Вивчено закономірності проходження процесів репродуктивної регенерації в сукупності ознак, які визначають формування у стеблових живців адвентивних коренів і розроблено окремі агробіологічні заходи прискореного розмноження перспективних гібридних форм і сортів жимолості їстівної на основі технології зеленого живцювання. За результатами досліджень визначено здатність стеблових живців, залежно від консистенції пагона, до репродуктивної регенерації. Встановлено морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців жимолості їстівної залежно від сортового складу та впливу рістактивуючих сполук ауксинової породи. Визначено оптимальні терміни заготівлі живців та їх висаджування на укорінювання з врахуванням біологічних особливостей сортового складу та фізіологічного стану маточних рослин та їх частин для підвищення регенераційної здатності. Розроблено агробіологічні заходи дорощування кореневласних рослин за умов Правобережного Лісостепу України. Довндено економічну ефективність вирощування садивного матеріалу перспективних форм та сортів жимолості їстівної на основі технології зеленого живцювання за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Вивчено види, різновиди, форми та гібриди жимолості підроду Chamaecerasus за умов Правобережного степового Придніпров'я. Проаналізовано їх ритм розвитку; розглянуто ріст, цвітіння, плодоношення, період спокою. Проведено анатомо-гістологічні дослідження однорічних пагонів, а також деяких показників водного режиму листя; охарактеризовано особливості насіннєвого розмноження. Виділено жимолості різного ступеню посухо- і зимостійкості. Висвітлено ступінь акліматизації жимолостей (за шкалою М.А.Кохна). Підібрано біологічно та екологічно обгрунтований склад основного, додаткового асортименту для озеленення населених місць регіону та застосування в степовому лісорозведенні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами експериментальних робіт одержано нові дані стосовно варіабельності рДНК деяких видів роду Gentiana L. Показано наявність індивідуальної та міжпопуляційної варіабельності 18S і 25S рДНК для виду G. lutea, а також міжвидового поліморфізму ДНК і рДНК зокрема, для чотирьох досліджених видів роду Gentiana L. (G. acaulis, G. asclepiadea, G. lutea, G. punctata). На підставі даних картування 18S - 25S рибосомної ДНК тирличів установлено, що виявлені відмінності довжини повторів рДНК зумовлені варіабельністю в ділянці нетранскрибованого міжгенного спейсера, а транскрибовані частини 18S - 25S рДНК є консервативними в усіх видів. Показано, що геноми клітин видів роду Gentiana L. (G. acaulis, G. lutea, G. punctata) у процесі культивування за умов in vitro зазнають змін на молекулярному рівні. Установлено, що зміни 18S - 25S рДНК G. lutea за умов ізольованого росту клітин на штучних живильних середовищах не перебільшують меж внутрішньовидової мінливості. Відзначено, що виявлена закономірність геномних перебудов у процесі адаптації клітин до умов росту in vitro певною мірою дає змогу прогнозувати ці зміни в культурі in vitro.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено еколого-ценотичні, морфологічні, ресурсні та фітохімічні особливості видів роду Thymus L. за умов Лівобережного Лісостепу України. За результатами еколого-ценотичного аналізу шести ресурсно-значущих видів роду визначено головні параметри ценопопуляцій, особливості репродуктивної біології та структури популяцій, виявлено основні екзогенні фактори, що впливають на формування біопродукції та якість сировини. Складено розрахункові таблиці для оцінки урожайності чотирьох видів роду за "коефіцієнтом щільності запасу". Виявлено й оцінено промислові зарості видів роду Thymus L. на території Лівобережного Лісостепу. З'ясовано особливості накопичення ефірної олії сировиною й експериментально встановлено режими невиснажливого використання природних ценопопуляцій трьох видів даного роду, оцінено його перспективність у ландшафтному будівництві.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні та експериментальні дані стосовно ідентифікації генотипів за допомогою ДНК-маркерів, зокрема SSR-локусів геному соняшнику (Helianthus annuus L.). За допомогою маркерів для мікросателітних локусів геном соняшнику визначено особливості алельного складу для кожного генотипу, а також для кожного центру створення цієї культури в Україні. На підставі даних SSRP-аналізу здійснено диференціювання досліджених генотипів, установлено наявність унікальних алелів, виявлено генетичні взамовідносини між досліджуваними генотипами соняшнику, запропоновано тест-систему для визначення типовості та гібридності селекційних форм, а також створено ідентифікаційні формули інбредних ліній і гібридів соняшнику.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено метод виявлення різноконденсованих ділянок хромосом на стадії прометафази, а також способи вимірювання оптичної щільності індивідуальних хромосом та внутрішньохромосомних ділянок шляхом денситометричного сканування на системі аналізу зображень. Метод дозволяє об'єктивно оцінювати розподіл у кожній хромосомі ділянок різної оптичної щільності - умовних сегментів, що суттєво відрізняються оптичною щільністю, послідовність яких специфічна для індивідуальних хромосом і може бути використана для їх ідентифікації. Встановлено відмінність між кріотипами давніх та сучасних видів Crepis за величиною оптично-щільного матеріалу на геном та хромосому, за кількістю, а також об'ємом сегментів. З'ясовано, що давні види роду Crepis відрізняються від молодих значно ширшим розмахом міжвидової мінливості хромосом за величинами й кількістю сегментів. Запропоновано новий підхід в індивідуальному типуванні хромосом. Показано можливості реєстрації індукованих числових та структурних перебудов хромосом. Основні результати роботи знайшли застосування у вирішенні питань внутрішньо- та міжвидової диференціації каріотипів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено молекулярний механізм впливу фосфатидної кислоти як структурного компонента мембрани на 5-ліпоксигеназне окиснення лінолевої кислоти. Визначено, що фосфатидна кислота є алостеричним активатором 5-ліпоксигенази у міцелярній системі, що призводить до появи додаткового рН оптимуму у кислій області. Встановлено, що фосфатидна кислота за умов недостатньої кількості субстрату 5-ліпоксигеназної реакції та нефізіологічних значень рН бере участь у підтриманні певного рівня первинних продуктів ліпоксигеназного окиснення лінолевої кислоти шляхом заміщення молекул субстрату в алостеричному центрі ферменту, підвищення спорідненості ферменту до субстрату та зниження частки неферментативно утворених продуктів окиснення лінолевої кислоти. Виявлено закономірності впливу фосфатидної кислоти на термодинамічні показники процесу денатурації. Показано, що взаємодія 5-ліпоксигенази з алостеричним активатором - фосфатидною кислотою - збільшує енергію активації термоінактивації ферменту, що вказує на певні конформаційні зміни ферменту, які обумовлені гідрофобними взаємодіями. Розглянуто механізм взаємодії ліпоксигенази з синтетичним похідним лінолевої кислоти - лінолеїлгідроксамовою кислотою, який передбачає інгібування за безконкурентним типом. Виявлено можливість біотрансформації інгібітора лінолеїлгідроксамової кислоти за участю 5-ліпоксигенази та фосфатидної кислоти. Показано, що взаємодія 5-ліпоксигенази з фосфатидною кислотою призводить до окиснення неспецифічного субстрату реакції - лінолеїлгідроксамової кислоти. Зазначено, що окиснені форми лінолеїлгідроксамової кислоти не менш ефективні за неокиснену форму інгібітора.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості процесу запліднення у T. durum, T. aestivum, S. cerale та H. annuus на послідовних стадіях проходження цього процесу. Визначено об'єми клітин, їх ядер і ядерець, величину ядерно-ядерцевого (ЯЯС) і ядерно-цитоплазматичного (ЯЦС) співвідношень та досліджено динаміку цих показників за розвитку яйцеклітини та зиготи у даних видів. Виявлено, що об'єми клітини, ядра та ядерець, а також значення величини ЯЯС і ЯЦС у період дозрівання зиготи у цих видів змінюються. Показано, що за спрямованістю змін об'ємів зиготи та її структурних компонентів у порівнянні з яйцеклітиною досліджені види розрізняються. Зазначено, що криві, які відбивають процентне співвідношення цих об'ємів до відповідних об'ємів яйцеклітини у T. durum, T. aestivum, та у S. cerale - двовершинні. У них період коливань дорівнює 4 - 6 год., а у H. annuus - близько години. Морфометричні параметри розглянуто як інтегральні показники функціонального стану цієї клітини за її розвитку. Досліджено характер змін морфометричних параметрів, ступінь накопичення нуклеїнових кислот і білка й особливості структурного стану хроматину в ядрах цих клітин. У яйцеклітині та зиготі цитохімічні реакції на конструктивні речовини (білки, нуклеїнові кислоти) схожі, а на запасні - розрізняються: в яйцеклітині та зиготі злаків запасними речовинами є, головним чином, крохмаль, а у H. annuus - ліпіди, більш енергетично багаті. Розроблено критерії непрямої оцінки функціональної активності клітини, використовуючи інтенсивність цитохімічних реакцій, об'єм клітин, їх ядер та ядерець, а також величину співвідношень - ЯЯС та ЯЦС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено характерні риси етапів онтогенезу різновидів O. basilicum. Встановлено терміни та тривалість вікових станів індивідуального розвитку виду за умов інтродукції в Донбасі. Вперше виявлено структурні особливості морфогенезу вегетативних органів O. basilicum та їх функціональний зв'язок з умовами зростання. На підставі вивчення особливостей розвитку та біоекологічних досліджень різних зразків O. basilicum оцінено їх життєвість. Визначено рівні адаптації виду за ознакою швидкостиглості різновидів. Вперше вивчено особливості біології цвітіння та плодоношення різновидів O. basilicum у регіоні, що дозволяє прогнозувати терміни дозрівання насіння, насіннєву продуктивність і успішність інтродукції зразків різного географічного походження. Вивчено внутрішньовидову мінливість вегетативних і генеративних органів O. basilicum. З'ясовано частоту та ступінь варіабельності зразків, виявлено типові та сортові ознаки, з позиції структурного підходу та модульного принципу описано суцвіття O. basilicum. Виявлено зв'язок формотворення суцвіть з насіннєвою продуктивністю виду й успішністю його інтродукції. Складено дихотомічний ключ визначення різновидів O. basilicum за додатковими достовірними ознаками - параметрами квіток, еремів і листків. Досліджено адаптивні значення анатомо-морфологічних структур рослин. Встановлено напрямок адаптивних реакцій O. basilicum - ксерофітизація епідермісу листків за умов дефіциту вологи. На підставі результатів комплексних досліджень виділено перспективні продуктивні екотипи, адаптовані до екологічних умов регіону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст