Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
1. |
Підопригора О. А. Поняття авторського права [Електронний ресурс] / О. А. Підопригора // Часопис цивілістики. - 2012. - Вип. 13. - С. 28-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chac_2012_13_7
| 2. |
Підопригора О. О. Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту [Електронний ресурс] / О. О. Підопригора // Часопис цивілістики. - 2012. - Вип. 13. - С. 39-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chac_2012_13_8
| 3. |
Підопригора О. А. Чи потрібний Україні Кодекс про інтелектуальну власність? [Електронний ресурс] / О. А. Підопригора // Університетські наукові записки. - 2005. - № 1-2. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2005_1-2_13
| 4. |
Підопригора О. О. Реклама - рушій торгівлі? [Електронний ресурс] / О. О. Підопригора // Університетські наукові записки. - 2005. - № 1-2. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2005_1-2_14
| 5. |
Підопригора О. А. Окремі проблеми правової охорони інтелектуальної власності в Україні [Електронний ресурс] / О. А. Підопригора // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2002. - № 2. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2002_2_8
| 6. |
Підопригора О. О. Деякі проблеми удосконалення законодавства України про інтелектуальну власність [Електронний ресурс] / О. О. Підопригора // Вісник університету внутрішніх справ. - 1999. - Вип. 6. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_1999_6_30
| 7. |
Ковпак В. В. Морфометричні зміни в серці щурів за інфаркту міокарда при введенні стовбурових клітин [Електронний ресурс] / В. В. Ковпак, О. С. Підопригора // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2015. - Т. 17, № 1(2). - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1(2)__14
| 8. |
Бурляй О. Л. Конкурентоспроможність продукції садівництва України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів [Електронний ресурс] / О. Л. Бурляй, О. С. Коваленко, О. В. Підопригора // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. - 2016. - Вип. 89(2). - С. 73-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2016_89(2)__9
| 9. |
Підопригора О. Рецензія на дослідження щодо права власності людини на персональні дані по темі: "Організаційно-правові питання захисту персональних даних” [Електронний ресурс] / О. Підопригора // Правова інформатика. - 2004. - № 3. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pinform_2004_3_17
| 10. |
Дугієнко Н. О. Особливості експорту продукції рослинництва України [Електронний ресурс] / Н. О. Дугієнко, О. О. Підопригора // Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки. - 2018. - № 1. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_eco_2018_1_14
| 11. |
Загрійчук М. С. Досвід неоад’ювантної селективної внутрішньоартеріальної хіміотерапії за схемою FOLFIRINOX, проведеної пацієнту з умовно резектабельним раком правого анатомо-хірургічного сегмента підшлункової залози [Електронний ресурс] / М. С. Загрійчук, В. А. Кондратюк, Я. В. Романів, Ю. В. Неженцева, О. О. Підопригора // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 1. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_1_18
| 12. |
Загрійчук М. С. Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози [Електронний ресурс] / М. С. Загрійчук, І. І. Булик, Ю. І. Масюк, К. П. Тумасова, Я. В. Романів, Ю. В. Неженцева, О. О. Підопригора, Д. М. Скрипка, М. В. Різник // Хірургія України. - 2019. - № 2. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_2_3
| 13. |
Усенко О. Ю. Динамічна лімфаденектомія як складова мультидисциплінарного підходу під час оперативних втручань з приводу раку підшлункової залози [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, М. Ю. Ничитайло, М. С. Загрійчук, В. В. Кропельницький, Н. Є. Клочкова, Ю. В. Неженцева, Я. В. Романів, О. О. Підопригора, Д. М. Скрипка // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 7. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_7_10 Мета роботи - покращити результати лікування раку підшлункової залози шляхом модифікації об'ємів лімфаденектомії та використання мультидисциплінарного підходу. До дослідження включено 16 пацієнтів з помірно диференційованою (G2) аденокарциномою головки підшлункової залози (II стадія захворювання). Чоловіків було 10, жінок - 6. Середній вік пацієнтів становив 62,4 року. Хворих розподілили на дві групи - основну та порівняльну, по 8 у кожній групі. Всім хворим виконали панкреатодуоденальну резекцію. Всі хворі в післяопераційному періоді одержмали гемцитабін в комбінації з 5-фторурацилом. Хворим основної групи виконували динамічну персоналізовану інтраопераційну лімфаденектомію за розробленою нами схемою, хворим порівняльної групи лімфаденектомія виконана згідно з затвердженими об'ємами, тобто стандартна. Середня тривалість операції становила (347 +- 48) хв, лімфаденектомії - (42 +- 12) хв в основній групі, (31 +- 9) хв у порівняльній групі. Середній об'єм крововтрати становив (342 +- 272) мл. Середня тривалість госпіталізації становила (8,2 +- 4,3) доби, загальна частота післяопераційних ускладнень - 24,3 % в обох групах. Після операції ніхто з пацієнтів не помер. В основній групі клінічно значущу лімфорею спостерігали у 3 пацієнтів, у порівняльній групі - у 5. У пацієнтів основної групи в середньому було видалено 9 +- 2 лімфатичних вузли, у пацієнтів порівняльної групи - 13 +- 2, уражених лімфатичних вузлів виявили 7 +- 1 (77,7 %) та 9 +- 2 (60 %) відповідно. Післяопераційна діарея виникла у 4 пацієнтів: у 3 - порівняльної і у 1 - основної групи. Тривалість безрецидивного періоду в основній групі становила (18 +- 2,3) міс, у порівняльній - (13 +- 1,5) міс. Два роки прожили 12 (75 %) із 16 пацієнтів. В основній групі помер 1 хворий, у порівняльній групі - 3. Дворічна виживаність в основній групі становила 87,5 %, у порівняльній - 62,5 %. Висновки: динамічна лімфаденектомія як складова мультидисциплінарного підходу дає змогу зменшити кількість видалених неуражених пухлиною лімфатичних вузлів, збільшити кількість видалених достовірно уражених пухлиною лімфатичних вузлів, зменшити частоту післяопераційних ускладнень та подовжити тривалість безрецидивного періоду.
| 14. |
Загрійчук М. С. Патоморфологічний і цитологічний контроль кукси та протоки підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми [Електронний ресурс] / М. С. Загрійчук, І. І. Булик, А. І. Гуцуляк, К. П. Тумасова, Ю. В. Неженцева, О. О. Підопригора, Д. М. Скрипка // Хірургія України. - 2019. - № 3. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_3_4 Мета роботи - визначити діагностичну та прогностичну цінність інтраопераційного дослідження кукси підшлункової залози (ПЗ) під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми, а також значення визначення чистоти зрізу та головної панкреатичної протоки за допомогою патоморфологічного і цитологічного дослідження як на етапі операції, так і у плановому порядку. У дослідження було залучено 8 пацієнтів із помірно диференційованою (G2) аденокарциномою ПЗ, які одержували лікування в період з 2015 до 2019 рр. Чоловіків було 5, жінок - 3. Середній вік пацієнтів - (<$E62,0~symbol С~2,4>) року. Першу стадію хвороби за системою TNM діагностовано у 5 пацієнтів, другу - у 3. Панкреатодуоденальну резекцію за Whipple виконано 6 хворим, дистальну субтотальну резекцію ПЗ зі спленектомією - 2. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну - 4 хворих з цитологічно верифікованими пухлинними клітинами (ПК) на куксі ПЗ або у протоці, контрольну - 4 пацієнтів з невиявленими ПК. Середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (<$E348~symbol С~34>) хв, дистальної резекції ПЗ зі спленектомією - (<$E168~symbol С~21>) хв, середній об'єм крововтрати - (<$E560~symbol С~175>) мл. Летальних наслідків не було. Частота ускладнень у найближчий післяопераційний період становила 28,4 % У 4 хворих контрольної групи цитологічно пухлинні клітини не було верифіковано. У 4 пацієнтів основної групи цитологічно виявлено ПК на передній поверхні кукси ПЗ, у 3 (75,0 %) з них - у просвіті кукси ПЗ: в 2 (66,0 %) - посередині протоки, в 1 - у кінцевій точці головної панкреатичної протоки. Взято відбитки з площини резекції кукси ПЗ відразу після відсічення 1 мм товщини паренхіми для патоморфологічного дослідження "чистоти краю резекції". Після видалення препарату та виконання реконструктивного етапу проведено інтраопераційний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж і промивання черевної порожнини 5 - 6 л фізіологічного розчину. Повторно визначено наявність ПК у черевній порожнині за допомогою методу перитонеальних відбитків. У контрольній групі знову клітини не виявили, тому коефіцієнт дисемінації на кінець операції становив 1. В основній групі в кінці операції у 2 (50 %) пацієнтів на передній поверхні кукси ПК не виявлено, коефіцієнт дисемінації становив 1. У 1 (25 %) хворого ПК виявлено в головній панкреатичній протоці, але вони були відсутні на поверхні кукси залози. В контрольній групі тривалість життя становила в середньому (<$E22,4~symbol С~1,2>) міс, безрецидивного періоду - (<$E13,8~symbol С~2,4>) міс, в основній групі - (<$E18,1~symbol С~2,4>) і (<$E9,6~symbol С~1,9>) міс відповідно. Висновки: у 50 % пацієнтів цитологічно виявлено ПК на поверхні кукси залози та в головній панкреатичній протоці. Віддалені результати за відсутності ПК та їх комплексів кращі, ніж у разі виявлення ПК на поверхні культі та в протоці. Інтраопераційний експрес-аналіз цитологічних відбитків площини резекції та головної панкреатичної протоки у поєднанні з патоморфологічним дослідженням "чистоти краю" надає змогу визначити межу резекції органу для R0-резекції.
| 15. |
Загрійчук М. С. Характеристика донорів із встановленим діагнозом смерть мозку в комунальному некомерційному підприємстві "Київська обласна клінічна лікарня” за 2021 рік [Електронний ресурс] / М. С. Загрійчук, О. Є. Каніковський, О. О. Підопригора // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2022. - № 1. - С. 5-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2022_1_3
| 16. |
Загрійчук М. С. Роль і проблематика посмертного донорства та хірургічні особливості експлантації органів [Електронний ресурс] / М. С. Загрійчук, О. Є. Каніковський, О. О. Підопригора // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2022. - № 2. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2022_2_8
| 17. |
Загрійчук М. С. Трансплантації підшлункової залози як метод лікування інсулінзалежного цукрового діабету: історичний огляд, стан на сьогодні в світі та Україні [Електронний ресурс] / М. С. Загрійчук, О. О. Підопригора // Україна. Здоров'я нації. - 2020. - № 3. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2020_3_4
| 18. |
Зацаринний Р. А. Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну [Електронний ресурс] / Р. А. Зацаринний, О. О. Підопригора, А. Ю. Лисенко // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 3. - С. 310-316. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2022_24_3_8 Мета роботи - дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як компонента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінки. У дослідження залучили 86 пацієнтів, яким виконали резекцію печінки при різних патологіях зі збереженням 30 - 60 % паренхіми. Хворих залежно від застосованої багатокомпонентної анестезії поділили на три групи. Контрольна група (III) - 10 пацієнтів, у яких застосована класична багатокомпонентна анестезія, знеболювання наркотичними та ненаркотичними анальгетиками в післяопераційному періоді. Основна група (II) - 9 пацієнтів, у котрих застосували розроблений спосіб; група порівняння (I) - 67 хворих, які отримували класичну багатокомпонентну анестезію з доповненням епідуральною анестезією в торакальному відділі хребта (ТЕА). Висновки: застосування і ТЕА, і в/в лідокаїну - безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотези.
| 19. |
Зацаринний Р. А. Безпечність та ефективність внутрішньовенного введення лідокаїну при обширній резекції печінки [Електронний ресурс] / Р. А. Зацаринний, О. Є. Сидюк, О. О. Підопригора // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3-4. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2022_89_3-4_13 Мета роботи - визначити в динаміці концентрацію лідокаїну в крові хворих при виконанні обширної резекції печінки у разі внутрішньовенного й епідурального його введення для інтра- і післяопераційного знеболювання та оцінити потенціал токсичності. В дослідження включили 27 пацієнтів, яким було виконано резекцію печінки зі збереженням 30 - 60 % паренхіми. У всіх хворих використовували багатокомпонентне інтраопераційне знеболювання. Залежно від ад'юванта пацієнтів розподілили на дві групи: 1-шу - 7 пацієнтів, у яких було застосовано внутрішньовенне введення лідокаїну, і 2-гу - 20 пацієнтів, у яких багатокомпонентну анестезію було доповнено торакальною епідуральною анестезією. Через 2 год після операції спостерігали тенденцію до більшої концентрації лідокаїну в крові на 28,8 % після його епідурального введення порівняно з внутрішньовенним уведенням - відповідно 2,37 і 1,84 мкг/мл (p = 0,29) без принципової різниці через 14 год після операції - відповідно 2,85 і 2,62 мкг/мл (p = 0,76). Токсичних реакцій, загрозливих для життя, не зафіксовано у жодного пацієнта. Висновки: застосування лідокаїну як ад'юванта для інтра- і післяопераційного знеболювання шляхом внутрішньовенного й епідурального введення при обширній резекції печінки у більшості пацієнтів не призводить до зростання концентрації лікарської сполуки в крові вище за загальноприйнятий токсичний вміст. Концентрація препарату в крові при його епідуральному введенні може бути вищою, ніж при внутрішньовенному введенні, що свідчить на користь безпечності застосування внутрішньовенного введення лідокаїну, водночас статистично значущої різниці між показниками концентрації останнього при різних способах введення не спостерігали.
| 20. |
Загрійчук М. С. Порівняльна оцінка якості життя у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки від родинного та трупного донора [Електронний ресурс] / М. С. Загрійчук, І. П. Марчук, О. О. Підопригора, Т. С. Мигалега // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2022. - № 3. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2022_3_7
| | |
|
|