Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Попелюк Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Сорокман Т. В. Медико-соціальні аспекти виразкової хвороби у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, Н. О. Попелюк, О. В. Макарова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2013. - № 2. - С. 54-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2013_2_18 | |||
| 2. | 
Сорокман Т. В. Клінічні особливості перебігу виразкової хвороби в дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, Н. О. Попелюк, М. Г. Гінгуляк // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__23 Досліджено особливості клінічного перебігу виразкової хвороби (ВХ) в дітей віком 7 - 18 років. Встановлено провині синдроми ВХ: больовий (92,7 %), диспепсичний (78,7 %), хронічної неспецифічної інтоксикації та вегетосудинної дисфункції (67,3 %). Виявлено гетерогенність больового синдрому в дітей, хворих на ВХ. | |||
| 3. |
Сорокман Т. В. Етіопатогенез гастриту типу В у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, М. Г. Гінгуляк, Н. О. Попелюк, Д. Р. Андрійчук // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 153-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_40 | |||
| 4. | 
Сорокман Т. В. Наукові дослідження як рушійна сила вищої медичної освіти [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, М. Г. Гінгуляк, Н. О. Попелюк // Медична освіта. - 2014. - № 1. - С. 107-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_1_33 | |||
| 5. |
Сорокман Т. В. Hаукові дослідження як рушійна сила вищої медичної освіти [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, М. Г. Гінгуляк, Н. О. Попелюк // Медична освіта. - 2014. - № 3(дод.). - С. 185-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_3(dod | |||
| 6. | 
Сорокман Т. В. Клінічно-ендоскопічні прояви виразкової хвороби в дітей залежно від інфікованості Helicobacter pylori [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, М. Г. Гінгуляк, Н. О. Попелюк // Здоровье ребенка. - 2014. - № 3. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_3_9 Проаналізовано клінічно-ендоскопічні особливості H. pylori-асоційованої виразкової хвороби (ВХ) у дітей. Встановлено переважання H. pylori-позитивних випадків ВХ незалежно від локалізації виразки. Токсигенні штами H. pylori викликають тяжкий перебіг ВХ з тривалими та частими рецидивами. Більшість H. pylori-позитивних уражень асоційовані з Cag+VacA+ серотипом мікроорганізму. В осіб, інфікованих серотипом CagA-VacA+, частіше трапляються виразки великих розмірів. | |||
| 7. | 
Сорокман Т. В. Природжений гіпотиреоз у дітей: інтелектуальний розвиток та психосоціальна адаптація [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк // Современная педиатрия. - 2017. - № 4. - С. 107-111 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_4_20 | |||
| 8. | 
Сорокман Т. В. Генетична основа ендокринної патології [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, П. М. Молдован, Н. О. Попелюк, О. В. Макарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 4. - С. 249-256. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_4_6 Мета огляду - аналіз даних літератури щодо молекулярно-генетичної основи та діагностики ендокринної патології. Проведено огляд наукової літератури за ключовими словами "гени", "ендокринні хвороби", "молекулярна діагностика", "прогормони", "ядерні рецептори і фактори транскрипції" з використанням пошукової системи PubMed. Беручи до уваги дослідження, проведені в останні 10 років, проаналізовано тези 144 статей. Більш детально вивчено результати дослідження, висвітлені у 32 статтях. Серед наведених нозологій - різні спадкові форми гіпопітуїтаризму, порушення біосинтезу стероїдних гормонів, порушення формування статі, моногенні форми цукрового діабету (ЦД) та інші захворювання. Виділено патологію, що пов'язана з мутацією генів, які кодують білкові прогормони, рецептори, ферменти біосинтезу стероїдів, молекули внутрішньоклітинного сигналінгу, транспортні білки, іонні канали, фактори транскрипції. Серед ендокринних захворювань, асоційованих із дефектами генів, які кодують білкові