Мета роботи - порівняння in vitro особливостей рецепції природного дифтерійного токсину - ДТ та його нетоксичних рекомбінантних аналогів - токсоїдів. Для оцінювання ліганд-рецепторної взаємодії застосовували метод імуноензимного аналізу ELISA, де як зв'язувальний шар використовували рекомбінантні аналоги клітинного рецептора дифтерійного токсину HB-EGF від чутливих та резистентних до токсину організмів. За результатами ELISA природний дифтерійний токсин, на відміну від рекомбінантних токсоїдів - CRM197 та субодиниці B, взаємодіяв з HB-EGF миші з дуже низькою афінністю. При цьому HB-EGF людини з однаково високою афінністю зв'язував як токсоїди, так і нативний дифтерійний токсин. Отже, досліджені рекомбінантні аналоги токсину, що їх одержано у клітинах E. сoli, не відтворювали повною мірою рецепторної специфічності природного токсину, що слід враховувати у разі використання цих протеїнів як біотехнологічних продуктів.

  Повний текст PDF - 165.581 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"