Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Zharovska I$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Tokarska A. Psychology of Conflict and Securing an Individual in Court Proceedings [Електронний ресурс] / A. Tokarska, I. Zharovska, I. Sofinska // Наука і освіта. - 2018. - № 5-6. - С. 85-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2018_5-6_15 | ||
| 2. | 
Bortnyk N. Administrative Mechanisms for Fighting Corruption in Ukraine [Електронний ресурс] / N. Bortnyk, I. Zharovska, N. Ortynska, I. Khomyshyn // Журнал східноєвропейського права. - 2017. - № 46. - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jousepr_2017_46_4 | ||
| 3. |
Zharovska I. М. Arche-Theological and Polis Ideas of Authoritativeness [Електронний ресурс] / I. М. Zharovska // Журнал східноєвропейського права. - 2015. - № 21. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jousepr_2015_21_5 | ||
| 4. | 
Blikhar V. S. Socio-cultural and philosophical-legal dimensions of the gender identity problem [Електронний ресурс] / V. S. Blikhar, I. M. Zharovska, I. O. Lychenko // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2019. - Вип. 15. - С. 58-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2019_15_9 Мета роботи - дослідження на основі компаративістського аналізу законодавства країн європейського та пострадянського простору одного з проявів гендерної дискримінації, а саме: гендерної нерівності у сфері праці. Це передбачає послідовне розв'язання таких задач: акцентувати, якими саме засадничими нормами регламентується гендерна міжнародно-правова політика; відобразити праксеологічний вимір забезпечення рівних соціально-економічних можливостей для чоловіків та жінок на сучасному рівні; наголосити на ключовому критерії забезпечення рівності в соціокультурній сфері - рівності в політичному житті; вивчити освітній рівень жінок та можливість рівної з чоловіками самореалізації у сфері зайнятості. Автори виходять із позиції, що гендерна рівність на сучасному етапі стала пріоритетом правової політики і вагомим принципом (правової, демократичної) держави проєвропейської орієнтації. Ця політика у правовій площині характеризується передусім рівністю соціальних ролей чоловіків і жінок, подоланням гендерної ієрархічності соціальних зв'язків, у яких чоловіки зазнаки сприймаються як вищі за розумовими та фізичними здібностями істоти, їхня діяльність є найбільш значущою та пріоритетною порівняно з діяльністю жінок. Обгрунтовано, що у багатьох економічно розвинутих країнах проблема забезпечення гендера хоча й залишається актуальною, однак більшість кризових проблем у цьому напрямі знайшли своє правове регулювання. Мотивованою позицією авторів є те, що рівень освіченості, фаховості жінок не може слугувати причиною для дискримінації жінок, що нині існує в економічній та політичній сфері на пострадянському просторі. Гендерні стереотипи залишають пріоритет жінки у веденні сімейного та побутового домогосподарства, що створює значну нерівність жінок і чоловіків на ринку праці. Спеціалізовані нормативні акти у сфері гендера декларують рівність статей, при цьому трудове законодавство визначає ряд норм та гарантій, які ускладнюють працевлаштування жінок. Для покращення ситуації пропонується втілити низку заходів, у числі яких: створення та матеріальне забезпечення на державному рівні програм щодо підтримки материнства, сім'ї та дитинства; експертиза всіх нормативних та підзаконних актів щодо питання гендерної асиметрії, особливо норм трудового права; запровадження державного моніторингу стану працевлаштування та оплати праці осіб щодо дотримання принципу гендерної рівності; уведення квот на участь жінок у політичній діяльності, у роботі уряду та парламенту тощо.Мета роботи - дослідження на основі компаративістського аналізу законодавства країн європейського та пострадянського простору одного з проявів гендерної дискримінації, а саме: гендерної нерівності у сфері праці. Це передбачає послідовне розв'язання таких задач: акцентувати, якими саме засадничими нормами регламентується гендерна міжнародно-правова політика; відобразити праксеологічний вимір забезпечення рівних соціально-економічних можливостей для чоловіків та жінок на сучасному рівні; наголосити на ключовому критерії забезпечення рівності в соціокультурній сфері - рівності в політичному житті; вивчити освітній рівень жінок та можливість рівної з чоловіками самореалізації у сфері зайнятості. Автори виходять із позиції, що гендерна рівність на сучасному етапі стала пріоритетом правової політики і вагомим принципом (правової, демократичної) держави проєвропейської орієнтації. Ця політика у правовій площині характеризується передусім рівністю соціальних ролей чоловіків і жінок, подоланням гендерної ієрархічності соціальних зв'язків, у яких чоловіки зазнаки сприймаються як вищі за розумовими та фізичними здібностями істоти, їхня діяльність є найбільш значущою та пріоритетною порівняно з діяльністю жінок. Обгрунтовано, що у багатьох економічно розвинутих країнах проблема забезпечення гендера хоча й залишається актуальною, однак більшість кризових проблем у цьому напрямі знайшли своє правове регулювання. Мотивованою позицією авторів є те, що рівень освіченості, фаховості жінок не може слугувати причиною для дискримінації жінок, що нині існує в економічній та політичній сфері на пострадянському просторі. Гендерні стереотипи залишають пріоритет жінки у веденні сімейного та побутового домогосподарства, що створює значну нерівність жінок і чоловіків на ринку праці. Спеціалізовані нормативні акти у сфері гендера декларують рівність статей, при цьому трудове законодавство визначає ряд норм та гарантій, які ускладнюють працевлаштування жінок. Для покращення ситуації пропонується втілити низку заходів, у числі яких: створення та матеріальне забезпечення на державному рівні програм щодо підтримки материнства, сім'ї та дитинства; експертиза всіх нормативних та підзаконних актів щодо питання гендерної асиметрії, особливо норм трудового права; запровадження державного моніторингу стану працевлаштування та оплати праці осіб щодо дотримання принципу гендерної рівності; уведення квот на участь жінок у політичній діяльності, у роботі уряду та парламенту тощо. | ||
| 5. |
Blikhar V. S. Anthropological sphere of human existence: restrictions on human rights during pandemic threats [Електронний ресурс] / V. S. Blikhar, I. M. Zharovska // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - Вип. 18. - С. 49-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2020_18_6 Мета роботи - дослідження антропологічного, соціально-філософського та філософсько-правового вимірів онтологічної сфери людського життя у межах дискурсу обмеження прав людини під час пандемічних загроз. Для цього передбачено розв'язати низку завдань, із-поміж яких необхідно виокремити такі: дослідити антрополого-праксеологічне розуміння страху як первинного компонента людського буття в умовах пандемії, що заважає людині змінювати життя на краще та оздоровлюватися, отримуючи насолоду та щастя; акцентувати на габітуації страху як двовимірного (коротко- та довготривалого) звикання до ризиків і загроз із боку пандемій; відобразити антропологічні особливості змін життєвого досвіду людини під впливом пандемії COVID-19 у дискурсі прав людини та заходів захисту здоров'я населення. Сьогодні актуалізовано міжнародні керівні принципи, що стосуються правозахисної реакції на глобальні природні загрози. Проте все ще відсутні конкретні правові рекомендації (як на міжнародному, так і на національному рівнях) щодо заходів захисту прав людини під час спалаху різних видів інфекційної хвороби. Всетаки, вплив несподіваних глобальних викликів (передусім COVID-19 і не лише) зумовлює зміну антропологічної складової суспільства та держави, тому потребує негайного комплексного наукового дослідження. Обгрунтовано систематичний підхід до імплементації сучасної політики охорони здоров'я у бік визнання життя людини найвищою цінністю, підвищення рівня психологічної готовності до пандемічних викликів і наближення нормативно-законодавчих положень захисту прав людини до сучасних викликів і загроз, що стосуються здоров'я окремої особи, суспільства та держави. Дослідження антропологічного, соціально-філософського та філософсько-правового вимірів людського буття у дискурсі загроз пандемій надало можливість виявити глибинний вплив страху на життєдіяльність людини, соціальну справедливість і, як наслідок, з'ясувати морально-правову залежність рівня розвитку суспільства та держави від рівня визнання аксіологічно-антропологічної концепції людської гідності. Зроблено висновки, що на підставі вивчення статистичних звітів, міжнародного аналізу та застосування особистих авторських методів можна стверджувати таке: способи боротьби з сучасною пандемією зачепили безпосередньо кожну людину в національному та міжнародному масштабах. Їхній вплив має суттєвий характер, оскільки змінює правила співжиття та життєдіяльність людей у всіх сферах. Проте вплив на свідомість та інші інтенції особистості має здебільшого темпорально незначні межі. | ||
| 6. | 
Blikhar V. S. Surrogacy in Ukraine: theoretical and applied problem (Literature review) [Електронний ресурс] / V. S. Blikhar, I. M. Zharovska, N. V. Ortynska // Репродуктивна ендокринологія. - 2021. - № 6. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2021_6_5 | ||
| 7. | 
Zharovska I. Theoretical and legal study of the prinsiple of access to the healht care [Електронний ресурс] / I. Zharovska, M. Shchyrba // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2022. - Т. 9, № 1. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2022_9_1_10 Мета роботи - аналіз теоретичних аспектів реалізації принципу доступності у сфері охорони здоров'я. Однією з найважливіших у житті людини та суспільства є сфера охорони здоров'я. Доведено, що принцип доступу до медичної допомоги є вирішальним для забезпечення правового статусу пацієнта, і він викладений у багатьох міжнародних документах. Міжнародне право визначає основні стандарти доступності медичної допомоги, які забезпечують фінансову, територіальну, професійну та інформаційну доступність. Доступність медичної допомоги є одним із основних принципів правового статусу пацієнтів, має комплексний характер, охоплює доступність медичної допомоги та наявність ліків та інших лікарських засобів, що широко закріплено міжнародним, регіональним і національним законодавством. Виокремлено наступні критерії доступності: фінансовий (рівний доступ до якісних послуг незалежно від економічної спроможності оплатити медичні послуги, з урахуванням комплексної, ефективної та безпечної медичної допомоги, виступає відображенням ступеня соціальної захищеності особи), в той же час економічна доступність визначається найкращими інтересами пацієнта); територіальний (виражаються в можливості фізичного доступу до закладів охорони здоров'я, медичних спеціалістів необхідного профілю, медичних служб і закладів); професійний (можливість доступу до якісної допомоги, яка відповідає потребам пацієнта, безпосередньо пов'язана з професіоналізмом спеціалістів та іншого медичного персоналу); інформаційний (забезпечує доступ) до інформації, пов'язаної зі станом здоров'я пацієнта, проведеними медичними заходами та тими, які необхідні особі для підтримки та відновлення здоров'я, з урахуванням статистики їх ефективності та побічних ефектів, відомостей про можливість застосування останніх досягнення медицини тощо). | ||
| 8. | 
Zharovska I. Constitutional human right in the context of the COVID-19 challenge [Електронний ресурс] / I. Zharovska // Конституційно-правові академічні студії. - 2022. - Вип. 1. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kpac_2022_1_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |