Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Яєчник Стратегічні напрямки інтенсивної терапії$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Яєчник О. Р. Стратегічні напрямки інтенсивної терапії субкомпенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із тяжкою черепномозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета [Електронний ресурс] / О. Р. Яєчник // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 125-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_6_23 Зазначено, що сьогодні питання інтенсивної терапії у хворих із черепно-мозковою травмою (ЧМТ), поєднаною з травмою кісток скелета (ТКС), є актуальним внаслідок високого рівня смертності пацієнтів із даною патологією. Мета роботи - показати результати інтенсивної терапії синдрому гастроінтестинальної дисфункції (СГІД) у стадії субкомпенсації в пацієнтів із ЧМТ, поєднаною з ТКС. Запропоновано застосування селективної деконтамінації кишки та ентеросорбції в пацієнтів із ЧМТ, поєднаною з ТКС, з ознаками субкомпенсованого СГІД. Ці методи інтенсивної терапії запропоновано на основі патогенезу з урахуванням даних літератури, згідно з якими за субкомпенсованого СГІД є наявним пригнічення моторної функції, до якого приєднується порушення всмоктування спочатку газів, а потім води, електролітів. Відбуваються перерозтягнення петель кишки та накопичення в просвіті великих об'ємів газу та рідини. Хворі були розділені на дві групи, що не відрізнялися між собою за такими показниками, як вік хворих, стать, тяжкість стану, вираженість ознак поліорганної дисфункції та її компонента - СГІД. Хворі 1-ї групи одержували базисну терапію: активну волемічну, інотропну та судинну підтримку, респіраторну терапію, антибіотикотерапію, антицитокінову терапію. У хворих 2-ї групи, крім вищенаведеної терапії, застосовано селективну деконтамінацію кишок (СДК) та ентеросорбцію (ЕС). Для СДК використано поліміксини, протигрибкові препарати, аміноглікозиди. ЕС проведено шляхом введення ентеросорбенту через зонд. Усім хворим проведено загальноклінічні та біохімічні дослідження крові. З метою діагностики ознак синдрому системної запальної відповіді (SIRS) визначено параметри, що характеризують наявність і динаміку системної відповіді організму на запалення. Інтегральну оцінку тяжкості стану хворих проведено за шкалою APACHE II, тяжкості поліорганної дисфункції - за шкалою SOFA. Враховуючи те, що ініціаторами розвитку SIRS є молекулярні медіатори запалення, з прозапальних цитокінів виділено фактор некрозу пухлини та інтерлейкін-8. З метою контролю та корекції центральної гемодинаміки, крім таких показників, як артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, центральний венозний тиск, визначено серцевий індекс. Проведено визначення величини постачання та споживання кисню - DO2 і VO2, співвідношення paO2/FiO2. Енергетичний баланс клітини визначено за рівнем глюкози, аденозинтрифосфату, лактату. Рівень ендотоксемії оцінено за рівнем молекул середньої маси, сорбційною здатністю еритроцитів і проникністю еритроцитарних мембран. Деструктивні зміни в клітинних мембранах характеризує рівень перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). Активність ПОЛ оцінено за рівнем їх первинних продуктів - дієнових кон'югат і вторинного - малонового діальдегіду. Дослідження проведено в 1-шу (етап 1), на 3-тю (етап 2), 5-ту (етап 3), 7-му (етап 4), 10-ту (етап 5) добу захворювання. У результатах дослідження відмічено більш низьку летальність, більш швидкий регрес тяжкості стану пацієнтів, зменшення проявів синдрому поліорганної недостатності та СГІД у хворих, яким проведено селективну деконтамінацію кишки та ентеросорбцію. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |