Мета дослідження - вдосконалення менеджменту роділь із пологовою травмою промежини в анамнезі як складової ефективної превенції гнійно-септичних ускладнень у пуерперальний період (ПП). У дослідження були включені 77 роділь. Основну групу та групу порівняння сформували з жінок із порушенням цілісності промежини у попередніх пологах і високим ризиком розвитку інфекційних ускладнень у ПП. Жінкам із основної групи (n = 24) під час кожного вагінального дослідження під час пологів (з додатковим введенням через 15 - 30 хв після розриву плодового міхура) та 2 рази на день по 5 мл протягом 5 діб післяпологового періоду (ППП) застосовували антисептичний засіб у формі вагінального гелю, до складу якого входять: 0,02 % декаметоксин (антисептичний компонент), 0,5 % гіалуронова кислота (регенерувальний компонент) і лактатний буфер (регулювальний компонент). У групу порівняння ввійшли 27 жінок - без використання вагінального гелю під час пологів, із застосуванням традиційних методів оброблення швів у післяпологовий період. У контрольну групу - 26 жінок із неускладненим соматичним статусом, фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Оцінювання ефективності призначеного лікування проводили на підставі суб'єктивних симптомів (біль, дискомфорт, печіння у ділянці швів промежини), клінічних даних (набряк, гіперемія, характер загоєння швів), загальноприйнятих показників у динаміці (бактеріоскопія мазків піхвового вмісту, визначення pH вагінального вмісту). На тлі застосування трикомпонентного вагінального гелю в основній групі рівень травматизму м'яких тканин пологових шляхів під час даних пологів був нижчим на 19,9 %, ніж у групі порівняння, - переважали розриви промежини 1-го ступеня, зменшилась необхідність проведення повторних епізіо- та перинеотомій. Це надало можливість скоротити тривалість перебування у стаціонарі та покращило післяпологову реабілітацію на відміну від груп порівняння. На 3-ю добу ПП гіперемія та набряк у ділянці рани у жінок основної групи спостерігались майже у три рази рідше, ніж у групі порівняння. На 5-у добу ППП жінки основної групи скаржилися у середньому у 5 разів рідше, ніж жінки групи порівняння, загоєння у них відбувалось первинним натягом без інфекційних ускладнень. Використання вагінального гелю знижувало число лейкоцитів у рановому секреті та скорочувало терміни епітелізації рани (в 1,5 разу швидше, ніж у породіль групи порівняння). На тлі застосування вагінального гелю до 5-ї доби післяпологової терапії у 2/3 пацієнток спостерігалась нормалізація мікрофлори, відбувалось відновлення pH. Отримані результати свідчать на користь раннього початку профілактичних заходів і про високу ефективність топічної антисептичної терапії у жінок з високим інфекційним ризиком.

  Повний текст PDF - 283.921 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"