Новий манозоспецифічний лектин із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.): очищення та властивості

Антонюк, В. О.; Панчак, Л. В.; Старикович, М. О.; Стойка, Р. С.

Із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.) афінною хроматографією на манані із дріжджів і подальшою іонообмінною хроматографією на DEAE-Toyopearl одержано і очищено новий лектин, вихід якого становить ~ 10 мг з 1 кг свіжої рослинної сировини. Лектин виявляє високу спорідненість до дріжджового манану і низьку - до <$Ealpha>-метил-D-манопіранозиду, D-фруктози, D-туранози і 2-ацетамідо-D-галактопіранози. Він взаємодіє з манозовмісними глікопротеїнами - яєчним альбуміном, овомукоїдом і пероксидазою коріння хрону - але зі значно нижчою афінністю. За результатами електрофорезу в 20 %-му ПААГ із DSNa очищений лектин містить субодиниці з Мм 12 кДа, а за даними гель-хроматографії на колонці Toyopearl HW-55 Мм лектину становить 48 кДа. Він добре аглютинує еритроцити кролика, дещо гірше - щура та мурчака і не аглютинує еритроцити людини. Лектин не втрачає гемаглютинуючої активності після діалізу проти 1 %-го розчину ЕДТА і витримує нагрівання до <$E60~symbol Р roman С> протягом 60 хв.


	Наукова періодика України		Ukrainian Biochemical Journal