Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (13) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гаврілов Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Гаврілов Д. В. Універсальний регістр на пліс [Електронний ресурс] / Д. В. Гаврілов, А. Ю. Воловик, Н. М. Гаврілова, Н. В. Кофанова, Д. В. Яровий // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2019. - № 2. - С. 188-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2019_2_35 | ||
| 2. |
Воловик А. Ю. Розробка моделі траєкторних спостережень для авіаційної посадкової системи [Електронний ресурс] / А. Ю. Воловик, Д. В. Гаврілов, В. С. Мозговий // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2018. - № 6(1). - С. 173-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2018_6(1)__30 | ||
| 3. | 
Гаврілов Д. В. Реверсивний генератор кодових послідовностей на FPGA [Електронний ресурс] / Д. В. Гаврілов, А. Ю. Воловик, О. С. Звягін, Д. В. Яровий // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 4. - С. 100-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_4_22 Генератори кодових послідовностей (ГКП) широко використовуються в цифрових системах радіотехніки та зв'язку, обчислювальної техніки та автоматики для зберігання інформації і виконання арифметичних операцій, а також діагностування і корекції похибок цифрових пристроїв у ланцюгах керування і синхронізації. Серед різного типу ГКП набули поширення генератори псевдовипадкових чисел і генератори зі сталими кодами, в яких сполучення нулів та одиниць у розрядах регістра залишається незмінним. Послідовність називається псевдовипадковою, якщо вона виглядає, як безсистемна і випадкова, хоча насправді вона створювалась за допомогою суто детермінованого процесу, відомого під назвою псевдовипадкового генератора. Подібні генератори переважно задаються деяким початковим значенням і за допомогою певних алгоритмів одержують з нього випадкові послідовності кодів. В цьому сенсі псевдовипадкові генератори можна розглядати як розповсюджувачі випадковості. До основних недоліків таких пристроїв слід віднести те, що виконання зсуву здійснюється тільки праворуч, що зменшує функціональні можливості. Проведено аналіз сучасних методів реалізації генераторів кодових послідовностей та, враховуючи їх недоліки, запропоновано нове схемне рішення реверсивного генератора кодових послідовностей, яке дозволяє зменшити використовуваний ресурс інтегральних схем, оскільки побудований на регістрі довільної розрядності, і таким чином надає можливість утворювати вихідну шину довільної розрядності без зміни вихідного коду в точці реверсу. Описано метод визначення функції збудження для n-розрядного регістра зсуву та наведено приклад розрахунку чотирирозрядного регістра зсуву, що забезпечує автоматичне повернення до основного режиму роботи системи. Таке рішення дозволяє створювати гнучкі системи на основі стандартних інтегральних мікросхем жорсткої логіки. Подано результати моделювання схеми реверсивного генератора кодових послідовностей у програмному забезпеченні САПР Altera Quartus II з наведенням часових діаграм роботи пристрою. | ||
| 4. |
Воловик А. Ю. Апроксимація розширеного фільтра Калмана паралельною двокаскадною структурою [Електронний ресурс] / А. Ю. Воловик, Д. В. Гаврілов // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 4. - С. 107-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_4_23 Розглянуто задачу оцінювання вектора стану лінійної динамічної системи за наявності можливих збурень, математична модель яких передбачається відомою. У такому випадку збурення можна вважати складовою частиною вектора стану динамічної системи і оцінювати їх у такий же спосіб, як і вектор стану. Результатом синтезу пристрою обробки результатів спостережень є фільтр Калмана, розмірність якого значно більша розмірності досліджуваної динамічної системи. З практичної точки зору реалізація розширеного фільтра Калмана супроводжується значними труднощами обчислювального характеру, оскільки обсяг необхідних базових математичних операцій - додавання та множення оцінюється пропорційно кубу від розмірності розширеного вектора стану. Для подолання цих труднощів Фрідланд запропонував використовувати замість розширеного фільтра Калмана структуру, що складається з двох, автономно працюючих паралельних фільтрів меншої розмірності, лінійна комбінація виходів яких апроксимує вихід розширеного фільтра Калмана. Відомо, що декомпозиція Фрідланда є адекватною лише для збурень детермінованого типу. Як показали результати подальших досліджень, для збурень загального типу, що містять як детерміновану так і випадкову складову, запропонована структура лише апроксимує вихід розширеного фільтра Калмана, тобто є квазіоптимальною. Подальші спроби зробити її оптимальною, як правило, супроводжувались уведенням занадто жорстких обмежень алгебраїчного характеру, щоб їх можна було задовольнити на практиці. Запропоновано один з можливих варіантів модифікації структури Фрідланда з метою зведення її до розширеного фільтра Калмана за умови введення менш обтяжливих обмежень математичного характеру. В основу запропонованої модифікації покладено використання унітарних матриць спеціального типу, що дозволило звести коваріаційні матриці похибок фільтрації до діагонального виду, і таким чином отримати розділені стандартні фільтри Калмана меншої розмірності. Виходи отриманих фільтрів, взяті з певними ваговими множниками, також апроксимують вихід розширеного фільтра Калмана, проте наявність додаткових коригувальних входів значно послаблює обмеження, введені в інших роботах. Розглянутий варіант апроксимації структури Фрідланда може знайти практичне використання у задачах супроводу швидко-маневрених динамічних об'єктів або у задачах нелінійного оцінювання стану динамічних систем за появи нештатного режиму функціонування. Саме у цих напрямках обчислювальна ефективність паралельної двокаскадної структури може бути найкориснішою. У заключній частині статті методом математичного моделювання доведено працездатність запропонованої структури та виконаний порівняльний аналіз з результатами, оодержаними у відомих роботах. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |