Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гарбар М. О.$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Світлик Г. В. Додаткові шляхи проведення імпульсу і порушення серцевого ритму [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, М. О. Гарбар, О. М. Світлик // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 1(46). - С. 36-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_1(46)__14 | |||
| 2. | 
Світлик Г. В. Хронічна післяінфарктна аневризма: гібернація, апоптоз і вторинний некроз кардіоміоцитів [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, Ю. Г. Кияк, Г. В. Чнгрян, Д. І. Беш, М. О. Гарбар, О. Ю. Барнетт // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 4. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_4_12 | |||
| 3. | 
Світлик Г. В. Вегетативний дисбаланс при гострому інфаркті міокарда [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, А. Я. Базилевич, М. О. Гарбар // Медицина транспорту України. - 2012. - № 4. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2012_4_10 Обследовано 128 мужчин с острым инфарктом миокарда (ОИМ) в возрасте от 35 до 65 лет. При поступлении в стационар и накануне выписки всем пациентам проведено суточное мониторирование ЭКГ с оценкой вариабельности ритма сердца (ВРС) в активный и пассивный периоды суток. В дебюте заболевания выявлено значительное снижение ВPC в активный период наблюдения с уменьшением парасимпатических и выраженным увеличением симпатических влияний на сердечный ритм, а также усугубление симпатикотонии в ночное время суток. В процессе лечения тонус симпатической нервной системы продолжал увеличиваться в активный период наблюдения и уменьшался в пассивный. При этом парасимпатическая активность незначительно возрастала и в дневное, и в ночное время суток, отображая постепенное возобновление циркадных ритмов сердечной деятельности. Величина соотношения LF/<$E roman HF~symbol У~2,93>, определенная в первые сутки ОИМ, может быть использована как ранний прогностический маркер осложненного течения заболевания. | |||
| 4. | 
Абдуева Ф. М. Миксома сердца: обзор литературы и клинические случаи [Електронний ресурс] / Ф. М. Абдуева, М. О. Гарбар, Н. Ю. Усань, А. Н. Шептун, С. В. Бояршин, А. Р. Гладченко // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 116-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_1_15 | |||
| 5. |
Світлик Ю. О. Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, Я. М. Підгірний, Г. В. Світлик, О. В. Максимов, З. Д. Либа, М. О. Гарбар // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 3. - С. 118-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_3_19 | |||
| 6. | 
Світлик Г. В. Систолічна дисфункція лівого шлуночка як несприятливий чинник перебігу гострого інфаркту міокарда у пацієнтів з професійно-шкідливою працею [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, І. П. Катеренчук, М. О. Гарбар // Світ медицини та біології. - 2013. - № 2(38). - С. 163-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_2(38)__62 | |||
| 7. | 
Світлик Г. В. Прогностичне значення інтервалу QT при гострому інфаркті міокарда [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, М. О. Гарбар, А. Я. Базилевич // Ліки України. - 2012. - № 6. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2012_6_9 | |||
| 8. |
Гарбар М. О. Кардіотонічні і вазопресорні препарати в практиці лікаряанестезіолога [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 187-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_6_33 Висвітлено класифікацію, механізми дії, показання до застосування за сучасних умов, переваги та недоліки інотропних засобів двох груп - цАМФ-залежних та цАМФ-незалежних. | |||
| 9. | 
Свiтлик Ю. О. Особливостi змiн ехокардiографiчних параметрiв при iшемiчнiй хворобi серця на тлi застосування епiдуральної анестезiї з рiзними мiсцевими анестетиками [Електронний ресурс] / Ю. О. Свiтлик, Я. М. Пiдгiрний, М. О. Гарбар, Г. В. Свiтлик // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 4. - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2015_4_6 | |||
| 10. |
Гарбар М. О. Артеріальна гіпертензія у повсякденній практиці лікаря-анестезіолога [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 9-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_8_3 Зазначено, що кожен третій пацієнт хірургічного відділення потенційно може мати гіпертонічну хворобу, при цьому контроль артеріального тиску часто є недостатнім. Згідно з сучасними рекомендаціями описано тактику передопераційної підготовки, інтра- та післяопераційного ведення пацієнта з підвищеним артеріальним тиском. Розглянуто інформацію щодо особливостей обстеження та встановлення діагнозу з визначенням ступеня та стадії захворювання, а також загального ризику пацієнта. Описано критерії відстрочення оперативного втручання з метою корекції артеріального тиску та стабілізації клінічного стану пацієнта. Надано характеристику та особливості застосування різних груп гіпотензивних препаратів як на етапі підготовки хворого до операції, так і під час втручання та в ранньому післяопераційному періоді. | |||
| 11. |
Гарбар М. О. Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик, Я. М. Підгірний // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_8_15 Варіабельність ритму серця (ВРС) активно досліджується впродовж останніх десятиліть, існує велика кількість наукових праць, присвячених цій проблемі. Методика оцінки ВРС є простою у виконанні та інтерпретації. Проте у світовій медичній практиці аналіз ВРС, на жаль, не є рутинним обстеженням. Зміни ВРС досліджувалися під впливом різних медикаментозних препаратів, які використовуються під час загальної анестезії. В окремих дослідженнях вивчався вплив епідуральної анестезії із застосуванням лідокаїну на показники ВРС з метою аналізу адекватності знеболювання. Мета роботи - вивчити особливості ВРС у вузький період - під час оперативного втручання. У дослідження включено 26 чоловіків віком від 40 до 69 років, які оперувались з приводу пахових гриж під епідуральною анестезією. Виявлено, що в усіх обстежених осіб, незалежно від використаного місцевого анестетика, в інтраопераційний період відбулось посилення парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Така особливість більш виражена в пацієнтів віком 60 - 79 років. В осіб молодшого віку зберігалась тенденція до симпатектомії внаслідок впливу місцевого анестетика. В осіб старше від 60 років виявлена активація як симпатичного, так і парасимпатичного тонусу, проте перевага останнього призвела до статистично вірогідного зниження симпатовагального індексу. Висновки: оперативне втручання із застосуванням епідуральної анестезії характеризувалося гармонійними змінами симпатовагального тонусу з незначною перевагою парасимпатикотонії в осіб понад 60 років, що є ознакою безпечності епідуральної анестезії та адекватності знеболювання. Аналіз ВРС потребує ширшого застосування у клініці. | |||
| 12. | 
Світлик Г. В. Безбольова ішемія міокарда у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента st: взаємозв’язок з гіпертрофією лівого шлуночка і розвитком шлуночкових аритмій [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, Ю. Г. Кияк, М. О. Гарбар, А. Я. Базилевич, Л. В. Полторак, Ю. В. Турко, В. М. Бєлюсова // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2012. - Т. 12, Вип. 3. - С. 87-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2012_12_3_26 | |||
| 13. | 
Світлик Г. В. Ремоделювання лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: участь техногенних ксенобіотиків [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, Ю. Г. Кияк, М. О. Гарбар, М. П. Галькевич, О. Ю. Барнетт, Г. Ю. Кияк, Ю. О. Світлик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_1_22 | |||
| 14. |
Гарбар М. О. Гостра серцева недостатність і кардіогенний шок: сучасні принципи діагностики та лікування [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Г. В. Світлик, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 3. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_3_11 Висвітлено сучасні погляди на гостру серцеву недостатність і кардіогенний шок згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів щодо діагностики й лікування хронічної та гострої серцевої недостатності (2016), гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (2017) та без елевації сегмента ST (2015). Описано фактори, що сприяють розвитку патології, та причини виникнення (як зі сторони серцево-судинної системи, так і несерцеві). Висвітлено різноманітні спроби класифікації, зокрема, детально описано клінічну класифікацію, яка базується на фізикальному приліжковому огляді та розподілі пацієнтів на 4 категорії залежно від наявності ознак застою та гіпоперфузії: "теплий" і "мокрий" (добра перфузія, застій), "холодний" і "мокрий" (гіпоперфузія та застій), "холодний" і "сухий" (гіпоперфузія без застою), "теплий" і "сухий" (компенсований пацієнт з доброю перфузією та без застою). Наведена методика надає змогу обрати коректну лікувальну стратегію вже на початкових етапах лікування. Увагу приділено класифікації згідно з T. Killip та J. Kimball осіб із гострою серцевою недостатністю, яка виникла на грунті гострого коронарного синдрому, що надає змогу оцінити ризик пацієнта та передбачити прогноз захворювання. Наведено перелік додаткових інструментальних і лабораторних методів обстеження: проведення рутинної елекрокардіографії, ультразвукового обстеження серця, рентгенографії органів грудної клітки; визначення натрійуретичного пептиду, тропонінів, газометрії крові, загальноклінічних показників. Описано їх діагностичну роль, доцільність і терміни проведення. Наведено критерії госпіталізації пацієнта у відділення інтенсивної терапії, показання до інтубації трахеї. Подано вказівки щодо клінічного ведення особи з гострою серцевою недостатністю починаючи з догоспітального етапу, включаючи використання неінвазивної вентиляції легень з позитивним тиском, медикаментозну стратегію з рекомендаціями щодо особливостей застосування інотропів, вазопресорів і вазодилататорів, а також використання сучасних методик - ранньої реваскуляризації коронарних судин, ультрафільтрації плазми, інтрааортальної балонної контрпульсації та засобів механічної підтримки кровообігу. | |||
| 15. |
Світлик Ю. О. Вплив часу прийому їжі в передопераційний період на показники кислотно-основного стану та концентрацію глюкози в крові у дорослих осіб [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, М. О. Гарбар, Г. В. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 3. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_3_12 Тривалість обмеження передопераційного споживання їжі та пиття прозорих рідин часто є довшою за рекомендовану, що може впливати на газовий склад крові та рівень глікемії ще до операційного втручання. Мета дослідження - проаналізувати кислотно-основний стан та рівень глікемії у дорослих осіб перед індукцією в анестезію з урахуванням часу передопераційного обмеження споживання їжі та пиття рідин; розкрити ключові моменти рекомендацій Європейського товариства анестезії та Американського товариства анестезіологів щодо безпечного часу передопераційного голодування дорослих і дітей. В дослідження було включено 12 пацієнтів, середній вік - 44,33 +- 18,14 року, які підлягали плановим некардіальним операційним втручанням. Перед індукцією в анестезію здійснювався забір крові для визначення вмісту глюкози, pH, бікарбонату HCO<^>3- | |||
| 16. |
Світлик Ю. О. Альтерація фосфору при кардіогенному шоку, зумовленому STEMI [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, Я. М. Підгірний, М. О. Гарбар, Г. В. Світлик, В. М. Сало // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 2. - С. 238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_2_163 | |||
| 17. |
Гарбар М. О. Оцінка й мінімізація періоперативного ризику кардіологічного пацієнта в несерцевій хірургії [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 4. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_4_4 | |||
| 18. |
Гарбар М. О. Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, У. А. Фесенко, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2020_16_6_14 | |||
| 19. |
Туркевич О. М. Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії [Електронний ресурс] / О. М. Туркевич, О. П. Закотянський, М. О. Гарбар // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 121-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2020_16_6_22 | |||
| 20. | 
Світлик Г. В. Статини і міокардіальна функція при гострому інфаркті міокарда: аторвастатин чи симвастатин? [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, М. О. Гарбар, А. Я. Базилевич // Ліки України плюс. - 2011. - № 1. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/liku_2011_1_10 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |