Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (14)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Yuzvenko T$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
1.

Singh K. 
Neurolemomma of the adrenal gland [Електронний ресурс] / K. Singh, T. Yuzvenko // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2015. - № 1. - С. 75-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2015_1_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.225 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Singh K. 
Thiamine derivatives and vitamin B1 analogues: biochemical, structural and pathway analysis and its implication in the pathobiology of diabetic complications [Електронний ресурс] / K. Singh, T. Yuzvenko, I. Pankiv, D. Kogut // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 3. - С. 298-301. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_3_17
Рассмотрены вопросы влияния тиамина и его производных на течение осложнений сахарного диабета (СД). Tиамин служит коферментом для транскетолазы, пируватдегидрогеназы и комплексов alpha-кето-глутаратдегидрогеназы, ферменты которых играют фундаментальную роль во внутриклеточном метаболизме глюкозы. В литературе сообщается о взаимосвязях между тиамином и СД. Уровни тиамина и активность зависимых от тиамина ферментов снижены у больных СД. Генетические исследования дают возможность установить связующие звенья между тиамином и СД. Установлено, что тиамин и его дериваты предотвращают активацию биохимических процессов (усиленное выделение полиоловым путем, избыточное образование конечных продуктов гликирования, активация протеинкиназы C и усиление гексозаминового пути биосинтеза), вызванных гипергликемией при СД. Подчеркивается значение тиамина при эндотелиальных сосудистых болезнях при СД (микро- и макроангиопатия), нарушениях липидного обмена, при ретино-, нефро-, кардио- и нейропатии.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.43 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Pankiv V. I. 
Type 2 diabetes mellitus and subclinical hypothyroidism: focusing on the role of cholecalciferol [Електронний ресурс] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, I. V. Pankiv // Проблеми ендокринної патології. - 2019. - № 2. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2019_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.922 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Pankiv V. I. 
Effect of vitamin D on insulin resistance and anthropometric parameters in patients with type 2 diabetes mellitus [Електронний ресурс] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, N. V. Pashkovska, I. V. Pankiv // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 1. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_1_8
Упродовж останнього десятиліття опубліковано відомості про численні позаскелетні розлади, асоційовані з дефіцитом вітаміну D, включаючи автоімунну патологію щитоподібної залози. Дослідження багатьох авторів підтверджують вагомий вплив вітаміну D на толерантність до глюкози через його дію на секрецію інсуліну й чутливість до інсуліну. Ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність у хворих на гіпотиреоз до цього часу не досліджувалася. Мета дослідження - встановити вплив додаткового призначення холекальциферолу на інсулінорезистентність у хворих на гіпотиреоз. 47 учасників віком 32 - 74 роки, у тому числі 39 жінок (82,9 %) і 8 чоловіків (17,1 %), було включено в дослідження. Визначали вміст ТТГ, інсуліну та 25(OH)D у сироватці крові, обчислювали індекс HOMA-IR. Усі дослідження проводили до та після лікування. Пацієнти з гіпотиреозом одержували 21 000 МО холекальциферолу на тиждень перорально упродовж 12 тиж. Результати проаналізовано за допомогою методів описової статистики, порівняння між змінними величинами зроблено з використанням парних T-тестів. У всіх учасників дослідження встановлено недостатність і дефіцит вітаміну D. Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові становив 21,72 +- 6,14 нг/мл. Показники концентрації інсуліну до та після призначення холекальциферолу дорівнювали 19,36 +- 2,39 і 9,92 +- 2,38 мМО/л (p << 0,05), для HOMA-IR - 3,91 +- 0,32 і 2,38 +- 0,17 (p << 0,05) відповідно. Висновки: одержані результати демонструють вірогідне покращання показників вмісту інсуліну в сироватці крові і HOMA-IR на тлі додаткового призначення холекальциферолу, що вказує на роль вітаміну D у зниженні інсулінорезистентності у хворих на гіпотиреоз.Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) типу 2 зростає у всьому світі. На сьогодні необхідні ефективні програми профілактики для зменшення ризику виникнення ЦД та його прогресування. До однієї із стратегій належить застосування вітамінів, зокрема вітаміну D. Мета роботи - вивчити ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність і антропометричні параметри у хворих на ЦД типу 2. У рандомізоване клінічне дослідження було включено 52 пацієнти з ЦД типу 2, розподілених на 2 групи - контрольну та інтервенційну. Хворі інтервенційної групи додатково одержували 28000 міжнародних одиниць (МО) холекальциферолу. Після встановлення демографічних і антропометричних чинників (об'єм талії, артеріальний тиск і індекс маси тіла) двічі проводився забір крові для визначення глікемії натще, 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D], інсуліну, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і індексу інсулінорезистентності (HOMA): на початку дослідження і через 3 міс. Хворі двох груп (по 26 осіб) не відрізнялися за основними показниками на початку дослідження. Через 3 міс після лікування холекальциферолом показник HbA1c, антропометричні дані в інтервенційній групі не змінювалися, однак встановлено достовірне збільшення вмісту 25(OH)D у сироватці крові (p = 0,007). Додаткове призначення вітаміну D у хворих на ЦД типу 2 справляло позитивний вплив на інсулінорезистентність (зменшення вмісту інсуліну та індексу HOMA). Не встановлено взаємозв'язку між вмістом вітаміну D та індексом маси тіла та об'ємом талії. Висновки: подальші дослідження з більшими вибірками хворих необхідні для встановлення достовірного ефекту додаткового призначення вітаміну D на перебіг ЦД.Захворюваність на цукровий діабет (ЦД) типу 2 зростає у всьому світі. На сьогодні необхідні ефективні програми профілактики для зменшення ризику виникнення ЦД та його прогресування. До однієї із стратегій належить застосування вітамінів, зокрема вітаміну D. Мета роботи - вивчити ефективність додаткового призначення вітаміну D на інсулінорезистентність і антропометричні параметри у хворих на ЦД типу 2. У рандомізоване клінічне дослідження було включено 52 пацієнти з ЦД типу 2, розподілених на 2 групи - контрольну та інтервенційну. Хворі інтервенційної групи додатково одержували 28000 міжнародних одиниць (МО) холекальциферолу. Після встановлення демографічних і антропометричних чинників (об'єм талії, артеріальний тиск і індекс маси тіла) двічі проводився забір крові для визначення глікемії натще, 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D], інсуліну, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і індексу інсулінорезистентності (HOMA): на початку дослідження і через 3 міс. Хворі двох груп (по 26 осіб) не відрізнялися за основними показниками на початку дослідження. Через 3 міс після лікування холекальциферолом показник HbA1c, антропометричні дані в інтервенційній групі не змінювалися, однак встановлено достовірне збільшення вмісту 25(OH)D у сироватці крові (p = 0,007). Додаткове призначення вітаміну D у хворих на ЦД типу 2 справляло позитивний вплив на інсулінорезистентність (зменшення вмісту інсуліну та індексу HOMA). Не встановлено взаємозв'язку між вмістом вітаміну D та індексом маси тіла та об'ємом талії. Висновки: подальші дослідження з більшими вибірками хворих необхідні для встановлення достовірного ефекту додаткового призначення вітаміну D на перебіг ЦД.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.521 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Singh K. 
The role of a novel agent in treating diabetic polyneuropathy in its various stages of manifestation and its effect on the expression of genes of the reduced folate carrier group [Електронний ресурс] / K. Singh, T. Yuzvenko // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_39
Aim - to study the efficacy of benfothiamine in treating patients with diabetic polyneuropathy (DPN) in its various stages of manifestation. The first stage of the study involved 45 patients with positive Diabetic Neuropathy Symptom (DNS) score, 28 females, 17 males with type 2 diabetes and average duration of diabetes 7 - 10 years. All the participants were assessed before the commencement of therapy (benfothiamine 300 mg) and after 6 weeks of therapy. Participants were assessed using the DNS score, biothesiometer, monofilament test. CBC, kidney profile, LFT, glycosylated haemoglobin were measured in all the subjects. All patients were questioned regarding the presence or otherwise of symptoms, either positive or negative indicating the presence of neuropathy. The questionnaire used was the DNS score. The score is based upon the regular occurrence of four different symptoms of distal sensory polyneuropathy, including tingling, burning, numbness and unsteadiness of gait. The score has a range of 0 - 4, and a score of <$Esymbol У~1> is considered indicative of DSPN. The DNS score in 19 females decreased from +4 to +2 whereas in the male group in 12 patients the DNS score decreased from +4 to +2,5. Out of the 28 females 14 had moderate sensory loss on the biothesiometer with voltage ranging between 18 - 24 volts, 2 patients had severe sensory loss with voltage 38 - 40, and 12 patients had mild sensory loss with voltage between 17 - 25. In the male group, 10 patients had moderate sensory loss with voltage ranging between 26 - 34 volts, 5 patients had mild sensory loss with voltage between 15 - 22 volts, and 2 patients had normal values. Upon completion of the 6 week period on benfothiamine therapy the threshold of sensory loss decreased by 5 - 8 % in the patients with moderate loss. Conclusion: the significance of benfothiamine in clinical practice has also been demonstrated in many clinical trials with variable trial structures, patient groups and history of diabetes. In the first stage of our study we found that patients with moderate sensory loss were the ones who benefitted the most from benfothiamine therapy.
Попередній перегляд:   Завантажити - 161.986 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Singh K. 
Transketolase activators as a novel therapy: their significance in the pathogenesis and treatment of diabetic microvascular complications [Електронний ресурс] / K. Singh, T. Yuzvenko, D. Kogut // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 7. - С. 576-579. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_7_13
В огляді наведено аналіз літературних даних про вплив тіаміну і його похідних на метаболізм у клітинах і його роль у патогенезі ускладнень цукрового діабету. Розглянуто особливості перетворення неактивної форми, яка потрапляє в організм людини з продуктами харчування та препаратами, в активну форму тіаміну. Висвітлено особливості метаболічних шляхів тіаміну і його похідних. Описано особливості алітіаміну і прикладне значення його метаболізму в клітинах для лікування ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної полінейропатії. Наведені дані нададуть змогу клініцистам зрозуміти важливість та необхідність використання у своїй практиці препаратів, що містять тіамін.В огляді наведено аналіз літературних даних про вплив тіаміну і його похідних на метаболізм у клітинах і його роль у патогенезі ускладнень цукрового діабету. Розглянуто особливості перетворення неактивної форми, яка потрапляє в організм людини з продуктами харчування та препаратами, в активну форму тіаміну. Висвітлено особливості метаболічних шляхів тіаміну і його похідних. Описано особливості алітіаміну і прикладне значення його метаболізму в клітинах для лікування ускладнень цукрового діабету, зокрема діабетичної полінейропатії. Наведені дані нададуть змогу клініцистам зрозуміти важливість та необхідність використання у своїй практиці препаратів, що містять тіамін.
Попередній перегляд:   Завантажити - 373.677 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Pankiv V. I. 
Correlation of vitamin D level with thyroid status and TSH antibody titers in patients with Graves’ disease [Електронний ресурс] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, S. M. Koval, K. Singh, I. V. Pankiv, Sehgal Tarun, O. M. Lytvinova // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 305-309. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2020_16_4_5
У багатьох дослідженнях встановлено зв'язок дефіциту вітаміну D з автоімунними захворюваннями. Доведено, що рівень вітаміну D у пацієнтів з автоімунними захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ), включаючи хворобу Грейвса, був нижчим, ніж у пацієнтів із неавтоімунними тиреоїдними захворюваннями, наприклад токсичним вузловим зобом. Водночас в окремих статтях повідомляють про відсутність такої залежності між рівнем вітаміну D та автоімунними захворюваннями ЩЗ. Мета дослідження - порівняти рівень вітаміну D у сироватці крові в пацієнтів із хворобою Грейвса та осіб контрольної групи, оцінити співвідношення вмісту вітаміну D із функціональним станом ЩЗ і титром антитіл до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). Під спостереженням перебували 48 пацієнтів із хворобою Грейвса та 24 здорові особи контрольної групи. Усім обстеженим проведено гормональні дослідження, які містили рівень ТТГ сироватки, тироксину, вільного трийодтироніну, паратиреоїдного гормону, а також визначено рівень іонізованого кальцію, 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D), титру антитіл до рецептора ТТГ. У пацієнтів із хворобою Грейвса спостерігався вірогідно нижчий рівень 25(OH)D (16,3 +- 1,4 нг/мл) порівняно з показниками контрольної групи (22,8 +- 1,6 нг/мл) (p = 0,024). Рівні ТТГ і титри антитіл до рецептора ТТГ вірогідно відрізнялися між групою осіб із хворобою Грейвса з дефіцитом вітаміну D (25(OH)D << 20 нг/мл) та групою хворих із хворобою Грейвса без дефіциту вітаміну D (25(OH)D >> 20 нг/мл). Обсяг ЩЗ істотно не відрізнявся між цими групами хворих. Рівень вітаміну D у сироватці крові вірогідно взаємопов'язаний із вмістом ТТГ і титром антитіл до рецептора ТТГ у пацієнтів із хворобою Грейвса. Висновки: рівень вітаміну D у сироватці крові вірогідно нижчий у пацієнтів із хворобою Грейвса. У цих пацієнтів встановлено вірогідну кореляцію між вмістом вітаміну D і рівнями ТТГ й антитіл до рецептора ТТГ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 506.879 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Semeniuk L. М. 
Determination of the risks of infertility in women with thyroid pathology and hypoandrogenic ovarian dysfunction [Електронний ресурс] / L. М. Semeniuk, T. Y. Yuzvenko, H. O. Borodkin, O. I. Kryzhanovskaya // Світ медицини та біології. - 2020. - № 3. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2020_3_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 160.513 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Yuzvenko T. Yu. 
Relationship between glycemic metabolism and hypothyroidism in patients with type 2 diabetes mellitus [Електронний ресурс] / T. Yu. Yuzvenko, V. I. Pankiv, K. Singh, S. Chandanvir // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2020. - № 4. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2020_4_5
Мета роботи - вивчити частоту гіпотиреозу у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу та встановити клінічні особливості перебігу ЦД 2 типу в поєднанні з гіпотиреозом. Проведено обстеження 181 пацієнта із ЦД у поєднанні з первинним гіпотиреозом, з них 65 із ЦД 1 типу і 116 із ЦД 2 типу. Групи порівняння утворили 64 хворих на ЦД без гіпотиреозу, з них 28 з ЦД 1 типу, 36 із ЦД 2 типу. Функціональний стан щитоподібної залози оцінювали за допомогою визначення базальних концентрацій тиреотропного гормону і вільної фракції тироксину. Пацієнти із ЦД 2 типу та гіпотиреозом належали до старшої вікової категорії у порівнянні з пацієнтами з ЦД 1 типу і гіпотиреозом (середній вік становив (<$E47,8~symbol С~11,4>) та (<$E35,4~symbol С~9,6>) року відповідно). В усіх групах хворих частка жінок значно перевищувала частку чоловіків. Виявлено статистично значущі відмінності щодо амплітуди глікемії, а саме, її збільшення у хворих на ЦД 1 типу з гіпотиреозом. За поєднання ЦД 2 типу з гіпотиреозом показники ліпідного обміну були вищими, ніж за ЦД 2 типу без тиреоїдної патології. Це підтверджує вплив гіпотиреозу на ліпідний обмін та зумовлює підвищення ризику прогресування серцево-судинних ускладнень за наявності двох захворювань. Висновки: серед обстежених хворих гіпотиреоз траплявся в 2,5 разу частіше за ЦД 2 типу у порівнянні з ЦД 1 типу, що свідчить про більшу наявність чинників ризику розвитку супутньої автоімунної патології за умов метаболічних порушень у разі ЦД 1 типу. Рекомендовано обов'язкове комплексне обстеження хворих на ЦД 2 типу щодо наявності супутньої тиреоїдної патології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.044 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Singh K. 
Integrated analysis of gene expression of solute carrier gene SLC19A3 with proven risk factors of microvascular complications in patients with type 2 diabetesВ [Електронний ресурс] / K. Singh, T. Yuzvenko // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2021. - № 2. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2021_2_5
Цукровий діабет (ЦД) - це хронічна патологія, котра прогресує і призводить до значної втрати працездатності, росту захворюваності та додаткового навантаження на систему охорони здоров'я. Мета дослідженя - вивчити кореляційні варіації експресії гена SLC19A3 у хворих на ЦД 2 типу з чинниками ризику діабетичних ускладнень. Проведено обстеження 190 пацієнтів із ЦД 2 типу щодо наявності діабетичної периферичної нейропатії (ДПН). У 105 пацієнтів, які мали симптоми діабетичної полінейропатії із залученням дрібних та великих нервових волокон, наявність ДПН підтверджено. Із загальної когорти 45 пацієнтів із ЦД 2 типу було рандомізовано відповідно до тяжкості діабетичної полінейропатії для оцінки експресії гена SLC19A3. На першому етапі дослідження у пацієнтів з ЦД 2 типу з діабетичною полінейропатією з залученням дрібних і великих нервових волокон було виявлено, що різниця в експресії гена SLC19A3 була несуттєвою. Зроблено припущення, що в значеннях CT і значеннях <$EDELTA roman {C sub T }> статистично достовірної різниці між групами не було. Значення CT цільового гена (SLC19A3) в усіх трьох групах один з одним не мали суттєвої різниці у початковій фазі дослідження. В кореляції фактора ризику, такого як тривалість захворювання, тенденція була аналогічною, показуючи, що тривалість хвороби не відіграє ролі в зміні експресії гена. В кореляції фактора ризику за рівнем глікованого гемоглобіну і експресія гена була трохи більшою у пацієнтів з HbA1c << 8,9 % у порівнянні із пацієнтами зі значенням HbA1c >> 9,0 %. Висновки: беручи до уваги результати дослідження можна констатувати, що експресія гена SLC19A3 не залежить від ступеня тяжкості діабетичної полінейропатії, тривалості ЦД і компенсації глікемії у пацієнтів з ЦД 2 типу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.253 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Pankiv V. I. 
Vitamin D status among adolescent females with polycystic ovary syndrome [Електронний ресурс] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, I. V. Pankiv // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 5. - С. 217-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_5_3
Polycystic ovary syndrome (PCOS) is a complex disorder affecting the hypothalamic-pituitary-ovarian axis and leading to menstrual irregularities and hyperandrogenism. Studies have suggested that low vitamin D levels may play a role in the pathogenesis of PCOS. There is currently insufficient data regarding association of serum vitamin D levels and PCOS in adolescent females. The purpose of the study was to compare 25-hydroxyvitamin D levels in adolescent females with and without PCOS. Participants were categorized as having PCOS or as controls based on National Institutes of Health PCOS diagnostic criteria. Exact logistic regression analysis was done to compare normal (>> 30 ng/mL) versus low (<< 30 ng/mL) serum 25(OH)D levels in the PCOS and control groups. Data regarding the participant's age, body mass index (BMI) percentile, serum 25(OH)D levels, and the season the blood was drawn were recorded in the database. Conclusions: vitamin D deficiency was noted among 65,6 % of participants with PCOS versus 38,0 % in the control group. The mean serum 25(OH)D level was 16,02 ng/ml in the PCOS group and 22,80 ng/ml in the control group.
Попередній перегляд:   Завантажити - 402.829 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Pankiv V. I. 
The relationships between variables of glycated hemoglobin and diabetes distress in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus [Електронний ресурс] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2023. - Т. 19, № 6. - С. 424-427. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2023_19_6_6
Diabetes distress is among potential barriers for people with diabetes mellitus (DM) to reach glycemic goals. Accumulating evidence suggests diabetes distress may be linked to individualsі emotion regulation capacities. The purpose of this study was to explicate the relationships between variables of glycated hemoglobin (HbA1c), diabetes distress, emotion regulation, and self-care variables through the analysis of cross-sectional data from individuals with type 1 and type 2 DM. We used structural equation modeling to assess the cross-sectional relationships between variables of HbA1c, diabetes distress, emotion regulation, and self-care variables through the analysis of cross-sectional data from 132 individuals with type 1 and type 2 DM. After giving informed consent for their data to be used for research purposes without identifying them, study participants were examined by clinical psychologists with a structured clinical assessment and a series of other assessments relevant to DM. While participants with type 2 DM differed from those with type 1 DM in terms of age, duration of DM, insulin dependence, and self-care, no significant differences were observed between the groups in sex, HbA1c levels, diabetes distress, emotion regulation-experience, or emotion regulation-skill scores. Study examined two potential explanatory models with one of them showing a more comprehensive view of the data revealing a total effect of poor emotional regulation on HbA1c levels. Diabetes distress in adults is linked to increased negative emotionality (emotion regulation-experience) and reduced skill at emotional regulation (emotion regulation-skill), both of which are associated with elevated HbA1c levels, and these relationships are stronger than those in diabetes self-care. Conclusions: this study suggests that in people with DM, elevated HbA1c levels and diabetes distress are linked to poor emotion regulation. These data emphasize that targeting difficulties in emotion regulation may hold promise for maximizing improvement in diabetes distress and HbA1c in individuals with DM.
Попередній перегляд:   Завантажити - 347.668 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Pankiv V. I. 
Thyroid volume and nodules in patients with impaired fasting glucose and type 2 diabetes mellitus [Електронний ресурс] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, I. V. Pankiv // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 273-277. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2022_18_5_6
The relationship between insulin resistance and thyroid nodules is not clearly understood. Insulin resistance is associated with increased thyroid volume and nodule prevalence in patients with metabolic syndrome. Metformin commonly used in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) might possibly alter thyroid function and morphology. Data on the association of thyroid morphology and abnormal glucose metabolism are limited. This prospective study was carried out to evaluate impaired fasting glucose (IFG) and T2DM as a risk factor for increased thyroid volume and nodule prevalence in iodine-deficient area. Materials his was a prospective case-control study in patients with IFG and T2DM. Data were gathered on all patients newly diagnosed with IFG and T2DM between January 2018 and December 2020. Sixty-five patients with IFG and 52 people with T2DM were randomly matched for age, gender, and smoking habits with 38 subjects with normal glucose metabolism. Serum thyroid-stimulating hormone (TSH) was evaluated, and thyroid ultrasonography was performed in all participants. Mean TSH level in the T2DM group (<$E2,1~symbol С~0,9> mIU/l) was significantly higher than in controls (<$E1,4~symbol С~0,7> mIU/l) and in the IFG group (<$E1,5~symbol С~0,8> mIU/l) (p << 0,001 for both). Thyroid autoantibody levels were within normal limits and did not differ significantly between 3 groups. Mean thyroid volume was significantly higher in the IFG (<$E16,1~symbol С~4,2> cm<^>3) and T2DM groups (<$E19,4~symbol С~5,2> cm<^>3) compared to controls (<$E11,9~symbol С~3,7> cm<^>3). In the T2DM group, there was a positive correlation between TSH and body mass index (r = 0,43; p << 0,01), and between TSH and waist circumference (r = 0,37; p << 0,01). The number of patients with thyroid nodules was also higher in the IFG (46,2 %) and T2DM groups (63,1 %) than in controls (18,4 %). Conclusions: the results suggest that patients with impaired glucose metabolism and type 2 diabetes mellitus have significantly increased thyroid volume and nodule prevalence.
Попередній перегляд:   Завантажити - 480.051 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Pankiv V. I. 
The relationship between serum vitamin D concentrations and development of diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus [Електронний ресурс] / V. I. Pankiv, T. Yu. Yuzvenko, N. V. Pashkovska, I. V. Pankiv // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 8. - С. 432-435. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2022_18_8_5
The literature does not provide enough information about the role of vitamin D in the genesis of diabetic retinopathy. The active metabolite of vitamin D, calcitriol, is a potent retinal neovascularization inhibitor in an experimental model of ischemic retinopathy. There is very few evidence on the possible relationship between the content of vitamin D and the incidence of diabetic retinopathy in type 2 diabetes mellitus (DM) patients in the European population, including Ukraine. The purpose of the study is to establish the association between vitamin D status and the incidence of diabetic retinopathy in patients with type 2 DM. In the case-control observational study, two groups of patients with type 2 DM were examined: 55 with diabetic retinopathy (cases) and 35 without retinopathy (controls). All of them had normal kidney function (glomerular filtration rate >> 60 ml/min, without microalbuminuria) in the absence of cardiovascular complications. Patients did not receive calcium and/or vitamin D preparations. The study confirms the relationship between 25(OH)D content and the presence of diabetic retinopathy in patients with type 2 DM. Patients with retinopathy had a significantly lower concentration of 25(OH)D - <$E14,6~symbol С~2,9> ng/ml versus <$E23,9~symbol С~3,1> ng/ml in patients without retinopathy, p << 0,05. The multivariate analyses demonstrated a significant association of diabetic retinopathy and 25(OH)D. Conclusions. The results indicate the potential role of vitamin D in the pathogenesis of diabetic retinopathy. Further experimental and prospective studies are needed to determine therole of vitamin D status in the development of diabetic retinopathy and other diabetic microvascular complications.
Попередній перегляд:   Завантажити - 388.728 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Yuzvenko T. Y. 
The relationship between vitamin D and leptin levels in individuals with insulin-resistance [Електронний ресурс] / T. Y. Yuzvenko, V. I. Pankiv, Y. S. Kozachuk, Y. Korsak, A. Konvisser, T. A. Ostapenko // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2023. - № 2. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2023_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 113.767 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Yuzvenko T. Y. 
The factors contributing to diabetes-related distress among the Ukrainian population [Електронний ресурс] / T. Y. Yuzvenko, V. I. Pankiv, S. M. Tkach, Z. G. Krushinska, Y. Korsak // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2023. - № 4. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2023_4_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 102.189 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського