![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Kusyak A$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Petranovska A. L. Antitumor vector systems based on bioactive lectin of Bacillus subtilis ІМВ B-7724 [Електронний ресурс] / A. L. Petranovska, A. P. Kusyak, N. M. Korniichuk, S. P. Turanska, P. P. Gorbyk, N. Yu. Lukyanova, V. F. Chekhun // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2021. - Т. 12, № 3. - С. 190-200. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2021_12_3_7 Актуальним і перспективним з наукової і прикладної точок зору є поєднання властивостей лектинів і магніточутливих залізовмісних нанокомпозитів (НК) для застосування в онкології. Мета роботи - синтез і дослідження нових залізовмісних НК і магнітних рідин, що містять біоактивний бактеріальний лектин, перспективних для використання як прототипу нових ефективних протипухлинних векторних систем для адресної доставки лікарських засобів (ЛЗ) і комплексної локальної терапії онкологічних захворювань із мінімізованими проявами побічного впливу на організм та покращеною сумісністю з іншими ЛЗ. Для створення векторних систем нанодисперсний магнетит синтезовано за реакцією Елмора. Синтез алюмінійвмісного покриття на поверхні Fe3O4 здійснено двократним хімічним модифікуванням ізопропілатом алюмінію. Одержаний НК Fe3O4/Al2O3 було імпрегновано розчинами сахарози. Карбонізацію вуглеводної оболонки НК здійснено в середовищі аргону (500 <^>oC). У результаті отримано НК Fe3O4/Al2O3/C. Магнітні властивості наноструктур виміряно за допомогою лабораторного вібраційного магнітометра фонерівського типу за кімнатної температури. Адсорбційну іммобілізацію лектину проведено у 0,9 % розчині NaCl у динамічному режимі за кімнатної температури. В дослідах використано бактеріальний цитотоксичний лектин Bacillus subtilis IMB B-7724. Кількість адсорбованої речовини (А) на поверхні нанокомпозитів визначено вимірюванням концентрації лектину в контактних розчинах до та після адсорбції з використанням калібрувального графіка. Вимірювання оптичної густини та спектрів поглинання лектину здійснено на приладі Spectrometer Lambda 35 UV/vis Perkin Elmer Instruments за <$E lambda~=~280> нм. Для біологічних досліджень використано стандартні методики та обладнання. Вивчено процеси адсорбційної іммобілізації цитотоксичного бактеріального лектину B. subtilis IMB B-7724 на поверхні магнетиту та карбонвмісного НК Fe3O4/Al2O3/C за кімнатної температури. Встановлено, що адсорбційна ємність лектину на поверхні магнетиту становить 25,3 мг/г, а НК Fe3O4/Al2O3/C - 36,3 мг/г (за вихідних концентрацій лектину 0,06 - 0,4 мг/мл). Ступінь вилучення лектину R (%) складав 12 - 38 % для магнетиту і 46 - 67 % для НК Fe3O4/Al2O3/C. Вивчено залежність адсорбційної ємності від часу витримки у розчині лектину. Синтезовано та досліджено магнітну рідину (МР) на основі однодоменного Fe3O4, що містить лектин. Іммобілізацію лектину на частинки МР здійснено в динамічному режимі за кімнатної температури протягом 3 год. Концентрація лектину в складі МР становила 0,2 мг/мл. МР з іммобілізованим лектином додатково модифікували ПЕГ-2000. Синтез векторної системи Fe3O4/ол.Na/лектин/ПЕГ (ол.N - олеат натрію) здійснено в динамічному режимі впродовж 3 год. Модифікування поверхні наночастинок поліетиленгліколем проведено з метою підвищення стабільності магнітної рідини, зменшення агрегації частинок. Для визначення впливу експериментальних зразків на життєздатність клітин лінії MCF-7 in vitro готували наступні зразки: Fe3O4/ол.Na/ПЕГ (МР), <$E roman {C sub {Fe sub 3 O sub 4}}~=~3> мг/мл; цитотоксичний лектин B. subtilis IMB B-7724 (ЦЛ), Cцл = 0,2 мг/мл; нанобіокомпозит (НБК). Встановлено, що нанобіокомпозит на основі МР і бактеріального лектину виявляє синергічний цитотоксичний ефект на клітини лінії MCF-7, що спричиняє загибель до 40 % клітин. Значення ІС50 для НБК і лектину для клітин MCF-7 складали відповідно 100 і 126 мкг/мл. Результати досліджень свідчать, що поєднання властивостей лектинів і магніточутливих залізовмісних НК для застосування в онкології є перспективним напрямком створення нових ефективних протипухлинних векторних систем для адресної доставки ЛЗ і комплексної локальної терапії онкологічних захворювань. Застосування природних компонентів у складі векторних систем є шляхом до мінімізації проявів побічного впливу на організм і покращання сумісності з іншими протипухлинними ЛЗ.
| 2. |
Kusyak A. P. Synthesis and properties of nanostructures based on lanthanum fluoride for photodynamic therapy of tumors of the cranial cavity and bone tissue [Електронний ресурс] / A. P. Kusyak, A. L. Petranovska, S. P. Turanska, O. I. Oranska, Yu. M. Shuba, D. I. Kravchuk, L. I. Kravchuk, V. S. Chornyi, O. A. Bur'yanov, Yu. L. Sobolevs'kyy // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2021. - Т. 12, № 3. - С. 216-225. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2021_12_3_9 Мета роботи - синтез наноструктур на основі фториду лантану, перспективних для застосування в фотодинамічній терапії пухлинних захворювань органів черепної порожнини та кісткових тканин; дослідження їхніх структурних властивостей і спектрів люмінесценції. Синтез LaF3:Tb<^>3+ здійснено співосадженням компонентів із водного та спиртового (метанол) розчину. Як прекурсори використано: La(NO3)3 x 6H2O, TbCl3, NH4F. Всі реактиви кваліфікації "хч". Як розчинники використано дистильовану воду, метанол. Синтез нанорозмірного магнетиту в однодоменному стані виконано методом Елмора. Синтезовані нанодисперсні зразки (НДЗ) охарактеризовано методами рентгенівської дифракції, диференціального термогравіметричного аналізу, просвічувальної електронної мікроскопії (ПЕМ). Вивчено магнітні властивості та спектри УФ-люмінесценції. Виявлено, що дифрактограми зразків LaF3:Tb<^>3+, синтезованих у середовищі води та метанолу, принципово не різняться. В умовах експериментів найбільш досконалі кристали гексагональної сингонії утворювались у процесі кристалізації в автоклаві. Їх середній розмір становив ~ 15 нм. Довжина ПЕМ-зображень кристалів LaF3:Tb<^>3+ перевищує ширину в 3 - 4 рази. Кристали схильні до агрегації та утворення ланцюжкових структур. Спектр УФ-люмінесценції синтезованих НДЗ у середовищі води в концентрації 0,5 мг/мл і збудженні ультрафіолетовим випромінюванням є характерним для структури LaF3:Tb<^>3+. Синтезовано ансамблі частинок НК Fe3O4/LaF3:Tb<^>3+. Методами ПЕМ встановлено, що форма частинок НК і нанокристалів LaF3:Tb<^>3+ принципово відрізняються. Частинки НК Fe3O4/LaF3:Tb<^>3+ мають кулясту форму, що є характерним для структур типу ядро - оболонка. Рентгенівські дифрактограми НК підтверджують цей висновок. Умови синтезу НК істотно не змінювали магнітні властивості їх ядер - однодоменних НЧ Fe3O4. Спектр люмінесценції НК Fe3O4/LaF3:Tb<^>3+ істотно відрізняється від спектра зразків нанодисперсних LaF3:Tb<^>3+ як за інтенсивністю, так і за структурою смуг. Вказані спектральні відмінності можуть бути обумовлені відмінностями будови, особливостями нанокристалічної структури, вмістом сцинтилятора LaF3:Tb<^>3+ та іонів Tb<^>3+ у зразках нанокристалів LaF3:Tb<^>3+ та оболонках нанокомпозитів Fe3O4/LaF3:Tb<^>3+. Композити диспергованого біоскла 60S із нанодисперсним кристалічним LaF3:Tb<^>3+ у сухому стані та середовищі дистильованої води демонстрували наявність люмінесценції у разі збудження УФ-випромінюванням. Результати роботи свідчать про перспективність синтезованих структур для подальших досліджень в умовах збудження високопроникним "м'яким" рентгенівським випромінюванням з метою їх використання в оптофармакології та фотодинамічній терапії пухлинних захворювань органів черепної порожнини та кісткових тканин. Оптимізація властивостей вихідних нанодисперсних люмінофорів, їх композицій із біоактивним склом і магніточутливими носіями Fe3O4 надасть можливість істотно покращити експлуатаційні характеристики.
| 3. |
Gorbyk P. P. Adsorption of cisplatin by the surface of the magnetic sensitive nanocomposite Fe3O4/Al2O3/С [Електронний ресурс] / P. P. Gorbyk, A. L. Petranovska, N. V. Kusyak, N. M. Korniichuk, A. P. Kusyak, O. I. Oranska, T. V. Kulyk, B. B. Palianytsia, O. A. Dudarko // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2021. - Т. 12, № 4. - С. 291-300. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2021_12_4_4 Одним із найбільш широко використовуваних протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів є "цисплатин" (діюча речовина - цис-діамінодихлороплатина), побічними ефектами використання якого є кумулятивна ото-, нефро- та нейротоксична дія. Мінімізація небажаних ефектів без зниження терапевтичної дії цисплатину може бути досягнута з використанням носіїв ліків, зокрема магнетит-вуглецевих нанокомпозитів. Із цією метою синтезовано нанокомпозит Fe3O4/Al2O3/C із вуглецевою поверхнею, де прошарок оксиду алюмінію захищає магнетит у процесі піролізу вуглеводнів. Синтезовані зразки охарактеризовано методами TEM, XRD, мас-спектрометрії, досліджено магнітні властивості та величину питомої поверхні. Встановлено, що використаний режим термообробки (T = 500 <^>oC, середовище аргону) достатній для повної карбонізації сахарози та зберігає фазу магнетиту, що не призводить до погіршення магнітних характеристик. Результати ТЕМ- досліджень і магнітних вимірювань свідчать про формування нанокомпозиту Fe3O4/Al2O3/C типу ядро-оболонка. Проведено адсорбцію цисплатину на поверхні НК Fe3O4/Al2O3/C; процес адсорбції вивчено залежно від часу контакту, pH розчину та концентрації цисплатину. Експериментальні результати кінетичних досліджень проаналізовано на відповідність теоретичним моделям Бойда та Морриса - Вебера, моделям псевдопершого та псевдодругого порядків. Моделі ізотерм Ленгмюра та Фрейндліха використано для аналізу процесів адсорбції. Лімітуючим фактором адсорбції є зовнішньодифузійні процеси масопереносу, що корелює з розрахованими параметрами моделі псевдопершого порядку (r<^>2 = 0,985). Кореляція теоретичних і практично отриманих величин адсорбційної ємності вказує на можливість застосування моделі Фрейндліха для опису адсорбції цисплатину на поверхні Fe3O4/Al2O3/C.
| 4. |
Kusyak A. P. Synthesis, properties and application possibilities of X-ray luminescent nanocrystalline lanthanum phosphate [Електронний ресурс] / A. P. Kusyak, A. L. Petranovska, S. P. Turanska, O. I. Oranska, Ya. M. Shuba, D. I. Kravchuk, L. I. Kravchuk, V. G. Nazarenko, R. M. Kravchuk, V. S. Chornyi, O. A. Bur'yanov, Yu. L. Sobolevs'kyy, V. A. Dubok, P. P. Gorbyk // Хімія, фізика та технологія поверхні. - 2022. - Т. 13, № 4. - С. 425-433. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/khphtp_2022_13_4_8 Мета роботи - синтез зразків рентгенолюмінесцентного нанодисперсного фосфату лантану, активованого тербієм (LaPO4:Tb<^>3+), вивчення їхніх структурних властивостей і спектрів люмінесценції при збудженні ультрафіолетовим та рентгенівським випромінюванням, а також встановлення можливості їхнього використання в складі нанокомпозитів із біоактивним склом і колоїдних наносистем. Синтезовано зразки нанокристалічного фосфату лантану складу LaPO4 x 0,5H2O, гексагональної сингонії, активовані тербієм, вивчено їхні структурні властивості, спектри люмінесценції за збудження УФ- та рентгенівським випромінюванням, показано можливість використання в складі нанокомпозитів із біоактивним золь-гель склом, водних колоїдних систем. Композити біоскла 60S із нанодисперсним кристалічним LaPO4:Tb<^>3+ у сухому стані та середовищі дистильованої води демонстрували наявність люмінесценції у разі збудження УФ- та рентгенівським випромінюванням. Наведені дані свідчать про перспективність нанодисперсних люмінофорів на основі фосфату лантану, їхніх композитів із біоактивним золь-гель склом, у колоїдних системах, для використання в оптофармакології та фотодинамічній терапії захворювань, локалізованих у кісткових тканинах. Крім того, результати досліджень можуть бути корисними для технічних застосувань, зокрема, при створенні люмінесцентних детекторів високоенергетичного електромагнітного випромінювання, розробках фото- та оптоелектронних приладів тощо.
|
|
|