 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Калічевська М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
| 1. |
Больбот Ю. К. Фактори ризику розвитку патології верхнього відділу травного тракту у дітей із бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_3_10 Обстежено 120 дітей із бронхіальною астмою, з них у 78 виявлено супутню патологію верхніх відділів травного тракту (ВВТТ). Всім дітям проведено загальноклінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. На підставі аналізу первинної медичної документації (медичних карт стаціонарного хворого (ф-003/о) та історій розвитку дитини (ф-112)) ретроспективно виставлено оцінку даних анте-, пери- та постнатального періоду, даних клінічних проявів атопії та супутньої соматичної патології. На підставі проведеного регресійного аналізу виділено фактори ризику розвитку хронічної гастродуоденальної патології у дітей із бронхіальною астмою: стать дитини, тривалість захворювання, тяжкість перебігу та рівень контролю симптомів астми, а також тривалість грудного вигодовування, харчова сенсибілізація, інфекція H. pylori, наявність патології травної системи в батьків дитини. Розроблено кілька моделей прогнозування ризику розвитку хронічних захворювань ВВТТ (у тому числі й деструктивних) у даного контингенту хворих, заснованих на клініко-лабораторних показниках. Наведені прогностичні моделі мають достатній рівень чутливості, є простими у використанні і можуть бути рекомендовані для роботи лікарям первинної ланки.
| | 2. |
Больбот Ю. К. Цитопротекторна терапія при патології верхнього відділу травного тракту в дітей із бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська, Т. А. Бордій // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 2. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_2_3
| | 3. |
Больбот Ю. К. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей із поверхневими та деструктивними ураженнями слизової оболонки травного тракту [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська // Проблеми клінічної педіатрії. - 2014. - № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2014_2_6
| | 4. |
Больбот Ю. К. Фактори ризику розвитку патології верхнього відділу травного тракту у дітей із бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / Ю. К. Больбот, М. В. Калічевська // Здоровье ребенка. - 2015. - № 62(тем. вип.). - С. 62-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_62(tem Обстежено 120 дітей із бронхіальною астмою, з них у 78 виявлено супутню патологію верхніх відділів травного тракту (ВВТТ). Всім дітям проведено загальноклінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. На підставі аналізу первинної медичної документації (медичних карт стаціонарного хворого (ф-003/о) та історій розвитку дитини (ф-112)) ретроспективно виставлено оцінку даних анте-, пери- та постнатального періоду, даних клінічних проявів атопії та супутньої соматичної патології. На підставі проведеного регресійного аналізу виділено фактори ризику розвитку хронічної гастродуоденальної патології у дітей із бронхіальною астмою: стать дитини, тривалість захворювання, тяжкість перебігу та рівень контролю симптомів астми, а також тривалість грудного вигодовування, харчова сенсибілізація, інфекція H. pylori, наявність патології травної системи в батьків дитини. Розроблено кілька моделей прогнозування ризику розвитку хронічних захворювань ВВТТ (у тому числі й деструктивних) у даного контингенту хворих, заснованих на клініко-лабораторних показниках. Наведені прогностичні моделі мають достатній рівень чутливості, є простими у використанні і можуть бути рекомендовані для роботи лікарям первинної ланки.
|
|
|