 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Шаламай У$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
|
| 1. |
Шаламай У. П. Вплив легкого йододефіциту та латентного залізодефіциту на тип реакції серцево-судинної системи дітей на фізичне навантаження [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай, Н. М. Воронич-Семченко // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2017. - № 2. - С. 133-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2017_2_25
| | 2. |
Шаламай У. П. Динаміка показників варіабельності серцевого ритму у дітей шкільного віку із латентним залізодефіцитом та легким йододефіцитом [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай, Б. М. Павликівська, Н. М. Воронич-Семченко // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 2(2). - С. 115-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_2(2)__30 Наведено результати досліджень показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у дітей віком 6 - 11 років із латентним залізодефіцитом, легким йододефіцитом, за умов їх поєднання, та у здорових однолітків (контрольна група). Функціональний стан щитоподібної залози вивчали шляхом визначення в сироватці крові вмісту тиреоїдних гормонів: вільних T3 і T4, тиреотропного гормону аденогіпофіза, забезпечення організму йодом і екскрецію мікроелемента із сечею, обчислення медіани йодурії. Для з'ясування обміну заліза визначали вміст гемоглобіну в капілярній крові, рівень сироваткового заліза та сироваткового феритину, залізозв'язувальну здатність сироватки. Установлено розвиток субклінічного гіпотиреозу в дівчаток та хлопчиків із монодефіцитом йоду, комбінованим йодо- та залізодефіцитом. У здорових дітей виявлено збалансований вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи. У дітей із легким йододефіцитом (особливо у дівчаток) спостерігали посилення парасимпатичних впливів щодо контролю. У школярів із латентним залізодефіцитом встановлено гіперсимпатикотонічну вегетативну реакцію, різний ступінь реакції у разі зміни положення тіла. За умов комбінованого йодо- та залізодефіциту виявлено суттєве звуження діапазону адаптаційних можливостей організму, виснаження регуляторних впливів АНС, переважання парасимпатичного тонусу.
| | 3. |
Шаламай У. П. Показники фізичного розвитку школярів із латентним залізодефіцитом та легким ступенем йододефіциту [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай, Н. М. Воронич-Семченко, В. Г. Міщук // Art of medicine. - 2017. - № 4. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2017_4_8
| | 4. |
Шаламай У. П. Тиреоїдний статус дітей із латентним залізодефіцитом [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай // Архів клінічної медицини. - 2017. - № 1. - С. 30-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2017_1_11 Для збереження тиреоїдного гомеостазу суттєву роль відіграє не тільки належне забезпечення організму йодом, але й іншими ессенціальними мікроелементами, зокрема, залізом. Залізо бере участь у перетворенні амінокислоти L-фенілаланіну в L-тирозин, входить до складу активного центру тиреоиерокидази, яка каталізує реакції окиснення та органіфікації йоду у процесі біосинтезу тиреоїдних гормонів. У той же час недостатня секреція гормонів щитоподібної залози призводить до муцинозного набряку слизової шлунка і закриття вивідних протоків його залоз та зниження виділення шлункового соку і засвоєння заліза. Мета дослідження - з'ясувати вплив латентного залізодефіциту на тиреоїдний статус дітей шкільного віку. Обстежено 68 хлопчиків та 65 дівчат віком від 6-ти до 11-ти років (I-ша група) та від 12-ти до 18-ти років (II-га група). Для оцінки обміну заліза визначали вміст гемоглобіну у капілярній крові, рівень сироваткових заліза та феритину, залізозв'язувальну здатність сироватки. Дія з'ясування тиреоїдного статусу в сироватці крові визначали вміст вільних трийодтироніну (fT3) і тироксину (fT4), тиреотропного гормону аденогіпофізу (ТТГ), концентрацію йоду в сечі, встановлювали розміри щитоподібної залози та оцінювали їх із урахуванням статі та площі поверхні тіла за нормативами тиреоїдного об'єму (97 перцентиль). Установлено, що латентний залізодефіцит може зумовлювати порушення тиреоїдного гомеостазу, на що вказує зростання вмісту ТТГ у сироватці крові дівчаток на 37,5 % (p << 0,01) щодо контрольних даних. Ймовірність формування тиреоідної дисфункції суттєво зростає за умов комбінованого йодо- та залізодефіциту. Установлено розвиток субклінічного гіпотиреозу у 90,0 % хлопчиків і 89,0 % дівчаток віком 6 - 11 років та в 100,0 % юнаків - 75,0 % дівчат віком 12 - 18 років із легким йододефіцитом та латентним залізодефіцитом. У школярів із мікроелементозом виявлено збільшення щитоподібної залози в 66,6 % юнаків - 75,0 % дівчат I-ї групи та в половини юнаків і дівчат II-ї групи. Висновки: дефіцит заліза може зумовлювати зміни тиреоїдного гомеостазу навіть на стадії доклінічних порушень. Латентний залізодефіцит потенціює розвиток субклінічного гіпотиреозу за умов легкого йододефіциту.
| | 5. |
Шаламай У. П. Вікові та гендерні особливості когнітивних функцій у дітей шкільного віку із легким йододефіцитом та латентним залізодефіцитом [Електронний ресурс] / У. П. Шаламай // Art of medicine. - 2019. - № 4. - С. 128-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2019_4_22
|
|
|