Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (6) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (67) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Охотнікова О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 79 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Охотнікова О. М. Роль державного управління в діяльності технопарків в Україні [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, В. В. Раткін // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2013. - № 5. - С. 42-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2013_5_9 | |||
| 2. |
Охотнікова О. М. Роль державного управління в механізмі гарантій захисту іноземних інвестицій в Україні [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, О. І. Гафинець // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2013. - № 5. - С. 110-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2013_5_16 | |||
| 3. | 
Охотнікова О. М. Оцінка факторів ризику формування бронхолегеневої дисплазії та їх прогностичне значення щодо подальшого перебігу захворювання [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, О. В. Шарікадзе, Ю. І. Гладуш, Л. В. Бондаренко, Т. П. Іванова, К. Ю. Кирильчук, І. А. Цицак // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 274-283. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__42 Завдяки успіхам сучасної неонатології в останні роки значно знизились показники смертності дітей з екстремально низькою масою тіла, але у дітей даної категорії збільшилась частота розвитку бронхолегеневої дисплазії (БЛД). Мета дослідження - вдосконалення діагностики та визначення критеріїв тяжкості перебігу БЛД, факторів ризику її розвитку і наслідків у дітей. Проведено комплексний аналіз даних ретроспективного клініко-функціонального та катамнестичного спостереження 114 дітей. Глибина катамнезу склала в середньому 4 роки. Хворих дітей було розподілено на 3 групи: перша - 64 новонароджених з дихальними розладами і проведенням ШВЛ з формуванням БЛД; друга - 40 новонароджених з дихальними розладами, проведенням ШВЛ без формування БЛД; третя - контрольна (10 новонароджених з короткочасними респіраторними розладами без проведення ШВЛ). Вивчено і проаналізовано групу пренатальних, інтранатальних і неонатальних факторів, що призводять до розвитку БЛД. Визначено негативний вплив БЛД на розвиток хронічної бронхолегеневої патології у дітей протягом перших 3-х років життя. Наведено таблиці (3) та рисунки (3), на яких відображено показники летальності залежно від терміну гестації та маси тіла під час народження, проаналізовано фактори ризику розвитку БЛД з урахуванням маси тіла під час народження, терміну гестації, показників ШВЛ, що використовується. Висновки: використання певних прогностичних факторів розвитку БЛД буде сприяти ранньому виявленню групи пацієнтів високого ризику формування захворювання та можливості проведення профілактичних заходів, які нададуть змогу запобігти розвитку БЛД чи зменшити тяжкість перебігу захворювання. | |||
| 4. | 
Охотнікова О. М. Гострий бронхіоліт у дітей: нагальні питання діагностики і лікування [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, О. В. Шарікадзе // Современная педиатрия. - 2014. - № 7. - С. 53-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_7_13 | |||
| 5. | 
Руденко С. М. Нові респіраторні віруси у дітей молодшого віку з бронхообструктивним синдромом [Електронний ресурс] / С. М. Руденко, О. В. Обертинська, Ю. О. Бойко, О. М. Охотнікова, І. В. Дзюблик // Здоровье ребенка. - 2014. - № 4. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_4_17 Мета дослідження - ідентифікація нових респіраторних вірусів у дітей раннього віку з бронхообструктивним синдромом (БОС) (обструктивний бронхіт (ОБ) і загострення бронхіальної астми (БА)). Обстежено 28 дітей віком від 5-ти міс до 6-ти років. Середній вік пацієнтів становив 33,7 міс (95 % CI 24,5 - 43,0). Віруси було ідентифіковано в 75 % хворих. У 39,3 % було виявлено бокавірус. Метапневмовірус виявлено у 10,7 % хворих. Загострення БА у 2,3 разу частіше асоціювалося з бокавірусною інфекцією у порівнянні з хворими на ОБ (RR = 2,3 (95 % CI 0,9 - 6,2)). Тривалість БОС у дітей із БА була вірогідно більшою (<$Eroman p~<<~0,0001>), ніж у дітей з ОБ, - 5,3 дня (95 % CI 4,1 - 6,4) проти 2,7 дня (95 % CI 2,3 - 3,1). Результати дослідження підтверджують значну роль вірусної інфекції та нових респіраторних вірусів у виникненні БОС в дітей. | |||
| 6. |
Охотнікова О. М. Гастроінтестинальна форма харчової алергії у дітей — актуальна проблема сучасності [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Ю. І. Гладуш, Л. В. Бондаренко, К. В. Мелліна, Г. М. Федушка, Т. В. Підвишенна, Ю. Р. Боровик, Т. Л. Українська, Н. В. Підгірна, О. С., Зарудна О. Ф., Грищенко О. М. Шестакова // Здоровье ребенка. - 2015. - № 1. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_1_7 Мета роботи - визначення особливостей гастроінтестинальної алергії у дітей з алергічною і соматичною патологією. Обстежено 106 дітей: основна група - 60 пацієнтів з алергією, група порівняння - 46 дітей суто з патологією органів травлення. Проведено клінічні, лабораторні (загальний імуноглобулін E) та ендоскопічні й морфологічні дослідження. Встановлено, що причиною харчової алергії частіше були білки коров'ячого молока, цитрусові, шоколад, полуниці. Шлунково-кишкові симптоми під час алергії проявлялись больовим і диспептичним синдромами (нудота, печія), порушенням випорожнення. У 28 % хворих абдоміналгія була відсутня. Еозинофілію крові виявлено у 61,7 % дітей. Ендоскопічно рухова функція характеризувалась порушенням моторики шлунка, стравоходу або дванадцятипалої кишки, переважно рефлюксами. Незмикання кардії було діагностично значущим (c2(1) = 14,095, f = 0,374) для харчової алергії. Візуальні особливості слизової оболонки (лімфоїдна гіперплазія, наліт за типом "манної крупи") верхніх відділів травного тракту не мали значущого зв'язку у хворих основної і порівнюваної груп (c2 не вище критичного значення). Відзначались випадки поєднання бронхіальної астми, алергічного риніту і харчової алергії з нормальним рівнем IgE, що зумовлено не-IgE-залежними реакціями. Висновки: ендоскопічне й морфологічне дослідження варто застосовувати в диференціальній діагностиці алергічних і неалергічних уражень слизової оболонки травного тракту. | |||
| 7. |
Охотнікова О. М. Гастроінтестинальні порушення у дітей з атопічним дерматитом [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Л. В. Бондаренко, Т. П. Іванова, О. І. Усова, Г. М. Федушка, Т. В. Підвишенна, Ю. Р. Боровик, К. Ю. Кирильчук, О. С. Шестакова, С. О., Семененко Л. В. Онисько // Современная педиатрия. - 2014. - № 8. - С. 104-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_8_23 Мета роботи - оцінити частоту та клінічні особливості гастроінтестинальних розладів у дітей з атопічним дерматитом (АД). Обстежено 65 дітей віком від 1 міс до 4 років 5 міс, що страждали на АД. У кожній віковій групі переважали хлопчики (60 %) над дівчатками (40 %). Пацієнтів було розподілено на 4 вікові групи. Проведено аналіз скарг, анамнезу захворювання та життя, результатів об'єктивного обстеження з оцінкою кожного симптому, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження. Встановлено, що дебют АД припадав на ранній вік. У 28 % дітей обтяжена спадковість була представлена АД, алергічним ринітом (АР), бронхіальною астмою (БА), медикаментозною алергією, полінозом, харчовою та інсектною алергіями. На підставі даних анамнезу життя обстежених дітей (часті респіраторні інфекції, обструкції дихальних шляхів і випадки ангіонабряку із синдромом удаваного крупу) у 34 % дітей визначено певний фактор ризику щодо розвитку респіраторної алергії, який складав 16 % - за одночасним виникненням БА та АР, 12 % - за розвитком БА, 6 % - АР. У дітей з АД фактор ризику розвитку респіраторних проявів алергії склав 17 %. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) виявлено у 82 % дітей у вигляді порушення випорожнення (у 36 %, з них у 14 % - закрепи, у 14 % - неоформлене випорожнення, у 8 % - чергування закрепів з неоформленим випорожненням), панкреатопатії (у 23 %), гепатомегалії (у 14 %), а також відхилень з боку кишкової мікрофлори (у 46 %). Спостерігалися різні їх поєднання в одного пацієнта. Встановлено вікову залежність виникнення дисбактеріозу, який виникає переважно у дітей молодшого віку (r = -0,5): I ступеня - у 26 %, II ступеня - у 14 % і III ступеня - у 8 %. Найчастіше дисбактеріоз поєднувався з іншими порушеннями з боку ШКТ, лише у 9 % дітей він був ізольваним. Висновки: серед дітей з АД віком до 4,5 року гастроінтестинальний синдром притаманний 82 % хворим. Ранній дебют АД частіше поєднується з ураженням органів травлення. У хворих грудного віку він спостерігався в 90 % випадків. З метою вчасного виявлення гастроінтестинального синдрому і запобігання еволюції алергічного "маршу" доцільно проводити пошук розладів з боку ШКТ, перш за все у хворих зі скаргами на порушення функції органів травлення, особливо у дітей першого року життя, оскільки за даними проведеного дослідження у 34 % дітей з АД швидко розвиваються клінічні прояви респіраторного алергічного синдрому. | |||
| 8. |
Охотнікова О. М. Гастроінтестинальна форма харчової алергії у дітей — актуальна проблема сучасності [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Ю. І. Гладуш, Л. В. Бондаренко, К. В. Мелліна, Г. М. Федушка, Т. В. Підвишенна, Ю. Р. Боровик, Т. Л. Українська, Н. В. Підгірна, О. С., Зарудна О. Ф., Грищенко О. М. Шестакова // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_3_6 Мета роботи - визначення особливостей гастроінтестинальної алергії у дітей з алергічною і соматичною патологією. Обстежено 106 дітей: основна група - 60 пацієнтів з алергією, група порівняння - 46 дітей суто з патологією органів травлення. Проведено клінічні, лабораторні (загальний імуноглобулін E) та ендоскопічні й морфологічні дослідження. Встановлено, що причиною харчової алергії частіше були білки коров'ячого молока, цитрусові, шоколад, полуниці. Шлунково-кишкові симптоми під час алергії проявлялись больовим і диспептичним синдромами (нудота, печія), порушенням випорожнення. У 28 % хворих абдоміналгія була відсутня. Еозинофілію крові виявлено у 61,7 % дітей. Ендоскопічно рухова функція характеризувалась порушенням моторики шлунка, стравоходу або дванадцятипалої кишки, переважно рефлюксами. Незмикання кардії було діагностично значущим (c2(1) = 14,095, f = 0,374) для харчової алергії. Візуальні особливості слизової оболонки (лімфоїдна гіперплазія, наліт за типом "манної крупи") верхніх відділів травного тракту не мали значущого зв'язку у хворих основної і порівнюваної груп (c2 не вище критичного значення). Відзначались випадки поєднання бронхіальної астми, алергічного риніту і харчової алергії з нормальним рівнем IgE, що зумовлено не-IgE-залежними реакціями. Висновки: ендоскопічне й морфологічне дослідження варто застосовувати в диференціальній діагностиці алергічних і неалергічних уражень слизової оболонки травного тракту. | |||
| 9. |
Охотнікова О. М. Аспіринова астма у дітей — нерідкісна форма захворювання [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Л. В. Дуда, Г. В. Шклярська // Современная педиатрия. - 2015. - № 8. - С. 99-106 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_8_19 Наведено інформацію про основні особливості аспіринової бронхіальної астми (БА) у дітей. Показано, що розповсюдження непереносимості аспірину, нестероїдних протизапальних засобів або саліцилатів харчових продуктів у дітей з БА коливається в широких межах - від 3 до 28 %. Аспіринова астма зустрічається переважно у шкільному віці. Головною ланкою непереносимості аспірину є блокування циклооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, внаслідок чого активується ліпооксигеназний шлях її обміну з вивільненням активних медіаторів запалення - лейкотрієнів, кількість яких значно перевищує їх рівень за звичайної БА. Перші симптоми непереносимості аспірину можуть включати чхання, нежить або закладення носа і почервоніння обличчя, які з'являються через 1 - 3 год після його прийому. Аспіринова астма характеризується тяжким перебігом, а її напад може загрожувати життю. У тяжких випадках вона пов'язана з носовими поліпами, тривалими синуїтами та втратою нюху. Половина хворих на поліпозний риносинуїт з часом починає реагувати розвитком ядухи на прийом аспірину. Нерідко перші напади ядухи виникають після поліпектомій і радикальних операцій на приносових пазухах. В окремих випадках поліпоз вражає й інші слизові оболонки - шлунка, сечостатевої системи. Найчастішим варіантом захворювання у дітей є поєднання атопічної астми з непереносимістю аспірину та його аналогів. Дебютом "аспіринової тріади" частіше є цілорічний риніт, у 25 % хворих - поліпозна риносинусопатія. Головними симптомами аспіринової тріади є ринорея, закладення носа, зниження чи відсутність нюху, біль у проекції приносових пазух, головний біль. З часом виникають напади ядухи, причому бронхоспазм у відповідь на прийом аспірину розвивається через 10 - 30 хв чи декілька годин і може супроводжуватись появою кропив'янки, диспепсії, у важких випадках - розвитком анафілактичного шоку та асфіктичного синдрому. | |||
| 10. |
Охотнікова О. М. Сучасні аспекти зовнішньої протизапальної терапії атопічного дерматиту у дітей [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Н. Ю. Яковлева, Ю. Р. Черниш // Современная педиатрия. - 2016. - № 2. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_2_19 Мета роботи - оцінка ефективності і безпечності поєднаного застосування для зовнішньої терапії кремів преднікарбат і синтетичного таніну - фенол-метаналю сечовини поліконденсату у лікуванні загострення атопічного дерматиту у дітей. Під спостереженням знаходилися 50 дітей віком від 1-го до 12-ти років з атопічним дерматитом (АД) у стадії загострення шкірного процесу різного ступеня тяжкості. У дітей із легкою локалізованою формою АД, які отримували монотерапію кремом синтетичного таніну, уже до 7-го дня лікування відбулося виразне клінічне поліпшення. На тлі поєднаного лікування дітей кремами преднікарбату і синтетичного таніну, а також у разі терапії кремом преднікарбату та зволожувальним кремом у режимі ступінчастої терапії відмічено виразну позитивну динаміку шкірного процесу та зменшення об'єктивних симптомів уже у перші дні лікування. Зроблено висновки, що поєднане застосування кремів преднікарбат і фенол-метаналю сечовини поліконденсату підвищує ефективність протизапального лікування АД, що надало можливість скоротити тривалість використання топічних глюкокортикостероїдів і знизити ризик появи негативних реакцій у дітей із середньоважким та важким перебігом шкірного процесу. | |||
| 11. |
Охотнікова О. М. Ефективність застосування протизапального препарату антилейкотрієнової дії — монтелукасту натрію як засобу контролюючої терапії бронхіальної астми та алергічного риніту у дітей [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова // Здоровье ребенка. - 2016. - № 4. - С. 19-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_4_5 Надано сучасні погляди на проблему бронхіальної астми (БА) та алергічного риніту (АР) як коморбідної патології у дітей. Розглянуто концепцію єдиного хронічного алергічного респіраторного синдрому. Згідно з міжнародними та національними рекомендаціями з ведення хворих на БА й алергічний риніт визначено місце антилейкотрієнів у лікуванні цієї коморбідної патології. Наведено дані щодо комплайєнсу в терапії дітей з БА та шляхи її оптимізації. Науково обгрунтовано застосування монтелукасту натрію в загальній базовій терапії персистуючих форм АР та БА легкого ступеня тяжкості в дітей. Надано результати застосування антилейкотрієнового препарату - монтелукасту натрію у контролюючій терапії персистуючих форм БА та АР легкого ступеня тяжкості у дітей віком 2 - 11 років. Результатами проведеного дослідження доведено, що 6-місячне використання препарату є високоефективним (95,0 %), що забезпечує контроль за перебігом хвороби. Монтелукаст особливо показаний у разі переважання нічних ознак захворювання, у випадках астми фізичного та психоемоційного навантаження, при аспіриновій астмі, розвитку загострень хвороби, зумовлених змінами метеоумов і вірусними інфекціями. | |||
| 12. |
Охотнікова О. М. Основні напрями інноваційного розвитку України [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, М. М. Єфименко // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. Серія : Економіка та менеджмент. - 2016. - № 9. - С. 128-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2016_9_17 | |||
| 13. |
Охотнікова О. М. Фактори ризику розвитку і патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш // Здоровье ребенка. - 2016. - № 8. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_8_16 В огляді літератури наведено сучасні погляди на фактори ризику розвитку, етіологію та патогенез гастроінтестинальної харчової алергії в дітей. Розглянуто механізми розвитку окремих форм гастроінтестинальної харчової алергії. | |||
| 14. | 
Охотнікова О. М. Помилки надання невідкладної допомоги та інтенсивної терапії дітям з бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 6-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2017_2_3 | |||
| 15. |
Ткачова Т. М. Основи інгаляційної терапії. Пристрої, що доставляють лікарські засоби в дихальні шляхи [Електронний ресурс] / Т. М. Ткачова, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 18-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2017_2_4 | |||
| 16. |
Усова О. І. Досягнення і проблеми в лікуванні назальної обструкції у дітей [Електронний ресурс] / О. І. Усова, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2017_2_5 | |||
| 17. |
Шарікадзе О. В. Питання первинної профілактики алергічних захворювань у дітей: мрії чи реальність? [Електронний ресурс] / О. В. Шарікадзе, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 37-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2017_2_6 | |||
| 18. |
Охотнікова О. М. Ендотеліальна дисфункція як фактор розвитку, тяжкого перебігу і прогнозу системних васкулітів у дітей [Електронний ресурс] / О. М. Охотнікова, О. В. Поночевна, К. В. Мелліна // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2017_2_7 | |||
| 19. |
Поночевна О. В. Інсектна алергія у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Поночевна, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2017_2_8 | |||
| 20. |
Мелліна К. В. Сучасні реалії терапії хронічної кропив’янки у дітей [Електронний ресурс] / К. В. Мелліна, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 57-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klialin_2017_2_9 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |