Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=В'ЮН Г. І.<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Біда В. І. Аналіз розподілу жувального навантаження за допомогою методу скінченних елементів незашинованих зубів фронтальної ділянки нижньої щелепи та зубів, зашинованих універсальною розбірною пародонтологічною шиною [Електронний ресурс] / В. І. Біда, П. О. Гурин, Г. І. В'юн // Сучасна стоматологія. - 2018. - № 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2018_2_16 Чисельний розрахунок напружених станів, що виникають у зубощелепній системі, у програмах, які базуються на методі скінченних елементів (МСЕ), є актуальним питанням у стоматології. Математичний аналіз дозволяє вивчити механізми перерозподілу жувального навантаження без шин і при використанні шинувальних конструкцій та обгрунтувати необхідність їх використання. У свою чергу, зменшення навантаження на тканини, що їх підтримують і залишились, але пошкоджені внаслідок пародонтиту, дозволяє підримувати довгострокову ремісію пародонтиту. Мета роботи - проаналізувати розподіл жувального навантаження та визначити ділянки максимальних напруг за Мізесом (von Mises) у незашинованих і зашинованих за допомогою універсальної розбірної пародонтологічної шини зубах фронтальної ділянки нижньої щелепи. Дослідження виконувалися за допомогою методу скінченних елементів у програмі ANSYS Workbench 17,0 з використанням тривимірних моделей "опірні зуби-тканини пародонту-кістка" при навантаженні у 100 та 200 Н. Моделі включали вісім фронтальних зубів нижньої щелепи з різним ступенем утрати кісткової підтримки (50 і 75 %). Для порівнняння була створена модель універсальної розбірної пародонтологічної шини. Моделювання відбувалося за допомогою програмного пакету "Solid Works 2006". Без використання шинуючих конструкцій навантаження у 100 Н у моделі зубного ряду з утратою 50 % кістки розподіляється нерівномірно. Максимальне навантаження, яке випробовують тканини пародонту та кістка, - це 21,77 та 33,82 MPa за von Mises відповідно. При підвищенні втрати кісткової тканини до 75 % еквівалентні напруги на корені та пародонт збільшуються до 65,82 (на вестибулярних поверхнях різців) і 88,50 MPa за von Mises - у кістковій тканині. Використання універсальної розбірної пародонтологіної шини дозволяє зменшити ці показники до 7,0 та 6,03 MPa за von Mises у тканинах пародонту та кістковій тканині, відповідно, при 50 % втрати кістки, та 13,3 і 36,12 MPa при втраті 75 % кістки. Висновки: велике нерівномірне навантаження в ділянках пародонту з різним ступенем деструкції є патологічним і посилює течію пародонтиту за рахунок порушення мікроциркуляції та прискорює розвиток зубощелепних деформацій у вигляді віялоподібного розходження зубів. Використання в якості шинувальної конструкції універсальної розбірної пародонтологічної шини дозволяє перерозподілити жувальне навантаження більш фізіологічно та зменшити його на підтримуючі тканини в середньому у три рази. | ||
| 2. |
В'юн Г. І. Прогнозування результатів пародонтологічного лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом [Електронний ресурс] / Г. І. В'юн // Сучасна стоматологія. - 2018. - № 3. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2018_3_8 У час доказової медицини та інформаційно-правового простору пацієнти пред'являють високі вимоги до довгострокових результатів лікування, що змушує лікарів чітко прогнозувати віддалені результати. Існуючі методики та інструменти для визначення прогнозів хоча й дозволяють достатньо точно прогнозувати перебіг захворювання, та все ж таки залишаються складними і не інтегрованими у практичну діяльність. Тому важливо розробити універсальні принципи, дотримуючись яких, можна було би зручно, швидко та з високою точністю визначити подальшу тактику лікування зубів, уражених пародонтитом. Мета роботи - проаналізувати результати лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом і визначити місцеві клінічні прогностичні фактори. 163 пацієнти з діагнозом генералізований пародонтит I - III ступеня тяжкості. Застосовано багатопараметричну лінійну регресійну модель для визначення найбільш значущих прогностичних факторів. Адекватність запропонованої моделі прогнозування було перевірено за допомогою множинного коефіцієнту кореляції, R-квадрата й нормованого R-квадрата, а статистична значущість за критерієм Фішера. Дисперсійний аналіз показав, що значний вплив на результат лікування мають початкова ВЕП (утрата епітеліального прикріплення) - рівень значущості = 0,0053; ГПК (глибина пародонтальних кишень) - p = 0,00415 та відсоток ВОР (bleeding of probing) - p = 0,0305; відсоток нальоту - p = 0,0609. Такі показники, як вік і втрата зубів через 12 місяців після лікування, не були вбудовані у прогностичну модель через низькі рівні значущості. Висновки: найбільший вплив на результати лікування мають такі клінічні фактори: початкова ВЕП, ГПК та відсоток кровоточивості. Запропоновано модель, побудовану на цих клінічних прогностичних факторах, яка дозволяє з високим ступенем точності передбачати результати лікування. | ||
| 3. |
В'юн Г. І. Ефективність лікування пародонтиту за допомогою одномоментного кюретажу (full-mouth scaling and root planing) та без використання азітроміцину [Електронний ресурс] / Г. І. В'юн // Сучасна стоматологія. - 2019. - № 4. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2019_4_7 Дослідження оцінює ефективність впливу азітроміцину, як додаткового компонента до нехірургічного лікування, на клінічні параметри та загальну температуру тіла у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом (ХГП) важкого ступеня тяжкості. 31 пацієнт з ХГП важкого ступеня тяжкості (згідно з новою класифікацією ААР, 2018: ступінь 3 або 4, Клас В) були випадковим методом поділені на 2 групи - порівняльну (одномоментний scaling and root planing із застосуванням азитроміцину, n = 16) та контрольну (одномоментний scaling and root planing без застосування азитроміцину, n = 15). Для оцінки результатів вимірювали наступні клінічні параметри: глибина пародонтальних карманів, втрата зубо-епітеліального прикріплення, індекс кровоточивості, індекс нальоту - до лікування та після 6 місяців, також вимірювався такий загальний параметр, як температура тіла. Не було виявлено статистично значимої різниці між порівняльною та контрольною групами по обраним клінічним параметрам через 6 місяців після лікування (P << 0,05). Обидві схеми лікування призводять до значної редукції пародонтальних карманів та зменшенню втрати зубо-епітеліального прикріплення. Показники температури тіла була статистично більшими у пацієнтів контрольної групи. Висновки: виходячи з висвітлених результатів дослідження можна зробити висновок, що азітроміцин, в якості додаткового компоненту лікування, не демонструє додаткових переваг у покращенні клінічних показників у порівнянні з застосування тільки одномоментного кюретажу для лікування пацієнтів з ХГП важкого ступеня тяжкості. Використання азітроміцину ефективно тільки для профілактики підвищення температури тіла після одномоментного scaling and root planing. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |