Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Криніна О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Короткевич Н. В. Клітинна модель для дослідження рецепторної та регуляторної функцій proHB-EGF людини [Електронний ресурс] / Н. В. Короткевич, А. Ю. Лабинцев, К. Ю. Манойлов, О. І. Криніна, Л. В. Дяченко, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol. 86, № 4. - С. 69-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_4_8 Дослідження внутрішньоклітинних шляхів транспортування proHB-EGF, а також його ліганд-рецепторних комплексів, вимагає створення новітніх підходів і моделей, зокрема, з застосуванням флуоресцентних технік. З метою створення моделі для вивчення функцій proHB-EGF одержано генетичну конструкцію pEGFP-N1-proHB-EGF, що кодує протеїн proHB-EGF-EGFPіproHB-EGF, злитий з посиленим зеленим флуоресцентним протеїном EGFP на цитоплазматичному кінці молекули. Шляхом трансфекції pEGFP-N1-proHB-EGF одержано евкаріотичні клітини ліній Vero, які експресували на поверхні злитий протеїн proHB-EGF-EGFP. Експресований у клітинах Vero proHB-EGF-EGFP зв'язував нетоксичне флуоресцентне похідне рецепторної субодиниці B дифтерійного токсину mCherry-SubB. Після стимуляції трансфекованих клітин ТРА (12-0-тетра-деканоїлфорбол-13-ацетат), proHB-EGF-EGFP утворював флуоресцентно-мічений C-термінальний фрагмент молекули - CTF-EGFP. Отже, одержана генетична конструкція pEGFP-N1-proHB-EGF надає змогу візуалізувати молекули proHB-EGF та CTF у клітинах. Це відкриває нові можливості для дослідження їх функцій, зокрема, рецепторної функції proHB-EGF у разі звіязування з молекулою дифтерійного токсину, досліджень внутрішньоклітинних шляхів транспортування CTF та пошуку природних лігандів для proHB-EGF. | ||
| 2. | 
Криніна О. І. Визначення in silico Т-епітопів протеїнів Mycobacterium tuberculosis [Електронний ресурс] / О. І. Криніна, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко // Biotechnologia Acta. - 2014. - Vol. 7, № 6. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2014_7_6_3 Мета роботи - провести порівняльний аналіз in silico 8-ми відомих антигенів Mycobacterium tuberculosis (MPT83, MPT63, ESAT-6, CFP10, SodA, leuD, panD та HBHA) на предмет наявності T-епітопів, що здатні зв'язуватись із декількома молекулами МНС II класу, кодованими найпоширенішими у східноєвропейській популяції алелями гена HLA-DRB1. Одержані результати свідчать, що найбільш імуногенними є протеїни SodA, MPT83, leuD та MPT63, для яких знайдено найбільшу кількість T-епітопів серед досліджуваних алелів. Відповідно ці антигени або їх комбінації є перспективними для створення новітніх вакцин та діагностикумів з метою формування протитуберкульозного імунітету серед широкого кола мешканців східноєвропейського регіону та визначення стану захищеності популяції. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |