Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Ісламова Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
|
1. |
Ісламова Г. О. Особливості лікування синдрому хірургічної менопаузи у жінок з автоімунним тироїдитом [Електронний ресурс] / Г. О. Ісламова // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 2. - С. 122-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_2_33
| 2. |
Ісламова О. В. Прегнакеа – профілактика йододефіцитних станів у вагітних [Електронний ресурс] / О. В. Ісламова, Г. О. Ісламова, Т. В. Авраменко // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 5. - С. 24-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_5_7
| 3. |
Ісламова Г. О. Прегравідарна підготовка жінок із синдромом полікістозних яєчників [Електронний ресурс] / Г. О. Ісламова // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 3. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_3_6 Синдром полікістозних яєчників є вагомою складовою в структурі захворювань, які спричиняють жіноче безпліддя, та найчастішою причиною оваріальної дисфункції в жінок репродуктивного віку. Це захворювання значно підвищує ризик невиношування вагітності, розвитку передчасних пологів, збільшує частоту таких перинатальних ускладнень, як гестаційний діабет, фетальна макросомія та гестаційна гіпертензія. Проведено порівняльне проспективне дослідження за участю 60 пацієнток репродуктивного віку, які страждали на синдром полікістозних яєчників (фенотип А) та мали підвищений індекс маси тіла. На початку дослідження всі пацієнтки отримали рекомендації щодо індивідуально підібраної редукційної дієти, комплексу фізичних вправ та дотримання режиму восьмигодинного нічного сну. Методом випадкової вибірки пацієнтки були розподілені на 2 групи по 30 осіб. Протягом 6 місяців пацієнтки основної групи застосовували комплексний препарат Міофолік по 1 саше 2 рази на добу. Одне саше препарату містить: міо-інозитол 2000 мг, вітамін В12 (ціанокобаламін) 5 мкг, фолієву кислоту у формі глюкозамінової солі (68)-5-метилтетрагідрофолату 200 мкг. Пацієнтки контрольної групи не отримували медикаментозної підтримки, дотримуючись лише рекомендацій з харчування та виконуючи комплекс фізичних вправ. Аналіз отриманих результатів застосування препарату Міофолік у жінок із синдромом полікістозних яєчників засвідчив його позитивну комплексну дію на метаболічні порушення (покращення ліпідного та вуглеводного обміну), зменшення гіперандрогенії, відновлення овуляторного циклу (зниження рівня лютеїнізуючого гормону та відношення лютеїнізуючий/фолікулостимулюючий гормон, підвищення рівнів естрадіолу, прогестерону), що відповідно значно збільшує шанси жінок із синдромом полікістозних яєчників на настання вагітності. Результати проведенного дослідження дозволяють рекомендувати препарат Міофолік для прегравідарної підготовки пацієнток із синдромом полікістозних яєчників.
| 4. |
Бурка О. А. Хромосомні причини гіпергонадотропного гіпогонадизму в жінок і чоловіків [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, Л. П. Кузьмук, Г. О. Ісламова, С. В. Овчаренко // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 3. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_3_16 Незважаючи на порівняно невелику частку в структурі причин безпліддя, гіпергонадотропний гіпогонадизм (ГГ) є однією з найскладніших задач в репродуктивній медицині. Діагностика хромосомних причин ГГ часто відбувається зі значним запізненням. Це обумовлено розповсюдженим стереотипом про обов'язкову наявність яскравих фенотипових ознак (євнухоїдний тип тілобудови, крилоподібна шия). В цьому огляді детально розглянуті дані сучасних досліджень і клінічних рекомендацій щодо діагностики найрозповсюдженіших хромосомних причин ГГ у жінок (синдром Шерешевського-Тернера (СШТ)) і в чоловіків (синдром Клайнфельтера (СК)). СШТ - хромосомна патологія, яка полягає у повній або частковій відсутності однієї Х-хромосоми і супроводжується одним або більше клінічним проявом. Особам з підозрою на СШТ необхідно провести каріотипування щонайменше 20 клітин (матеріал - венозна кров). Це дозволяє виявляти каріотип 45,Х, структурні аномалії Х-хромосоми і мозаїцизм, якщо він представлений у більш ніж 10 % клітин. Якщо підозрюється мозаїчна форма СШТ, але вона не виявляється при стандартному каріотипуванні, можливі варіанти дослідження більшої кількості клітин або застосування флуоресцентної гібридизації іn situ (FISH). Важливо верифікувати мозаїчні фенотипи, особливо у випадку наявності клону з Y-хромосомою при СШТ, оскільки такий каріотип несе підвищений ризик розвитку гонадобластоми. Застосування методу FISH збільшує ефективність діагностики мозаїчних форм анеуплоїдій. Первинний гіпогонадизм у чоловіків - недостатнє утворення тестостерону і порушення сперматогенезу внаслідок патології гонад. Хромосомні причини первинного гіпогонадизму і необструктивної азооспермії складають близько 15 % і входять в обов'язковий перелік діагностичних обстежень. СК значно частіше діагностується із запізненням порівняно із СШТ. Основним способом діагностики СК є каріотипування із застосуванням методу FISH для виявлення мозаїчних форм. Таким чином, цитогенетичне дослідження (каріотипування) є першою лінією обстеження для жінок і чоловіків із первинним (неятрогенним) ГГ. Застосування методу FISH збільшує ефективність діагностики мозаїчних форм анеуплоїдій.
| 5. |
Бурка О. А. Практичні підходи до обстеження жінок з аномальними вагінальними виділеннями: огляд доказових рекомендацій 2021 р. Огляд літератури [Електронний ресурс] / О. А. Бурка, А. В. Шумицький, Л. М. Семенюк, О. Д. Колток, В. Є. Добош, Г. О. Ісламова // Репродуктивна ендокринологія. - 2021. - № 5. - С. 57-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2021_5_11
|
|
|