Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Асонов А$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 24 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Марушко Ю .В. Oсобливості клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту в дітей на фоні дефіциту цинку [Електронний ресурс] / Ю .В. Марушко, А. О. Асонов // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_4_20 | |||
| 2. | 
Марушко Ю. В. Стан гастропротекції при хронічному гастродуоденіті на фоні дефіциту цинку у дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 223-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__34 Однією з актуальних проблем сучасної педіатрії є захворювання травного тракту. За останні роки доведено негативну роль дефіциту цинку, у формуванні захворювань органів травлення. Мета роботи - дослідження стану гастропротекції, особливостей клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту (ХГ) у дітей залежно від вмісту цинку. Обстежено 189 дітей віком від 6 до 17 років з діагнозом ХГ в періоді загострення згідно протоколу діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей. Проведено дослідження вмісту цинку у волоссі за допомогою методу рентген-флюоресцентної спектрометрії, а також вмісту цинку в сироватці крові 72 дітей з використанням спектрального атомно-абсорбційного методу. Оцінка цитопротективних властивостей слизового бар'єру шлунку проводилась шляхом визначення рівня глікозаміногліканів та фукози шлункового слизу, рівню білку у 105 дітей. Залежно від рівня цинку у волоссі дітей з гастродуоденітом було розподілено на 2 групи спостереження: I група(основна) - 86 дітей з ХГ, що мали дефіцит цинку у волоссі, II група - 100 дітей з ХГ з нормальним вмістом цинку у волоссі. У основній групі достовірно частіше спостерігається синдром хронічної неспецифічної інтоксикації, ніж у пацієнтів групи порівняння. У дітей зі зниженим вмістом цинку спостерігається достовірно більш виражене зниження концентрації фукози шлункового слизу та вмісту глікозаміногліканів, ніж в групі порівняння. Висновки: одержані дані вказують на можливість удосконалення лікування дітей, хворих на ХГ з урахуванням обміну цинку. | |||
| 3. | 
Марушко Ю. В. Комплексне лікування хронічного гастродуоденіту у дітей з використанням цинку сульфату [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 1. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_1_23 | |||
| 4. | 
Марушко Ю. В. Використання препарату цинку сульфату у складі комплексної терапії дітей з хронічним [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Ліки України. - 2014. - № 1. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2014_1_17 Актуальною проблемою сучасної педіатрії є захворювання травного тракту. Доведено негативну роль дефіциту цинку у формуванні захворювань органів травлення. Мета роботи - оптимізація лікування хронічного гастродуоденіту (ХГД), асоційованого з H. pylori у дітей на фоні дефіциту цинку за рахунок підвищення гастропротективного потенціалу шляхом призначення препаратів цинку. У дослідження було включено 62 дитини з ХГД асоційованим з Helicobacter pylori в стадії загострення та зниженим вмістом цинку у волоссі віком 6 - 17 років. Проведено дослідження вмісту цинку у волоссі за допомогою методу рентген-флюоресцентної спектрометрії, дослідження вмісту цинку в сироватці крові 23-х дітей спектральним за атомно-абсорбційним методом, оцінка цитопротективних властивостей слизового бар'єру шлунку шляхом визначення рівня фукози, глікозаміногліканів та білку шлункового слизу 15-х дітей. Для проведення диференційованої терапії на другому етапі пацієнтів було розподілено на 2 групи: I група (основна) і 32 дитини з ХГД асоційованим з Helicobacter pylori, що окрім терапії гастродуоденіту на другому етапі лікування, додатково одержували 45,0 мг елементарного цинку у вигляді цинку сульфату протягом 1-го міс; II група (контрольна) - 30 дітей, на першому етапі проходила терапію як і пацієнти першої групи, а на другому етапі препарати цинку не застосовувалися. У дітей основної групи середній рівень цинку сироватки крові достовірно підвищувався та не відрізнявся від нормальних показників (<$E12,28~symbol С~0,53> мкмоль/л), тоді як у дітей II групи, які не одержували препаратів цинку цей показник залишався зниженим - <$E9,85~symbol С~0,53> мкмоль/л (p << 0,05). Середній рівень фукози шлункового слизу у пацієнтів I групи (<$E10,09~symbol С~0,68> ммоль/л) був вірогідно (p << 0,05) вищим, ніж у дітей II лікувальної групи (<$E8,67~symbol С~0,51> ммоль/л). Середній рівень глікозаміногліканів шлункового слизу після проведеного лікування був достовірно (p << 0,05) вищим у I групі - <$E6,01~symbol С~0,28> ммоль/л, ніж у пацієнтів II лікувальної групи (<$E5,02~symbol С~0,30> ммоль/л). Висновки: застосування цинку сульфату у комплексному лікуванні хронічного гастродуоденіту в дітей з дефіцитом цинку сприяє відновленню гастро-протективного потенціалу, підвищує рівень цинку сироватки крові. | |||
| 5. |
Марушко Ю. В. Використання препарату цинку сульфату у дітей в комплексному лікуванні хронічного гастродуоденіту асоційованого з Helicobacter pylori [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов, О. Л. Таринська // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 306-314. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__47 Актуальною проблемою сучасної педіатрії є захворювання травного тракту. Доведено негативну роль дефіциту цинку у формуванні захворювань органів травлення. Мета роботи - оптимізація лікування хронічного гастродуоденіту (ХГД), асоційованого з H. pylori у дітей на фоні дефіциту цинку за рахунок підвищення гастропротективного потенціалу шляхом призначення препаратів цинку. У дослідження було включено 62 дитини з ХГД асоційованим з Helicobacter pylori в стадії загострення та зниженим вмістом цинку у волоссі віком 6 - 17 років. Проведено дослідження вмісту цинку у волоссі за допомогою методу рентген-флюоресцентної спектрометрії, дослідження вмісту цинку в сироватці крові 23-х дітей спектральним за атомно-абсорбційним методом, оцінка цитопротективних властивостей слизового бар'єру шлунку шляхом визначення рівня фукози, глікозаміногліканів та білку шлункового слизу 15-х дітей. Для проведення диференційованої терапії на другому етапі пацієнтів було розподілено на 2 групи: I група (основна) і 32 дитини з ХГД асоційованим з Helicobacter pylori, що окрім терапії гастродуоденіту на другому етапі лікування, додатково одержували 45,0 мг елементарного цинку у вигляді цинку сульфату протягом 1-го міс; II група (контрольна) - 30 дітей, на першому етапі проходила терапію як і пацієнти першої групи, а на другому етапі препарати цинку не застосовувалися. У дітей основної групи середній рівень цинку сироватки крові достовірно підвищувався та не відрізнявся від нормальних показників (<$E12,28~symbol С~0,53> мкмоль/л), тоді як у дітей II групи, які не одержували препаратів цинку цей показник залишався зниженим - <$E9,85~symbol С~0,53> мкмоль/л (p << 0,05). Середній рівень фукози шлункового слизу у пацієнтів I групи (<$E10,09~symbol С~0,68> ммоль/л) був вірогідно (p << 0,05) вищим, ніж у дітей II лікувальної групи (<$E8,67~symbol С~0,51> ммоль/л). Середній рівень глікозаміногліканів шлункового слизу після проведеного лікування був достовірно (p << 0,05) вищим у I групі - <$E6,01~symbol С~0,28> ммоль/л, ніж у пацієнтів II лікувальної групи (<$E5,02~symbol С~0,30> ммоль/л). Висновки: застосування цинку сульфату у комплексному лікуванні хронічного гастродуоденіту в дітей з дефіцитом цинку сприяє відновленню гастро-протективного потенціалу, підвищує рівень цинку сироватки крові. | |||
| 6. | 
Марушко Ю. В. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту, морфологічних змін та стану гастропротекції у дітей на фоні дефіциту цинку [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов, С. Г. Гічка // Здоровье ребенка. - 2014. - № 4. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_4_3 Однією з актуальних проблем сучасної педіатрії є захворювання травного тракту. За останні роки доведено негативну роль дефіциту цинку у формуванні захворювань органів травлення. Мета роботи - дослідити особливості клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту (ХГ) та стану гастропротекції за дефіциту цинку в організмі дітей для обгрунтування лікувально-реабілітаційних заходів. Згідно з протоколом діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей обстежено 189 дітей віком від 6-ти до 17-ти років із діагнозом ХГ в періоді загострення. Проведено дослідження вмісту цинку у волоссі за допомогою методу рентген-флюоресцентної спектрометрії, вмісту цинку в сироватці крові 72-х дітей - спектрального атомно-абсорбційного методу. Оцінка цитопротективних властивостей слизового бар'єра шлунка проводилась шляхом визначення рівня фукози шлункового слизу 44-х пацієнтів. Залежно від рівня цинку у волоссі дітей з гастродуоденітом було розподілено на 2 групи спостереження: I група (основна) - 86 дітей із хронічним гастродуоденітом, які мали дефіцит цинку у волоссі, II група - 100 дітей із ХГ із нормальним умістом цинку у волоссі. В основній групі вірогідно частіше спостерігався синдром хронічної неспецифічної інтоксикації (у 86,1 %), ніж у пацієнтів групи порівняння (70,0 %; <$Eroman p~<<~0,05>). За результатами морфологічного дослідження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки в дітей зі зниженим вмістом цинку у волоссі та ХГ частіше спостерігається хронічний атрофічний гастрит (у 44,4 %) та хронічний атрофічний гастродуоденіт (у 44,4 %), ніж у дітей із нормальним умістом даного мікроелемента (11,8 та 11,8 % відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>). У дітей із зниженим умістом цинку спостерігається вірогідно більш виражене зниження концентрації фукози шлункового слизу (<$E2,68~symbol С~0,17> ммоль/л) у порівнянні з групою пацієнтів із нормальним умістом даного мікроелемента (<$E3,56~symbol С~0,15> ммоль/л; <$Eroman p~<<~0,05>). Висновки: одержані дані вказують на можливість удосконалення лікування дітей, хворих на ХГ з урахуванням обміну цинку. | |||
| 7. | 
Асонов А. О. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей на фоні дефіциту цинку [Електронний ресурс] / А. О. Асонов, Ю. В. Марушко, С. Г. Гічка // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2014. - № 1. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2014_1_14 | |||
| 8. |
Марушко Ю. В. Діагностика дефіциту цинку у дітей з хронічним гастродуоденітом [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов, С. В. Фус // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 298-304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__50 Однією з актуальних проблем сучасної педіатрії є захворювання травного тракту. Мета дослідження - розробка діагностичної таблиці дефіциту цинку в дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт за комплексом клініко-інструментальних методів обстеження для обгрунтування лікувальних заходів. Обстежено 189 дітей з ХГД віком від 6-ти до 17-ти років. Проведено визначення вмісту цинку у сироватці крові за спектральним атомно-абсорбційним методом та у волоссі за методом рентген-флюоресцентної спектрометрії. Дітей з ХГД було розподілено на групи спостереження: основна група - 86 дітей, що мали дефіцит цинку у волоссі; група порівняння - 100 дітей з нормальним забезпеченням цинком. В основній групі тривалість ХГД була довшою, статистично достовірно частіше спостерігаються випадки загострення ХГД, ендоскопічні зміни у вигляді ерозій СОШ та СО ДПК, хронічний холецистит, ніж у дітей групи порівняння. Розроблено діагностичну таблицю дефіциту цинку у дітей з ХГД, яка із 95 % ступенем надійності надає змогу визначити дефіцит цинку. Висновки: хронічний гастродуоденіт у дітей з дефіцитом цинку характеризується довготривалим гастроентерологічним анамнезом, більшою частотою загострень ХГД, високим інфекційним індексом, більшою кількістю ерозивних змін слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки. Розроблена діагностична таблиця дефіциту цинку у дітей з ХГД за комплексом клініко-інструментальних методів обстеження із 95 % ступенем надійності надає змогу визначити дефіцит цинку. | |||
| 9. |
Марушко Ю. В. Остеопенічні стани у дітей з гастродуоденальною патологією [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. І. Волоха, А. О. Асонов, С. С. Вороніна // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(4). - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(4)__17 Проблема остеопенічних станів у дітей, їх поширенісь та профілактика є досить актуальною в наш час за умов погіршення екологічної ситуації та з огляду на зниження основних показників здоров'я дитячого населення. Мета роботи - дослідити щільність кісткової тканини у дітей з метою обгрунтування лікувально-реабілітаційних заходів. На кафедрі педіатрії № 3 НМУ ім. О. О. Богомольця було проведено комплексне обстеження 143-х дітей віком від 6-ти до 16-ти років, включаючи ультразвукову денситометрію на апараті Sunlight MiniOmni. Оцінка кісткової щільності проводилась шляхом визначення кісткової швидкості звуку дистального відділу променевої кістки. За результатами ультразвукової денситометрії було встановлено, що у групі дітей з хронічним гастродуодненітом (ХГ) в стадії загострення остеопенія спостерігалась у 13-ти (43,3 %) із 30-ти паціентів. У групі дітей з функціональними порушеннями біліарного тракту остеопенічний синдром виявлявся у 4-х (11,4 %) з 35-ти дітей, тобто у першій групі дітей остеопенія спостерігалась статистично достовірно (<$Eroman p~<<~0,05>) частіше, ніж у другій групі. Серед умовно здорових дітей зниження кісткової щільності встановлено у 12-ти (17,9 %) з 67-ми дітей. Результати обстеження вказують на необхідність подальшого обстеження дітей з ХГ для розробки методів корекції остеопенічних станів. Висновки: зниження щільності кісткової тканини частіше спостерігається у дітей з ХГ, що вказує на необхідність подальшого обстеження дітей з ХГ для розробки методів корекції остеопенічних станів. | |||
| 10. | 
Марушко Ю. В. Остеопенічний синдром у дітей із хронічним гастродуоденітом [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. І. Волоха, А. О. Асонов // Современная педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 134-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_2_27 Мета роботи - визначити частоту остеопенічного синдрому у дітей із хронічним гастродуоденітом (ХГД) для розробки методів корекції остеопенічних станів. Обстежено 149 дітей із патологією шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у періоді загострення віком від 7 до 17 років за протоколом діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей. Проведено дослідження щільності кісткової тканини методом ультразвукової денситометрії на апараті Sunlight MiniOmni ТМ. Дослідження вмісту кальцію у волоссі методом рентген-флюоресцентної спектрометрії проведено 32 дітям із ХГД. У дітей із ХГД остеопенічний синдром виявлявся достовірно частіше (34,1 %) у порівнянні з дітьми з іншими патологіями ШКТ. Залежно від кісткової щільності променевої кістки діти з ХГД були розподілені на дві групи спостереження: основна група - 28 дітей з остеопенією, група порівняння - 54 дитини з ХГД і нормальною кістковою щільністю. В основній групі болі та парестезії в кінцівках спостерігалися достовірно частіше (67,8 %), ніж у групі порівняння (14,8 %). Дефіцит кальцію у волоссі достовірно частіше спостерігався у дітей основної групи (77,8 %), ніж у групі порівняння (42,8 %). Отримані дані вказують на необхідність додаткового обстеження хворих на ХГЖ на предмет дефіциту кальцію та наявності остеопенії. | |||
| 11. |
Марушко Ю. В. Ультразвукова денситометрія (аксіальне вимірювання) у діагностиці остеопенічного синдрому у дітей з різною соматичною патологією [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. І. Волоха, А. О. Асонов // Современная педиатрия. - 2016. - № 1. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_1_12 Мета роботи - визначення частоти остеопенічного синдрому за допомогою ультразвукової денситометрії (аксіальне вимірювання) у дітей із різною соматичною патологією для розробки методів корекції остеопенічних станів. Обстежено 625 дітей віком від 2 до 17років із різних областей України за амбулаторно-поліклінічних умов. Комплексне обстеження включало анкетування з метою вивчення анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження, ультразвукову денситометрію на апараті Sunlight MiniOmniTM. Проведено комплексне обстеження 89 дітей із гастродуоденальною патологією віком від 6 до 16 років, що перебували на стаціонарному лікуванні. У ході комплексного клініко-анамнестичного обстеження 179 дітей виявлено хронічну соматичну патологію (ХСП), а 535 дітей були умовно здоровими. Серед пацієнтів із ХСП остеопенічний синдром за допомогою ультразвукової денситометрії діагностовано у 41,3 % дітей, а серед умовно здорових - у 20,9 %. Зниження щільності кісткової тканини найчастіше спостерігалося у дітей із хронічним гастродуоденітом. Одержані дані вказують на необхідність профілактики остеопенії у дітей із ХСП для запобігання розвитку остеопоротичних змін у кістках, у тому числі застосування комбінованих препаратів кальцію та вітаміну D. | |||
| 12. | 
Марушко Ю .В. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей на фоні дефіциту цинку [Електронний ресурс] / Ю .В. Марушко, А. О. Асонов // Медична наука України. - 2016. - Т. 12, № 1-2. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2016_12_1-2_6 | |||
| 13. |
Марушко Ю. В. Клінічні можливості застосування комплексного пробіотика "Пробіз" з метою профілактики та лікування антибіотикоасоційованої діареї та інших запальних уражень кишечника (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Современная педиатрия. - 2016. - № 8. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_8_24 Основним потенційно загрозливим ефектом антибактеріальної терапії є діарея, яку прийнято називати антибіотикоасоційованою. Застосування комплексного пробіотика, який містить у своєму складі Saccharomyces boulardii, лакто- та біфідобактерії, є ефективним методом профілактики та лікування антибіотикоасоційованої діареї та інших запальних уражень кишечника у дітей. | |||
| 14. |
Марушко Ю. В. Використання цинку сульфату в комплексному лікуванні підлітків з хронічним гастродуоденітом [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Ліки України. - 2015. - № 8. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2015_8_11 | |||
| 15. | 
Марушко Ю. В. Властивості екстрактів артишоку, куркуми, розторопші та їх використання в гастроентерологічній практиці [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Практикуючий лікар. - 2017. - т. 6, № 2. - С. 30-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2017_6_2_8 | |||
| 16. |
Марушко Ю. В. Досвід використання пробіотичного комплексу "Пробіз" у педіатричній практиці з метою профілактики антибіотикоасоційованої діареї [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Современная педиатрия. - 2017. - № 3. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_3_11 Використання антибактеріальних препаратів для лікування гострої респіраторної патології спричиняє розвиток у частини пацієнтів дисбіозів, негативно впливає на стан кишечника. Застосування мультипробіотичного комплексу "Пробіз", що містить у своєму складі Saccharomyces boulardii, лакто- та біфідобактерії, з перших днів терапії антибактеріальними препаратами значно зменшує прояви антибіотикоасоційованої діареї у дітей і позитивно впливає на стан кишкової мікробіоти. | |||
| 17. |
Марушко Ю. В. Цинк: біологічна роль, цинкдефіцитні стани в клінічній практиці та їх корекція [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. - 2011. - № 4. - С. 118-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2011_4_25 | |||
| 18. |
Марушко Т. В. Особливості місцевої терапії гострих запальних захворювань ротоглотки у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Марушко, А. О. Асонов // Современная педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_3_18 Актуальність проблеми раціональної фармакотерапії запальних захворювань глотки у дітей обумовлена значною поширеністю даної патології. Діагностика гострого тонзилофарингіту у дітей передбачає диференціацію на ймовірно вірусну та бактеріальну (у тому числі <$E beta>-гемолітичний стрептокок групи А) етіологію з відповідним алгоритмом антимікробної терапії. На даний час в оториноларингології превалюють тенденції до використання топічної терапії, особливо у дитячому віці. Лізоцимвмісний препарат лісобакт є ефективним і безпечним засобом місцевої терапії гострих запальних захворювань ротоглотки різної етіології у дітей. | |||
| 19. |
Марушко Ю. В. Засоби місцевої терапії при гострих запальних захворюваннях ротоглотки у дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Современная педиатрия. - 2018. - № 6. - С. 98-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_6_16 | |||
| 20. |
Марушко Ю. В. Узагальнення даних застосування бензидаміну гідрохлориду та цетилпіридинію хлориду в клінічній практиці [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, А. О. Асонов // Современная педиатрия. - 2018. - № 7. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_7_15 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |