Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (16) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ночвіна О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Жук С. І. Рівень стресового навантаження у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / С. І. Жук, О. А. Ночвіна // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 154-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_44 | |||
| 2. | 
Ночвіна О. А. Клінічна характеристика жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 118-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2015_19_1_31 | |||
| 3. | 
Жук С. І. Альтернативні методи переривання завмерлої вагітності [Електронний ресурс] / С. І. Жук, О. А. Ночвіна // Здоровье женщины. - 2014. - № 9. - С. 79-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_9_15 Наведено дані про ефективність та безпеку неінвазивної методики переривання завмерлої вагітності шляхом застосування синтетичного стероїдного антипрогестагенного засобу міфепристону (Миропристон STADA) та аналога простагландину E | |||
| 4. |
Жук С. І. Синдром хронічного тазового болю в генезі стрес-індукованого безпліддя у жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / С. І. Жук, О. А. Ночвіна, А. В. Камінський // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 181-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_10_47 Зазначено, що хронічний біль - одна з найбільш значущих медико-соціальних проблем. Він погано піддається лікуванню та економічно обходиться як пацієнту, так і суспільству в цілому. Хронічні больові синдроми спостерігаються у різному віці, у різних етнічних групах і виникають як у чоловіків, так і у жінок. Однак епідеміологічні, клінічні та експериментальні дослідження впевнено свідчать, що біль суттєво частіше вражає жінок. За локалізацією болю біль у нижніх відділах живота має максимальні тендерні відмінності, що надає можливість розглядати тазовий біль як виключно жіночу проблему. Мета дослідження - вивчення ефективності впливу препарату циклодинон на психоемоційний статус, рівень інтенсивності болю та стан гормонального статусу у жінок з синдромом хронічного тазового болю та безпліддям.Дисоціація між суб'єктивною важкістю болю та відсутністю доказів наявності його органічної причини є потужним стресором для жінок із синдромом хронічного тазового болю. В більшості випадків для стресу будь-якого генезу характерна функціональна гіперпролактинемія. Стрес-індукована гіперпролактинемія є одним із компонентів пригнічення репродуктивної функції. За даними сучасної літератури, при помірній гіперпролактинемії ефективним є застосування фітопрепаратів із м'якою дофамінергічною дією на основі Vitex agnus castus (препарат циклодинон). Дослідження продемонстрували ефективність циклодинону в лікуванні дисгормональних розладів на фоні латентної гіперпролактинемії. Мета роботи - вивчення ефективності впливу препарату циклодинон на психоемоційний статус, рівень інтенсивності болю та стан гормонального статусу в жінок із синдромом хронічного тазового болю та неплідністю. Проведено обстеження та лікування 74 жінок із синдромом хронічного тазового болю та неплідністю, які склали основну групу і були рандомізовані на 2 підгрупи: I підгрупа - 36 жінок, які отримували антистресову, гормональну, антигіпоксичну терапію, та II підгрупа - 38 жінок, які поряд із даним лікуванням отримували циклодинон за стандартною схемою впродовж 3 місяців. Контрольну групу склали 32 здорові жінки репродуктивного віку. Ефективність призначеного лікування досліджували за рівнем нервово-психічного напруження, вираженості больових відчуттів та динаміки показників гормонального профілю. Через 3 місяці терапії виявлено понад 50 % зниження інтенсивності болю в підгрупі жінок, які отримували циклодинон. За 3 місяці лікування рівень лютеїнізуючого гормону, естрадіолу та прогестерону в обох підгрупах основної групи статистично вірогідно збільшився, водночас концентрація пролактину та кортизолу в плазмі крові достовірно зменшилися лише у іі підгрупі основної групи. Дослідження підтвердило клінічну ефективність та доцільність використання препарату циклодинон у схемі лікування жінок із синдромом хронічного тазового болю та стрес-індукованою неплідністю. | |||
| 5. |
Ночвіна О. А. Кореляційні взаємовідносини психологічного та гормонального стану у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Здоровье женщины. - 2016. - № 2. - С. 127-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_2_27 Мета дослідження - вивчення кореляційних зв'язків між рівнем основних гонадотропних і стероїдних гормонів у фолікулінову фазу менструального циклу та концентрацією серотоніну у жінок з синдромом хронічного тазового болю (ХТБ). Проведено дослідження основних маркерів хронічного стресу та гормонального статусу за допомогою методу імуноферментного аналізу у жінок з ХТБ основної групи та здорових жінок групи контролю з подальшим вивченням кореляційних зв'язків між отриманими показниками. Доведено, що у пацієнток з ХТБ спостерігається статистично вірогідне збільшення серотоніну, адреналіну та норадреналіну, що свідчить про постійну активацію системи стрес-реакції та відображує наявність дезінтеграції адаптаційних процесів. Гормональний профіль жінок з ХТБ характеризується порушенням функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, а саме: дисбалансом секреції основних тропних гормонів гіпофізу (фолікулостимулювального, лютеїнізувального) в різні фази менструального циклу, зменшенням концентрації естрадіолу та прогестерону та помірним збільшенням вмісту пролактину і кортизолу. Доведено вплив нейромедіаторів на рівень основних стероїдних і статевих гормонів, що встановлено у процесі вивчення кореляційних зв'язків. У межах дослідження патогенетичних ланок формування синдромому ХТБ необхідно вивчення кореляційних взаємозв'язків між рівнем серотоніну, основних стероїдних і статевих гормонів у жінок з даним патологічним станом для встановлення взаємовідносин психологічного та гормонального стану. | |||
| 6. |
Ночвіна О. А. Стан мозкового кровообігу у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 1(1). - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_1(1)__23 | |||
| 7. | 
Ночвіна О. А. Анатомо-функціональний стан органів малого таза у жінок із синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 167 - 171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2015_21_1_44 | |||
| 8. |
Ночвіна О. А. Стан системи гемостазу як характеристика функції ендотелію у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Здоровье женщины. - 2016. - № 3. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_3_25 Мета дослідження - визначення функціональної активності ендотелію шляхом вивчення показників системи гемостазу у жінок з синдромом хронічного тазового болю (ХТБ). Проведено дослідження судинно-тромбоцитарної, плазмово-коагуляційної та фібринолітичної ланок системи гемостазу у жінок з ХТБ основної групи та здорових жінок групи контролю. Доведено, що у пацієнток з синдромом ХТБ має місце ендотеліальна дисфункція у вигляді переваги тромбогенних властивостей судинної стінки над тромборезистентністю, про що свідчать встановлені у жінок основної групи функціональна та морфологічна активність тромбоцитів, підвищення показників фосфоліпідзалежних тестів коагуляції, рівня фібриногену та збільшення концентрації продукту розпаду фібріну - D-димеру як одного з основних маркерів функціональної активності ендотелію. Наведені дані про стан системи гемостазу у жінок з синдромом ХТБ відображують функціональну активність ендотелію за даного патологічного стану. | |||
| 9. |
Ночвіна О. А. Допплерометричні характеристики мозкового кровообігу у жінок із синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Вісник морфології. - 2016. - Т. 22, № 1. - С. 134-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2016_22_1_34 | |||
| 10. | 
Ночвіна О. А. Характеристика структурних змін внутрішніх статевих органів у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 26. - С. 132-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_26_37 | |||
| 11. |
Ночвіна О. А. Функціональний стан ендотелію у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 150-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_1_32 Мета дослідження - оцінювання стану ендотелію судин у жінок з синдромом хронічного тазового болю (ХТБ). Проведено порівняльне дослідження рівня концентрації основних маркерів ендотеліальної дисфункції за допомогою методу імуноферментного аналізу у жінок з ХТБ основної групи та у здорових жінок групи контролю. Доведено, що у пацієнток з ХТБ має місце підвищена продукція простаноїдів - простагландинів F2<$E alpha> та ендотеліну-1, зниження синтезу простацикліну, що свідчить про порушення функції ендотелію. Крім цього, мають місце підвищені концентрації основних прозапальних цитокінів IL1<$E beta> і IL6, які зумовлюють дистрофічні зміни в рецепторному апараті жіночої статевої сфери з формуванням периферійних генераторів патологічного посиленого збудження з виникненням хронічної больової імпульсації. У межах вивчення проблеми ХТБ у контексті патогенетичних механізмів його розвитку необхідне дослідження стану ендотелію судин, який є основним компонентом судинної стінки, відіграє важливу роль у підтримці їх тонусу та структури, локального гомеостазу, забезпечує низку біологічно активних процесів в організмі, динамічну рівновагу між вазодилатувальними та вазоконстрикторними чинниками, впливає на проникність судин і характеризує мікроциркуляцію тканин. | |||
| 12. |
Ночвіна О. А. Стан тазової гемодинаміки у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Здоровье женщины. - 2016. - № 4. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_4_20 Мета дослідження - оцінювання стану тазової гемодинаміки шляхом проведення ультразвукового обстеження з високочастотним доплерівським картуванням у жінок з синдромом хронічного тазового болю (ХТБ). Вивчено основні доплерометричні показники, а саме - середню систолічну швидкість кровообігу та судинних індексів опору у маткових та яєчникових артеріях і венах у жінок з ХТБ основної групи та здорових жінок групи контролю. Встановлено, що у пацієнток з ХТБ спостерігається підвищення індексів судинного опору та зменшення середньої швидкості кровотоку, що опосередковано свідчить про порушення кровозабезпечення та ішемію внутрішніх статевих органів, пов'язаних з наявністю ендотеліальної дисфункції. Дані про стан кровозабезпечення органів малого таза у жінок з синдромом ЗТБ, визначені шляхом ультразвукового дослідження з високочастотним доплерівським картуванням, надають можливість виключити наявність органічних пошкоджень венозної системи малого таза та довести значення порушень стану гемодинаміки у визначенні патогенетичних аспектів формування больових відчуттів у нижніх відділах живота. | |||
| 13. | 
Ночвіна О. А. Корекція психоневрологічних станів у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 3. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2016_6_3_13 | |||
| 14. |
Жук С. І. Нові підходи у лікуванні первинної дисменореї в аспекті психосоматичного розладу [Електронний ресурс] / С. І. Жук, О. А. Ночвіна // Здоровье женщины. - 2014. - № 7. - С. 118-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_7_25 Надано результати дослідження ефективності препарату циклодинон ("Біонорика СЕ", Німеччина) у лікуванні первинної дисменореї як психосоматичного розладу з дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової ланки, функціональною гіперпролактинемією та розбалансуванням синтезу простагландинів за умов хронічної активації системи стрес-реакції. | |||
| 15. |
Ночвіна О. А. Характеристика больового синдрому у жінок репродуктивного віку з хронічним тазовим болем [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Biomedical and biosocial anthropology. - 2015. - № 24. - С. 139-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2015_24_37 | |||
| 16. |
Ночвіна О. А. Функціональний стан головного мозку у жінок з синдромом хронічного тазового болю [Електронний ресурс] / О. А. Ночвіна // Biomedical and biosocial anthropology. - 2015. - № 25. - С. 172-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2015_25_44 | |||
| 17. | 
Стрелко Г. В. Медико-соціальні характеристики жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмі екстракорпорального запліднення [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, О. А. Ночвіна // Сімейна медицина. - 2019. - № 5-6. - С. 157-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_5-6_35 Мета дослідження - визначення медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено дослідження медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію шляхом визначення сімейного статусу, освіти, рівня доходів, життєвих пріоритетів, що надало змогу сформувати уявлення про соціальний статус, мотиви звернення пацієнток з приводу лікування безплідності. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці екстракорпорального запліднення переважали пацієнтки пізнього репродуктивного віку, а саме: середній вік пацієнток в основній групі становив <$E38,6~symbol С~3,9> року, а в групі контролю - <$E29,2~symbol С~2,8> року. Це зумовлює їх відношення до більш соціально стійкої та соціально-активної категорії населення, які перебували в офіційному шлюбі, переважно у повторному, що стало основною мотивацією звернення пацієнток до клініки ДРТ з приводу безплідності. Реалізація кар'єрного росту, досягнення професійного рівня власної кваліфікації стало причиною відкладання народження дітей та мотивацією звернення за лікуванням стосовно безплідності. Так, в основній групі міські жительки становили 78,4 %, вищу освіту мали 79,4 %. У переважній більшості жінки-"погані відповідачі" були незадоволені поганим прогнозом лікування безплідності, позаяк мали недостатнє уявлення про фізіологію та згасання репродуктивної функції. Проте у 42,4 % випадків вони були згодні на проведення ДРТ із застосуванням донорських гамет, тоді як у контрольній групі таких виявилось тільки 25,8 %. Заключення: відсутність бажаних дітей створює для більшості жінок-"поганих відповідачів" психологічний та соціальний дискомфорт, а реабілітація їх репродуктивної функції є медико-соціальним завданням, яке сприяє зміні якості життя даної групи пацієнток.Мета дослідження - визначення медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено дослідження медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію шляхом визначення сімейного статусу, освіти, рівня доходів, життєвих пріоритетів, що надало змогу сформувати уявлення про соціальний статус, мотиви звернення пацієнток з приводу лікування безплідності. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці екстракорпорального запліднення переважали пацієнтки пізнього репродуктивного віку, а саме: середній вік пацієнток в основній групі становив <$E38,6~symbol С~3,9> року, а в групі контролю - <$E29,2~symbol С~2,8> року. Це зумовлює їх відношення до більш соціально стійкої та соціально-активної категорії населення, які перебували в офіційному шлюбі, переважно у повторному, що стало основною мотивацією звернення пацієнток до клініки ДРТ з приводу безплідності. Реалізація кар'єрного росту, досягнення професійного рівня власної кваліфікації стало причиною відкладання народження дітей та мотивацією звернення за лікуванням стосовно безплідності. Так, в основній групі міські жительки становили 78,4 %, вищу освіту мали 79,4 %. У переважній більшості жінки-"погані відповідачі" були незадоволені поганим прогнозом лікування безплідності, позаяк мали недостатнє уявлення про фізіологію та згасання репродуктивної функції. Проте у 42,4 % випадків вони були згодні на проведення ДРТ із застосуванням донорських гамет, тоді як у контрольній групі таких виявилось тільки 25,8 %. Заключення: відсутність бажаних дітей створює для більшості жінок-"поганих відповідачів" психологічний та соціальний дискомфорт, а реабілітація їх репродуктивної функції є медико-соціальним завданням, яке сприяє зміні якості життя даної групи пацієнток. | |||
| 18. | 
Стрелко Г. В. Ретроспективний аналіз ефективності програм допоміжних репродуктивних технологій у жінок із різними формами безпліддя [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, О. А. Ночвіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 2. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2019_2_15 | |||
| 19. | 
Жук С. І. Синдром хронічного тазового болю у генезі стрес-індукованої неплідності в жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / С. І. Жук, О. А. Ночвіна, А. В. Камінський // Репродуктивна ендокринологія. - 2015. - № 6. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2015_6_3 Зазначено, що хронічний біль - одна з найбільш значущих медико-соціальних проблем. Він погано піддається лікуванню та економічно обходиться як пацієнту, так і суспільству в цілому. Хронічні больові синдроми спостерігаються у різному віці, у різних етнічних групах і виникають як у чоловіків, так і у жінок. Однак епідеміологічні, клінічні та експериментальні дослідження впевнено свідчать, що біль суттєво частіше вражає жінок. За локалізацією болю біль у нижніх відділах живота має максимальні тендерні відмінності, що надає можливість розглядати тазовий біль як виключно жіночу проблему. Мета дослідження - вивчення ефективності впливу препарату циклодинон на психоемоційний статус, рівень інтенсивності болю та стан гормонального статусу у жінок з синдромом хронічного тазового болю та безпліддям.Дисоціація між суб'єктивною важкістю болю та відсутністю доказів наявності його органічної причини є потужним стресором для жінок із синдромом хронічного тазового болю. В більшості випадків для стресу будь-якого генезу характерна функціональна гіперпролактинемія. Стрес-індукована гіперпролактинемія є одним із компонентів пригнічення репродуктивної функції. За даними сучасної літератури, при помірній гіперпролактинемії ефективним є застосування фітопрепаратів із м'якою дофамінергічною дією на основі Vitex agnus castus (препарат циклодинон). Дослідження продемонстрували ефективність циклодинону в лікуванні дисгормональних розладів на фоні латентної гіперпролактинемії. Мета роботи - вивчення ефективності впливу препарату циклодинон на психоемоційний статус, рівень інтенсивності болю та стан гормонального статусу в жінок із синдромом хронічного тазового болю та неплідністю. Проведено обстеження та лікування 74 жінок із синдромом хронічного тазового болю та неплідністю, які склали основну групу і були рандомізовані на 2 підгрупи: I підгрупа - 36 жінок, які отримували антистресову, гормональну, антигіпоксичну терапію, та II підгрупа - 38 жінок, які поряд із даним лікуванням отримували циклодинон за стандартною схемою впродовж 3 місяців. Контрольну групу склали 32 здорові жінки репродуктивного віку. Ефективність призначеного лікування досліджували за рівнем нервово-психічного напруження, вираженості больових відчуттів та динаміки показників гормонального профілю. Через 3 місяці терапії виявлено понад 50 % зниження інтенсивності болю в підгрупі жінок, які отримували циклодинон. За 3 місяці лікування рівень лютеїнізуючого гормону, естрадіолу та прогестерону в обох підгрупах основної групи статистично вірогідно збільшився, водночас концентрація пролактину та кортизолу в плазмі крові достовірно зменшилися лише у іі підгрупі основної групи. Дослідження підтвердило клінічну ефективність та доцільність використання препарату циклодинон у схемі лікування жінок із синдромом хронічного тазового болю та стрес-індукованою неплідністю. | |||
| 20. |
Жук С. І. Мікронізований прогестерон у комплексній прегравідарній підготовці та веденні вагітності в жінок зі звичним невиношуванням на фоні хронічного ендометриту [Електронний ресурс] / С. І. Жук, С. Б. Чечуга, О. А. Ночвіна // Репродуктивна ендокринологія. - 2020. - № 4. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2020_4_12 Мета дослідження - визначити ефективність застосування препарату мікронізованого прогестерону разом із антибактеріальною терапією в комплексі прегравідарної підготовки та протягом вагітності в жінок зі звичним невиношуванням на фоні хронічного ендометриту. Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності запропонованого комплексу преконцепційної підготовки жінок зі звичним невиношуванням вагітності та хронічним ендометритом шляхом оцінки перебігу вагітності та пологів за клінічними та інструментальними ознаками з проспективним аналізом репродуктивних втрат. Проспективно обстежено 45 вагітних жінок зі звичним невиношуванням на фоні хронічного ендометриту (основна група), які були поділені на дві підгрупи у відповідності до терміну включення в дослідження. I підгрупу склали 24 пацієнтки, які були включені в дослідження на етапі преконцепційної підготовки; II підгрупу - 21 пацієнтка, що увійшла в дослідження з діагностованою вагітністю терміном до 12 тижнів. Контрольну групу склали 32 вагітні з нормальним перебігом попередніх вагітностей без репродуктивних втрат в анамнезі. Результати. Пацієнтки зі звичним невиношуванням та хронічним ендометритом, які отримували комплекс преконцепційної підготовки з підтримкою лютеїнової фази менструального циклу мікронізованим прогестероном, демонстрували статистично вірогідно менший відсоток клінічних симптомів загрози переривання вагітності, при цьому не було відзначено достовірної різниці з показниками групи контролю. Так, пацієнтки I підгрупи, які отримували запропоновану преконцепційну терапію, втратили вагітність лише в 2 (8,3 %) випадках, а серед жінок II підгрупи, які розпочали прийом мікронізованого прогестерону лише з моменту діагностування вагітності, таких було 6 (28,5 %). Висновки: представлені результати дослідження доводять ефективність використання препарату мікронізованого прогестерону (Утрожестан) на етапі прегравідарної підготовки жінок із звичним невиношуванням та хронічним ендометритом, про що свідчить невеликий відсоток репродуктивних втрат. Універсальність шляхів введення мікронізованого прогестерону та можливість його застосування протягом всієї вагітності сприяє індивідуалізації схем лікування. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |