Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (11) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Єсін І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Радченко Р. М. Глибока утилізація теплоти тригенераційної газопоршневої установки автономного енергозабезпечення [Електронний ресурс] / Р. М. Радченко, О. В. Остапенко, І. П. Єсін, Б. С. Портной // Авиационно-космическая техника и технология. - 2015. - № 1. - С. 99–102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2015_1_16 Виконано аналіз ефективності утилізації скидної теплоти когенераційних газових двигунів тригенераційної установки автономного енергозабезпечення. Виявлено наявність значних втрат теплоти через неузгодженість роботи когенераційного модуля та абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини, яка обумовлена підвищеною температурою охолодженого зворотного теплоносія, що подається до вузлів охолодження двигуна після абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини. Показано ефективність глибокої утилізації скидної теплоти газових двигунів застосуванням ежекторної холодильної машини як низькотемпературного ступеня трансформації теплоти зворотного теплоносія. | ||
| 2. |
Радченко А. М. Оцінка ефективності глибокого охолодження повітря на вході ГТУ тепловикористовуючими холодильними машинами [Електронний ресурс] / А. М. Радченко, Б. С. Портной, С. А. Кантор, І. П. Єсін // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 6. - С. 10–14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_6_4 Досліджено ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінних установок простої схеми при змінних упродовж місяця кліматичних умовах експлуатації. Для охолодження повітря запропоновано застосування тепловикористовуючих холодильних машин, які трансформують теплоту відпрацьованих газів газотурбінних установок в холод. Проаналізовано ефективність охолодження повітря на вході газотурбінних установок до різних температур: до 15 <$E symbol Р>С - абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною, яка використовується в якості першого високотемпературного ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря, та до 10 <$E symbol Р>С - комбінованою абсорбційно-ежекторною холодильною машиною як другого низькотемпературного ступеня. Ефективність охолодження повітря порівнюється для різних кліматичних умов на прикладі м. Южноукраїнськ (Україна) та м. Шанхай (КНР). Особливістю клімату м. Шанхай є висока відносна вологість повітря, відповідно, й вологовміст при водночас високих його температурах. В якості показників оцінки ефективності охолодження повітря на вході газотурбінних установок до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині та глибокого охолодженні повітря до 10 <$E symbol Р>С у комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині застосовано приріст корисної потужності та зменшення питомої витрати палива. Показано, що, через вкрай різні тепловологісні параметри зовнішнього повітря, його охолодження на вході газотурбінних установок для кліматичних умов України забезпечує поточний приріст корисної потужності на 10 - 15 %, а для кліматичних умов КНР - 18 - 22 %. Проте необхідно зазначити, що більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінної установки до температури 10 <$E symbol Р>С в комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з його традиційним охолодженням до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині забезпечує приріст корисної потужності для помірного клімату України (на прикладі м. Южноукраїнськ) на 70 - 90 %, тоді як для тропічних кліматичних умов КНР (м. Шанхай) - на 30 - 35 %.Значні коливання поточної температури і відносної вологості зовнішнього повітря призводять до суттєвих змін теплового навантаження на систему охолодження повітря на вході газотурбінної установки, що гостро ставить проблему вибору їхнього проектного теплового навантаження, а також оцінки ефективності роботи системи охолодження повітря за певний період часу. Досліджено ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінних установок при змінних упродовж липня місяця 2015 - 2018 років для кліматичних умов експлуатації на компресорній станції Краснопілля, Дніпропетровська область (Україна). Для охолодження повітря запропоновано застосування тепловикористовуючих холодильних машин, що трансформують теплоту відпрацьованих газів газотурбінних установок в холод. Проаналізовано ефективність охолодження повітря на вході газотурбінних установок до різних температур: до 15 <$E symbol Р>С - абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною, яка використовується в якості першого високотемпературного ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря, та до 10 <$E symbol Р>С - комбінованою абсорбційно-ежекторною холодильною машиною (з використанням хладонового низькотемпературного повітроохолоджувача у якості другого ступеня охолодження повітря). Оцінка ефекту від охолодження повітря була виконана шляхом порівняння збільшення виробництва механічної енергії завдяки зростанню потужності газотурбінної установки та зекономленого палива за накопиченням упродовж липня місяця для 2015 - 2018 років. Більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінної установки до температури 10 <$E symbol Р>С в комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з його традиційним охолодженням до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині забезпечує більший приріст корисної потужності та економію палива. Показано, що через незначну розбіжність між результатами, отриманими для 2015 - 2018 років, попередню оцінку ефективності охолодження повітря на вході газотурбінних установок можна проводити для одного року.Значні коливання поточної температури і відносної вологості зовнішнього повітря призводять до суттєвих змін теплового навантаження на систему охолодження повітря на вході газотурбінної установки, що гостро ставить проблему вибору їхнього проектного теплового навантаження, а також оцінки ефективності роботи системи охолодження повітря за певний період часу. Досліджено ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінних установок при змінних упродовж липня місяця 2015 - 2018 років для кліматичних умов експлуатації на компресорній станції Краснопілля, Дніпропетровська область (Україна). Для охолодження повітря запропоновано застосування тепловикористовуючих холодильних машин, що трансформують теплоту відпрацьованих газів газотурбінних установок в холод. Проаналізовано ефективність охолодження повітря на вході газотурбінних установок до різних температур: до 15 <$E symbol Р>С - абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною, яка використовується в якості першого високотемпературного ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря, та до 10 <$E symbol Р>С - комбінованою абсорбційно-ежекторною холодильною машиною (з використанням хладонового низькотемпературного повітроохолоджувача у якості другого ступеня охолодження повітря). Оцінка ефекту від охолодження повітря була виконана шляхом порівняння збільшення виробництва механічної енергії завдяки зростанню потужності газотурбінної установки та зекономленого палива за накопиченням упродовж липня місяця для 2015 - 2018 років. Більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінної установки до температури 10 <$E symbol Р>С в комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з його традиційним охолодженням до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині забезпечує більший приріст корисної потужності та економію палива. Показано, що через незначну розбіжність між результатами, отриманими для 2015 - 2018 років, попередню оцінку ефективності охолодження повітря на вході газотурбінних установок можна проводити для одного року. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |