Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гедзик С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Шевчук І. М. Ендоскопічні транспапілярні втручання при хронічному панкреатиті [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, В. І. Пилипчук, С. М. Гедзик // Клінічна хірургія. - 2014. - № 3. - С. 19–22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_3_7 Проаналізовано результати лікування 12 хворих з приводу ускладнених форм хронічного панкреатиту (ХП) у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні у 2011 - 2013 рр. Чоловіків - 10 (83,3 %), жінок - 2 (16,7 %), вік хворих від 22 до 57 років. З приводу гострого некротичного панкреатиту раніше лікували 6 (50 %) хворих. Зміни протоки підшлункової залози (ППЗ) IV типу (за Кембриджською класифікацією) встановлено у 7 хворих, III типу - у 3, IIa типу - у 2, IIв типу - в 1. Вірсунголітоекстракцію з попередньою пневмодилатацією без стентування ППЗ здійснено у 4 хворих, стентування з пневмодилатацією з приводу стриктури ППЗ - у 6, стентування у разі дефекту ППЗ - у 2. Хороші й задовільні результати досягнуті в усіх хворих. Больовий синдром не спостережено у 10 (83,3 %) хворих, 2 (16,7 %) - скаржилися на періодичний помірний біль у надчеревній ділянці. Ендоскопічні втручання на ППЗ слід вважати першим етапом хірургічного лікування хворих з приводу ХП. Їм слід віддавати перевагу у порівнянні з відкритими оперативними втручаннями через меншу інвазивність. Відкрите оперативне втручання слід розглядати як другий етап хірургічного лікування хворих, у яких ендоскопічне лікування проведено невдало або виявилося неефективним. | ||
| 2. | 
Шевчук І. М. Безпосередні та перші віддалені результати хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту з протоковою гіпертензією [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, В. І. Пилипчук, С. М. Гедзик // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 2. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2014_2_4 Зазначено, що впродовж 2009 - 2014 рр. прооперовано 57 хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту з протоковою гіпертензією. Після застосування відкритих методів хірургічного лікування добрі та задовільні результати відзначили у 66,6 - 94,3 % пацієнтів. Після ендоскопічних транспапілярних втручань добрі та задовільні результати відзначили у 100 % хворих.Отмечено, что на протяжении 2009 - 2014 гг. прооперировано 57 больных усложненными формами хронического панкреатита с протоковой гипертензией. После применения открытых методов хирургического лечения хорошие и удовлетворительные результаты получены у 66,6 - 94,3 % пациентов. После эндоскопических транспапилярных вмешательств хорошие и удовлетворительные результаты отмечены у 100 % больных. | ||
| 3. | 
Шевчук І. М. Ендоскопічні транспапілярні втручання на головній панкреатичній протоці при гострому біліарному панкреатиті [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, С. М. Гедзик // Український журнал хірургії. - 2014. - № 2. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkh_2014_2_8 | ||
| 4. | 
Шевчук І. М. Мініінвазивні хірургічні технології в лікуванні хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, Т. М. Дзвонковський, С. М. Гедзик // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2012. - Vol. 16, № 3. - С. 41-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2012_16_3_21 | ||
| 5. |
Шевчук І. М. Міні-інвазивне лікування постнекротичних псевдокіст підшлункової залози [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, Н. В. Омельчук, С. М. Гедзик // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2016. - № 2. - С. 63-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2016_2_15 | ||
| 6. |
Шевчук І. М. Мініінвазивні та ендоскопічні методи лікування постнекротичних псевдокіст підшлункової залози [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, С. М. Гедзик, Т. М. Дзвонковський, Н. В. Омельчук, Р. Т. Кузенко // Клінічна хірургія. - 2015. - № 12. - С. 22–25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_12_8 Проаналізовано результати лікування 89 хворих з приводу гострих скупчень рідини (ГСР) і постнекротичних псевдокіст (ПП) підшлункової залози (ПЗ) на тлі гострого некротичного панкреатиту (ГНП). Об'єм ГСР і ПП ПЗ від 65 до 2750 см<^>3 | ||
| 7. | 
Пилипчук В. І. Комплексна діагностика біліарної гіпертензії у хворих на хронічний панкреатит [Електронний ресурс] / В. І. Пилипчук, С. М. Гедзик, О. Л. Дирів // Вестник Клуба панкреотологов. - 2016. - № 1. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2016_1_9 | ||
| 8. |
Шевчук І. М. Хірургічне лікування хворих з приводу хронічного панкреатиту з біліарною гіпертензією [Електронний ресурс] / І. М. Шевчук, В. І. Пилипчук, А. Д. Хруник, С. М. Гедзик // Клінічна хірургія. - 2017. - № 8. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_8_9 Проаналізовано результати лікування 25 хворих з приводу фіброзно-дегенеративного хронічного панкреатиту (ХП) з біліарною гіпертензією (БГ), у яких виконана операція Фрея. У 13 (52 %) хворих (група порівняння) здійснена класична операція Фрея з формуванням панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) на петлі тонкої кишки, виключеній за Ру, у 4 (16 %) - операція Фрея з накладанням гепатикоєюноанастомозу (ГЄА). У 8 (32 %) хворих застосовано модифікацію операції Фрея, що передбачала формування ПЄА на ізольованому сегменті тонкої кишки, додаткового дуоденоєюноанастомозу з дистальним кінцем сегмента тонкої кишки, холецистектомію, фомування ГЄА бік у бік та міжкишкового анастомозу за Ру (основна група). Для інтраопераційного визначення тиску у позапечінкових жовчних протоках використовували оригінальну методику. Віддалені результати проаналізовані у 13 пацієнтів. В групі порівняння показник фізичного здоров'я (PHs) становив у середньому (42,9 +- 0,9) ум. од., психологічного здоров'я (MHs) - (57,6 +- 1,9) ум. од., вираженість больового синдрому (BP) - (60,3 +- 5,2) ум. од.; в основній групі PHs становив (47,1 +- 1,1) ум. од., MHs - (61,5 +- 1,5) ум. од., BP - (68,4 +- 4,2) ум. од. Запропоновано модифікацію хірургічного лікування фіброзно-дегенеративного ХП з БГ має переваги, обнадійливі віддалені результати і може бути застосована у лікуванні таких хворих.Мета дослідження - покращити результати лікування хворих з перфорацією стравоходу (ПС), ускладненою гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Упродовж 2004 - 2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні було прооперовано 30 хворих з ПС, ускладненою ГГМ. Вік хворих коливався від 21 до 76 років, у середньому становив (36,3 +- 3,9) року. Чоловіків було 21 (70 %), жінок - 9 (30 %). Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу сприяли швидкій ліквідації гнійноізапального процесу в середостінні. Повністю герметичні шви перфорованої ділянки стравоходу констатували у 6 (37,5 %), зменшення розмірів дефекту стінки стравоходу - у 9 (56,2 %) із 16 хворих. Висновки: ПС слід зашивати для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу у середостінні і стабілізації загального стану хворого. Мініінвазивні оперативні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих з ПС та поширеним ГГМ для санації і дренування гнійно-запальних вогнищ у середостінні, стабілізації стану хворих та запобігання розвитку септичних ускладнень. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів і зрошення швів стравоходу надають змогу покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію (ЕІ), прискорити загоєння ПС та ліквідувати гнійний процес у середостінні. | ||
| 9. | 
Пилипчук В. І. Вивчення етіологічних факторів хронічного панкреатиту, ускладненого біліарною гіпертензією [Електронний ресурс] / В. І. Пилипчук, О. Л. Дирів, С. М. Гедзик // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(1). - С. 72-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(1)__23 Упродовж 2009 - 2015 рр. у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні прооперовано 127 хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту (ХП). У 39 (30,7 %) хворих ХП супроводжувався біліарною гіпертензією (БГ). При цьому, у 14( 11,1 %) хворих БГ поєднувалась з хронічною дуоденальною непрохідністю (ХДН), а у 4 (3,1 %) хворих виявлено поєднання БГ+ХДН та локальної венозної гіпертензії (ВГ) судин панкреатобіліарної зони. Чоловіків було 36 (92,3 %), жінок - З (7,7 %), віком від 21 до 60 років. Морфологічним субстратом БГ у всіх 39 хворих був тубулярний стеноз інтрапанкреатичної частини холедоха за рахунок фіброзно-дегенеративних зміни в головці підшлункової залози (ПЗ), у 9 (23,1 %) хворих - в поєднанні з кістами головки ПЗ. У 28 (71,7 %) хворих БГ мала клінічні прояви (іктеричність шкіри та слизових оболонок, гіпербілірубінемія), у 11 (28,9 %) пацієнтів БГ протікала субклінічно та була діагностована тільки за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) та комп'ютерної томографії (КТ) (тубулярний стеноз та поширення супрапанкрсатичного відділу холедоха від 0,7 см до 1,3 - 1,5 см). У 3 (7,6 %) хворих БГ супроводжувалась проявами холангіту Всі хворі на ХП з БГ були прооперовані. У них виконували дренуючі, резекційні і комбіновані оперативні втручання. У 17 (43,5 %) хворих ХП з БГ став наслідком перенесеного (терміном від 1 до 10 років) гострого панкреатиту, 14 з них були прооперовані: 2 хворих - лапароскопічне дренування ферментативного перитоніту, 5 хворих - лапаротомія, дренування сальникової сумки, черевної порожнини та заочеренинного простору, 5 хворих - ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія (ЕРПХГ) з дренуванням біліарних протоків, 2 хворих - ендоскопічне стентування протоки ПЗ. У 4 (10,2 %) хворих виникнення ХП пов'язане з перенесеними раніше операціями на органах панкреатобіліарної зони: 2 хворим було проведено холецистектомію з приводу жовчнокам'яної хвороби, 2 хворим - резекцію шлунка за Більрот-II з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Тютюнопаління як можлива причина захворювання спостерігалось у 14 (35,9 %) хворих. У 8 (20,5 %) хворих встановлено безпосередній зв'язок ХП з регулярним вживанням алкоголю. У 7 хворих причини ХП з БГ чітко встановити не вдалось, ХП у них кваліфікували як ідіопатичний. Перенесений гострий деструктивний панкреатит є найчастішим етіологічним чинником виникнення та розвитку ХП з БГ. Наявність БГ при ХП є одним з абсолютних показів до хірургічного лікування недуги, а метод корекції БГ необхідно визначати індивідувально. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |