Сучасні підходи до лікування герпетичної інфекції, зокрема, вірусу Епштейна - Барр (ВЕБ), включають застосування етіотропних препаратів, а також проведення сенсибілізуючої терапії. Цей вірус відіграє значну роль в етіології назофарингіальної карциноми, аденокарциноми навколовушних залоз і шлунка, лімфоми Беркітта і лімфопроліферативних синдромів. Спектр препаратів, активних проти ВЕБ, залишається досить обмеженим і в медичній практиці застосовується ганцикловір і ацикловір, тому пошук нових сполук, активних проти ВЕБ, залишається актуальним. Досліджено антиВЕБ активність похідних ізонікотинової кислоти в культурах лімфобластоїдних клітин Raji, B95-8, Namalwa. Визначено показники цитотоксичності (CC50), які склали 840, 1250 та 3000 мкг/мл та концентрації препаратів, що інгібують репродукцію вірусу (IC50) - 0,1, 2,5 та 50 мкг/мл, відповідно, по культурам клітин. Виявлено здатність препарату 4-(N-бензил)амінокарбоніл-1-метилпіридинію йодиду (ПВ-1) інгібувати репродукцію ВЕБ в усіх досліджуваних культурах клітин. Сполуки ПВ-2 та ПВ-10 є менш токсичними відносно вихідного препарату ПВ-1, але їх антивірусна активність проявлялась у концентраціях в 25 та 500 разів вищих, що впливало на зниження їх індексу селективності, який складав 8400 для ПВ-1, 400 та 440 - для ПВ-2 та ПВ-10. Такі дослідження дозволяють передбачити можливі шляхи подальшої модифікації молекули ПВ-1 для створення високоактивних специфічних інгібіторів ВЕБ.

  Повний текст PDF - 500.77 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"