Розроблення технологій використання водоростей не тільки для індикації та очищення забрудненої води, але й для виробництва біопалива є на сьогодні вельми актуальним. Серед прісноводних видів на особливу увагу заслуговують Chlorella vulgaris і Poecilia reticulate, які здатні витримувати і метаболізувати компоненти нафти у річках Західного регіону України. Наведено дані про вплив дизельного палива (0,5 мл/л) на інтенсивність біосинтезу протеїнів, вуглеводів та ліпідів, оціненого за включенням <$E roman {nothing sup 14 C}>-ацетату та <$E roman {nothing sup 14 C}>-бікарбонату, і вміст пігментів у клітинах одноклітинної зеленої водорості Chlorella vulgaris Beijer. Встановлено, що дизельне паливо стимулює інтенсивність синтезу протеїнів і ліпідів, а синтез вуглеводів пригнічує. Відносний вміст триацилгліцеролів, діацилгліцеролів та неетерифікованих жирних кислот у клітинах водорості збільшується. Вміст хлорофілів a і b зростає, однак з подовженням терміну культивування водорості в токсичному середовищі до 7 діб - істотно зменшується. Максимальний термін культивування водорості, протягом якого дизпаливо не пригнічує метаболізм у клітинах, становить 7 діб, що можна вважати оптимальним терміном для біотехнологічного культивування хлорели разом з дизпаливом.