прогормони, найбільш поширеними є дефекти гена GH1; серед захворювань, асоційованих із дефектами генів, які кодують ферменти, найбільш поширеними є дефекти гена CYP21A2 (21-гідроксилази). Частіше мутації генів, які кодують білки, що відносяться до класу рецепторів, пов'язані із G-білком (G-protein coupled receptors). Більшість мутацій, пов'язаних із МЕН-2А, зосереджено в багатому цистеїном регіоні рецептора Ret. Відомо більше 70 моногенних синдромів, за яких відзначається клінічно виражена толерантність до глюкози і діагностується та чи інша форма ЦД, також виявлено ЦД, зумовлений мутацією мітохондріального гена (мутація tRNALeu, UUR). Самою частою з усіх моногенних форм є ожиріння, спричинене мутацією гена рецептора меланокортину 4-го типу (MC4R). У хворих на вроджений гіпотиреоз підвищена частота алелей HLA (Bw44, Aw24, B18) й описано мутації в генах TITF1, TITF2, FOXE1, PAX8 (транскрипційні маркери нормального онтогенезу щитоподібної залози). | |||
| 9. | 
Сорокман Т. В. Частота, предиктори та критерії діагностики лямбліозу в дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, П. М. Молдован, Н. О. Попелюк // Актуальная инфектология. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 140-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2017_5_3_6 Поширеність лямбліозу серед дітей становить 355 випадків на 100 тис. дитячого населення, при цьому 80 % випадків інвазії припадає на дітей, молодших 14 років. Актуальність високої поширеності протозойної патології у дітей зумовлена тим, що її прояви часто маскуються під різні патологічні стани. Мета роботи - вивчення частоти, предикторів і критеріїв діагностики лямбліозу в дітей. Дизайн дослідження - контрольоване рандомізоване. У дослідження включені діти, хворі на лямбліоз (n = 55), віком від 3 до 17 років. Група порівняння становила 30 практично здорових дітей. Обстеження хворих і набір матеріалу проводили на базі поліклінічного та гастроентерологічного відділень КМУ "Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня" впродовж 2014 - 2016 років. Лабораторні та інструментальні дослідження проводилися в українсько-німецькій лабораторії "Букінтермед" та лабораторії дитячого гастроентерологічного центру "Дігест". Використані непрямі (серологічний метод, макроскопія слизової оболонки ДПК при ендоскопічному дослідженні, непрямі ознаки лямбліозу в дуоденобіоптатах) та прямі (мікроскопія калу, дуоденального вмісту, виявлення вегетативних форм лямблій у дуоденобіоптатах під час гістологічного дослідження) методи дослідження. Проводилося анкетування батьків. Відмінності вважалися статистично вірогідними при досягнутому рівні значущості <$E р~symbol Г~0,05>. Позитивний результат отримано у 29 із 565 обстежених на лямблії осіб (5,1 %). Найчастіше потребували дообстеження на наявність лямблій діти, хворі на хронічну патологію верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, з алергічними реакціями, дисбіозом кишечника та стійкою еозинофілією крові. Діти, хворі на лямбліоз, вірогідно частіше хворіли на супутню патологію, ніж діти групи порівняння (<$E р~<<~0,05>). У 41,4 % випадків діти проживали за умов, що не відповідали задовільним, не завжди дотримувалися правил гігієни. Встановлені несприятливі фактори антенатального (стан здоров'я матері під час вагітності, перебіг вагітності, наявність професійних шкідливостей), інтранатального (передчасні пологи, стимуляція пологової діяльності та кесарів розтин, пологова травма й асфіксія у дітей) та постнатального (тривалість грудного вигодовування, супутня патологія) періодів. Усі гістологічні ознаки можуть бути використані як імовірні критерії лямбліозу в дітей, однак із найбільшою вірогідністю можна використовувати таку ознаку, як наявність ділянок десквамації епітелію ворсинок з одночасним переважанням в інфільтраті еозинофілів і тучних клітин. Висновки: частота лямбліозу у дітей і підлітків дорівнює 5,1 %. Встановлені нами анамнестичні фактори (соціальні, гігієнічні, медико-біологічні) можна розглядати як предиктори розвитку лямбліозу в дітей. У клініці лямбліозу домінує ураження травного тракту - у 96,3 % дітей. Для підвищення точності діагностики лямбліозу в дітей необхідно використовувати комплекс прямих і непрямих методів діагностики. | |||
| 10. |
Сорокман Т. В. Нормогонадотропна оваріальна недостатність у підлітковому віці (огляд літератури й клінічний випадок) [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, С. В. Сокольник, П. М. Молдован, Н. О. Попелюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 5. - С. 366-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_5_12 Мета огляду - аналіз даних літератури щодо нормогонадотропої оваріальної недостатності в підлітковому віці. Наведено дані огляду літератури та клінічний випадок нормогонадотропної оваріальної недостатності в дівчинки віком 16 років. Виділено основні клінічно-лабораторні та генетичні критерії. Проведено огляд наукової літератури за ключовими словами "нормогонадотропна оваріальна недостатність", "ароматаза", "молекулярна діагностика", "синдром полікістозних яєчників", "підлітки", "клінічні випадки" з використанням PubMed як пошукової системи. Беручи до уваги дослідження, проведені за останні 15 років, автори проаналізували тези 256 статей. Критерій для відбору статей для дослідження - тісний зв'язок з темою. Більш детально вивчено результати досліджень, висвітлені в 34 статтях. Оскільки в підлітковому віці можуть проявлятися деякі особливості синдрому полікістозних яєчників, рекомендується застосовувати лише основні критерії для встановлення діагнозу в підлітковому віці: гіперандрогенність, олігоменорея та морфологічні зміни яєчників. Найчастішими клінічними проявами дефіциту ароматази оваріальних фолікулів є опсоменорея та андрогензалежна дермопатія, а генотипом за геном CYP19 ((TTTA)n поліморфізм) - (TTTA)7(TTTA). | |||
| 11. |
Сорокман Т. В. Атипові форми гострої Епштейна — Барр-вірусної інфекції в дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк, Л. В. Швигар // Актуальная инфектология. - 2018. - Т. 6, № 2. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2018_6_2_7 | |||
| 12. | 
Сорокман Т. В. Показники цитокінів у дітей із гепатобіліарною патологією, поєднаною з паразитозами [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк, Л. В. Швигар // Гастроентерологія. - 2018. - Т. 52, № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2018_52_1_7 Гепатобіліарна патологія (ГБП) у дітей має тенденцію до невпинного зростання, а сама патологія характеризується низкою особливостей, що відсутні у дорослих. Мета роботи - дослідити особливості цитокінового профілю у дітей із гепатобіліарною патологією на тлі паразитозів. Основну клінічну групу становили 54 дитини віком від 8 до 18 років із ГБП. Групу порівняння становили 25 практично здорових дітей, порівнянних за віком і статтю з основною клінічною групою. Ураження гепатобіліарної ділянки переважало у дітей молодшого шкільного віку. У 64,8 % пацієнтів із ГБП діагностовано гельмінтози чи лямбліоз. Рівень інтерлейкіну-4 (IL-4) у дітей із ГБП перевищував рівень у дітей групи порівняння майже в 11 разів, фактора некрозу пухлини альфа (TNF-<$E alpha>) - у 6 разів. Найвищу концентрацію IL-4 і TNF-<$E alpha> зареєстровано у пацієнтів із ГБП на тлі токсокарозу та аскаридозу. Зроблено висновки, що у структурі ГБП у дітей переважали функціональні розлади біліарного тракту. У дітей із ГБП і супутніми паразитозами (особливо аскаридозом і токсокарозом) рівні IL-4 і TNF-<$E alpha> є вірогідно вищими за показники у дітей без супутнього паразитозу. | |||
| 13. |
Сорокман Т. В. Імунологічні показники у дітей із різними формами ожиріння [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 4. - С. 316-322. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_4_6 Численні проспективні дослідження переконливо свідчать про прямий зв'язок ожиріння зі збільшенням ризику розвитку загрозливих для життя захворювань. Немаловажним є той факт, що більше ніж у 60 % хворих ожиріння бере свій початок саме в дитячому віці. Мета дослідження - оцінити стан клітинного та гуморального імунітету в дітей і підлітків із ожирінням. Дослідження здійснювалося в три етапи. На першому етапі проведено одномоментне епідеміологічне обстеження дитячої популяції 7 - 17 років під час проведення профілактичних оглядів у школах м. Чернівців та Чернівецької області (936 осіб). Первинний скринінг включав опитування, антропометрію (ріст, маса тіла, розрахунок індексу маси тіла, вимірювання окружності талії (ОТ), окружності стегон (ОС), розрахунок співвідношення ОТ/ОС) та оцінку фізичного розвитку. Фізичний розвиток оцінювали за центильними таблицями. із 936 осіб відібрано для детального дослідження 160 осіб: із надлишковою масою тіла (НМТ) - 35 осіб, з ожирінням (абдомінальний тип ожиріння - 35 осіб; рівномірний тип ожиріння - 35 осіб) та 55 здорових осіб. Абдомінальний (андроїдний, вісцеральний) тип ожиріння діагностували, якщо індекс ОТ/ОС для хлопчиків перевищував значення 0,9, а у дівчаток становив понад 0,8. Для оцінки імунного статусу дітей і підлітків визначалися показники клітинного та гуморального імунітету за тестами 1-го і 2-го рівня (СD3, СD4, СD8, СD16, СD19, СD22, СD72, HLADR, імунорегуляторний індекс (іРі), лейко-Т-клітинний (ЛТКІ, лейкоцити/СD8), лейко-В-клітинний (ЛВКІ, лейкоцити/СD19) індекси, індекс активності Т-лімфоцитів (ІАТЛ, HLADR/СD72), вміст імуноглобулінів класів A, M, G (IgA, IgM, IgG) у сироватці крові. Проводилося визначення ступеня імунодефіциту. Статистичний аналіз даних виконано з використанням пакета прикладних програм Statistica 10.0. У дітей з абдомінальним типом ожиріння вірогідно частіше реєструвалася вторинна гіпоталамічна форма (77,1 %) і III, IV ступінь ожиріння (III ступінь - 54,3 %, IV ступінь - 22,8 %). У групі дітей із рівномірним типом ожиріння вірогідно частіше констатовано первинну екзогенно-конституційну форму ожиріння (54,3 %) і I, II ступеня (I - 31,4 %, II - 60 %). Відносна кількість лімфоцитів, а також CD4+, CD16+, HLA-DR+ та фагоцитарний показник і фагоцитарний індекс вірогідно нижчі в усіх вікових підгрупах дітей з ожирінням різного типу. У дітей і підлітків із НМТ спостерігалася тенденція до зміни відповідних показників. У дітей із різними типами ожиріння простежується Т-клітинна імуносупресія, при цьому остання більш виражена при абдомінальному типі ожиріння. Також у всіх вікових підгрупах дітей із ожирінням підвищені ІРІ та ЛТКІ. Серед дітей і підлітків із різними типами ожиріння встановлено зниження концентрації IgA та IgM та тенденцію до зниження IgG. Висновки: у дітей з ожирінням встановлено відхилення в показниках імунної системи. Отримані результати можуть бути використані в практиці лікаря-педіатра, ендокринолога, імунолога для оцінки стану імунітету у дитини залежно від віку та форми ожиріння. | |||
| 14. |
Сорокман Т. В. Клінічні форми лактазної недостатності в дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк, Л. В. Швигар // Гастроентерологія. - 2018. - Т. 52, № 2. - С. 93-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2018_52_2_9 Лактазна недостатність (ЛН) - найбільш часта патологія тонкої кишки, для якої характерний розвиток синдрому порушеного травлення і всмоктування, пов'язаного з відсутністю або недостатньою активністю ферменту лактази. Мета дослідження - вивчити особливості перебігу різних клінічних форм ЛН у дітей. Під спостереженням перебували 40 дітей (21 хлопчик і 19 дівчаток) різних вікових категорій із діагнозом "лактазна недостатність". Проводилося дослідження: копрограма, визначення pH, загальний вміст вуглеводнів, навантаження лактозою, вміст лактози в сечі. Оцінка вірогідності здійснювалася за допомогою критерію Стьюдента. Виділено чотири клінічні форми ЛН: 1 група - ЛН із повною відсутністю ферменту (алактазія, 4 особи), 2 - ЛН із частковою недостатністю ферменту (гіполактазія, 10 осіб), 3 - ЛН із лактозурією (4 особи), 4 - транзиторна ЛН (22 особи). Клінічна картина проявлялася рідкими (100 %), пінистими (83,3 %), із кислим запахом (83,3 %) випорожненнями. У третини дітей із ЛН спостерігалися зригування, у 75,0 % - абдомінальні коліки. У всіх дітей відмічалися дефіцит маси тіла та дефіцитні анемії. Зроблено висновки, що найбільш часто спостерігається транзиторна (вторинна) ЛН, що перебігає в легкій формі в дітей різних вікових категорій. Алактазія характерна для дітей до 1 року життя, перебігає з вираженими клінічними ознаками на тлі дефіциту маси тіла та анемії. Гіполактазія перебігає з помірно вираженими клінічними симптомами. ЛН із лактозурією характерна для недоношених дітей. | |||
| 15. |
Сорокман Т. В. Вітамін D як незалежний предиктор формування ожиріння в підлітків [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Т. 14, № 5. - С. 449-453. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2018_14_5_5 Сьогодні існують докази того, що низький рівень вітаміну D може розглядатися як незалежний предиктор формування й прогресування ожиріння. Мета роботи - дослідити рівні вітаміну D у крові дітей із надлишком маси тіла й ожирінням. Сформована група підлітків (15 - 18 років) із надлишковою масою тіла (НМТ) та ожирінням з 55 осіб, вони становили групу дослідження. До групи порівняння включено 20 практично здорових підлітків аналогічного віку. Методи обстеження включали збір анамнезу, антропометрію, визначення вмісту 25(ОН)D у плазмі крові, загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїнів високої й низької щільності, кальцію, фосфору, лужної фосфатази. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася в середовищі пакета Excel 2003 for Windows XP. Медіана 25(OH)D у контрольній групі становила 21,67 нг/мл (довірчий інтервал (ДІ): 16,06 - 28,85). Нормальний вміст 25(ОН)D встановлено в 16 осіб, що становило 80 %, у 3 (15 %) осіб рівень 25(OH)D вказував на недостатність вітаміну D у крові підлітків, і в 1 (5 %) особи встановлено його дефіцит. Аналіз 25(OH)D у групі підлітків із НМТ показав його дефіцит у 6 осіб (26,1 %), недостатність - у 14 осіб (60,8 %) і нормальну забезпеченість - у 3 осіб (13 %) при медіані 18,29 нг/мл (ДІ: 16,6 - 20,1). Медіана 25(ОН)D у групі підлітків з ожирінням становила 16,15 нг/мл (ДІ: 12,7 - 23,8). Нормальний вміст 25(ОН)D визначено тільки у двох осіб, що становило 6,2 %, дефіцит відзначався в 17 осіб (53,1 %), недостатність - у 13 дітей (40,6 %). Дефіцит вітаміну D у дітей з ожирінням асоційований із дисліпідемією за рахунок зниження низькоатерогенних фракцій ліпідів. Кореляційний аналіз взаємозв'язку між сироваткової концентрацією 25(OH)D і показниками загального кальцію, фосфору й лужної фосфатази не виявив значущого зв'язку. Висновки: у підлітків з ожирінням і надлишком маси тіла спостерігаються зниження показників 25(OH)D (недостатність або дефіцит), дисліпідемія за рахунок зниження низькоатерогенних і підвищення високоатерогенних фракцій ліпідів і збереження традиційних показників фосфорно-кальцієвого обміну в межах референтних значень. | |||
| 16. |
Сорокман Т. В. Ехінококоз у дітей (клінічний випадок легеневого ехінококозу в дівчинки 8 років) [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, Н. О. Попелюк // Актуальна інфектологія. - 2019. - Т. 7, № 1. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2019_7_1_7 | |||
| 17. |
Сорокман Т. В. Синдром Мак-Кьюна — Олбрайта — Брайцева (огляд літератури та клінічний випадок) [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, Н. О. Попелюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 1. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_1_13 | |||
| 18. |
Сорокман Т. В. Синдром Клайнфельтера у дітей і підлітків: поєднання генетики й ендокринології [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк, О. В. Макарова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Т. 15, № 3. - С. 223-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2019_15_3_9 | |||
| 19. |
Сорокман Т. В. Роль галектину-3 у розвитку нефропатій [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк, О. В. Макарова, Д. І. Колєснік // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 5. - С. 323-328. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_5_8 | |||
| 20. |
Сорокман Т. В. Інфекція Helicobacter pylori: сучасний погляд на фактори вірулентності та патогенності [Електронний ресурс] / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк, Д. І. Колєснік // Актуальна інфектологія. - 2019. - Т. 7, № 4. - С. 175-180. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2019_7_4_3 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |