрія є доцільною диспансеризація протягом двох років. Методом вибору для диспансерного спостереження за станом ендометрія матки у жінок після його абляції є транспіхвове ультразвукове дослідження, яке необхідно проводити через 1, З, 6, 12 і 24 міс спостереження. | ||
| 6. | 
Benyuk V. O. Modern treatment of endometrial local hyperplastic processes from positions of the pathogenic approach [Електронний ресурс] / V. O. Benyuk, Y. V. Kravchenko, T. V. Kovaliuk, S. V. Beniuk, I. A. Usevych // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 2. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_2_6 Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих з локальною гіперплазією ендометрія шляхом застосування ендоскопічних технологій та патогенетично обгрунтованої післяопераційної терапії. Матеріали і методи. У дослідження включили 66 жінок, алгоритм лікування яких складався з 4 етапів: гістероскопічне видалення поліпа і зміненого ендометрія з подальшим морфологічним дослідженням, гормональна терапія, спрямована на супресію ендометрія, оптимізація гормонального статусу, диспансерне спостереження протягом 5 років. Після комплексного обстеження і гістологічної верифікації діагнозу хворі з поліпозом ендометрія були розділені на дві групи: група А (n = 34), яка додатково отримувала імунокоригуючу терапію, і група В (n = 32). Алгоритм обстеження включав імуногістохімічне дослідження ендометрія з визначенням його імуногістохімічного профілю. Результати дослідження. Гістологічний скринінг стану ендометрія показав, що у 9 (26,5 %) хворих групи А спостерігалися ознаки хронічного ендометриту. У групі В цей показник склав 15 (46,9 %), що на 20,4 % більше, ніж у групі А. Рівень експресії естрогенових рецепторів на фоні лікування прогестинами показав зниження в 1,2 разу в обох групах. Проведення комплексного вірусно-бактеріального скринінгу показало різке зменшення кількості патогенів контамінації ендометрія. Дослідження рівня фактора некрозу пухлини в змивах з порожнини матки засвідчило односпрямовану тенденцію з динамікою показника CD 138. Повний ефект лікування в групі А визначено через рік у 29 (85,2 %) хворих, у 5 (14,8 %) жінок спостерігали рецидив поліпозу ендометрія. Висновки: визначаючи тактику диференційованого лікування патології ендометрія, необхідно враховувати вік жінки, наявність поєднаної генітальної і супутньої соматичної патології, дані імуногістохімічного профілю гіперплазованого ендометрія. Доповнення антибактеріального лікування імунокоригуючою терапією сприяє відновленню рецепторного фенотипу, нормалізації рівня фактору некрозу пухлин, збільшує на 22,7 % ефективність лікування локальної гіперплазії ендометрія (поліпів ендометрія). | ||
| 7. |
Benyuk V. O. Modern view of intra- and post-operative blood loss prevention during hysteroresectoscopy in patients with submucous uterine leiomyoma [Електронний ресурс] / V. O. Benyuk, N. G. Korniets, V. F. Oleshko, O. V. Zabudskyi // Здоров'я жінки. - 2020. - № 2. - С. 25–29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2020_2_6 Внутрішньоматкова патологія - це комплекс захворювань, різних за етіологією та патогенезом, які пов'язані зі змінами у слизовій або м'язовій оболонках порожнини матки. У її структурі субмукозна лейоміома матки (ЛМ) посідає третє місце з частотою 6,5 %. Упровадження гістерорезектоскопії (ГРС) даної методики у гінекологічну практику надало можливість відмовитись від екстирпації матки на користь органозберігальної операції. Позаяк ГРС є оперативним втручанням, то, як і за будь-якої операції, є ризик виникнення ускладнень. Згідно з даними світової літератури, частота ускладнень гістероскопії варіюється у межах 0,4 - 6 %. Мета дослідження - зниження частоти інтра- та післяопераційної крововтрати у пацієнток із субмукозною ЛМ при проведенні ГРС. Обстежено 183 жінки з субмукозною ЛМ. Залежно від обраної тактики лікування жінки розподілено на: основну групу - 76 жінок, які отримували розроблений комплекс; контрольну групу - 107 жінок, ведення яких виконували відповідно до діючих стандартів якості надання медичної допомоги. З метою визначення об'єму крововтрати під час менструації, у передопераційний та через 3 міс після операції періоди жінкам проводили клінічне інтерв'ю з заповненням піктограми. Середній вік обстежених жінок становив 31,2 +- 0,34 року. Тривалість менструальних виділень знаходилась у межах від 7 до 10 днів і в середньому становила 9,2 +- 0,2 доби. Більше половини жінок - 97 разом зі щоденними підкладними використовували й гігієнічні тампони. Для 10 жінок виявився характерним "надтяжкий" об'єм менструальної крововтрати. Розміри окремих вузлів лейоміоми варіювали від 1,0 до 3,0 см у діаметрі (відповідно до критеріїв включення) і в середньому становили 1,82 +- 0,29 см, у жінок із лейоміомою міоматозні вузли картували переважно синім кольором (щільний тип за класифікацією). На тлі застосування розробленого комплексу середні розміри лейоматозних вузів у пацієнток основної групи достовірно відрізнялись від середніх розмірів вузлів пацієнток контрольної групи у середньому на 66,4 % (основна група - 1,62 +- 0,29; контрольна група - 2,44 +- 0,21). Аналіз гістерорезектоскопічного втручання свідчить, що в основній групі підвищену крововтрату, яка вимагала післяопераційного призначення утеротонічних засобів, зареєстровано у 6 випадках (контрольна група - 32. Післяопераційне призначення утеротонічних засобів в основній групі проводили у 14 випадках, в той самий час у контрольній групі цей показник був у 4,2 разу вище і становив 82 випадки. "Легкий" об'єм менструальної крововтрати після гістероскопічного втручання відзначали 36 жінок контрольної групи і 50 жінок основної. Встановлено, що використання двоетапного підходу до профілактики інтраопераційної та післяопераційної кровотечі шляхом застосування триптореліну ацетату 3,75 мг за 28 днів до ГРС і терліпресину ацетату 0,2 мг за 15 хв до ГРС надає можливість суттєво знизити об'єм інтраопераційної (основна група - 4 випадки, контрольна група - 25 випадків) і післяопераційної крововтрати (основна група - 6 випадків, контрольна група - 31 випадок), скоротити час виконання ендоскопічної маніпуляції, зменшує матеріальні витрати, пов'язані з його проведенням, а також сприяє попередженню післяопераційних ускладнень. | ||
| 8. | 
Benyuk V. O. Clinical characteristics of women with endometrial hyperplasia on the background of thyroid dysfunction [Електронний ресурс] / V. O. Benyuk, V. V. Kurochka, A. A. Niki, I. A. Usevych, Yu. V. Kravchenko // Reproductive health of woman. - 2022. - № 5. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2022_5_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |