Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (19) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (86) | Авторитетний файл імен осіб (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сміян О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 37 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Сміян О. І. Взаємовідносини параметрів органного кровообігу у доношених новонароджених протягом неонатального періоду [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, С. В. Попов // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 174-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_1_75 | |||
| 2. | 
Василишин Х. І. Характеристика основних клінічних проявів негоспітальних пневмоній у дітей дошкільного віку [Електронний ресурс] / Х. І. Василишин, О. І. Сміян, О. М. Ємець, Н. П. Куропятник, С. А. Романюк // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2013. - № 1. - С. 22-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2013_1_7 | |||
| 3. | 
Сміян О. І. Характеристика мікробіоценозу товстої кишки в дітей переддошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, Х. І. Василишин, Т. П. Бинда, К. Г. Козлова // Здоровье ребенка. - 2014. - № 1. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_1_7 Мета дослідження - визначення особливостей мікробіоценозу товстої кишки у хворих із негоспітальною пневмонією (НП) залежно від супутньої залізодефіцитної анемії (ЗДА) легкого ступеня. Обстежено 48 пацієнтів із НП і 18 практично здорових дітей. Бактеріологічне дослідження кишкової мікрофлори проводилося за методом Епштейн - Литвак. Результати досліджень продемонстрували, що кишкова мікрофлора пацієнтів із НП відрізняється від показників здорових осіб. Для мікрофлори товстої кишки в дітей із НП в цілому характерні зменшення облігатних бактерій (біфідобактерій, нормальної кишкової палички, лактобактерій) і зростання умовно-патогенної мікрофлори. У товстій кишці хворих із НП, асоційованою із ЗДА, відбуваються більш значні зміни в мікробіоті (дефіцит біфідобактерій, лактобактерій, зниження загальної кількості кишкової палички і зростання титру стафілокока, дріжджоподібних грибів, умовно-патогенної мікрофлори). Таким чином, порушення мікробіоти товстої кишки у дітей, хворих на НП, асоційовану із ЗДА, можуть стати підставою до включення пробіотичного препарату в комплекс патогенетичної терапії. | |||
| 4. |
Сміян О. І. Вплив препарату Ацидолак Юніор на кишкову мікрофлору дітей, хворих на хронічний тонзиліт [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, Ю. А. Мозгова, О. П. Мощич // Здоровье ребенка. - 2013. - № 7. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_7_6 | |||
| 5. |
Сміян О. І. Особливості клінічного перебігу гострого обструктивного бронхіту в дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, В. А. Плахута // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2014. - № 2. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2014_2_11 | |||
| 6. | 
Мощич О. П. Порушення серцевої діяльності у дітей, хворих на хронічний тонзиліт та шляхи їх корекції [Електронний ресурс] / О. П. Мощич, Ю. А. Мозгова, О. І. Сміян // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 234-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__36 Магній відіграє важливу роль у забезпеченні нормальної серцевої електрофізіології та обмінних процесів у міокарді. Мета роботи - вивчення особливостей порушення серцево-судинної системи та визначення ефективності застосування комбінованого препарату магнію та вітаміну B | |||
| 7. |
Мощич О. П. Динаміка вмісту феритину і трансферину в дітей переддошкільного і дошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією [Електронний ресурс] / О. П. Мощич, Х. І. Василишин, О. І. Сміян // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 337-344. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__52 Мета роботи - вивчення вмісту трансферину та феритину у сироватці крові дітей переддошкільного та дошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію (НП), асоційовану із залізодефіцитною анемією (ЗДА). Обстежено 115 хворих на НП віком від 1-го до 7-ми років і 37 практично здорових дітей. Рівень залізовмісних білків визначали в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу у динаміці лікування: на 1 - 3-ю добу після госпіталізації та у період стабільного покращання загального стану (12 - 14-й день). У гострому періоді НП у дітей без наявної ЗДА концентрація трансферину зменшувалась (p << 0,001), а феритину - зростала (p << 0,001). У пацієнтів, хворих на НП, асоційовану із ЗДА встановлено суттєве збільшення рівня трансферину (p << 0,05) та зменшення вмісту феритину (p << 0,001). Після проведеного стандартного лікування у дітей, хворих на НП, без ЗДА, і з анемією концентрація трансферину збільшувалась (p << 0,05), а феритину - зменшувалась (p << 0,05). Проте, нормалізації показників не відбулось. Таким чином, у хворих на НП, асоційовану з залізодефіцитною анемією у дітей з ЗДА, незалежно від віку, виявляються ознаки гіпертрансферинемії та гіпоферитинемії. Дані порушення є більш значними в періоді реконвалесценції пневмонії на що, ймовірно, впливає дефіцит заліза в організмі, який посилився на фоні інфекційного процесу. | |||
| 8. |
Мощич О. П. Особливості складу мікробіоти кишківника у дітей раннього віку хворих на гострий обструктивний бронхіт [Електронний ресурс] / О. П. Мощич, В. А. Плахута, О. І. Сміян // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 344-352. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__53 Хвороби респіраторної системи, зокрема, ураження нижніх дихальних шляхів реєструють майже у кожної 4-ої дитини, при чому більшість з них складають бронхіти. Поряд з тим, кожне п'яте захворювання на бронхіт у дітей перебігає на фоні обструктивного синдрому. Мета роботи - дослідити кількісний та якісний стан мікробіоцинозу кишківника у дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт (ГОБ). Для визначення стану мікробіоценозу кишківника проведено мікробіологічні дослідження випорожнень з визначенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори за методикою Р. Б. Епштейн - Літвак (1977). Обстежено 106 дітей віком 1 - 3 роки, хворих на ГОБ у поєднанні з дисбактеріозом товстої кишки. Залежно від віку хворих розподілили на 3 групи. У всіх дітей було виявлено симптоми диспепсичного синдрому, а також зниження кількості біфідо- та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшення числа дріжджеподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори. Найбільш виражені клінічні зміни спостерігалися у дітей першої групи (p << 0,05). | |||
| 9. | 
Сміян О. Д. Структурні зміни в аустенітній сталі під час тривалої експлуатації за підвищених температур [Електронний ресурс] / О. Д. Сміян, Г. Н. Гордань, Т. Г. Соломійчук // Металознавство та обробка металів. - 2011. - № 3. - С. 10-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MOM_2011_3_4 Встановлено існування і надано опис процесу руйнування, який діє за умов тривалої експлуатації. Процес вивчено на аустенітних сталях типу 12Х18Н12Т труб пароводяного тракту котлів теплових електростанцій. | |||
| 10. |
Сміян О. І. Ефективність використання Траумелю С у комплексному лікуванні гострого синуситу в дітей [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, О. П. Мощич, Т. П. Бинда, М. М. Дичко // Здоровье ребенка. - 2016. - № 4. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_4_10 Наведено результати досліджень з вивчення впливу комплексного біорегуляційного препарату Траумель С [32], який застосовували у вигляді ін'єкцій, на клінічну ефективність терапії гострого синуситу в дітей на фоні базисного лікування. Оцінку ефективності терапії проведено шляхом визначення інтегральних гематологічних індексів, розрахованих на основі показників клінічного аналізу крові, та маркерів запалення (загальний білок та його фракції, С-реактивний білок). Включення до схем терапії препарату Траумель С у пацієнтів з гострим синуситом показало вірогідно швидше зниження лейкоцитарних індексів інтоксикації та завершення запалення. Даний препарат ефективний і добре переноситься пацієнтами.Мета роботи - підвищення ефективності лікування дітей, хворих на гострий бронхіт (ГБ), шляхом застосування комплексного біорегуляційного препарату траумель С на тлі стандартної терапії. 50 пацієнтів із діагнозом ГБ віком від 7 до 18 років були розподілені на дві групи по 25 дітей. В основній групі хворі одержували, окрім стандартної терапії, препарат траумель С у разовій віковій дозі в/м 1 раз/день щоденно 7 днів, далі - через день ще 3 ін'єкції. Діти групи порівняння одержували тільки стандартну терапію. Для оцінки динаміки запального процесу та реактивності організму використовували протеїнограму, індекс зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК) і лімфоцитарний індекс (ЛІ). В групі, вже на 7-й день достовірно змінювалися в бік норми ІЗЛК і ЛІ, в той час, як в групі порівняння достовірні зміни фіксувалися тільки на 14-й день лікування. Рівень alpha-2 глобуліну достовірно відрізнявся на 1-й і 14-й день госпіталізації тільки у дітей, які одержували додаткове лікування препаратом траумель С, що може слугувати ознакою більш швидкої динаміки завершення запального процесу. Зроблено висновки, що включення препарату траумель С у схему лікування ГБ у дітей, сприяє швидшому відновленню нормальної імунної реактивності та завершенню запального процесу. | |||
| 11. | 
Сміян О. І. Ефективність використання Траумелю С у комплексному лікуванні гострого бронхіту у дітей [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, О. П. Мощич, Т. П. Бинда, М. М. Дичко // Современная педиатрия. - 2016. - № 7. - С. 42-48 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_7_9 Наведено результати досліджень з вивчення впливу комплексного біорегуляційного препарату Траумель С [32], який застосовували у вигляді ін'єкцій, на клінічну ефективність терапії гострого синуситу в дітей на фоні базисного лікування. Оцінку ефективності терапії проведено шляхом визначення інтегральних гематологічних індексів, розрахованих на основі показників клінічного аналізу крові, та маркерів запалення (загальний білок та його фракції, С-реактивний білок). Включення до схем терапії препарату Траумель С у пацієнтів з гострим синуситом показало вірогідно швидше зниження лейкоцитарних індексів інтоксикації та завершення запалення. Даний препарат ефективний і добре переноситься пацієнтами.Мета роботи - підвищення ефективності лікування дітей, хворих на гострий бронхіт (ГБ), шляхом застосування комплексного біорегуляційного препарату траумель С на тлі стандартної терапії. 50 пацієнтів із діагнозом ГБ віком від 7 до 18 років були розподілені на дві групи по 25 дітей. В основній групі хворі одержували, окрім стандартної терапії, препарат траумель С у разовій віковій дозі в/м 1 раз/день щоденно 7 днів, далі - через день ще 3 ін'єкції. Діти групи порівняння одержували тільки стандартну терапію. Для оцінки динаміки запального процесу та реактивності організму використовували протеїнограму, індекс зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК) і лімфоцитарний індекс (ЛІ). В групі, вже на 7-й день достовірно змінювалися в бік норми ІЗЛК і ЛІ, в той час, як в групі порівняння достовірні зміни фіксувалися тільки на 14-й день лікування. Рівень alpha-2 глобуліну достовірно відрізнявся на 1-й і 14-й день госпіталізації тільки у дітей, які одержували додаткове лікування препаратом траумель С, що може слугувати ознакою більш швидкої динаміки завершення запального процесу. Зроблено висновки, що включення препарату траумель С у схему лікування ГБ у дітей, сприяє швидшому відновленню нормальної імунної реактивності та завершенню запального процесу. | |||
| 12. | 
Сміян О. І. Показники цитологічного складу носового слизу в дітей, які хворі на гострі респіраторні вірусні інфекції [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, Є. В. Дмітрова, В. А. Сміянов, О. П. Мощич, І. Ю. Висоцький // Запорожский медицинский журнал. - 2016. - № 6. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2016_6_13 Цель работы - изучение состава носового секрета у детей, больных острыми респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ), в острый период заболевания. В исследование было включено 90 детей от 3 до 7 лет, больных ОРВИ. Пациентов разделили на три группы. В первую вошло 25 здоровых детей (группа контроля), вторую составили 33 пациента, больных ОРВИ, третья группа - 32 пациента, больных ОРВИ на фоне хронического аденоидита. В ходе исследования изучались популяции клеток носового секрета (НС), а также оценивалась деструкция ядер и цитоплазм нейтрофилов и эпителиальных клеток. Оценка деструктивных изменений клеточного состава НС у детей, больных ОРВИ, проводилась по методу Л. А. Матвеевой (1993). Минимальные повреждения ядер и цитоплазмы эпителиоцитов и нейтрофилов характерны для пациентов контрольной группы. У детей, больных ОРВИ, наблюдались частичные деструктивные изменения в эпителиоцитах (p << 0,001) и нейтрофилах (p << 0,001). Глубокие клеточные деструкции нейтрофилов (ИДК 0,72, р << 0,001 ) и эпителиоцитов (ИДК 0,67, р << 0,001) установлены у детей, больных ОРВИ на фоне хронического аденоидита. Повышение индекса деструкции клеток эпителиоцитов и нейтрофилов у детей II группы указывает на активацию механизмов местного иммунитета. Однако полные деструктивные изменения цитоплазмы и ядра нейтрофилов и эпителиоцитов указывают на выполнение ими эффекторной функции в очаге воспаления бактериального генеза, что характерно для детей, больных ОРВИ на фоне хронического аденоидита. За счёт малоинвазивности и доступности цитологического исследования НС изучение местного клеточного иммунитета у детей, больных ОРВИ, может широко использоваться в диагностике заболевания и эффективности лечения. | |||
| 13. | 
Іваницький Я. Л. Визначення концентрації водню у зоні передруйнування біля вершини тріщини [Електронний ресурс] / Я. Л. Іваницький, О. В. Гембара, О. Д. Сміян, М. Ковалік // Фізико-хімічна механіка матеріалів. - 2010. - Т. 46, № 6. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PHKhMM_2010_46_6_9 | |||
| 14. |
Майданник В. Г. Динаміка мікроекології кишечника у дітей, хворих на моно- та мікст-варіанти ротавірусної інфекції [Електронний ресурс] / В. Г. Майданник, К. О. Сміян-Горбунова, О. І. Сміян, Т. П. Бинда // Современная педиатрия. - 2015. - № 6. - С. 79-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_6_20 Мета роботи - вивчення особливостей складу кишкової мікрофлори у дітей з моно- та мікст-варіантами ротавірусної інфекції (РВІ). Обстежено 87 хворих, віком від 1 міс до 5років. I групу склали 42 дитини з моноваріантом РВІ, до II групи увійшли 45 пацієнтів із мікст-варіантом РВІ. Групу контролю склала 21 практично здорова дитина відповідного віку. Діти отримували стандартне лікування. Стан мікробіоценозу кишечника оцінено в гострий період захворювання (на 1 - 2 добу госпіталізації) та в період реконвалесценції (на 6 - 7 добу). Гострий період захворювання характеризувався достовірними змінами мікропейзажу як за моно-, так і за мікст-варіанту РВІ. Проте у дітей із мікст-варіантом РВІ ці зміни були виразнішими у порівнянні з даними хворих із моноваріантом інфекції та аналогічними показниками практично здорових дітей. Проведення стандартного лікування та клінічне видужання дітей не призводило до нормалізації мікробіоти кишечника. Зроблено висновки, що з метою нормалізації мікробіоти кишечника після перенесеної РВІ є можливим доповнення стандартних схем лікування препаратами для корекції дисбіотичних порушень. | |||
| 15. | 
Сміян О. Д. Механізм гетерогенного руйнування металу об’єктів тривалої експлуатації [Електронний ресурс] / О. Д. Сміян // Наукові нотатки. - 2016. - Вип. 54. - С. 304-308. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2016_54_57 | |||
| 16. |
Сміян О. І. Динаміка вмісту деяких мінералів у підлітків із патологією серцево-судинної системи на тлі хронічного тонзиліту [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, Ю. А. Мозгова, С. В. Попов, В. А. Горбась, В. А. Сміянов, І. Ю. Висоцький, Н. О. Долгова, М. В. Колеснікова // Запорожский медицинский журнал. - 2017. - Т. 19, № 4. - С. 404-408. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2017_19_4_6 Изложены основные особенности минерального обмена у детей подросткового возраста, больных хроническим тонзиллитом (ХТ) с вторичными поражениями сердечно-сосудистой системы (ССС) в динамике заболевания. Цель работы - изучение динамики содержания микроэлементов цинка, железа и макроэлементов калия, магния у подростков с патологией ССС на фоне ХТ. Материалы и методы. Было обследовано 63 пациента, больных ХТ, из них - 31 ребенок с ХТ без поражения ССС (I группа), 32 пациента с патологией ССС на фоне ХТ (II группа). Определение концентрации микроэлементов железа, цинка и макроэлементов магния, калия в сыворотке крови проводилось методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Результаты. Проанализировано содержание микроэлементов цинка, железа, макроэлементов калия и магния. Были выявлены нарушения макро- и микроэлементного состава в сыворотке крови детей, больных ХТ, в виде снижения концентраций железа и цинка как у пациентов с поражением ССС, так и в группе больных без кардиальной патологии. Следует отметить, что у детей с тонзиллогенными кардиальными поражениями при госпитализации имело место достоверное снижение уровня макроэлемента магния по сравнению с показателями детей без патологии ССС. После проведённого лечения нормализации содержания микроэлементов железа, цинка и микроэлемента магния не происходило, при этом более выраженные изменения наблюдались у больных с поражениями сердца на фоне ХТ. Концентрация калия у детей I и II групп, больных ХТ, не менялась и была в пределах значений контрольной группы как до, так и после лечения. После проведения стандартного лечения концентрации железа и цинка в обеих группах, а также магния у детей II группы оставались на низком уровне и отличались от аналогичных показателей детей без кардиальной патологии. Выводы: анализ микро- и макроэлементов сыворотки крови у детей, больных ХТ, показал достоверное снижение концентрации железа и цинка при госпитализации у больных обеих групп, а также магния у пациентов с кардиальной патологией, которые не изменялись в динамике лечения. | |||
| 17. | 
Сміян О. І. Мікро( та макроелементне забезпечення в дітей з тимомегалією, хворих на гострий обструктивний бронхіт [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, В. А. Плахута, О. П. Мощич, О. О. Мощич, В. А. Сухарєва // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 4. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_4_10 | |||
| 18. |
Майданник В. Г. Сучасні особливості стану показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи у дітей з моно- та мікстваріантами ротавірусної інфекції [Електронний ресурс] / В. Г. Майданник, К. О. Cміян-Горбунова, О. І. Сміян, Л. В. Рибалко, Л. І. Мельник // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 4. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_4_11 | |||
| 19. |
Сміян О. І. Динаміка складу кишкової мікрофлори у хворих на гострий обструктивний бронхіт, асоційований з тимомегалією [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, В. А. Плахута, Ю. А. Мозгова, І. Ю. Висоцький // Современная педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_2_13 Мета роботи - дослідження впливу синбіотичного препарату, що містить живі штами бактерій Bifidobacterium BB-12 та фруктоолігосахарид, на еубіоту кишечника дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт (ГОБ), асоційований з тимомегалією (ТМ). У дослідження було включено 67 дітей віком від 1 місяця до З років з ГОБ, які були поділені на дві групи: I групу склали 32 хворих без супутньої патології, до II групи увійшло 35 пацієнтів з ТМ. Кожна група була поділена на підгрупи: підгрупу Iа (18 дітей) та підгрупу IIа (11 дітей) склали пацієнти, що одержували стандартну терапію ГОБ; підгрупи Iб (14 дітей) та IIб (13 дітей) - до лікування яких було додано біопрепарат протягом двох тижнів; підгрупу IIв склали 11 пацієнтів, які одержували симбіотик протягом чотирьох тижнів. Дослідження проводили на 1 - 2, 12 - 14 та 26 - 28 добу після госпіталізації. Групу контролю склали 30 практично здорових дітей. У дітей з ГОБ спостерігалися порушення стану кишкової мікробіоти, більш виразні на тлі ТМ. У хворих I групи після призначення синбіотичного препарату протягом 14 днів спостерігалося підвищення усіх представників кишкової мікрофлори до рівня здорових дітей. У дітей II групи нормалізація показників кишкової мікрофлори відбулася на тлі призначення синбіотика протягом 28 днів. Висновки: у комплекс лікування пацієнтів раннього віку з ГОБ та супутньою ТМ доцільно включати біопрепарат, до складу якого входять живі штами бактерій Bifidobacterium BB-12 та фруктоолігосахарид. | |||
| 20. | 
Сміян О. І. Епідеміологічні особливості перебігу кашлюку в дітей у місті Суми [Електронний ресурс] / О. І. Сміян, П. І. Січненко, О. Г. Васильєва, Т. П. Бинда, В. А. Горбась, О. К. Романюк, К. О. Сміян-Горбунова, В. А. Сухарєва, О. П. Мощич, О. О. Мощич // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2018. - Т. 6, № 2. - С. 251–259. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2018_6_2_11 Проаналізовано результати епідеміологічного обстеження 238 випадків кашлюку серед дітей у місті Суми з 2001 по 2016 рр., враховуючи вік, сезонний розподіл, вакцинний статус. Встановлено, що за останні 15 років відмічається певна циклічність захворюваності на кашлюк з періодами зменшення частоти випадків хвороби до значного їх збільшення. У той же час, незважаючи на циклічність перебігу, останніми роками намічається тенденція до збільшення захворюваності на кашлюк серед дитячого населення, причому показник захворюваності серед когорти щеплених дітей залишається на досить високому рівні і складає 51,4 %. Більш вразливішими є діти до 1 року та школярі. Найбільша захворюваність на кашлюк у дітей спостерігалась у осінньо-зимово-весняний період. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |