Особливістю аварії на ЧАЕС було надходження в навколишнє середовище й розповсюдження повітряно-пиловими потоками велетенської кількості радіоактивних речовин, що спричиняли зовнішнє та внутрішнє опромінення (у першу чергу інгаляційним шляхом) у малих дозах великих контингентів населення. Актуальність і необхідність роботи зумовлена відсутністю даних стосовно зв'язку порушень респіраторної функції в учасників ЛНА на ЧАЕС у разі ХОЗЛ з дозою опромінення. Мета дослідження - вивчити клінічні та функціональніі характеристики хронічного обструктивного захворювання легень в учасників ЛНА на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді та їх взаємозв'язок з дозою опромінення. У віддаленому періоді після опромінення проведено вивчення клінічних і функціональних характеристик у 272 пацієнтів і 197 учасників ЛНА з дозами опромінення від 25 до 988 мЗв та 75 I групи нозологічного контролю хворих на ХОЗЛ. Програма пульмонологічного обстеження включала опитування, загальноклінічні фізикальні та лабораторні дослідження, функціональні легеневі тести (спірометрію, бодіплетизмографію, дифузійну спроможність легень за методом одиночного вдиху), рентгенологічне дослідження органів грудної клітини, інформаційно-статистичні. ХОЗЛ у учасників ЛНА характеризується більш тяжким клінічним перебігом з достовірним порушенням співвідношення легеневих об'ємів, вищими рівнями RV, ITGV та ERV, дозозалежним зниженням VC, FVC, FEF 75 та дифузійної спроможності легень у разі доз, більших за 500 мЗв. Це свідчить про більш виражені респіраторні порушення в учасників ЛНА на ЧАЕС внаслідок легеневої гіперінфляції та емфіземи легень. Висновок: одержано нові дані про наявність дозової залежності між показниками респіраторної функції та дозою опромінення в діапазоні більше 500 мЗв у групі хворих на ХОЗЛ - учасників ЛНА на ЧАЕС у віддаленому періоді після опромінення. Це є підгрунтям для включення до програми обстеження постраждалих, окрім спірометрії, дослідження легеневих об'ємів (бодіплетизмографії) та дифузійної спроможності легень з метою комплексної верифікації респіраторних порушень, що дозволить визначити адекватну терапію, розробити індивідуальний план диспансерного спостереження з визначенням термінів моніторування показників спірометрії та бодіплетизмографії, програму реабілітаційних заходів, а також покращити якість експертизи зв'язку захворювань з впливом наслідків аварії на ЧАЕС.

  Повний текст PDF - 195.615 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"