Для визначення потенціалу стійкості атмосфери Тернопільської області до забруднення було проаналізовано дані про середньорічну кількість опадів, повторюваність днів з опадами понад 5 мм, переважаючу швидкість вітру протягом року, в тому числі повторюваність днів зі штилями, сильним вітром, туманами. Загалом над територією Тернопільської області переважають процеси самоочищення атмосфери. Чітко виділяється Північний район з найвищим в області потенціалом самоочищення атмосфери, що забезпечується тут здебільшого за рахунок горизонтального виносу забруднюючих речовин завдяки частій повторюваності вітрів із швидкістю понад 6 м/с. Досить часта повторюваність рясних опадів (35 % днів у році) забезпечує також вертикальне самоочищення повітря. Найнижчий метеорологічний потенціал стійкості атмосфери у Південному районі, де спостерігається найнижча в області середня швидкість вітру, найчастіше повторюються безвітряна погода і тумани, що сприяють затриманню забруднюючих часток у приземному шарі атмосфери. Проте загалом тут також переважають процеси самоочищення атмосфери. Своєрідним у цьому відношенні є Центральний район, що характеризується середнім в області потенціалом самоочищення атмосфери. Проте, зважаючи на неоднорідність у його межах основних метеорологічних показників, даний район можна поділити на два підрайони: Західний та Східний. Так, у Західному підрайоні випадає найвища в області кількість опадів (понад 650 мм) і найчастішою є їх повторюваність. Натомість, у східній частині - інтенсивніший вітровий режим. При визначенні стійкості поверхневих вод враховувались їх гідрологічні характеристики (у першу чергу, середня багаторічна витрата води), що визначають величину розчинення та швидкість виносу забруднюючих речовин, а також кольоровість (рівень концентрації гумінових і фульвокислот) та температурний режим води (кількість днів протягом року із середньодобовою температурою води понад 16 <$E symbol Р>С), від яких значною мірою залежить інтенсивність процесу мінералізації природних і антропогенних домішок у воді та рівень біологічного самоочищення водойми. Отож, дуже низький потенціал самоочищення відмічений у верхівіях рік області та у басейнах невеликих річок, що зумовлено, насамперед, низькими показниками витрати води у них. Найвищий потенціал стійкості характерний для р. Серет (південніше місця впадіння р. Гнізної) та нижньої течії р. Збруч. Отже, найуразливішими до антропогенного навантаження є малі річки області, на охорону і відтворення яких необхідно спрямовувати особливі зусилля.

  Повний текст PDF - 1.721 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"