Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (13)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Tovkach F$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
1.

Korol N. A. 
New Approach for Identification of Bacteriophage Virion Structural Proteins [Електронний ресурс] / N. A. Korol, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 6. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_6_13
Здатність фагових структурних поліпептидів до посттрансляційної модифікації надзвичайно ускладнює співвіднесення даних сиквенсу генома з реальними структурними білками віріона. Описано альтернативний модельний метод для одержання окремих структурних компонентів віріона та ідентифікації їх основних поліпептидів за допомогою двохстадійної хроматографії. Препарати часток бактеріофага T4D, амбер-мутантаТ4D23(amH11) та його хвостових відростків T4 очищено, сконцентровано та розподілено шляхом іонообмінної хроматографії на колонці з DEAE-целюлозою. Пікову фракцію, що містила окремі хвостові відростки, в подальшому піддано гель-фільтрації, що дозволило розподілити структурні компоненти за розміром. Даний метод довів свою ефективність, не призводячи при цьому до втрати більшості біологічного матеріалу і не змінюючи основних характеристик наливного фага. Одержані результати також показали: накопичення окремих хвостових відростків у разі репродукції амбер-мутанта T4D23(amH11) на пермісивному хазяїні E. coli CR63, є результатом зміни умов розмноження. Таким чином, здатність бактеріофагів утворювати надлишок структурних частин віріона в ході розмноження на нетрадиційних хазяїнах створює альтернативний шлях для одержання висококонцентрованих препаратів цих компонентів з метою подальшого аналізу їх основних білків і визначення генів, що відповідають за їх синтез.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.772 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Tovkach F. I. 
Characteristics of Defective Phage Particles of Pectobacterium carotovorum ZM1 [Електронний ресурс] / F. I. Tovkach, T. V. Ivanytsia, A. I. Kushkina // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 1. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_1_7
Вперше показано, що продукти експресії дефектних профагів є характерними для дефектно-лізогенних систем фітопатогена Pectobacterium carotovorum. Установлено, що вірусні частки типу фагових капсидів упаковують бактеріальну ДНК, розмір якої визначений за допомогою пульс-форетичного розділення. На базі даних про капсидні структури, які утворює вірулентний мутант ZF40/421, припущено щодо механізму формування дефектних віріонів у P. carotovorum.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.413 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Korol N. A. 
Identification of the Major Proteins of the Virions of Bacteriophage ZF40 Pectobacterium carotovorum [Електронний ресурс] / N. A. Korol, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 4. - С. 64-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_4_10
Велике різноманіття бактеріофагів та унікальність їх окремих представників диктує проведення детального дослідження реальних фаг-клітинних взаємодій, зокрема морфогенезу і морфопоезу віріона. Аналіз повного сиквенсу помірного фага ZF40 Pectobacterium carotovorum показав, що він є представником унікальної групи фагів родини Myoviridae. Характерними особливостями цих вірусів є невелика довжина хвостового відростка у порівнянні з діаметром капсида і складне упакування субодиниць чохла, що призводить до його перехресної штрихуватості. За допомогою методу SDS-ПААГ ідентифіковано мажорні білки: головки (mр2; 33,9 кДа), футляра (mp1; 39,2 кДа) та стрижня (mр3; 19,9 кДа). Доведено, що mр2 за молекулярною масою збігається з gp46, основним білком капсида, який було визначено за результатами сиквенсу. Поки не визначено, чи підлягає gp46 (mp2) вірулентного мутанта 421 фага ZF40 посттрансляційній модифікації під час формування фагової частки у випадку його розвитку в клітинах штаму M2-4/50RI P. carotovorum. Для вивчення морфогенетичних шляхів розвитку запропоновано використовувати варіанти фага, які на різних хазяїнах утворюють надлишок окремих компонентів віріона: капсиди, прокапсиди та хвостові відростки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 745.689 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Burova L. M. 
Plasmid Profile, Colicinogeny and Phage Sensitivity as Indicators of the Dynamics of Escherichia coli Populations in the Human Gut [Електронний ресурс] / L. M. Burova, E. P. Korneichuk, A. I. Kushkina, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 5. - С. 99-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_5_16
Рассмотрена возможность использовать в качестве показателей динамики популяций кишечных энтеробактерий человека такие бактериальные фенотипы как плазмидный профиль, колициногенность и фагочувствительность. Эти три фенотипа, рассматриваемые совместно с типом ассоциации энтеробактерий и возрастом пациента, могут отражать динамическое состояние индивидуальной популяции Escherichia coli в кишечнике человека. Полученные данные относительно структуры плазмидного профиля, колициногенности и фагочувствительности свидетельствуют о значительном количественном и качественном разнообразии генетических элементов Е. coli и об интенсивном взаимодействии между бактериями в кишечнике. Это разнообразие отражает формирование динамической популяции кишечной палочки, которое зависит от возраста пациента. Определение трех вышеуказанных фенотипов у Е. coli показывает, что ее жизнедеятельность тесно скоординирована с другими членами микробной энтеробактериальной ассоциации кишечника. Отмечено, что одновременно с возрастанием количества видов энтеробактерий в кишечнике у Е. coli увеличивается частота обнаружения плазмид, расширяется спектр активности колицинов и снижается чувствительность к бактериофагам. Динамика изменений биологических свойств наблюдается и среди изолятов Е. coli, полученных от пациентов из различных возрастных групп. Наиболее значительными из них являются более высокая частота обнаружения колициногенных штаммов у взрослых пациентов и выделение изолятов Е. coli с одной большой плазмидой у детей до года с дисбиозом кишечника.
Попередній перегляд:   Завантажити - 517.4 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Faidiuk I. V. 
Phytopathogenic bacteria phenotype conversion as a result of their lysogenisation by coliphage Р1 [Електронний ресурс] / I. V. Faidiuk, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 2. - С. 59-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_2_11
За допомогою бактеріофага P1Cmc1ts100 одержано набір лізогенних штамів фітопатогенних бактерій Erwinia "horticola" і E. amylovora, асоційованих з деревними рослинами. Показано, що фагова конверсія фенотипу клітин з Cm<^>s на Cm<^>R пов'язана з привнесенням в клітини аутентичної профагової ДНК розміром 94,8 кб у вигляді малокопійної плазміди. Профаговий стан є нестабільним; плазміда P1 спонтанно втрачається клітинами з високою частотою. В лізогенізованих клітинах активно експресуються гени профагового комплексу рестрикції-модифікації III типу EcoP1I. Система, утворена E. "horticola" 450 і 60 та їх лізогенними похідними і специфічними бактеріофагами, надає змогу поділяти останні на три групи за ступенем їх обмеження за взаємодії з ферментом EcoP1I. Різна відповідь фагів на присутність ендонуклеази в лізогенізованому хазяїні, ймовірно, корелює з кількістю сайтів розпізнавання для ферменту та доступністю сайтів адсорбції. Після виліковування від плазмідної профагової ДНК клітини змінюють показник фагочутливості. Створені лізогенні штами надають можливість досліджувати взаємодію генного комплексу рестрикції-модифікації EcoP1I і полівалентних фагів, які здатні розвиватись не тільки на E. coli, але і на таких фітопатогенах, як E. "horticola" і E. amylovora.
Попередній перегляд:   Завантажити - 914.933 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Faidiuk I. V. 
Exclusion of polyvalent t7-like phages by prophage elements [Електронний ресурс] / I. V. Faidiuk, F.I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 5. - С. 42-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_5_9
Вперше досліджено взаємодію фагів Т7-групи FE44 і BA14 з лізогенними клітинами. Показано, що монолізогени та дилізогени проявляють Abi-фенотип незалежно від родової, видової та штамової приналежності вихідних бактерій, фагочутливість яких є нормальною. Ефективність висіву цих фагів на монолізогенах знижується на два порядки, в той час як її падіння сягає 4 - 6 порядків на подвійних лізогенах. В останньому випадку після інфікування клітин утворюється більше, ніж 60 % аберантних капсидів. Розвиток абортивної фагової інфекції, очевидно, пов'язаний з порушенням загальної динаміки бактеріальної хромосоми в моно- і дилізогенах Erwinia "horticola" і Escherichia coli.
Попередній перегляд:   Завантажити - 875.22 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Faidiuk I. V. 
Virion morphology and structural organization of polyvalent bacteriophages ТT10-27 and kеу [Електронний ресурс] / I. V. Faidiuk, A. A. Boyko, F. V. Muchnyk, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2015. - Т. 77, № 3. - С. 36-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2015_77_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.104 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Zlatohurska M. A. 
Morphological heterogeneity of temperate erwiniophage 59 [Електронний ресурс] / M. A. Zlatohurska, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 1. - С. 71-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_1_9
Досліджено феномен морфологічної гетерогенності популяції часток помірного ервініофага 59, яка не має аналогів серед інших вірусів бактерій. Мета роботи - дослідження основних характеристик гетерогенної популяції фага 59 аміловороподібної бактерії Erwinia "horticola" (Eho), одержаної за умов інфікування ним клітин різних ізогенних бактерій-хазяїв. Для одержання ервініофага 59 використовували його традиційного хазяїна Eho 450, 3 ізогенні штами, а також близькоспоріднену бактерію E. "horticola" 60. Для дослідження фізико-хімічних властивостей часток застосовували центрифугування в градієнтах CsCl, електрофорез часток в агарозних гелях, електронну мікроскопію, рестрикційний аналіз ДНК і SDS-ПААГ-електрофорез віріонних поліпептидів. Показано, що у разі розмноження на Eho 450 His3 та його ізогенних штамах, а також на Eho 60, пул помірного фага 59 є гетерогенною популяцією, яка складається з 2-х типів часток. Ці типи являються дискретними та відрізняються за плавучою густиною на 0,02 г/см<^>3, що надає змогу ізолювати окремі субпопуляції для детального дослідження. Субпопуляцію з більшою густиною часток ідентифікували як аутентичний бактеріофаг 59 (субпопуляція II з діаметром капсиду 55,36 нм). Діаметр капсиду часток субпопуляції I складає 51,16 нм. Встановлено, що обидва типи часток не відрізняються за розміром ДНК та мають однакові рестрикційні узори. За характером патерна SmaI-рестрикції можна зробити висновок щодо незмінності упаковки фагового генома в капсид, що здійснюється згідно headfull-механізму. Однак субпопуляція I відрізняється від вихідної відносним вмістом деяких віріонних поліпептидів у разі сталості їх молекулярних мас. Цікавим є те, що субпопуляції I і II мають різні показники частоти лізогенізації та лізогенної індукції. Висновки: вперше виявлено незвичайний тип морфологічної гетерогенності часток помірного ервініофага 59, яка проявляється в наявності 2-х еквімолярних субпопуляцій з різними фізико-хімічними параметрами часток. Гетерогенність популяції, хоч і стосується фагового капсиду, суттєво відрізняється від такої у коліфагів T4 і P1, а також фагової системи P2 - P4.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.112 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Sergieieva Zh. Yu. 
Phytopathogenic Bacterium Pectobacterium Carotovorum Cryptic Plasmids Distribution [Електронний ресурс] / Zh. Yu. Sergieieva, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 5. - С. 106-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_5_13
У сучасній науковій літературі представлено недостатньо інформації щодо наявності позахромосомних елементів у важливої фітопатогенної бактерії Pectobacterium carotovorum. Дані про плазмідоутримання пектобактерій носять випадковий характер. Мета дослідження - вивчення плазмідних спектрів, їх поширення та загальна характеристика критичних плазмід P. carotovorum. У ході дослідження було проведено скринінг плазмідних спектрів 54-х штамів різного походження. Для виділення плазмідних ДНК використовувався стандартний лужний метод Кадо і Ліу [Kado CJ, Liu S-T. Rapid procedure for detection and isolation of large and small plasmids. J. Bacteriol. 1981; 145 (3): 1365-1373]. У ході дослідження було встановлено, що в даній індивідуальній виборці 16 досліджених штамів містять плазміди різних розмірів. Виявлені плазміди пектобактерій належать до 4-х дискретних розмірних класів: 2,5 - 6,8, 9,8 - 16,7, 47,7 - 64,5 і 129 т.п.н. Приблизно 50 % виділених плазмід P. carotovorum відносяться до другого дискретного класу і мають розмір 8,7 - 10,4 т.п.н. У результаті рестрикційного аналізу великих плазмід з однаковим розміром 129 т.п.н. 4-х різних штамів P. carotovorum виявлено, що ДНК кожної плазміди має унікальну первинну послідовність. Висновки: результати з виявлення плазмід пектобактерій збігаються з одержаними раніше даними про те, що 30 % штамів пектобактерій містять плазміди [Tovkach FI. [Isolation and preliminary characterization of cryptic plasmids from Erwinia carotovora]. Microbiology. 2001; 70 (6): 804-810. Russian]. Плазмідоутримання штамів пов'язане з екологічними нішами, в яких персистують бактерії. Позахромосомні ДНК пектобактерій можуть являти собою мовчазні "егоїстичні", можливо профагові, реплікони.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.01 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Tovkach F. I. 
The Phenomenon of Phage Mediated Phage Induction in Erwinia "Horticola” and the Origin of Bacteriophages 49 and 59 [Електронний ресурс] / F. I. Tovkach, M. A. Zlatohurska // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 1. - С. 114-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_1_12
Вперше описано явище, яке автори означили як фаг-фагову індукцію. Його суть полягає в провокуванні виходу ендогенних фагів з бактеріальної псевдолізогенної клітини під дією екзогенних неспоріднених бактеріофагів. Продукція двох помірних фагів 49 і 59, а також вірулентного фага Е105 відбувається в результаті взаємодії фітопатогенної, аміловороподібної бактерії Erwinia іhorticolaі з каротоворіцинами типу фагових хвостових відростків, а також фагами Т2 і Т4 Escherichia coli. Наслідки фаг-фагової індукції за участю всіх трьох ендогенних факторів являються однаковими. Первинне утворення фагів внаслідок індукції відбувається по типу абортивної інфекції з утворенням надлишку таких компонентів віріона, як прокапсиди, окремі капсиди і хвостові відростки. В лізатах спостерігаються незвичайні сферичні утвори, ймовірно, фагової природи, котрі збираються в конгломерати різноманітної форми та розмірів. Механізм фаг-фагової індукції поки залишається невідомим. Однак можна припустити, що популяція Е. "horticola" являється псевдолізогенною, а індукція продуктивного чи лізогенного розвитку ендогенних фагів запускається за сигналінговим механізмом після завершення адсорбції екзогенного індукуючого бактеріофага та його подальшої реадсорбції. З огляду на явище фаг-фагової індукції здійснено перегляд походження фагів 49, 59 і Е105, які мають розглядатися як фаги Е. "horticola", а не Pectobacterium (Erwinia) carotovorum.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.328 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Tovkach F. I. 
Long-Term Preservation of Unstable Bacteriophages of Enterobacteria [Електронний ресурс] / F. I. Tovkach, G. I. Zhuminska, A. I. Kushkina // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 2. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_2_12
Бактеріофаги є невід'ємними компонентами бактеріальних спільнот. Крім того, вони мають важливе практичне значення і використовуються в різних сферах. Тому зберігання фагових колекцій та фагоспецифічних бактеріальних штамів є актуальним завданням для біологів. Проблеми, які виникають під час довгострокового зберігання фагів, все ще повністю не вирішені. Складності пов'язані, головним чином, зі структурною нестабільністю віріонів та прискореною генетичною мінливістю фагових геномів як in vivo, так і in vitro. Наведено результати десятирічних спостережень за структурною цілісністю нестабільних бактеріофагів. Запропоновано метод для їх довгострокового зберігання, який полягає в оптимізації буферної системи STMG (200 мМ NaCl, 10 мМ Tris-HCl, рН 7,4, 1 мМ MgCl2, 100 мкг/мл желатину) за рахунок збільшення концентрації желатину або його заміщення на фікол в концентрації 2 - 6 % та збільшення кількості іонів Mg<^>2+ до 10 мМ. Запропонований склад буфера дозволив зберегти структурну цілісність нестабільних фагових віріонів під час їх довгострокового зберігання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 511.335 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Zlatohurska M. A. 
Characteristics of Abortive Infection in Lysogenic System of Erwinia horticola [Електронний ресурс] / M. A. Zlatohurska, Y. Y. Khlibiichuk, F. V. Muchnyk, L. V. Romanyuk, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 3. - С. 98-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_3_11
Показано абортивний характер перебігу інфекції у разі репродукції ервініофага 49 на лізогенній культурі Erwinia horticola 450(59). Мета роботи - дослідити властивості абортивної інфекції в лізогенній системі E. horticola під впливом бактеріофага 49. Для одержання ервініофага 49 використовували лізогенний штам E. horticola 450(59). Для дослідження властивостей фагових часток застосовували центрифугування в градієнтах CsCl, електронну мікроскопію і SDS-ПААГ-електрофорез віріонних поліпептидів. Абортивний характер інфекції проявлявся у зниженні ефективності висіву віруса та зменшенні виходу життєздатного фагового потомства за препаративного одержання фагових часток. За допомогою електронної мікроскопії встановлено, що лізати містять надлишок капсидних структур, не повністю сформовані віріони та поліхвости. Поліпептидний профіль капсидних структур співпадає з таким у нативних фагових часток. Висновки: одержані результати свідчать про те, що в дослідженій системі Abi фенотип проявляється на рівні морфогенезу та морфопоезу фагового потомства.
Попередній перегляд:   Завантажити - 945.12 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Naumenko O. V. 
Bacteriophages of Lactococcus lactis ssp. and Streptococcus thermоphilus Isolated in Dairy Processing Plants of Ukraine [Електронний ресурс] / O. V. Naumenko, I. Y. Skrypkina, S. I. Voychuk, N. A. Korol, F. I. Tovkach, N. F. Kigel // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 6. - С. 123-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_6_11
Мета роботи - ідентифікація вірулентних бактеріофагів Lactococcus lactis ssp. і Streptococcus thermophilus, виділених на молокопереробних заводах України. Морфологію вірусних часток вивчали за допомогою методу трансмісійної електронної мікроскопії, ідентифікацію структурних білків фагів проводили за допомогою гель-електрофорезу за денатуруючих умов. Таксономічне положення фагів визначали за методом мультиплексної ПЛР. Наведено результати вивчення біологічних властивостей 21 фага молочнокислих бактерій, виділених на молокопереробних заводах України впродовж 2007 - 2017 рр. Було показано, що фаги мали довгі, нескоротливі хвости, і тому були класифіковані до порядку Caudovirales, сімейства Siphoviridae. Фаги L. lactis ssp. відрізнялись формою головки: виявлено фаги з ізометричними головками морфотипу 1 та фаги з витягнутими головками морфотипу В2. Всі проаналізовані фаги S. thermophilus мали морфологію, характерну для морфотипу В1. Деякі з них мали атипові короткі хвости довжиною 133 - 137 нм з базальними пластинами без глобулярних відростків. Вивчено спектр літичної активності різних фагів. Встановлено відсутність кореляції між показниками літичної активності та морфологією вірусних часток. Фаги L. lactis ssp. були дуже гетерогенними і утворювали 3 групи за білковим складом. Зокрема, фаги виду c2 відрізнялись тим, що містили мажорні білки з більшою молекулярною масою - 40,53 - 72 кДа. Фаги S. thermophilus містили 2 або 3 мажорні білки з молекулярною масою 33 і 27 кДа; 42, 26 і 15 кДа відповідно. Висновки: бактеріофаги L. lactis ssp. за їх морфологією, білковим профілем та результатами ПЛР ідентифіковано до видів: 1) до виду 936 віднесено 38,1 % фагів; 2) до виду P335 - 9,5 %; 3) до виду c2 - 19,0 %. Фаги S. thermophilus було ідентифіковано до трьох груп: 1) група cos-типу становила 14,3 % від загальної кількості фагів; 2) група pac-типу - 9,5 % і 3) 987 група - 9,5 % фагів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.936 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Tovkach F. I. 
Destabilization of the Phage-Bacteria System during Bacterial Infections of Tree Plants [Електронний ресурс] / F. I. Tovkach, G. I. Zhuminska // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Т. 81, № 4. - С. 118-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2019_81_4_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.424 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Kushkina A. I. 
Morphological Biodiversity of Bacteriophages from Lysed Batch Culture of Recombinant Escherichia coli BL21 (DE3) [Електронний ресурс] / A. I. Kushkina, F. I. Tovkach // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Т. 82, № 4. - С. 80-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2020_82_4_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.55 Mb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського