Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Асташкіна О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Малицький Д. В. Особливості визначення механізмів вогнищ землетрусів графічним методом в районі Середземномор’я [Електронний ресурс] / Д. В. Малицький, О. Д. Грицай, О. О. Муйла, О. І. Кутнів, О. О. Обідіна, О. А. Асташкіна, А. Ю. Павлова, Е. М. Козловський // Геоінформатика. - 2015. - № 4. - С. 43-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2015_4_7 Розглянуто задачу визначення механізму вогнища землетрусу та вплив швидкісної моделі середовища на її розв'язання. Для розв'язання цієї задачі запропоновано графічний метод, за допомогою якого побудовано механізми вогнищ двох землетрусів у районі Середземного моря. Показано важливість вибору коректної моделі середовища та її вплив на значення кута виходу прямої Р-хвилі як одного з основних параметрів у графічному методі, особливо в разі малої кількості сейсмічних станцій, що зареєстрували подію. Для визначення механізмів вогнищ використано інформацію про нечіткі вступи Р-хвилі на вертикальній компоненті сейсмічного запису. Одержано результати щодо параметрів фокальних механізмів розглянутих землетрусів, ці параметри порівняно з параметрами фокальних механізмів, визначеними за допомогою інших методів.
| 2. |
Малицький Д. Розподілене джерело: результати моделювання та перспективи використання для задач сейсмології [Електронний ресурс] / Д. Малицький, О. Муйла, О. Грицай, А. Павлова, О. Асташкіна, О. Обідіна, Е. Козловський // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2015. - Вип. 2. - С. 96-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2015_2_17
| 3. |
Кравець С. Динамічні геотемпературні ефекти та локальна сейсмічність Закарпаття [Електронний ресурс] / С. Кравець, Д. Малицький, О. Асташкіна, М. Махніцький // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2016. - Вип. 1. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2016_1_9
| 4. |
Малицький Д. Геоакустичні спостереження на пункті "Яноші" у Закарпатті [Електронний ресурс] / Д. Малицький, А. Назаревич, А. Микита, О. Асташкіна, Ю. Коваль, М. Махніцький // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2015. - Вип. 1. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2015_1_9
| 5. |
Малицький Д. В. Методика визначення параметрів джерела (точкового та розподіленого) за даними обмеженої кількості сейсмічних станцій [Електронний ресурс] / Д. В. Малицький, О. Д. Грицай, А. Ю. Павлова, О. А. Муйла, О. О. Асташкіна, О. О. Обідіна // Геоінформатика. - 2016. - № 4. - С. 20-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2016_4_5 Розглянуто математичне моделювання хвильового поля у шаруватому півпросторі, викликаного точковим і розподіленим вогнищами землетрусу за допомогою матричного методу Томсона - Хаскела. Наведено методику визначення механізму вогнища землетрусу за даними обмеженої кількості станцій і графічного методу. Запропоновано методику визначення механізму вогнища за даними обмеженої кількості станцій, а також для одержання єдиного загального розв'язку застосовано метод переведення площини розриву з конкретної станції в гіпоцентр із використанням обертання системи координат. Розподілене джерело досліджено як суму точкових джерел, тобто кожна точка на площині розриву є генератором сейсмічних хвиль. Надано результати розв'язку задачі з проекту SIV inv 2a. Фокальний механізм визначено за допомогою графічного методу та методики визначення механізму вогнища за даними обмеженої кількості станцій. Одержано площини розриву з використанням записів зі станцій I8, I30 і I34. Показано, що визначення параметрів розподіленого джерела, а саме зміщення по розриву, часу наростання, часу розриву, є важливою сейсмологічною задачею.
| 6. |
Малицький Д. В. Моделі сейсмічних джерел [Електронний ресурс] / Д. В. Малицький, А. Ю. Павлова, О. Д. Грицай, О. А. Асташкіна, О. О. Обідіна, М. Р. Махніцький, Е. М. Козловський // Геоінформатика. - 2017. - № 2. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2017_2_4 Розглянуто нові методи для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела. Для визначення механізму вогнища землетрусу запропоновано графічний метод. Вхідні дані: знак полярності вступу Р-хвилі; кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції; азимути станцій. Важливою інформацією для такої задачі є дані щодо неточних вступів Р-хвиль і логарифма відношення амплітуд прямої S-хвилі та прямої P-хвилі. Це надає змогу точніше визначати нодальні площини на фокальній сфері. Кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції та азимути станцій розраховують з використанням програмних пакетів для кожної події. У разі недостатньої кількості станцій запропоновано визначення механізму вогнища землетрусу за допомогою методу інверсії хвильових форм з використанням лише прямих Р-хвиль на кожній станції. Цей метод полягає у знаходженні тензора сейсмічного моменту за даними конкретної станції та перенесенні отриманого розв'язку в гіпоцентр події. Для визначення параметрів розподіленого джерела слід розв'язати обернену задачу. Розподілене джерело моделюють сумою точкових джерел. Отже, розв'язання задачі щодо вогнища землетрусу має 2 етапи: визначення механізму вогнища землетрусу; визначення посування по розриву, часів наростання (rise times) і часів розривів (rupture times) для кожного елементарного точкового джерела. З метою забезпечення коректності задачі додатково задається умова на горизонтальну компоненту хвильового числа. Реалізацію запропонованих методів для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела надано з використанням даних проекту SIV.
| 7. |
Козловський Е. Вплив магматичних порід Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма на час пробігу сейсмічних хвиль [Електронний ресурс] / Е. Козловський, Д. Малицький, А. Парфенюк, О. Грицай, В. Тимощук, І. Ярема, О. Асташкіна, М. Махніцький // Геоінформатика. - 2017. - № 3. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2017_3_7 Уточнення швидкісних моделей під сейсмічними станціями Закарпаття важливе для уточнення визначених механізмів джерел землетрусів. Механізми вогнищ землетрусів визначають за стандартною швидкісною моделлю для певної сейсмічної станції Закарпаття, зазвичай однаковою для всіх станцій. Проте значення швидкостей поширення сейсмічних хвиль у середовищі суттєво впливають на розрахунок кута виходу сейсмічної хвилі, на основі якого визначають механізм джерела землетрусу. Тому для уточнення цього механізму важливо не використовувати стандартну швидкісну модель, а розраховувати швидкість пробігу сейсмічної хвилі в шарах для кожної сейсмічної події, оскільки вони можуть суттєво різнитися і, відповідно, впливати на визначення кутів виходу прямих Р-хвиль із вогнища на станцію. На прикладі події, що відбулась 17.10.2006 р. (<$Ephi> = 48,61 <$E symbol Р> N, <$E lambda> = 22,46 <$E symbol Р> E, <$E epsilon> = 24140м, h = 3300м), показано, що вплив магматичних порід Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма значно зменшує час пробігу сейсмічних хвиль у осадовому шарі та частково у фундаменті.
|
|
|