Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бачинська І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Бачинська І. С. Детермінанти корупції в Україні, або чому державні службовці залучені до корупційного процесу [Електронний ресурс] / І. С. Бачинська // Ефективність державного управління. - 2012. - Вип. 32. - С. 377-382. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2012_32_48 | ||
| 2. | 
Бачинська І. С. Суб'єкти корупції – еволюція визначень [Електронний ресурс] / І. С. Бачинська // Теорія та практика державного управління. - 2012. - Вип. 4. - С. 162-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2012_4_25 | ||
| 3. | 
Бачинська І. В. Ішемічна хвороба серця – актуальність, поширеність, вплив на інвалідизацію та смертність. Гострий коронарний синдром – домінантна проблема сучасності: статистичні факти [Електронний ресурс] / І. В. Бачинська // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 4. - С. 174-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_4_47 | ||
| 4. |
Хоменко О. Д. Метод ехоенцефалоскопії в експертизі та діагностиці лікворно-гіпертензивного синдрому у хворих з наслідками черепно-мозкової травми [Електронний ресурс] / О. Д. Хоменко, І. І. Кричун, І. В. Бачинська, Н. О. Батіг // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(1). - С. 179-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(1)__77 На основі дослідження 86 осіб із наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми виявлено, що найбільш частим синдромом є синдром вегето-судинної дистонії. Відмічено гіпердіагностику лікворно-гіпертензивного синдрому у даної категорії хворих на підставі проведення тільки ехоенцефалоскопії. Вказано на недоцільність проведення ехоенцефалоскопічного дослідження хворим з уже проведеною нейровізуалізацією. | ||
| 5. |
Тащук В. К. Реєстр гострого інфаркту міокарда в Північній Буковині - мотивація нейрогуморального розподілу [Електронний ресурс] / В. К. Тащук, О. С. Полянська, І. В. Бачинська, П. Р. Іванчук // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__24 З метою вивчення основних детермінант розвитку та реалізації гострого Q-інфаркту міокарда проведено аналіз частоти деяких чинників ризику щодо серцево-судинних хвороб та вивчення ліпідного спектра крові в осіб молодого (до 45 років) та старшого віку, котрі перенесли інфаркт міокарда, ускладнений гострою серцевою недостатністю.Досліджено вміст вазопресину (Вп) у хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) залежно від вікового аспекту, локалізації ІМ та проявів серцевої недостатності (СН). Визначено, що на тлі антиішемічного лікування відбулося достовірне зменшення рівня Вп у групах старшого віку (більше 55 років), попереднього ІМ, тяжкої СН, гіпертензії, збереженої скоротливості, зменшеного числа еритроцитів та збільшеного загального холестерину, зменшеної кількості лейкоцитів, гіпернатріємії, гіперглікемії, гіперфібриногенемії. | ||
| 6. | 
Тащук В. К. Хронобіологічна мотивація розвитку гострого інфаркта міокарда – зміни ліпідного обміну та функціонального стану міокарда [Електронний ресурс] / В. К. Тащук, І. В. Бачинська, Н. А. Турубарова-Леунова, О. Ю. Поліщук // Український медичний альманах. - 2013. - Т. 16, № 2. - С. 89-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2013_16_2_31 | ||
| 7. | 
Тащук B. K. Реєстр гострого інфаркти міокарда в Північній Буковині - мотивація впливу депресивн их розладів [Електронний ресурс] / B. K. Тащук, О. Ю. Поліщук, О. С. Полянська, І. В. Бачинська // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 177-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2013_12_3_48 | ||
| 8. | 
Бачинська І. С. Причини формування корупції на державній службі [Електронний ресурс] / І. С. Бачинська. // Державне будівництво. - 2008. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2008_1_56 | ||
| 9. | 
Бачинська І. Поширення корупції серед чиновників: аналіз причин та загальні шляхи розв’язання. Інформаційна довідка [Електронний ресурс] / І. Бачинська // Актуальні проблеми державного управління. - 2014. - Вип. 1. - С. 131-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2014_1_38 | ||
| 10. | 
Бачинська І. В. Хроноритмічна детермінованість летальності при трансмуральному гострому інфаркті міокарда залежно від динаміки об’єктивних показників [Електронний ресурс] / І. В. Бачинська, В. К. Тащук, С. І. Гречко // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 3. - С. 8-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_3_4 Досліджено летальні випадки гострого інфаркту міокарда (ГІМ) та їх хроноритмічну детермінованість у хворих на трансмуральний гострий інфаркт міокарда (ТГІМ) залежно від локалізації, динаміки об'єктивних показників та погодинного розподілу смерті. Співставлення ритміки клінічних особливостей перебігу ГІМ залежно від часу його розвитку свідчить про часову детермінованість виникнення умов для дестабілізації атеросклеротичного процесу, який на великому масиві хворих демонструє свій дискретний характер, якщо прийняти епізоди коронарних катастроф і пов'язані з ними події за пікові прояви атерогенезу. Найбільша ймовірність в погодинному розподілі розвитку ГІМ, незалежно від його локалізації, зростає о 8 - 9; 9 - 10; 10 - 11 год за максимуму о 11 - 12 год з подальшим зниженням біля 12 - 13 год та у разі декількох менших піків о 13 - 14; 14 - 15; 17 - 18; 22 - 23 год. ТГІМ пов'язаний з піками збільшення ймовірності о 4 - 5; 8 - 9; 10 - 11; 14 - 15; 18 - 19; 20 - 21 та 21 - 22 год за умов трьох максимальних підвищеннь о 10 - 11; 14 - 15; 18 - 19 год. Великовогнищеві ГІМ супроводжувалися піками о 8 - 9; 9 - 10; 11 - 12; 17 - 18; 22 - 23 год. Таким чином, як свідчать наведені результати, існує об'єктивна закономірність не тільки розподілу коронарних катастроф у часі, але й об'єктивні критерії, які або завдяки яким і реалізується хронобіологічна детермінація вірогідності виникнення ГІМ в її циркадній мотивації. | ||
| 11. | 
Бачинська І. В. Автоімунний тиреоїдит як чинник впливу на становлення репродуктивної функції дівчат у пубертатний період (огляд літератури і власні дослідження) [Електронний ресурс] / І. В. Бачинська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2016. - № 3. - С. 18-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2016_3_4 Автоімунний тиреоїдит (AIT) - це генетично детерміноване хронічне автоімунне захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), що характеризується продукцією антитіл до пероксидази, тиреоглобуліну, клінічно виявляється збільшенням ЩЗ і порушенням продукції периферичних тиреоїдних гормонів. AIT - найчастіша причина набутого гіпотиреозу в дитячому та підлітковому віці. За функціональним станом ЩЗ AIT може характеризуватися еутиреозом, гіпотиреозом та субклінічним гіпотиреозом. Короткотривала стадія гіпертиреозу, так званого хашитоксикозу, - це особливість перебігу AIT у дитячому та підлітковому віці. Відомо, що функція ЩЗ тісно пов'язана із системою гіпоталамус - гіпофіз - яєчники, перш за все завдяки наявності загальних центральних механізмів регуляції. ЩЗ і репродуктивна система взаємно впливають одна на одну. Порушення функції ЩЗ можуть стати причиною передчасного або пізнього статевого дозрівання, розладів менструального циклу, ановуляції, неплідності, невиношування вагітності, патології плода. У пубертатний період AIT може негативно впливати на перебіг пубертату, призводячи до порушень фізичного розвитку, менструальної функції у вигляді олігоменореї, пубертатних кровотеч, аменореї, ановуляції. Було б неправильно оцінювати негативний вплив AIT лише через порушення функції ЩЗ. Існує думка, що AIT може бути причиною автоімунного ураження яєчників, формування автоімунного оофориту, який у подальшому може призводити до передчасної яєчникової недостатності. Зв'язок між AIT і синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) описаний у багатьох дослідженнях. Дані про наявність антитіл до ЩЗ у жінок із СПКЯ різняться. На жаль, вплив AIT на формування репродуктивного здоровія дівчат недостатньо вивчений, чітко не встановлений взаємозв'язок між ступенем порушення функції ЩЗ за AIT і ступенем порушення становлення репродуктивної функції в дівчат-підлітків, типом порушення менструальної функції, що потребує подальших досліджень. Своєчасне виявлення прихованих форм гіпотиреозу, AIT, адекватне лікування дисфункції ЩЗ саме у пубертатний період надасть змогу вчасно нормалізувати зміни з боку репродуктивної системи, запобігти формуванню патологічних уражень репродуктивних органів у дівчат, що сприятиме підвищенню репродуктивного здоров'я майбутніх матерів. | ||
| 12. | 
Форкун І. В. Практичне втілення державної фінансової політики у сфері підтримки підприємництва на прикладі Хмельницької області [Електронний ресурс] / І. В. Форкун, І. А. Бачинська // Причорноморські економічні студії. - 2018. - Вип. 26(2). - С. 121-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2018_26(2)__27 | ||
| 13. | 
Калугіна Л. В. Дофамінергічні препарати для профілактики порушень менструальної функції в дівчат із автоімунним тиреоїдитом [Електронний ресурс] / Л. В. Калугіна, І. В. Бачинська, Н. В. Яроцька // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 5. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_5_6 | ||
| 14. |
Бачинська І. В. Становлення менструальної функції та гормональний гомеостаз дівчат-підлітків, хворих на аутоімунний тиреоїдит [Електронний ресурс] / І. В. Бачинська // Репродуктивна ендокринологія. - 2016. - № 5. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2016_5_10 Відомо, що частота тиреоїдної патології є вищою серед осіб жіночої статі незалежно від віку. Патологія щитоподібної залози (ЩЗ) може бути причиною пізнього статевого дозрівання, порушення оваріально-менструального циклу та в подальшому негативно позначатися на становленні репродуктивної системи підлітка. В структурі тиреоїдної патології провідну роль займає хронічний автоімунний тиреоїдит (АІТ), що є основною причиною набутого первинного гіпотиреозу в дітей та підлітків, на тлі якого можуть спостерігатися порушення менструальної функції. Водночас роль цієї патології у виникненні автоімунного ураження яєчників залишається невизначеною. Мета роботи - вивчення перебігу пубертатного періоду, становлення та характеру порушень менструального циклу, гормонального гомеостазу та наявності антитіл до ЩЗ і яєчників у дівчат-підлітків, хворих на АІТ. Обстежено 95 дівчат віком 16 - 18 років: 50 хворих на АіТ (основна група) та 45 без патології ЩЗ (група порівняння). Всім дівчатам проведено оцінку фізичного та статевого розвитку, визначення рівнів гонадотропних, статевих, тиреоїдних гормонів, антитіл до тиреоїдної пероксидази та антиоваріальних антитіл. Зроблено висновок, що за фізичним розвитком дівчата з АіТ випереджують однолітків. Темп розвитку вторинних статевих ознак у дівчат із АІТ є вищим, але водночас існує прошарок дівчат із затримкою статевого дозрівання. АІТ негативно впливає на становлення менструального циклу шляхом формування його порушень, починаючи з менархе. Визначено, що в дівчат із АІТ відбувається зниження естрадіолу, прогестерону та підвищення ЛГ, пролактину і тестостерону, що свідчить про патологічний вплив захворювання на всі ланки регуляції менструального циклу. Рівень порушення функції ЩЗ негативно впливає на ступінь розладу менструального циклу: так, найбільш виражені гормональні порушення виявлені в дівчат із АІТ та гіпотиреозом. Визначення рівня антиоваріальних антитіл не має діагностичного значення в даній віковій категорії, але відзначається тенденція до його підвищення у дівчат із АІТ та гіпоменструальним синдромом та пацієнток із АіТ і субклінічним гіпотиреозом. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |