Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Хмельницький Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
|
1. |
Гойстер О. С. Визначення T-2 токсину за допомогою імуноензимного та імуносенсорного методів [Електронний ресурс] / О. С. Гойстер, В. Є. Кривенчук, Г. О. Хмельницький, О. Г. Мінченко // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 5. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_5_9 Мета роботи - розробити методи визначення T-2 токсину за допомогою імуноензимного та імуносенсорного аналізів. Для досягнення цієї мети здійснено кон'югування T-2 токсину з протеїнами для одержання антитіл, вивчено специфічність антитіл методами імунохімічного аналізу. Показано, що в реалізації імуногенних властивостей гаптену T-2 важлива роль належить вибору протеїну-носія. Визначена імуноензимним та імуносенсорним методами зв'язувальна активність IgG-фракції суттєво не відрізняється від активності антисироваток. Тривалість тестування однієї антисироватки чи імуноглобулінів імуносенсорним методом становила 10 - 15 хв, при цьому в разі одночасного тестування великої кількості дослідного матеріалу доцільніше використовувати імуноензимний метод. Запропоновано два варіанти визначення T-2 токсину в "конкурентному" режимі імунохімічного аналізу: метод твердофазного конкурентного імуноензимного аналізу, що забезпечує виявлення T-2 токсину від 10 нг/мл, та імуносенсорний метод на основі ефекту поверхневого плазмонного резонансу - від 1 нг/мл. Розроблені методи можуть бути використані для визначення вмісту T-2 токсину в продуктах харчування та кормах у концентраціях від 1 до 500 нг/мл.
| 2. |
Гойстер О. С. Визначення Т-2 токсину за допомогою імуносенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу [Електронний ресурс] / О. С. Гойстер, Г. О. Хмельницький, С. В. Дзядевич, В. І. Назаренко, О. Г. Мінченко // Biotechnology. - 2009. - Vol. 2, № 2. - С. 111-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2009_2_2_12
| 3. |
Гойстер О. С. Взаємозв’язок метаболічної активності деяких водних організмів з умовами люмінесцентного екотоксикологічного біотестування [Електронний ресурс] / О. С. Гойстер, Г. О. Хмельницький // Biotechnology. - 2009. - Vol. 2, № 1. - С. 35-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2009_2_1_5
| 4. |
Хмельницький Г. В. Діоксидин в профілактиці гнійно-запальних ускладнень післяопераційного періоду при хірургічному лікуванні пухлин супратенторіальної локалізації [Електронний ресурс] / Г. В. Хмельницький, О. Я. Главацький, С. В. Данчук, Р. В. Гавриш, Т. А. Малишева // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 3. - С. 136-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_3_36
| 5. |
Главацький О. Я. Використання резервуару Ommaya в нейрохірургії (огляд літератури) [Електронний ресурс] / О. Я. Главацький, Г. В. Хмельницький, С. М. Лисенко // Український нейрохірургічний журнал. - 2002. - № 4. - С. 3-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2002_4_3
| 6. |
Чувашова О. Ю. Доопераційна функціональна магнітно-резонансна томографія як неінвазивний метод картування кори головного мозку при гліальних пухлинах функціонально важливих зон [Електронний ресурс] / О. Ю. Чувашова, В. Д. Розуменко, О. Я. Главацький, Г. В. Хмельницький // Український нейрохірургічний журнал. - 2008. - № 4. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2008_4_5
| 7. |
Главацький О. Локальна хіміотерапія в комбінованому лікуванні хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації [Електронний ресурс] / О. Главацький, Г. Хмельницький, С. Лисенко, О. Кулик, С. Данчук // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 1. - С. 28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_1_43
| 8. |
Главацький О. Нові місцеві гемостатики в нейроонкології [Електронний ресурс] / О. Главацький, Г. Хмельницький, С. Лисенко, С. Данчук // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 1. - С. 39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_1_66
| 9. |
Хмельницький Г. О. Прогнозування ефективності ентеросорбентів при мікотоксикозах тварин методами біотестування [Електронний ресурс] / Г. О. Хмельницький, В. Д. Корзуненко, Л. Г. Хмельницький // Ветеринарна медицина. - 2011. - Вип. 95. - С. 416-417. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2011_95_190
| 10. |
Грязов А. Б. Порівняльний аналіз результатів радіохірургічного лікування з використанням метронідазолу при метастазах головного мозку різних нозологій [Електронний ресурс] / А. Б. Грязов, О. Я. Главацький, Г. В. Хмельницький // Український радіологічний журнал. - 2016. - Т. 24, вип. 1. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2016_24_1_6 З метою порівняльного аналізу результатів стереотаксичної радіохірургії з застосуванням метронідазолу проаналізовано дані магнітно-резонансної томографії 30 хворих із метастазами недрібноклітинного раку легень, раку молочної залози (РМЗ), нирково-клітинної карциноми і меланоми шкіри в головний мозок. Оцінено ранню відповідь на проведене лікування через 7, 14, 21 і 28 днів. Значне (не менш ніж на 50,0 % від вихідного) зменшення обсягу метастазів головного мозку після радіохірургії з метронідазолом відзначили вже через 7 і 14 днів (у 41,2 і 60,0 % пацієнтів відповідно), що супроводжувалося зменшенням ділянки набряку, ознак мас-ефекту за даними нейровізуалізації та неврологічної симптоматики у клінічній картині захворювання. Через 28 днів у всіх 30 пацієнтів (100,0 %) метастази зменшилися, кожний із них не менш ніж на 50 % від первинного обсягу, у середньому на 74,5 %. Найбільшим цей показник був у хворих на РМЗ і склав 88,6 %. Зроблено висновки, що найбільш важливим критерієм ефективності радіохірургії з застосуванням радіосенсибілізатора метронідазолу була рання відповідь у вигляді зменшення обсягу вогнищ за метастатичних пухлин головного мозку. Також важливими критеріями ефективності лікування були: редукування ділянки набряку й ознак мас-ефекту, а також регрес неврологічної симптоматики.
| 11. |
Гойстер О. С. Розробка синтезу кон’югатів Т-2 токсину з протеїнами для використання в імуночутливих тест-системах [Електронний ресурс] / О. С. Гойстер, В. Є. Кривенчук, Г. О. Хмельницький // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2015. - № 5(6). - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2015_5(6)__2
| 12. |
Главацький О. Я. Оцінка індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих методом кометного електрофорезу [Електронний ресурс] / О. Я. Главацький, О. В. Земскова, Г. В. Хмельницький, І. М. Шуба, Д. А. Курінний, О. М. Демченко // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 4. - С. 250-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_4_6 Мета роботи - оцінити можливість застосування методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) для визначення індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Проведено культивування лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) 16 осіб (12 хворих на гліобластому та 4 умовно здорових волонтерів); опромінення культур лімфоцитів in vitro на G0 стадії мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр; аналіз 19 200 клітин за допомогою Comet assay. У ході роботи проаналізовано можливість застосування технології кометного елекрофорезу для визначення індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих. Оцінено індивідуальну відповідь на іонізуюче випромінювання за такими параметрами: частота клітин, що зупинились у поділі на S-стадії клітинного циклу; рівень пошкодження ДНК (відносний рівень одно- та дволанцюгових розривів ДНК) за основним показником Tail moment. У ході аналізу інтактних культур лімфоцитів частота клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК була статистично значуще вищою (p << 0,05) у нейроонкологічних хворих, ніж в умовно здорових осіб. У нейроонкологічних хворих радіаційне навантаження викликало різноспрямовану відповідь щодо активності checkpoint контролю на S-cтадії клітинного циклу. В усіх спостереженнях під впливом опромінення in vitro було зафіксовано зміну частоти клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК. Аналіз результатів дослідження показав, що метод електрофорезу окремих клітин надає можливість визначити особливості індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Такий підхід є доцільним в оцінці індивідуальної радіочутливості та створює підгрунтя для впровадження персоніфікації променевого лікування в нейроонкології. Подальша робота над проблемою індивідуальної радіочутливості зі збільшенням когорти пацієнтів і розробкою оптимальних критеріїв відповіді на радіаційне навантаження сьогодні є вкрай необхідною.Мета роботи - оцінити можливість застосування методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) для визначення індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Проведено культивування лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) 16 осіб (12 хворих на гліобластому та 4 умовно здорових волонтерів); опромінення культур лімфоцитів in vitro на G0 стадії мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр; аналіз 19 200 клітин за допомогою Comet assay. У ході роботи проаналізовано можливість застосування технології кометного елекрофорезу для визначення індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих. Оцінено індивідуальну відповідь на іонізуюче випромінювання за такими параметрами: частота клітин, що зупинились у поділі на S-стадії клітинного циклу; рівень пошкодження ДНК (відносний рівень одно- та дволанцюгових розривів ДНК) за основним показником Tail moment. У ході аналізу інтактних культур лімфоцитів частота клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК була статистично значуще вищою (p << 0,05) у нейроонкологічних хворих, ніж в умовно здорових осіб. У нейроонкологічних хворих радіаційне навантаження викликало різноспрямовану відповідь щодо активності checkpoint контролю на S-cтадії клітинного циклу. В усіх спостереженнях під впливом опромінення in vitro було зафіксовано зміну частоти клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК. Аналіз результатів дослідження показав, що метод електрофорезу окремих клітин надає можливість визначити особливості індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Такий підхід є доцільним в оцінці індивідуальної радіочутливості та створює підгрунтя для впровадження персоніфікації променевого лікування в нейроонкології. Подальша робота над проблемою індивідуальної радіочутливості зі збільшенням когорти пацієнтів і розробкою оптимальних критеріїв відповіді на радіаційне навантаження сьогодні є вкрай необхідною.
| 13. |
Главацький О. Я. Сучасний стан проблеми антиангіогенної терапії в нейроонкології та власний досвід її використання при радіохірургічному лікуванні рецидивних гліобластом [Електронний ресурс] / О. Я. Главацький, О. В. Земскова, Г. В. Хмельницький, К. А. Кардаш, І. М. Шуба, В. В. Лило, О. Ю. Чувашова, А. Б. Грязов, В. А. Стулей, Т. М. Козаренко // Ukrainian neurosurgical journal. - 2021. - Т. 27, № 1. - С. 34-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2021_27_1_7
| 14. |
Духницький В. Б. Деякі проблемні питання ветеринарної фармації в україні [Електронний ресурс] / В. Б. Духницький, Г. О. Хмельницький, П. І. Середа, О. І. Ємельянова // Ветеринарна медицина України. - 2013. - № 12. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2013_12_10
| 15. |
Грязов А. Б. Гіпофракційна променева терапія у пацієнтів з гліобластомою: перший досвід в Україні та перспективи [Електронний ресурс] / А. Б. Грязов, О. Я. Главацький, О. Ю. Чувашова, О. В. Земскова, О. Г. Андрійченко, І. В. Кручок, А. А. Грязов, І. П. Спасіченко, Г. В. Хмельницький, І. М., Стулей В. А. Шуба // Ukrainian neurosurgical journal. - 2023. - Т. 29, № 1. - С. 38-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2023_29_1_7
|
|
|