Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Bondar-Pidhurska O$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Bondar-Pidhurska O. V. The strategy of sustainable innovative society-oriented development of Ukrainian economy (by the example of mineral resource industry) [Електронний ресурс] / O. V. Bondar-Pidhurska, V. P. Solovyov // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2017. - № 4. - С. 122-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2017_4_20 Purpose. Development of flowchart model of formation and implementation of strategy of sustainable innovative society-oriented economic development (SISODE) in the context of solving the problems of Ukrainian energy security. Methodology. Realization of the goal is accomplished with the help of following methods: 1) generalization, analysis, synthesis and deduction in substantiating subsystems and indicators describing the type of innovation policy, which allows making an adequate choice as one of the stages of the formation of SISODE; as well as forming the list of priorities that determine objectives in SISODE management; 2) systems analysis, integrated, systematic and interdisciplinary approaches in developing a flowchart model of formation and implementation of SISODE of Ukraine; 3) analysis of hierarchies and dialectical method of scientific knowledge while adopting decisions according to development of programs and projects of SISODE of Ukraine. Findings. The flowchart model of SISODE formation and implementation in Ukraine was developed and offered. It is based on the vital interests of the individual, society and state. Indicators characterising innovation policy type were substantiated in the context of the necessity of adequate assessment of the country's innovation policy as one of the stages for the development and implementation of SISODE. A list of priorities was formed that determine the set of tasks in SISODE management. The expansion of mining industries was positioned as SISODE drivers. It allows solving the problem of Ukrainian energy security. SISODE programs were developed and proposed according to the classification of vital interests by priorities and criteria for their evaluation. Originality. The flowchart model of formation and implementation of SISODE of Ukraine was developed which meets the criteria of optimality, effectiveness and sustainability of dynamical systems development. Thus the Modernized Human Development Index is the main control parameter, which at the same time serves as an indicator of a decent standard of life and welfare of the country in general. The indicators were substantiated in the context of -SISODE implementation which allow choosing the appropriate type of innovation policy, the list of priorities that determine the system of tasks was formed and SISODE programs and criteria for their evaluation were provided. Practical value. Research results can be used by state authorities for formation and implementation of concepts, strategies and SISODE programs in Ukraine. | ||
| 2. | 
Bondar-Pidhurska O. Assessment and analysis of efficiency system management by innovative factors for sustainable development of national economy from the position satisfaction of vital interests population in Ukraine [Електронний ресурс] / O. Bondar-Pidhurska, A. Hliebova // Економіка і регіон. - 2019. - № 1. - С. 6-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2019_1_3 Розроблено науково-методологічний підхід до оцінювання та аналізу ефективності системи управління інноваційними факторами сталого розвитку національного господарства з позиції задоволення життєво важливих інтересів (ЖВі) населення, що являє собою розрахунок модернізованого індексу людського розвитку (МіЛР) на засадах адитивної моделі на основі 26 показників (соціальної, економічної та екологічної підсистем), методів головних компонент і ковзаної матриці. Проаналізовано архітектоніку МіЛР України 2007 - 2017 рр. з позиції субіндексів екологічної, соціальної та економічної підсистем. Найбільшу вагу серед індикаторів соціальної підсистеми МІЛР України 2007 - 2017 рр. має рівень задоволення життям населення (0,061689), що дозволяє рекомендувати його як базовий і порушити проблему щодо підвищення рівня задоволення ЖВІ населення в країні. Друге та третє місця належать індикатору зміни чисельності населення - 0,005117 і показникам соціального забезпечення - 0,006767. Вага решти показників доводить не настільки суттєвий вплив порівняно з базовими. Найбільша вага серед показників екологічної складової МіЛР України 2007 - 2017 рр. належить утворенню відходів на одну особу (0,459413). Це обумовлює необхідність розроблення заходів з усунення такої проблеми, яка активізувалась останнім часом та набрала великих масштабів у країні. Серед показників економічної складової МіЛР України 2007 - 2017 рр. найбільшу вагу має відсоток населення, що користується інтернетом, - 0,105876. Це пов'язано зі становленням інформаційного суспільства й цифрової економіки, а також доцільністю її подальшого розвитку. Друге місце належить показнику "державний зовнішній борг" (0,096369) як індикатору суверенітету країни. Він свідчить про необхідність активізації зусиль органів національної безпеки України у напрямі його збереження. Третє місце належить відсотку ВВП на НДДКР як основному важелю державного регулювання, низький рівень якого формує проблеми у науці та інноваційній сфері, - 0,07638. Отже, аналіз зміни МІЛР дозволяє робити висновки стосовно ефективності роботи органів державного управління в контексті прийняття управлінських рішень щодо задоволення ЖВІ населення. МІЛР вважають основним регульованим параметром системи управління інноваційними факторами сталого розвитку соціально орієнтованої економіки. Отримана тенденція стійкого зниження МІЛР України 2007 - 2017 рр. (на 53,45 %) свідчить про недостатню ефективність органів державного регулювання щодо попередження та усунення кризових ситуацій в Україні. З метою підвищення ефективності управління інноваційними факторами сталого розвитку національного господарства з позиції задоволення ЖВі населення запропоновано активізувати використання державних боргових і ощадних облігацій, ринкових і неринкові методів полегшення боргового навантаження. Це обумовлено тим, що на сучасному етапі розвитку національної економіки державний зовнішній борг є одним із значимих індикаторів стану економіки. Одночасно він є критерієм ефективності державної фінансової політики, загрозою і можливістю для економіки України. | ||
| 3. | 
Bondar-Pidhurska O. Management of Innovation Factors of Sustainable Socially Oriented Economic Development: Generalizing Scientific Theories [Електронний ресурс] / O. Bondar-Pidhurska // Економічний вісник Донбасу. - 2019. - № 4. - С. 169-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecvd_2019_4_25 Узагальнено наукові теорії у контексті управління інноваційними факторами сталого соціально орієнтованого розвитку економіки. Проаналізовано та синтезовано концепції наукових теорій спрямованих на забезпечення сталого інноваційного соціально орієнтованого розвитку економіки (ноосферна, неокейнсіанська, неомарксистська, конфліктності, теорії криз і циклічності, економічні еволюційні теорії, зокрема інноваційні; поведінкові економіки та нерівності, соціальної стратифікації; техніко-технологічних укладів; рівнозначності матеріальних і духовних чинників у суспільному розвитку, "Нова теорія зростання"), а також інструменти управління ним, які дозволяють розв'язувати складні проблеми, пов'язані із підвищенням динамізму викликів і загроз (кібернетична теорія управління: теорія оптимального управління в економіці та теорія автоматичного регулювання). Обгрунтовано науково-технічний прогрес (інноваційний розвиток) як фактор задоволення життєво важливих інтересів населення, а якісний склад владних еліт (національного істеблішменту) як рушійні сили економічного розвитку у частині прийняття управлінських рішень, розробки концепцій, стратегій і його моделей. Виявлено причини та чинники нерівності, усунення та вчасне управління якими допоможе оптимізувати структуру стратифікації населення. Наголошено на доцільності упередження та подолання негативних явищ за рахунок вчасного впровадження нововведень у промисловість, що спричинить інтенсивне підвищення продуктивності праці та зростання економічної динаміки, яка, в свою чергу, забезпечить задоволення життєво важливих інтересів більшості населення країни.Узагальнено наукові теорії у контексті управління інноваційними факторами сталого соціально орієнтованого розвитку економіки. Проаналізовано та синтезовано концепції наукових теорій спрямованих на забезпечення сталого інноваційного соціально орієнтованого розвитку економіки (ноосферна, неокейнсіанська, неомарксистська, конфліктності, теорії криз і циклічності, економічні еволюційні теорії, зокрема інноваційні; поведінкові економіки та нерівності, соціальної стратифікації; техніко-технологічних укладів; рівнозначності матеріальних і духовних чинників у суспільному розвитку, "Нова теорія зростання"), а також інструменти управління ним, які дозволяють розв'язувати складні проблеми, пов'язані із підвищенням динамізму викликів і загроз (кібернетична теорія управління: теорія оптимального управління в економіці та теорія автоматичного регулювання). Обгрунтовано науково-технічний прогрес (інноваційний розвиток) як фактор задоволення життєво важливих інтересів населення, а якісний склад владних еліт (національного істеблішменту) як рушійні сили економічного розвитку у частині прийняття управлінських рішень, розробки концепцій, стратегій і його моделей. Виявлено причини та чинники нерівності, усунення та вчасне управління якими допоможе оптимізувати структуру стратифікації населення. Наголошено на доцільності упередження та подолання негативних явищ за рахунок вчасного впровадження нововведень у промисловість, що спричинить інтенсивне підвищення продуктивності праці та зростання економічної динаміки, яка, в свою чергу, забезпечить задоволення життєво важливих інтересів більшості населення країни. | ||
| 4. |
Bondar-Pidhurska O. National industry building as the basis for satisfaction Ukrainian population’s vital interests [Електронний ресурс] / O. Bondar-Pidhurska, А. Hliebova // Економіка і регіон. - 2020. - № 1. - С. 30-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2020_1_6 Досягти гідного рівня задоволення життєво важливих інтересів населення цілком реально за умови належного рівня розвитку національної промисловості. Підтвердженням цього є досвід країн G7 (США, Великобританія, Канада, Німеччина, Франція, Італія, Японія), що демонструють високий рівень і якість життя. Проте відсоток промисловості у ВВП України протягом 2006 - 2015 років помітно скоротився. З метою ідентифікації гідності життя українського населення використаємо індекс задоволення життєво важливих інтересів, який охоплює 12 найважливіших інтересів людини та грунтується на даних статистики ООН: стан освіти (рівень і якість), %; якість медичної допомоги, %; рівень життя, %; ідеальна робота, %; відчуття безпеки, %; свобода вибору жінок і чоловіків, %; сприйняття місцевого ринку праці, %; довіра до людей (з 2013 р. - волонтерська діяльність), %; громада (задоволеність містом, селом), %; зусилля по боротьбі з бідністю, % (з 2014 р. - довіра до судової системи, %); дії щодо збереження навколишнього середовища, %; довіра до уряду, %. Розраховано індекс задоволення життєво важливих інтересів населення різними методами. Установлено, що за всіма альтернативними шляхами результат зазначеного індексу наслідує тенденцію поступового зниження. Обгрунтовано тісну кореляцію рівнів розвитку промисловості та задоволення життєво важливих інтересів населення України. Зроблено висновок про нагальну потребу у розбудові національної промисловості як підгрунтя майбутнього існування української людини, суспільства, держави. Це має органічно імплементуватися у формат завдань України в контексті розгортання глобальних мегатрендів і цілей збалансованого розвитку. | ||
| 5. |
Shymanovska-Dianych L. Assessment of the image of the innovative enterprise as a factor of its competitiveness in the conditions of new challenges and threats [Електронний ресурс] / L. Shymanovska-Dianych, O. Bondar-Pidhurska, A. Hliebova // Економіка і регіон. - 2022. - № 1. - С. 66-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2022_1_11 Актуалізовано питання оцінки процесу формування та підтримки іміджу інноваційного підприємства як чинника його конкурентоспроможності в умовах нових викликів і загроз. Зауважено, що імідж вітчизняних підприємств вплинув на рейтинги глобальної та цифрової конкурентоспроможності України у 2015 - 2019 рр. Розмежовано поняття іміджу, бренду та репутації підприємства. На основі вивчення літературних джерел сформоване авторське визначення категорії "імідж інноваційного підприємства" як внутрішнього і зовнішнього вигляду підприємства, що суттєво впливає на його конкурентоспроможність за рахунок здійснення саме інноваційної діяльності, і є значущим чинником підвищення її рівня в умовах зростаючих викликів і загроз. Аналіз підходів авторів щодо оцінки процесу формування та підтримки іміджу підприємства дозволив виокремити найбільш значущі індикатори та критерії для його оцінки як чинника конкурентоспроможності підприємства, а саме: бізнес-імідж (прозорість підприємницької діяльності, лояльність до клієнтів, враження партнерів про компанію, надійність, відкритість даних про обсяги продажів, частку ринку, асортимент товарів, цінову гнучкість); соціальний імідж (спонсорство, благодійність, підтримка соціальних рухів, участь у вирішенні екологічних проблем, зайнятість, охорона здоров'я тощо); маркетингові комунікації, планомірність проведення процедури ді-діліжанс; ефективність застосування стилів управління топ-менеджментом компанії; відповідальність і справедливість бізнесу перед суспільством; рівень цифрової грамотності та цифрової культури персоналу підприємства; рівень інноваційно-інвестиційної привабливості підприємства. Це слугувало підставою розробки обгрунтованого науково-методичного підходу щодо оцінки процесу формування та підтримки іміджу інноваційного підприємства в умовах нових викликів і загроз. Розроблено схему формування позитивного іміджу інноваційного підприємства (Y) як чинника його конкурентоспроможності у довготерміновій перспективі, де основними його складовими є: місія та цілі підприємства, гідна система цінностей персоналу (топ-менеджменту, колективу, кожного працівника як особистості) підприємства (А); інноваційно-інвестиційна привабливість підприємств (B); знання та навички (скіли) персоналу (C); ціна, якість, новизна товару (послуги) (D). Наголошено на доцільності приділення особливої уваги інноваційно-інвестиційній привабливості підприємства як чинника підвищення його іміджу та конкурентоспроможності в умовах нових викликів і загроз. Це має забезпечити стратегічні переваги підприємства у довготерміновій перспективі. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |